вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"03" квітня 2025 р. м. Київ Справа № 910/13200/24
Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В., за участю секретаря судового засідання Друккера Д.Д., дослідивши матеріали справи
За позовом гр. ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КУБ»
За участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1) Приватного акціонерного товариства «Вишнівський ливарно-ковальський завод», 2) Публічного акціонерного товариства «Національний депозитарій України»
про визнання права власності на цінні папери
Учасники судового процесу:
від позивача: Лутченко І.М.;
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи-1: Лутченко І.М.;
від третьої особи-2: не з'явився;
Гр. ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КУБ», в якій просить визнати за ОСОБА_1 право власності на 3060 штук простих іменних акцій (загальна номінальна вартість 765, 00 грн, реєстраційний номер випуску - 624/10/1/2001, міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів (код ISIN) - UA4000133151), що становить 0,213489 відсотка статутного капіталу емітента - Приватного акціонерного товариства «Вишнівський ливарно-ковальський завод», права на які та права за якими обліковувались на рахунку у цінних паперах з депозитарним кодом рахунку № НОМЕР_1 , відкритому у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КУБ».
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у зв'язку з припиненням діяльності депозитарної установи відповідача, який не вчинив всіх необхідних дій для припинення депозитарної діяльності, було порушено право власності позивача в частині володіння, користування та розпорядження цінними паперами.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/13200/24. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Запропоновано позивачу надати пояснення щодо необхідності та підстав залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ПрАТ «Вишнівський ливарно-ковальський завод» та ПАТ «Національний депозитарій України». Підготовче засідання призначено на 27.11.2024.
Частиною 5 ст. 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 11 ст. 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до відомостей про наявність зареєстрованого «Електронного» кабінету ЄСІТС, ТОВ «Фінансова компанія «КУБ» не має зареєстрованого «Електронного кабінету» в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС.
Згідно з ч. 4 ст. 89 ЦК України, відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, з урахуванням того, що у відповідача відсутній зареєстрований електронний кабінет в окремій підсистемі «Електронного суду» ЄСІТС, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 30.10.2024 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Митрополита В. Липківського, буд. 45, м. Київ, 03035.
Однак, зазначене поштове відправлення повернулось на адресу Господарського суду міста Києва 07.11.2024 із відміткою працівника поштової установи на довідці ф.20 про причини повернення «неправильно зазначена, (відсутня) адреса».
15.11.2024 до суду через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшли письмові пояснення щодо необхідності та підстав залучення до участі у справі третіх осіб.
27.11.2024 у підготовче засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача у підготовче засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення засідання був повідомлений належним чином.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2024 у справі № 910/13200/24 залучено ПрАТ «Вишнівський ливарно-ковальський завод» та ПАТ «Національний депозитарій України» до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача. Зобов'язано позивача у строк до 7 днів з дня вручення ухвали направити на адреси третіх осіб копію позовної заяви з доданими до неї документами, запропоновано третім особам в строк до 15-ти днів з дня отримання цієї ухвали надати письмові пояснення щодо позову та/або відзиву з доказами їх направлення учасникам справи. Відкладено підготовче засідання на 18.12.2024.
05.12.2024 до суду через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про виконання ухвали суду, а саме докази направлення на адресу третіх осіб копії позовної заяви з додатками.
11.12.2024 до суду через підсистему «Електронний суд» від третьої особи-1 надійшли пояснення третьої особи-1 щодо позову або відзиву.
16.12.2024 до суду від третьої особи-2 надійшли письмові пояснення щодо позовної заяви про визнання права власності.
18.12.2024 у підготовче засідання представники сторін не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце засідання були повідомлені належним чином.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2024 передано справу № 910/13200/24 за позовом гр. ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія «КУБ» про визнання права власності за виключною підсудністю до Господарського суду Київської області.
17.01.2025 матеріали справи № 910/13200/24 надійшли до Господарського суду Київської області.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа № 910/13200/24 була передана на розгляд судді Л.В. Сокуренко.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.01.2025 прийнято справу № 910/13200/24 до свого провадження, розгляд справи здійснювати спочатку (зі стадії підготовчого провадження). Призначено підготовче засідання на 19.02.2025.
Ухвала суду від 22.01.2025 була доставлена позивачу та третім особам в їх електронні кабінети, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа.
Щодо направлення ухвали суду від 22.01.2025 відповідачу суд зазначає, що з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, з урахуванням того, що у відповідача відсутній зареєстрований електронний кабінет в окремій підсистемі «Електронного суду» ЄСІТС, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 22.01.2025 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Митрополита В. Липківського, буд. 45, м. Київ, 03035.
Однак, зазначене поштове відправлення повернулось на адресу Господарського суду Київської області 03.02.2025 із відміткою працівника поштової установи на довідці ф.20 про причини повернення «неправильно зазначена, відсутня адреса одержувача».
Суд звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку суду. Аналогічні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Крім того суд зазначає, що судом протягом розгляду справи направлялись на адресу-місцезнаходження відповідача ухвали-повідомлення про дату та час розгляду справи.
З урахуванням зазначеного вище, Господарський суд Київської області зазначає, що судом було вжито усіх належних та достатніх заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи судом.
31.01.2025 до суду від третьої особи-2 надійшла заява про розгляд справи без участі представника третьої особи-2.
19.02.2025 у підготовче засідання з'явився представник позивача та третьої особи-1 та надав усні пояснення у справі. Представники інших сторін у підготовче засідання не з'явились, про дату та час підготовчого засідання були повідомлені належним чином.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.02.2025 відкладено підготовче засідання у справі № 910/13200/24 на 20.03.2025, про що занесено до протоколу судового засідання.
З метою повідомлення сторін про дату та час наступного підготовчого засідання, ухвала суду від 19.02.2025 була доставлена третій особі-2 в її електронний кабінет, а відповідачу направлена на його адресу-місцезнаходження.
20.03.2025 у підготовче засідання з'явився представник позивача та третьої особи-1. Представники інших сторін у підготовче засідання не з'явились, про дату та час підготовчого засідання були повідомлені належним чином.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.03.2025 вирішено закрити підготовче провадження у справі № 910/13200/24 та призначити справу до судового розгляду по суті на 03.04.2025, про що занесено до протоколу судового засідання.
З метою повідомлення сторін про дату та час розгляду справи по суті, ухвала суду від 20.03.2025 була доставлена третій особі-2 в її електронний кабінет, а відповідачу направлена на його адресу-місцезнаходження.
03.04.2025 в судове засідання з'явився представник позивача та третьої особи-1.
Представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити в повному обсязі. Третя особа-1 підтримала викладені представником позивача обґрунтування позову та вважала, що позовна заява підлягає задоволенню.
Представник відповідача та третьої особи-2 в судове засідання 03.04.2025 не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час розгляду справи по суті були повідомлені належним чином.
Щодо неявки представників сторін в судове засідання суд зазначає, що неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч. 1 ст. 202 ГПК України).
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Приймаючи до уваги, що представник відповідача не з'явився в судове засідання без поважних причини, про причини неявки суд не повідомив, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника відповідача.
Згідно ч. 1 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
За приписами ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» і ст. 4 ГПК України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами документів, ратифікованих законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.
Водночас ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.
У рішенні 15-рп/2004 від 02.11.2004 Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м'якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.
Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов'язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).
Одночасно, застосовуючи відповідно до ч. 1 ст. 11 ГПК України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі «ЮніонЕліментаріяСандерс проти Іспанії» (AlimentariaSanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений Господарським процесуальним кодексом України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 2 ст.178 ГПК України.
В судовому засіданні 03.04.2025 судом на стадії ухвалення судового рішення оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.
Частиною 5 ст. 240 ГПК України визначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).
Відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України, у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як на десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як на п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Враховуючи те, що суддя Сокуренко Л.В. з 14.04.2025 до 15.04.2025 включно перебувала у відпустці, повне судове рішення складено та підписано судом після виходу судді на роботу.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області
30.03.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КУБ» (далі - депозитарна установа, відповідач) та ОСОБА_1 (далі - депонент, позивач) укладено договір про обслуговування рахунку в цінних паперах № НОМЕР_1 (далі - договір), відповідно до умов п. 1.1 якого депозитарна установа зобов'язується у порядку, передбаченому законодавством, внутрішніми документами депозитарної установи та цим договором, надавати послуги щодо відкриття та обслуговування рахунку у цінних паперах депонента, проводити депозитарні операції за рахунком у цінних паперах депонента на підставі розпоряджень депонента та в інший спосіб, передбачений законодавством, а також надавати інші послуги у процесі провадження депозитарної діяльності відповідно до Положення про провадження депозитарної діяльності, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 735 від 23.04.2013.
Відповідно до п. 2.1 договору, депозитарна установа зобов'язана, серед іншого: - відкрити депоненту рахунок у цінних паперах протягом 3 (трьох) робочих днів після подання депонентом визначених законодавством документів для відкриття рахунку в цінних паперах; - здійснювати облік цінних паперів, що належать депоненту, на рахунку у цінних паперах; - здійснювати облік прав депонента на цінні папери, що обліковуються на певному рахунку у цінних паперах, та обмеження таких прав, у тому числі відокремлений облік прав на цінні папери, які зареєстровані для здійснення розрахунків за правочинами щодо цінних паперів з дотриманням принципу «поставка цінних паперів проти оплати»; - складати та видавати виписку з рахунка в цінних паперах депонента та виписку про операції з цінними паперами на запит депонента у строки, визначені законодавством, виписка з рахунку надається депоненту у спосіб, визначений у розпорядженні (запиті) про надання відповідної виписки; - надавати Центральному депозитарію інформацію щодо депонента, торговця цінними паперами, якому депонентом надані повноваження на вчинення правочинів щодо цінних паперів в інтересах депонента, та цінних паперів, що належать депоненту, яка необхідна для здійснення розрахунків за правочинами щодо цінних паперів з дотриманням принципу «поставка цінних паперів проти оплати», з метою подальшого надання такої інформації Розрахунковому центру з обслуговування договорів на фінансових ринках чи кліринговій установі для її відображення у внутрішній системі обліку такої особи; - протягом 3-х робочих днів з дати початку депозитарною установою процедури припинення нею провадження професійної діяльності на фондовому ринку - депозитарної діяльності депозитарної установи відповідно до вимог нормативно-правового акта щодо припинення депозитарної діяльності депозитарної установи, повідомили депонента рекомендованим листом щодо необхідності закриття рахунка в цінних паперах протягом 60 календарних днів з дати початку цієї процедури; - закрити рахунок у цінних паперах депонента у порядку, передбаченому чинним законодавством, внутрішніми документами депозитарної установи.
Відповідно до пп. 6.1, 6.2 договору, договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками. Договір вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо не пізніше ніж за 10 (десять) днів до закінчення строку дії договору сторони не заявили бажання у письмовій формі його розірвати.
Суд встановив, що депозитарною установою (відповідачем), на виконання умов договору, було відкрито депоненту (позивачу) рахунок в цінних паперах з депозитарним кодом рахунку № НОМЕР_1 , що підтверджується копією обмеженої виписки про стан рахунку в цінних паперах на 30.03.2015 (вих. № 48/1 від 30.03.2015), виданої ТОВ «Фінансова компанія «КУБ».
Як вбачається з вказаної вище виписки від 30.03.2015, виданої ТОВ «Фінансова компанія «КУБ», станом на 30.03.2015 ОСОБА_1 була власником простих іменних акцій кількістю 3060 шт., загальною номінальною вартістю 765, 00 грн, емітент - Приватне акціонерне товариство «Вишнівський ливарно-ковальський завод» (далі - емітент, третя особа-1).
26.08.2021 Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (далі - НКЦПФР) прийнято постанову № 294-ДП-ДУ-Т «Про накладення санкції за правопорушення на ринках капіталу», пунктом 1 якої постановлено застосувати у відношенні ТОВ «ФК «КУБ» санкцію у вигляді анулювання ліцензій на провадження професійної діяльності на ринках капіталу - депозитарної діяльності, а саме: депозитарної діяльності депозитарної установи серії AE286702, виданої на підставі рішення Комісії від 29.10.2013 № 2496; на провадження професійної діяльності на ринках капіталу - депозитарної діяльності, а саме: діяльності із зберігання активів інститутів спільного інвестування серії AE286701, виданої на підставі рішення Комісії від 29.10.2013 № 2496; на провадження професійної діяльності на ринках капіталу - діяльності з торгівлі фінансовими інструментами, а саме: субброкерської діяльності, брокерської діяльності серії АД075802, виданої на підставі рішення Комісії від 10.08.2012 № 672; на провадження професійної діяльності на ринках капіталу - діяльності з торгівлі фінансовими інструментами, а саме: дилерської діяльності серії АД075803, виданої на підставі рішення Комісії від 10.08.2012 № 672.
Пунктом 2 Постанови № 294-ДП-ДУ-Т від 26.08.2021 визначено, що ТОВ «ФК «КУБ» необхідно вчинити дії, передбачені пунктами 1, 2 розділу V Порядку № 816.
Позивач посилається на пункт 2 розділу V Порядку № 816, яким передбачено, що депозитарна установа у випадку анулювання ліцензії зобов'язана припинити провадження професійної діяльності на фондовому ринку - депозитарної діяльності за певним видом з дати набрання чинності рішенням про анулювання ліцензії за цим видом депозитарної діяльності та зобов'язана здійснити дії, передбачені нормативно-правовим актом НКЦПФР, що регулює питання припинення провадження професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів) - депозитарної діяльності.
Також позивач зауважив, що порядок дій депозитарних установ, яким було анульовано ліцензії на провадження депозитарної діяльності на фондовому ринку, визначені Положенням про припинення депозитарною установою провадження професійної діяльності на фондовому ринку - депозитарної діяльності, затвердженого Рішенням НКЦПФР № 431 від 08.04.2014, відповідно до п. 3 розділу III Положення № 431 якого, у разі прийняття органом ліцензування рішення про анулювання ліцензії, уповноважений орган депозитарної установи після отримання відповідного рішення може обрати юридичну особу, яка має відповідну ліцензію або всі документи, інформацію щодо її депонентів, власників, що не мають статусу депонентів, номінальних утримувачів, що в установленому порядку не закрили своїх рахунків у цінних паперах у депозитарній установі, та прав на цінні папери, які обліковувалися на рахунках цих депонентів власників, номінальних утримувачів, станом на кінець операційного дня, що передує даті припинення діяльності, та невиплачені Депозитарною установою кошти за цінними паперами особам, що мають право на їх отримання, передаються до уповноваженого на зберігання.
Відповідно до Рішення НКЦПФР № 2092 від 01.10.2013, статус Центрального депозитарія цінних паперів надано Публічному акціонерному товариству «Національний депозитарій України» (далі - Центральний депозитарій, третя особа-2).
В матеріалах справи наявний лист Публічного акціонерного товариства «Національний депозитарій України» вих. № 470/09-2-ЕД від 12.08.2022 у відповідь на звернення ПрАТ «Вишнівський ливарно-ковальський завод» № 257 від 02.08.2022, в якому зазначено, що ТОВ «Фінансова компанія «КУБ» станом на дату цього листа не здійснило дії, передбачені Положенням про припинення депозитарною установою провадження професійної діяльності на фондовому ринку - депозитарної діяльності, затвердженого Рішенням НКЦПФР № 431 від 08.04.2014, зокрема не передало Центральному депозитарію документи, бази даних, архіви баз даних тощо. Таким чином, Центральний депозитарій не набув статусу уповноваженого на зберігання документів, баз даних, архівів баз даних ТОВ «ФК «КУБ», а також не володіє повною інформацією з баз даних, що були наявні у ТОВ «ФК «КУБ» (копія листа вих. № 470/09-2-ЕД від 12.08.2022 наявна в матеріалах справи).
Отже, як зазначив позивач, наведене свідчить про невиконання відповідачем вимог постанови № 294-ДП-ДУ-Т від 26.08.2021 «Про накладення санкції за правопорушення на ринках капіталу».
За ствердженням позивача, підтвердженням невиконання відповідачем вимог постанови № 294-ДП-ДУ-Т від 26.08.2021 також є відповідь ПрАТ «Вишнівський ливарно-ковальський завод» (лист № 308 від 20.07.2023), з якого вбачається, що відповідно з Переліком акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах, станом на 16.04.2021 вих. № 37604 від 19.04.2021 та Переліком акціонерів, які мають право на отримання дивідендів, станом на 07.06.2021 вих. № 42410 від 09.06.2021, виданих ПАТ «Національний депозитарій України», де відображена інформація по рахунках в цінних паперах, акціонером емітента - ПрАТ «Вишнівський ливарно-ковальський завод» є, зокрема ОСОБА_1 , депозитарний код рахунку № НОМЕР_1 - власник 3060 шт. простих іменних акцій емітента. Відповідно до цих переліків облік прав власності на акції ОСОБА_1 здійснювала депозитарна установа ТОВ «Фінансова компанія «КУБ», яка взагалі здійснювала облік прав власності на акції емітовані ПрАТ «ВЛКЗ», в кількості 352906 шт. Але, як зазначено в листі, в Переліку акціонерів, яким надсилається письмове повідомлення про проведення загальних зборів акціонерного товариства станом на 07.11.2022 вих. № 74331 від 14.11.2022 та Переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах акціонерного товариства станом на 09.12.2022 вих. №77473 від 12.12.2022, наданих ПАТ «НДУ», відсутня інформація про акціонера ОСОБА_1 . Водночас, як зазначено в листі, у цих переліках містяться відомості про облік 352906 шт. акцій на депозитарному рахунку ТОВ «ФК «КУБ» без розкриття власників цінних паперів та зазначено, що депозитарна установа припинила діяльність. В подальшому, в переліках акціонерів, які отримувалися ПрАТ «ВЛКЗ» протягом 2023 р., а саме: Переліку акціонерів, яким надсилатиметься письмове повідомлення про проведення загальних зборів акціонерного товариства, Переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах акціонерного товариства, Переліку акціонерів, які мають право на отримання дивідендів за акціями/доходу за цінними паперами, також відсутня інформація про акціонера ОСОБА_1 (копія листа наявна в матеріалах справи).
Позивач стверджує, що у зв'язку з припиненням діяльності депозитарної установи ТОВ «Фінансова компанія «КУБ», яка не вчинила всіх необхідних дій для припинення депозитарної діяльності, було порушено право власності позивача в частині володіння, користування та розпорядження цінними паперами. Зокрема, за доводами позивача, внаслідок неправомірних дій відповідача, позивач позбавлений права отримати дивіденди на власні акції, оскільки згідно ч. 4 ст. 34 Закону України «Про акціонерні товариства» виплата дивідендів здійснюється акціонерам, які включені до переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів на прості акції на дату визначену наглядовою радою емітента. При цьому, позивач наголошує на тому, що станом на 07.06.2021 володів цінними паперами емітента у тій самій кількості, що зазначена у договорі. Вказаними документами, відповідно до Закону України «Про депозитарну систему України» було засвідчено право власності позивача на цінні папери ПрАТ «Вишнівський ливарно-ковальський завод», які обліковувались на рахунку позивача, відкритому у ТОВ «Фінансова компанія «КУБ».
З урахуванням зазначеного вище, позивач звернувся до суду із даним позовом до ТОВ «Фінансова компанія «КУБ», в якій просить визнати за ОСОБА_1 право власності на 3060 штук простих іменних акцій (загальна номінальна вартість 765, 00 грн, реєстраційний номер випуску - 624/10/1/2001, міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів (код ISIN) - UA4000133151), що становить 0,213489 відсотка статутного капіталу емітента - ПрАТ «Вишнівський ливарно-ковальський завод», права на які та права за якими обліковувались на рахунку у цінних паперах з депозитарним кодом рахунку № НОМЕР_1 , відкритому у ТОВ «Фінансова компанія «КУБ».
Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Право на звернення до господарського суду в установленому Господарським процесуальним кодексом України порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом (частина 1 статті 4 ГПК України).
З огляду на положення ст. 4 ГПК України, ст. 15, 16 ЦК України підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення.
Задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) цього права відповідачами з урахуванням належно обраного способу судового захисту.
За змістом статей 13, 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Правові засади функціонування депозитарної системи України, встановлює порядок реєстрації та підтвердження прав на цінні папери та прав за ними у системі депозитарного обліку цінних паперів, порядок проведення розрахунків за правочинами щодо цінних паперів, а також встановлює основні засади, порядок діяльності, повноваження, права та обов'язки Центрального депозитарію з цінних паперів визначає Закону України «Про депозитарну систему України».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про депозитарну систему України», депозитарна діяльність - це діяльність професійних учасників депозитарної системи України та Національного банку України щодо надання послуг із зберігання та обліку цінних паперів, обліку і обслуговування набуття, припинення та переходу прав на цінні папери і прав за цінними паперами та обмежень прав на цінні папери на рахунках у цінних паперах депозитарних установ, емітентів, депозитаріїв-кореспондентів, осіб, які провадять клірингову діяльність, Розрахункового центру з обслуговування договорів на фінансових ринках (далі - Розрахунковий центр), депонентів, номінальних утримувачів, а також надання інших послуг, які відповідно до цього Закону мають право надавати професійні учасники депозитарної системи України.
Згідно з ч. 1, 6 ст. 14 Закону України «Про депозитарну систему України», депозитарною установою є юридична особа, що утворюється та функціонує у формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю і яка в установленому порядку отримала ліцензію на провадження депозитарної діяльності депозитарної установи. Депозитарна діяльність провадиться депозитарною установою на підставі ліцензії, що видається Комісією в порядку, встановленому законодавством.
Судом було встановлено вище, 26.08.2021 Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (далі - НКЦПФР) прийнято постанову № 294-ДП-ДУ-Т «Про накладення санкції за правопорушення на ринках капіталу», пунктом 1 якої постановлено застосувати у відношенні ТОВ «ФК «КУБ» санкцію у вигляді анулювання ліцензій на провадження професійної діяльності на ринках капіталу - депозитарної діяльності, а саме: депозитарної діяльності депозитарної установи серії AE286702, виданої на підставі рішення Комісії від 29.10.2013 № 2496; на провадження професійної діяльності на ринках капіталу - депозитарної діяльності, а саме: діяльності із зберігання активів інститутів спільного інвестування серії AE286701, виданої на підставі рішення Комісії від 29.10.2013 № 2496; на провадження професійної діяльності на ринках капіталу - діяльності з торгівлі фінансовими інструментами, а саме: субброкерської діяльності, брокерської діяльності серії АД075802, виданої на підставі рішення Комісії від 10.08.2012 № 672; на провадження професійної діяльності на ринках капіталу - діяльності з торгівлі фінансовими інструментами, а саме: дилерської діяльності серії АД075803, виданої на підставі рішення Комісії від 10.08.2012 № 672.
Пунктом 2 Постанови № 294-ДП-ДУ-Т від 26.08.2021 визначено, що ТОВ «ФК «КУБ» необхідно вчинити дії, передбачені пунктами 1, 2 розділу V Порядку № 816.
Відповідно до положень ст. 16 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», анулюванням ліцензії є позбавлення ліцензіата права на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, шляхом прийняття органом ліцензування рішення про анулювання його ліцензії. Рішення про анулювання ліцензії, прийняте з підстав, повторного порушення ліцензіатом ліцензійних умов, набирає чинності через тридцять календарних днів з дня його прийняття.
Розділом V Порядку № 816 визначені дії професійного учасника у випадку анулювання ліцензії на певні види професійної діяльності на фондовому ринку.
Так, відповідно до п. 1 розділу V Порядку № 816, депозитарна установа у випадку анулювання ліцензії зобов'язана припинити провадження професійної діяльності на фондовому ринку - депозитарної діяльності за певним видом з дати набрання чинності рішенням про анулювання ліцензії за цим видом депозитарної діяльності та зобов'язана здійснити дії, передбачені нормативно-правовим актом Комісії, що регулює питання припинення провадження професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів) - депозитарної діяльності.
Порядок дій депозитарних установ, а також дій юридичних осіб, яким було анульовано ліцензії на провадження депозитарної діяльності на фондовому ринку, що припиняють провадження ними професійної діяльності на фондовому ринку - депозитарної діяльності, визначені Положенням про припинення депозитарною установою провадження професійної діяльності на фондовому ринку - депозитарної діяльності, затвердженим рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 431 від 08.04.2014 (далі - Положення № 431).
Відповідно до пункту 3 розділу III Положення № 431, у разі відкриття ліквідаційної процедури або прийняття органом ліцензування рішення про анулювання ліцензії, крім випадку анулювання ліцензії за відповідною заявою ліцензіата, уповноважений орган депозитарної установи після отримання відповідного рішення може обрати юридичну особу, яка має відповідну ліцензію (у тому числі ліцензію на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності із зберігання активів ІСІ та/або діяльності із зберігання активів ПФ - за потреби) та відповідає вимогам, визначеним абзацами четвертим-дев'ятим пункту 5 розділу VI цього Положення, і яка надалі забезпечить облік та обслуговування прав на цінні папери депонентів, номінальних утримувачів, що в установленому порядку не закрили своїх рахунків у цінних паперах у депозитарній установі / власників цінних паперів, рахунки яких обслуговуються депозитарною установою на підставі договору з емітентом про відкриття / обслуговування рахунків у цінних паперах власників, та виплату невиплачених депозитарною установою коштів за цінними паперами особам, що мають право на їх отримання, в установленому законодавством порядку (депозитарну установу - правонаступника), або всі документи, інформація щодо її депонентів, власників, що не мають статусу депонентів, номінальних утримувачів, що в установленому порядку не закрили своїх рахунків у цінних паперах у депозитарній установі, та прав на цінні папери, які обліковувалися на рахунках цих депонентів, власників, номінальних утримувачів, станом на кінець операційного дня, що передує даті припинення діяльності, та невиплачені депозитарною установою кошти за цінними паперами особам, що мають право на їх отримання, передаються до уповноваженого на зберігання.
Послідовність дій депозитарної установи, діяльність якої припиняється, у разі передання баз даних, архівів баз даних та документів уповноваженому на зберігання, визначена Розділом V Положення № 431.
Згідно з пунктом 1 Розділу V Положення № 431, депозитарна установа (ліквідатор - у разі відкриття ліквідаційної процедури) протягом 20 робочих днів, починаючи з першого робочого дня, наступного за датою припинення діяльності, повинна звернутись до уповноваженого на зберігання та:
1) у разі обліку станом на дату припинення діяльності цінних паперів, що належать депонентам, клієнтам номінального утримувача (клієнтам клієнта номінального утримувача), власникам цінних паперів, що не мають статусу депонента, на агрегованому рахунку (агрегованих рахунках) Депозитарної установи в Центральному депозитарії цінних паперів відкрити в Центральному депозитарії цінних паперів сегрегований рахунок (сегреговані рахунки) для здійснення відокремленого обліку цінних паперів, прав на цінні папери зазначених осіб та перевести облік таких цінних паперів, прав на цінні папери з агрегованого рахунку (агрегованих рахунків) у цінних паперах на сегрегований рахунок (сегреговані рахунки) в порядку, встановленому внутрішніми документами Центрального депозитарію цінних паперів;
2) підготувати для передання та передати уповноваженому на зберігання: - за рахунками у цінних паперах депонентів, власників, що не мають статусу депонентів, номінальних утримувачів: - виписки про стан рахунків у цінних паперах таких депонентів, власників, номінальних утримувачів, складені у формі електронного документа за рахунками таких депонентів, власників, номінальних утримувачів, станом на кінець операційного дня, що передує даті припинення діяльності, окремо за усіма цінними паперами, що обліковуються на рахунках у цінних паперах Депозитарної установи у Центральному депозитарії цінних паперів або у Національному банку України відповідно до компетенції щодо обліку цінних паперів, визначеної законом України «Про депозитарну систему України»; виписки про операції з цінними паперами таких депонентів, власників, номінальних утримувачів за останні 5 років до дати припинення діяльності, складені у формі електронного документа; - Переліки осіб, які мають право на отримання коштів, складені у формі електронного документа у форматі, узгодженому з уповноваженим на зберігання. Виписки про стан рахунку в цінних паперах, виписки про операції та Переліки осіб, які мають право на отримання коштів, складені у формі електронних документів, передаються на машинному носії (магнітному, оптичному чи електронному) або з використанням засобів захищеного обміну даними відповідно до внутрішніх документів уповноваженого на зберігання; - договори про відкриття/обслуговування рахунку в цінних паперах / договори про відкриття/ обслуговування рахунків у цінних паперах власників, договори про надання послуг з обслуговування рахунку в цінних паперах номінального утримувача та документи, на підставі яких було відкрито такі рахунки в цінних паперах у Депозитарній установі, документи, на підставі яких виконувались депозитарні операції на цих рахунках, документи, що були підставою для обтяження іменних цінних паперів зобов'язаннями, які при переведенні випуску іменних цінних паперів у бездокументарну форму було передано Депозитарній установі (зберігачу цінних паперів) та зберігалися в ній (нього) (за наявності); - у разі припинення діяльності із зберігання активів ІСІ - договори про обслуговування зберігачем активів ІСІ депонентів, які не закрили рахунків, та документи, на підставі яких таким суб'єктам було відкрито рахунки в цінних паперах у Депозитарній установі та на підставі яких виконувались депозитарні операції на таких рахунках, обслуговувались операції з активами ІСІ; - у разі припинення діяльності із зберігання активів ПФ - договори про обслуговування ПФ зберігачем депонентів, які не закрили рахунків, документи, на підставі яких таким суб'єктам було відкрито рахунки в цінних паперах у Депозитарній установі та на підставі яких виконувались депозитарні операції на таких рахунках, обслуговувались операції з активами ПФ; - консолідований баланс (консолідовані баланси) (баланс (баланси)) за всіма цінними паперами, що обліковуються у Депозитарній установі на рахунках у цінних паперах депонентів, власників, номінальних утримувачів і на рахунку (рахунках) в цінних паперах Депозитарної установи в Центральному депозитарії цінних паперів та/або в Національному банку України відповідно до компетенції щодо обліку цінних паперів, визначеної Законом України «Про депозитарну систему України»), складений (складені) станом на кінець операційного дня, що передує даті припинення діяльності, у формі та форматі відповідно до внутрішніх документів уповноваженого на зберігання згідно з вимогами законодавства. У разі складання консолідованого балансу за цінними паперами, облік яких відповідно до Закону України «Про депозитарну систему України» здійснюється Національним банком України, такий баланс має бути засвідчений Національним банком України. Уповноважений на зберігання має право звернутися до Національного банку України з проханням надати консолідований баланс, складений Депозитарною установою, іншу інформацію, необхідну йому для виконання функцій уповноваженого на зберігання; - усі облікові регістри оперативного обліку, визначені внутрішніми документами Депозитарної установи під час здійснення Діяльності депозитарної установи відповідно до вимог Положення про депозитарну діяльність, у електронній формі відповідно до внутрішніх документів уповноваженого на зберігання згідно з вимогами законодавства;
3) перерахувати кошти, що призначені для виплати за цінними паперами, права на які обліковувались у Депозитарній установі, та не були нею виплачені особам, які мають право на їх отримання, у встановленому законодавством порядку, на грошовий рахунок Центрального депозитарію цінних паперів у Розрахунковому центрі не пізніше кінця робочого дня, що передує визначеній уповноваженим на зберігання даті початку передавання/отримання документів та баз даних, визначених цим Положенням, з одночасним поданням Центральному депозитарію цінних паперів відповідного повідомлення щодо загальної суми коштів окремо за кожним випуском цінних паперів відповідно до порядку, визначеного внутрішніми документами Центрального депозитарію цінних паперів.
Згідно з пунктом 2 Розділу V Положення № 431, передавання документів, зазначених у пункті 1 цього розділу, від Депозитарної установи до уповноваженого на зберігання повинно бути виконано депозитарною установою (ліквідатором - у разі відкриття ліквідаційної процедури) не пізніше 30 календарних днів, починаючи з першого робочого дня, наступного за датою припинення діяльності, та оформлено актом приймання-передавання, який підписують уповноважені особи депозитарної установи (або ліквідатор - у разі відкриття ліквідаційної процедури) та уповноваженого на зберігання, складеним не менше ніж у двох примірниках. Строк передавання документів, зазначених у пункті 1 цього розділу, від депозитарної установи до уповноваженого на зберігання може бути продовжено у випадках та в порядку, визначеному цим пунктом.
Пунктом 3 Розділу V Положення № 431 визначено, що протягом 5 робочих днів з дати підписання акта приймання-передавання уповноважений на зберігання повідомляє емітентів про наявність (за наявності) незакритих рахунків у цінних паперах власників, які обслуговувались депозитарною установою на підставі договору про відкриття / обслуговування рахунків у цінних паперах власників з емітентом, та про необхідність укладення емітентом договору з новою депозитарною установою із зазначенням попередження, що у разі неукладення договору про обслуговування рахунків у цінних паперах власників з новою депозитарною установою та неподання Центральному депозитарію цінних паперів протягом 30 днів з дати відправлення ним зазначеного повідомлення копії рішення уповноваженого органу емітента про обрання нової депозитарної установи для укладання договору про обслуговування рахунків у цінних паперах власників, копії такого договору та розпорядження про переказ цінних паперів на рахунок обраної емітентом депозитарної установи, цінні папери таких власників відповідно до внутрішніх документів Центрального депозитарію цінних паперів буде переказано на рахунок у цінних паперах емітента в Центральному депозитарії цінних паперів.
Судом було встановлено вище, що відповідачем, на виконання умов договору, було відкрито позивачу рахунок в цінних паперах з депозитарним кодом рахунку № НОМЕР_1 , що підтверджується копією обмеженої виписки про стан рахунку в цінних паперах на 30.03.2015 (вих. № 48/1 від 30.03.2015), виданої ТОВ «Фінансова компанія «КУБ».
Як вбачається з вказаної вище виписки, станом на 30.03.2015 ОСОБА_1 була власником простих іменних акцій кількістю 3060 шт., загальною номінальною вартістю 765, 00 грн, емітент - ПрАТ «Вишнівський ливарно-ковальський завод».
Відповідно до наявного в матеріалах справи листа ПрАТ «Вишнівський ливарно-ковальський завод» № 308 від 20.07.2023, відповідно з Переліком акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах, станом на 16.04.2021 вих. № 37604 від 19.04.2021, та Переліком акціонерів, які мають право на отримання дивідендів, станом на 07.06.2021 вих. № 42410 від 09.06.2021, вданих ПАТ «Національний депозитарій України», де відображена інформація по рахунках в цінних паперах, акціонером емітента - ПрАТ «Вишнівський ливарно-ковальський завод» є, зокрема ОСОБА_1 , депозитарний код рахунку № НОМЕР_1 - власник 3060 шт. простих іменних акцій емітента. Відповідно до цих переліків облік прав власності на акції ОСОБА_1 здійснювала депозитарна установа ТОВ «Фінансова компанія «КУБ», яка взагалі здійснювала облік прав власності на акції емітовані ПрАТ «ВЛКЗ», в кількості 352906 шт. Але, як зазначено в листі, в Переліку акціонерів, яким надсилається письмове повідомлення про проведення загальних зборів акціонерного товариства станом на 07.11.2022 вих. № 74331 від 14.11.2022 та Переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах акціонерного товариства станом на 09.12.2022 вих. №77473 від 12.12.2022, наданих ПАТ «НДУ», відсутня інформація про акціонера ОСОБА_1 . Водночас, як зазначено в листі, у цих переліках містяться відомості про облік 352906 шт. акцій на депозитарному рахунку ТОВ «ФК «КУБ» без розкриття власників цінних паперів та зазначено, що депозитарна установа припинила діяльність. В подальшому, в переліках акціонерів, які отримувалися ПрАТ «ВЛКЗ» протягом 2023 р., а саме: Переліку акціонерів, яким надсилатиметься письмове повідомлення про проведення загальних зборів акціонерного товариства, Переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах акціонерного товариства, Переліку акціонерів, які мають право на отримання дивідендів за акціями/доходу за цінними паперами, також відсутня інформація про акціонера ОСОБА_1 .
ПрАТ «Вишнівський ливарно-ковальський завод» у своїх письмових пояснення від 11.12.2024 підтвердило, що ОСОБА_1 є акціонером ПрАТ «Вишнівський ливарно-ковальський завод» та відповідно з Переліком акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах акціонерного товариства, станом на 16.04.2021 вих. № 37604 від 19.04.2021, та Переліком акціонерів, які мають право на отримання дивідендів за акціями, станом на 07.06.2021 вих. № 42410 від 09.06.2021, наданих ПАТ «НДУ», де відображена інформація по рахунках в цінних паперах, акціонером емітента - ПрАТ «ВЛКЗ» є, зокрема ОСОБА_1 , депозитарний код рахунку № НОМЕР_1 - власник 3060 шт. простих іменних акцій емітента.
В матеріалах справи наявні копії Переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах акціонерного товариства, станом на 16.04.2021 (вих. № 37604 від 19.04.2021), та Переліку акціонерів, які мають право на отримання дивідендів за акціями, станом на 07.06.2021 (вих. № 42410 від 09.06.2021), зі змісту яких вбачається, що як станом на 16.04.2021, так і станом на 07.06.2021 ОСОБА_1 , депозитарний код рахунку № НОМЕР_1 , є власником простих іменних акцій емітента ПрАТ «Вишнівський ливарно-ковальський завод» в кількості 3060 шт., загальною номінальною вартістю 765, 00 грн, що складає 0,213489 відсотка статутного капіталу емітента - Приватного акціонерного товариства «Вишнівський ливарно-ковальський завод».
Отже, суд встановив та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 станом на 07.06.2021 володіла цінними паперами емітента у тій самій кількості, що зазначена у договорі.
Вказаними документами, відповідно до Закону України «Про депозитарну систему України», було засвідчено право власності позивача на цінні папери ПрАТ «Вишнівський ливарно-ковальський завод», які обліковувались на рахунку позивача, відкритому у ТОВ «Фінансова компанія «КУБ». Доказів припинення права власності позивача на прості іменні акції емітента ПрАТ «Вишнівський ливарно-ковальський завод» в кількості 3060 шт., загальною номінальною вартістю 765, 00 грн, матеріали справи не містять та до суду не надано. Доказів того, що станом на дату анулювання ліцензії ТОВ «Фінансова компанія «КУБ» на провадження професійної діяльності на ринках капіталу - депозитарної діяльності, рахунок ОСОБА_1 в цінних паперах був закритий матеріали справи також не містять.
Крім того, Публічне акціонерне товариство «Національний депозитарій України» у своїх пояснення щодо позовної заяви про визнання права власності від 16.12.2024 проінформував суд, що станом на дату складення письмових пояснень загальна кількість цінних паперів емітента ПрАТ «ВЛКЗ» (код 20591306) ISIN - НОМЕР_2 , 3060 шт. акцій, вказана позивачем, не перевищує кількості цінних паперів цього випуску на рахунку депозитарної установи ТОВ «Фінансова компанія «КУБ» (ідентифікаційний код юридичної особи 32999754).
З урахуванням зазначеного вище, суд на підставі наявних в матеріалах справи доказів встановив, що ОСОБА_1 володіє простими іменними акціями ПрАТ «Вишнівський ливарно-ковальський завод» в кількості 3060 шт., загальною номінальною вартістю 765, 00 грн, що складає 0,213489 відсотка статутного капіталу емітента - Приватного акціонерного товариства «Вишнівський ливарно-ковальський завод».
Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до статті 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Судом встановлено вище та не спростовано відповідачем шляхом подання до суду доказів, що ТОВ «Фінансова компанія «КУБ» не виконало зобов'язання згідно Положення № 431 та умов договору, зокрема не передало документи, бази даних, архіви баз даних до уповноваженого на зберігання - Центральному депозитарію - ПАТ «Національний депозитарій України», чим порушені права позивача як власника цінних паперів, які обліковувалися на його рахунку відповідачем як депозитарною установою.
Суд зазначає, що за відсутності у ПАТ «Національний депозитарій України» як уповноваженого на зберігання документів, баз даних, архівів баз даних відповідача ТОВ «Фінансова компанія «КУБ» як депозитарної установи, інформації щодо депонентів відповідача, які не закрили рахунки в цінних паперах та прав на цінні папери, які обліковувалися на рахунках таких депонентів, фактично позбавлено позивача правомочностей власника цінних паперів.
При цьому, судом враховано, що згідно статті 22 Закону України «Про депозитарну систему України», в установлених законодавством випадках реалізація прав за емісійними цінними паперами здійснюється на підставі реєстру власників іменних цінних паперів, складення якого здійснює Центральний депозитарій. Отже, наслідками відсутності акціонера в реєстрі власників цінних паперів емітента є неможливість брати участь у загальних зборах акціонерів, отримувати дивіденди та реалізовувати будь-які інші права, що належать власнику, а в деяких випадках і неможливість проведення загальних зборів акціонерів через відсутність кворуму.
Відтак, не вчинення відповідачем покладених на нього умовами договору та Положеннями № 431 обов'язків порушує право власності позивача на майно - цінні папери.
Враховуючи, що ТОВ «Фінансова компанія «КУБ» з моменту анулювання ліцензії втратило статус депозитарної установи, і при цьому не здійснило дій, передбачених чинним законодавством, для передачі наявних у нього як у депозитарної установи документів, баз даних, архівів баз даних, інформації щодо його депонентів, які не закрили рахунки в цінних паперах, та прав на цінні папери, які обліковувалися на рахунках таких депонентів, уповноваженому на зберігання - ПАТ «Національний депозитарій України», суд дійшов до висновку, що ОСОБА_1 позбавлена об'єктивної можливості підтвердити своє право власності на прості іменні акції в кількості 3060 штук, загальною номінальною вартістю 765, 00 грн, емітентом яких є ПрАТ «Вишнівський ливарно-ковальський завод», перед іншими особами, в тому числі перед ПрАТ «Вишнівський ливарно-ковальський завод» та ПАТ «Національний депозитарій України».
Статтею 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
За змістом ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю та мирно володіти своїм майном; право приватної власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно з ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Вирішуючи спір про визнання права власності на підставі ст. 392 ЦК України, необхідно враховувати, що за змістом цієї норми судове рішення не породжує право власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його (така правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 914/904/17, від 22.05.2018 у справі № 923/1283/16).
Отже, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності у судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами як права власності на майно, яке оспорюється або не визнається іншою особою, так і порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно.
Суд зазначає, що визнання в судовому порядку права власності на річ, за загальним правилом ст. 392 ЦК України, є способом захисту наявного цивільного права, а не підставою для його виникнення.
Також у постанові від 09.04.2019 у справі № 905/3375/15 Верховний Суд наголосив, що у розумінні наведених норм позов про визнання права власності у порядку ст. 392 ЦК України пред'являється на захист існуючого, наявного права, що виникло у позивача з передбачених законодавством підстав і підтверджується належними та допустимими доказами. Об'єктом цього позову є усунення невизначеності відносин права власності позивача щодо індивідуально визначеного майна. Підставою для звернення до суду з позовом про визнання права власності є оспорення або невизнання існуючого права, а не намір набути таке право за рішенням суду.
Статтею 8 Закону України «Про депозитарну систему України» визначено, що підтвердженням прав на цінні папери та прав за цінними паперами, що існують в бездокументарній формі, а також обмежень прав на цінні папери у певний момент часу є обліковий запис на рахунку в цінних паперах депонента в депозитарній установі. Виписка з рахунка в цінних паперах не є цінним папером, а її передача від однієї особи до іншої не є вчиненням правочину щодо цінних паперів і не тягне за собою переходу прав на цінні папери та прав за цінними паперами.
Отже, реалізація права власності на набуті цінні папери можлива після належного їх оформлення - видачі особі сертифіката (при документарній формі випуску) або зарахування цінних паперів на рахунок особи та отримання нею виписки з рахунку у цінних паперах (при бездокументарній формі випуску).
При цьому, реалізація позивачем права власності на цінні папери можлива після їх належного оформлення - зарахування цінних паперів на його рахунок та отримання виписки з рахунку у цінних паперах, що унеможливлюється не переданням ТОВ «Фінансова компанія «КУБ» документів та баз даних, визначених Положенням № 431, до уповноваженого на зберігання - центральному депозитарію - ПАТ «Національний депозитарій України», з подальшим перерахуванням їх на рахунок позивача у відповідній визначений ним депозитарній установі.
У даному випадку неможливість зарахування цінних паперів, належних позивачу, виникла саме з неправомірних дій ТОВ «Фінансова компанія «КУБ» щодо невиконання останнім вимог законодавства з передачі таких документів до уповноваженого на зберігання - Центральному депозитарію, а тому в розумінні приписів ст. 392 ЦК України відповідач є винною особою, яка своєю бездіяльністю призвела до втрати позивачем документів, що засвідчують належність йому права власності на вказані цінні папери.
Крім того, відповідно до підпункту 14 пункту 1 Глави 2 розділу V Положення про провадження депозитарної діяльності, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 735 від 23.04.2013, обслуговування операцій щодо цінних паперів, у тому числі обслуговування обігу цінних паперів, проведення розрахунків у цінних паперах за правочинами щодо цінних паперів, здійснюється Центральним депозитарієм, депозитарними установами шляхом проведення на рахунках у цінних паперах облікових операцій, у разі якщо депозитарна установа (зберігач цінних паперів), якій (якому) анульовано ліцензію на провадження професійної діяльності на ринках капіталу (фондовому ринку) - депозитарної діяльності депозитарної установи (зберігача цінних паперів), не виконала (не виконав) вимоги нормативно-правового акта щодо припинення провадження професійної діяльності на ринках капіталу (фондовому ринку) - депозитарної діяльності депозитарної установи (зберігача цінних паперів): якщо цінні папери власника обліковуються на сегрегованому рахунку депозитарної установи в Центральному депозитарії і Центральний депозитарій має можливість встановити особу цього власника на підставі даних, що містяться в системі депозитарного обліку: - Центральним депозитарієм - на підставі звернення обраної власником депозитарної установи та подання йому документів, передбачених внутрішніми документами Центрального депозитарію; - депозитарною установою - за розпорядженням депонента чи керуючого його рахунком, на рахунок якого зараховуються цінні папери; - Центральним депозитарієм - на підставі судового рішення, яке набрало законної сили та яким визнано право власності особи (осіб) на цінні папери, права на які обліковувались на її рахунку, відкритому депозитарною установою (зберігачем цінних паперів), та розпорядження депозитарної установи, на рахунок якої переказуються цінні папери. Центральний депозитарій здійснює операцію переказу лише за умови, якщо загальна кількість визначених у судовому рішенні цінних паперів окремого випуску не перевищує кількості цінних паперів цього випуску на рахунку депозитарної установи (зберігача цінних паперів), яка не передала у встановлені законодавством строки документи, бази даних, копії баз даних, архіви баз даних; - депозитарною установою - за розпорядженням депонента чи керуючого його рахунком, на рахунок якого зараховуються визначені у судовому рішенні цінні папери.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Зважаючи на встановлені факти та вимоги зазначених вище правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та належних доказів на заперечення відомостей, повідомлених позивачем не надав, оскільки відповідач з моменту анулювання ліцензії втратив статус депозитарної установи, і при цьому не здійснив дій передбачених чинних законодавством для передачі наявних у нього, як у депозитарної установи, документів, баз даних, архівів баз даних, інформації щодо його депонентів, які не закрили рахунки в цінних паперах, та прав на цінні папери, які обліковувалися на рахунках таких депонентів уповноваженому на зберігання, суд приходить до висновку, що право позивача, за захистом якого він звернувся до суду, порушено відповідачем, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія «КУБ» про визнання права власності на 3060 штук простих іменних акцій, загальною номінальною вартістю 765, 00 грн, є обґрунтованими, нормативно та документально доведеними, а тому підлягають задоволенню.
Суд також наголошує на тому, що судом було належним чином повідомлено відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, однак відповідач відзиву на позов не подав, позовні вимоги не оспорив.
Слід зазначити, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).
Приймаючи до уваги висновки суду про повне задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 3 028, 00 грн.
Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Визнати за ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) право власності на 3060 штук простих іменних акцій (загальна номінальна вартість 765, 00 грн, реєстраційний номер випуску - 624/10/1/2001, міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів (код ISIN) - UA4000133151), що становить 0,213489 відсотка статутного капіталу емітента - Приватного акціонерного товариства «Вишнівський ливарно-ковальський завод» (місцезнаходження: вул. Паркова, буд. 1, м. Вишневе, Бучанський р-н, Київська обл., 08134; код ЄДРПОУ 20591306), права на які та права за якими обліковувались на рахунку у цінних паперах з депозитарним кодом рахунку № НОМЕР_1 , відкритому у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КУБ» (місцезнаходження: вул. Митрополита В. Липківського, буд. 45, м. Київ, 03035; код ЄДРПОУ 32999754).
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КУБ» (місцезнаходження: вул. Митрополита В. Липківського, буд. 45, м. Київ, 03035; код ЄДРПОУ 32999754) на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) 3 028, 00 грн судового збору.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано 16.04.2025.
Суддя Л.В. Сокуренко