вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"10" квітня 2025 р. м. Київ Справа № 911/18/25
Суддя Господарського суду Київської області Смірнов О.Г., за участю секретаря судового засідання Дубенко Г.В., розглянувши матеріали справи
за позовом: Фізичної особи-підприємця Генети Інни Михайлівни ( АДРЕСА_1 )
до відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Суворов 1-О» (08201, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Виговського, буд. 1-О)
про стягнення 11262,43 грн.
за участю представників:
від позивача: Коляда А.М., ордер серія АІ №1776361 від 21.12.2024
від відповідача: Самойленко А.В., ордер серія АІ №1000333 від 04.02.2025
Фізична особа-підприємець Генета Інна Михайлівна звернулася до Господарського суду Київської області з позовною заявою за вих. б/н від 23.12.2024 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Суворов 1-О» про стягнення 11262,43 грн.
Разом з тим, в пункті 2 прохальної частини позовній заяві позивач просить суд розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.01.2025 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.
Ухвалою суду від 16.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 06.03.2025 о 10:15.
05.02.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив, в якому міститься клопотання про витребування доказів.
10.02.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив.
19.02.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
26.02.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про зміну підстав позову. Заявник обґрунтовує заяву тим, що однією із позовних вимог, позивач просив суд стягнути з відповідача проценти за користування чужими грошовими коштами на рівні встановленої Національним банком України облікової ставки за період з 21.12.2023 по 21.12.2024 по день звернення з цим позовом до суду включно, на підставі ст. 536 , ч.2 ст. 1214 ЦК України. Проте, відповідно до судової практики яка зазначена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №910/1238/17, проценти за користування чужими грошовими коштами на рівні встановленої Національним банком України облікової ставки не застосовується. Таким чином, на підставі ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних за користування чужими грошовими коштами на загальну суму 699,38 грн.
26.02.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшли додаткові пояснення.
05.03.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою суду від 06.03.2025 відкладено розгляд справи на 10.04.2025 о 14:00.
10.03.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про долучення доказів.
12.03.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів.
25.03.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів.
У судове засідання 10.04.2025 з'явилися представники сторін.
Згідно із ч.3 ст. 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Крім того, загальні положення ГПК України вказують, що підстава позову це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача.
Предмет позову це частина позову, яка становить матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, щодо якої суд повинен ухвалити рішення. Ця вимога повинна мати правовий характер, тобто бути врегульованою нормами матеріального права, а також підпадати під цивільну юрисдикцію.
Підстава позову це частина позову, яка відображає обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що підтверджують кожну обставину, а також наявність підстав для звільнення від доказування.
Так, згідно із постановою Верховного Суду у справі № 922/404/19 від 09.07.2020 року, зроблено висновок: «позовом є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. При цьому під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Зміна підстав і предмету позову не допускається. Верховний Суд вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ГПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог».
Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Судом встановлено, що позивач звернувся з позовом з вимогою про стягнення з відповідача на користь позивача відповідно до ч. 1 ст. 536 ЦК України процентів за користування чужими грошовими коштами. У заяві про зміну предмету позову позивач просить на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України стягнути з відповідача 3% річних.
За таких обставин, фактично відбулася зміна предмету і підстави позову, а тому у прийнятті заяви Фізичної особи-підприємця Генети Інни Михайлівни про зміну предмету позову слід відмовити.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів);
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;
5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
Згідно ч.ч, 1, 2, 6 ст. 91 ГПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Безпосередньо в судовому засіданні 10.04.2025 суд об'єднав клопотання про витребування доказів яке міститься у відзиві та клопотання про витребування доказів від 25.03.2025, у зв'язку з тим, що клопотання про витребування доказів, яке міститься у відзиві, за своїм змістом є аналогічним зазначеному клопотанню про витребування доказів від 25.03.2025 .
Відповідач обґрунтовує клопотання про витребування доказів тим, що з наданих позивачем інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав вбачається, що власником земельних ділянок є фізична особа Генета Інна Михайлівна, а не суб'єкт підприємницької діяльності. Також зазначає, що до позовної заяви не надано жодного доказу, що право власності на земельні ділянки належать ФОП Генета І.М.
Тому, відповідач просить витребувати у позивача оригінали для огляду та копії в матеріали справи: договору купівлі-продажу земельної ділянки №1964 від 10.04.2017, договору купівлі-продажу земельної ділянки №1965 від 10.04.2017, договору купівлі-продажу земельної ділянки №1966 від 10.04.2017.
Так, дослідивши клопотання відповідача про витребування доказів, суд дійшов висновку, що воно підлягає задоволенню, у зв'язку з чим слід витребувати у Фізичної особи-підприємця Генети Інни Михайлівни оригінали для огляду та копії в матеріали справи: договору купівлі-продажу земельної ділянки №1964 від 10.04.2017, договору купівлі-продажу земельної ділянки №1965 від 10.04.2017, договору купівлі-продажу земельної ділянки №1966 від 10.04.2017.
Приписами ч. 2 ст. 202 ГПК України визначено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом з таких підстав:
1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;
2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;
3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;
4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
З метою усунення порушення рівності та змагальності учасників судового процесу, надання можливості сторонам подати суду докази на підтвердження своїх вимог і заперечень, заявити відповідні заяви та клопотання, враховуючи витребування доказів, суд дійшов висновку про оголошення перерви в судовому засіданні.
Керуючись ст. 81, 202, 216, 252, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Оголосити перерву у судовому засіданні до 24.04.2025 о 14:30.
Повідомити учасників справи, що судове засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Київської області (м. Київ, вул. Симона Петлюри, 16/108, зал судових засідань №5)
2. Явка у судове засідання уповноважених представників сторін обов'язкова.
При направленні у судове засідання уповноважених представників сторін, останнім мати при собі відповідно до ст. 60 Господарського процесуального кодексу України документи, що підтверджують повноваження представників.
3. Витребувати у Фізичної особи-підприємця Генети Інни Михайлівни оригінали для огляду та копії в матеріали справи: договору купівлі-продажу земельної ділянки №1964 від 10.04.2017, договору купівлі-продажу земельної ділянки №1965 від 10.04.2017, договору купівлі-продажу земельної ділянки №1966 від 10.04.2017.
4. Попередити сторони про відповідальність, передбачену ст. 135 ГПК України.
Відповідно до ст. 135 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема, за ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.
5. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя О.Г. Смірнов