вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"03" квітня 2025 р. м. Київ Справа № 910/10752/24
Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В. за участю секретаря судового засідання Друккера Д.Д., розглянувши справу в судовому засіданні
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Тріумф»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Навчально-виробничий центр «Безпека Праці»
про стягнення 1 095 000,00 грн
Учасники судового процесу:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Лисич Ю.В.;
Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Тріумф» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Навчально-виробничий центр «Безпека Праці» про стягнення 1 095 000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про виконання робіт баштовим пересувним механізмом № 05-1/04-2021 від 05.04.2021, в частині виконання робіт. У зв'язку із чим позивачем подано зазначену позовну заяву до відповідача про стягнення 1 095 000,00 грн неустойки.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Тріумф» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Навчально-виробничий центр «Безпека Праці» про стягнення 1 095 000,00 грн передано за виключною підсудністю до Господарського суду Київської області.
11.09.2024 матеріали справи № 910/10752/24 надійшли до Господарського суду Київської області.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа № 910/10752/24 була передана на розгляд судді Сокуренко Л.В.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; призначено підготовче засідання у справі на 30.10.2024 о 14:30.
Протокольною ухвалою Господарського суду Київської області від 18.12.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/10752/24 до розгляду по суті на 23.01.2025 о 16:00.
В судове засідання 23.01.2025 з'явився представник відповідача та надав пояснення щодо предмету спору, представник позивача в судове засідання не з'явився про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином. Суд відклав судове засідання на 06.02.2025, про що зазначено в протоколі судового засідання.
В судове засідання 06.02.2025 з'явився представник відповідача та надав пояснення щодо предмету спору, представник позивача в судове засідання не з'явився про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.02.2025 відкладено судове засідання у справі № 910/10752/24 на 13.03.2025 о 15:40 та з урахуванням неявки представника позивача в судові засідання 23.01.2025 та 06.02.2025 визнано явку представників позивача та відповідача обов'язковою.
13.03.2025 до канцелярії суду через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшли додаткові пояснення, в яких представник позивача просить розглядати справу за його відсутності.
В судове засідання 13.03.2025 з'явився представник відповідача та надав пояснення щодо предмету спору, представник позивача в судове засідання не з'явився про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.03.2025 відкладено судове засідання у справі № 910/10752/24 на 03.04.2025 о 14:50; зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Тріумф» надати суду:
- докази, які б підтверджували те, що роботи на об'єкті будівництва розпочались 21.01.2022; докази направлення відповідачу;
- докази повідомлення відповідача про початок робіт 21.01.2022; докази направлення відповідачу;
- докази, які б підтверджували відновлення робіт на об'єкті будівництва після звільнення Київської області з 18.04.2022; докази направлення відповідачу;
- докази повідомлення відповідача про відновлення робіт з 18.04.2022; докази направлення відповідачу;
- докази, які б підтверджували те, що позивачем здійснювались будівельні роботи на об'єкті будівництва в продовж 2022 року; докази направлення відповідачу;
повідомлено представників сторін, що розгляд справи по суті за їх відсутності є неможливим та визнати явку представників позивача та відповідача обов'язковою. Попередити сторін, що у разі неявки в судове засідання повноважних представників сторін, невиконання або ухилення від вчинення відповідних дій, покладених судом на учасника справи, судом, відповідно до статей 131, 135 Господарського процесуального кодексу України, будуть застосовані заходи процесуального примусу у вигляді постановлення ухвали про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору; попереджено Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Тріумф», що у відповідності до ст. 81 ГПК України, у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин, судом, відповідно до статей 131, 135 Господарського процесуального кодексу України, будуть застосовані заходи процесуального примусу у вигляді постановлення ухвали про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Крім того, відповідно до ч. 10 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
24.03.2025 до канцелярії суду від відповідача надійшли письмові пояснення.
02.04.2025 до канцелярії суду через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про проведення засідання за відсутності представника позивача, а від відповідача - заява про долучення доказів понесення витрат на правничу допомогу.
В судове засідання 03.04.2025 з'явився представник відповідача та надав свої пояснення щодо предмету спору, представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату та час судового засідання був повідомленій належним чином.
Суд в судовому засідання оголосив скорочену ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, з огляду на наступне.
Згідно із статтею 2 та частиною 1 статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Водночас, вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов'язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.09.2019 у справі №916/3616/15.
Відповідно до положень частин 1 - 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з частиною 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
За змістом пункту 2 частини 1, пункту 3 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом із тим учасники справи зобов'язані з'явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов'язковою.
Відповідно до частини 1 статті 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Згідно з положеннями статті 46 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов'язків, передбачених у статті 46 Господарського процесуального кодексу України.
За приписами ст. 194 Господарського процесуального кодексу України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з ч. ч. 1, 2, 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України 1 суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою; суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою; виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Як вище зазначено судом, ухвалами суду від 06.02.2025 та 13.03.2025 було визнано явку представників сторін в судове засідання обов'язковою.
Проте, представник позивача подавав до канцелярії суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача від 18.12.2024 та від 13.03.2025.
Водночас, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в своїй постанові від 14.02.2024 по справі № 910/16715/21 зазначив, що дії суду у випадку неявки в судове засідання учасника справи визначені у статті 202 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до частини четвертої якої у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
У системно-логічному зв'язку з цією нормою перебуває норма, закріплена у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання:
1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;
2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;
3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
При цьому зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов'язковою.
Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 05 червня 2020 року у справі № 910/16978/19.
У свою чергу, у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.01.2022 у справі №905/458/21 надано характеристику положень частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України за методом правового регулювання цих норм (див. п. 8.4, 8.5).
У теорії права одним з критеріїв, за яким прийнято розрізняти норми права, є метод правового регулювання правових норм. За цим критерієм норми права можуть бути імперативними та диспозитивними.
Імперативні (зобов'язуючі) норми права характеризуються категоричністю приписів. Такі норми реалізуються виконанням, дотриманням або застосуванням. Диспозитивні норми реалізуються використанням, яке, як правило, передбачає його реалізацію на власний розсуд.
Проаналізувавши положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив про те, що у цих нормах законодавець не застосував слова «може», «має право», «за власної ініціативи» та інші подібні у своєму значенні слова. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду.
Формулювання «суд залишає позов без розгляду», що міститься у частині четвертій статті 202 Господарського процесуального кодексу України, та формулювання «суд залишає позов без розгляду», що міститься у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення. З огляду на викладене Верховний Суд зазначає про те, що повноваження суду залишити позов без розгляду, передбачені цими нормами процесуального права відносяться до імперативних.
Господарський суд, розглядаючи господарські справи, зобов'язаний вчиняти лише ті процесуальні дії і ухвалювати ті процесуальні рішення, які прямо встановлені процесуальним законом, і не може посилатися на те, що у процесуальному законі відсутня пряма чи «імперативна» заборона на вчинення певної процесуальної дії чи ухвалення певного процесуального рішення у вигляді формулювання, що суд не має права продовжити розгляд справи, якщо позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Отже, Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив про те, що норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов'язок залишити позов без розгляду.
Належне повідомлення про дату, час і місце розгляду справи є передумовою застосування до позивача процесуальної дії залишення позову без розгляду. Це випливає з частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої будь-які питання наслідків неявки у судове засідання будь-якого учасника справи розглядаються за умови, що він був належним чином повідомлений про дату, час і місце цього засідання. Неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання є безумовною підставою для відкладення розгляду справи відповідно до пункту 1 частини другої статті 202 Господарського процесуального кодексу України. Здійснене судом повідомлення про дату, час і місце судового засідання слід вважати належним, якщо при цьому були дотримані вимоги статей 121, 122, 242 Господарського процесуального кодексу України.
Господарський процесуальний кодекс України передбачає порядок судового розгляду справи у змагальному порядку за участю обох сторін.
Неявка позивача або його представника в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки може означати втрату позивачем юридичного інтересу до розгляду його справи судом.
Разом з цим у разі, якщо позивач не з'явився в судове засідання, однак, повідомив суду інформацію про причини своє неявки, суд має здійснити оцінку поважності таких причин. За відсутності такого повідомлення суд приймає рішення про залишення заяви без розгляду.
Питання поважності причин є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються відповідні обставини. Поважними причинами є лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язуються з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне вчинення певної процесуальної дії.
Як уже зазначалося, пункт 2 частини першої статті 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає право учасників справи брати участь в судових засіданнях. Проте згідно з пунктом 3 частини другої статті 42 цього Кодексу у випадку, коли явка учасників справи визнана судом обов'язковою, вони зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду. При цьому положення статті 202 Господарського процесуального кодексу України вказують на необхідність врахування судом поважності / неповажності повідомлених позивачем суду причин своєї неявки до суду в залежності від того, чи є ця неявка першою чи повторною, та передбачають настання процесуальних наслідків у кожному конкретному випадку.
Так, зокрема у разі першої неявки позивача в судове засідання та при умови, що суд визнав поважними повідомлені позивачем суду причини неявки в судове засідання, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні відповідно до пункту 2 частини другої статті 202 Господарського процесуального кодексу України. Натомість неповажність причин неявки позивача в судове засідання свідчить про наявність підстав для залишення позову без розгляду у зв'язку з неявкою позивача в судове засідання на підставі частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України при умові наявності інших зазначених вище обставин для залишення позову без розгляду з цієї підстави.
Отже, відповідно до частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України виключенням для обов'язкового залишення позову без розгляду можуть вважатися обставини, якщо позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто, суд розглядає справу по суті за умов, якщо: (1) позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності та (2) його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. При цьому, суд може розглянути можливість вирішення спору за відсутності позивача (з'ясувати, чи не перешкоджає нез'явлення позивача вирішенню спору) лише якщо від позивача надійшло клопотання про такий розгляд (про розгляд справи за відсутності позивача). У разі, якщо від позивача до суду не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд не має права розглядати справу, а тому не зобов'язаний надавати оцінку наявності такої можливості.
Якщо нез'явлення позивача перешкоджає вирішенню спору (якщо розгляд справи за відсутності позивача неможливий), суд, не зважаючи на заяву позивача про розгляд справи за його відсутності, позбавлений права розглянути справу по суті. У разі, якщо суд визнав явку позивача обов'язковою до подання позивачем клопотання про розгляд справи за його відсутності, то суд, не зважаючи на це клопотання, зобов'язаний залишити позов без розгляду. У разі, якщо до подання такого клопотання, суд не визнавав явку позивача обов'язковою, у такому випадку суд повинен повідомити позивача про те, що розгляд справи за його відсутності є неможливими та визнати його явку обов'язковою, вирішити питання про відкладення або перерву в судовому засіданні та у разі нез'явлення позивача в наступне судове засідання залишити позов без розгляду.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.03.2025 було повідомлено позивача, що розгляд справи за відсутності його представника є неможливим та визнано явку представника позивача обов'язковою.
Крім того, суд в ухвалі від 13.03.2025 зобов'язав Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Тріумф» надати суду на підставі ч. 4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, наступні докази:
- докази, які б підтверджували те, що роботи на об'єкті будівництва розпочались 21.01.2022; докази направлення відповідачу;
- докази повідомлення відповідача про початок робіт 21.01.2022; докази направлення відповідачу;
- докази, які б підтверджували відновлення робіт на об'єкті будівництва після звільнення Київської області з 18.04.2022; докази направлення відповідачу;
- докази повідомлення відповідача про відновлення робіт з 18.04.2022; докази направлення відповідачу;
- докази, які б підтверджували те, що позивачем здійснювались будівельні роботи на об'єкті будівництва в продовж 2022 року; докази направлення відповідачу.
Відповідно до ч. 10 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
За приписами п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Представник позивача, в своєму клопотанні про розгляд справи за відсутності представника позивача від 02.04.2024 стверджує, що у сторони позивача більше е має додаткових доказів, які б доводили позовні вимоги, а відзив по справі не спростовує доводів викладених у позовній заяві, у зв'язку з чим позивач просить розглядати справу без участі його представника.
Крім того, представник позивача простить суд взяти до уваги, що його викликано в судове засідання, яке відбудеться 03.04.2025 о 10:30 у Київському окружному адміністративному суді.
Дослідивши клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності, суд зазначає, що викладені в ньому причини не явки представника позивача в судове засідання не є поважними, оскільки судове засідання по справі № 910/10752/24 призначено на 03.04.2025 о 14:50 год., тобто більше ніж за 4 годині після засідання в Київському окружному адміністративному суді, в яке викликано представника позивача.
Крім того, представник позивача не був позбавлений права брати участь в судовому засіданні по даній справі в режимі відеоконференції на підставі ст. 197 Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на те, що позивача повідомлено про неможливість розгляду даної справи за його відсутності, беручи до уваги не подання ним витребуваних судом доказів та неявку представника позивача в судове засідання 03.04.2025 без поважних причин, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Тріумф» без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 81, 120, 202, 226, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Тріумф» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Навчально-виробничий центр «Безпека Праці» про стягнення 1 095 000,00 грн залишити без розгляду.
2. Згідно з ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно з моменту її оголошення. Дана ухвала може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повну ухвалу складено та підписано 16.04.2025
Суддя Л.В. Сокуренко