ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.04.2025Справа № 910/1168/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Зайченко О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕО ТЕПЛО» (03061, м. Київ, вул. Миронівська, буд. 16, ідентифікаційний код 36854432)
до Бойченка Андрія Сергійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
про стягнення 1 242 966,22 грн,
за участі представників сторін:
від позивача: Максимов М.І.
від відповідача: Тарасова Є.О.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЕО ТЕПЛО» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Бойченка Андрія Сергійовича про стягнення 1 242 966,22 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов укладеного між сторонами договору підряду № 26/02 від 26.02.2024 позивачем було сплачено на користь відповідача попередню оплату у розмірі 80 % загальної вартості виробу, що склала 369 760,00 грн, однак відповідач своїх зобов'язань за договором не виконав, у зв'язку з чим і виникла вказана заборгованість, яку позивач просить стягнути в судовому порядку. Крім того, позивач нарахував до стягнення з відповідача пеню у розмірі 845 826,00 грн та інфляційні втрати у розмірі 27 380,22 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.02.2025 було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 05.03.2025.
18.02.2025 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕО ТЕПЛО» надійшла заява про проведення судових засідань в режимі відеоконференції, у якій заявник суд дозволити участь у режимі відеоконференції у судовому засіданні, призначеному на 05.03.2025, та у всіх наступних судових засіданнях у справі №910/1168/25.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2025 задоволено заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕО ТЕПЛО» про проведення судових засідань в режимі відеоконференції.
27.02.2025 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС представником Бойченка Андрія Сергійовича подано відзив на позовну заяву.
04.03.2025 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС представником позивача подано клопотання про відкладення судового засідання.
У судовому засіданні 05.03.2025 судом було проголошено протокольну ухвалу про задоволення клопотання представника позивача та відкладення підготовчого засідання на 26.03.2025.
24.03.2025 через підсистему ЕСІТС «Електронний суд» представником позивача подано відповідь на відзив та заяву на подання доказів на підтвердження понесених судових витрат
24.03.2025 через підсистему ЕСІТС «Електронний суд» представником Бойченка Андрія Сергійовича подано заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2025 задоволено заяву представника Бойченка Андрія Сергійовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
У судовому засіданні 26.03.2025 за клопотанням представника позивача відкладено підготовче засідання на 16.04.2025.
26.04.2025 через підсистему ЕСІТС «Електронний суд» представником позивача подано письмові пояснення щодо обґрунтування пропуску строку на подання до суду відповіді на відзив.
31.03.2025 через підсистему ЕСІТС «Електронний суд» представником Бойченка Андрія Сергійовича подано заперечення на заяву позивача щодо поновлення строків на подання відповіді на відзив.
Судом у судовому засіданні встановлено, що згідно з виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 84763897413 від 03.02.2025, з 31.01.2025 Фізична особа-підприємець Бойченко Андрій Сергійович припинив статус фізичної особи-підприємця, про що було внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЕО ТЕПЛО» звернулось до Господарського суду міста Києва з даним позовом до Фізичної особи-підприємця Бойченка Андрія Сергійовича 30.01.2025 року.
У п. 9 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлено, що фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
Отже, з 31.01.2025 відповідач втратив статус суб'єкта підприємницької діяльності.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 09.10.2019 у справі№127/23144/18 зазначила, що у разі припинення підприємницької діяльності фізичною особою її права та обов'язки за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як за фізичною особою.
У відповідності до ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
У ст. 4 Господарського процесуального кодексу України визначено право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Предметна та суб'єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України. Так, за частиною першою цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ст. 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто, і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу (наприклад, пункти 5, 10, 14 цієї статті).
Отже, що з дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII, одним із критеріїв віднесення справ до господарської юрисдикції визначено наявність між сторонами саме господарських правовідносин, а також впроваджено підхід щодо розмежування юрисдикції залежно від предмета правовідносин, а не лише від суб'єктного складу сторін.
Тобто, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є: наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
З огляду на положення частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України, а також статей 4, 45 цього Кодексу для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб'єктний склад саме сторін правочину та наявність спору, що виник у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.
Отже, враховуючи те, що з 31.01.2025 відповідач втратив статус суб'єкта підприємницької діяльності, суд вважає за необхідне зазначити у тексті даної ухвали та вказувати в подальшому найменування відповідача - Бойченко Андрій Сергійович.
У підготовчому засіданні 16.04.2025 суд розглянув клопотання позивача про поновлення строку на подання відповіді на відзив, заслухав пояснення сторін та прийшов до наступного висновку.
Поважність причин пропуску строку на подання відповіді на відзив обґрунтована позивачем тим, що представник позивача, адвокат Максимова М.І. перебував на медичному обстеженні та лікуванні, про що надано докази, а саме: протокол медичного обстеження від 14 березня 2024, консультацію лікаря від 20.03.2025 та результати досліджень крові за 21.03.2025 та 18.03.2025 а також із введенням в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який діє і наразі.
Відповідно до ч. 4 ст. 166 Господарського процесуального кодексу України відповідь на відзив подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання відповіді на відзив, який дозволить позивачу підготувати свої міркування, аргументи та відповідні докази, іншим учасникам справи - отримати відповідь на відзив завчасно до початку розгляду справи по суті, а відповідачу - надати учасникам справи заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.
Ухвалою про відкриття провадження від 04.02.2025 позивачу було надано строк для подання до суду відповіді на відзив - не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
З повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи - ТОВ «ГЕО ТЕПЛО» відзив на позовну заяву було доставлено до електронного кабінету 27.02.2025 о 20:36.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Відповідно до частини 1 статті 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Таким чином, враховуючи дату та час доставлення до електронного кабінету позивача відзиву у справі №910/1168/25, а тому останнім днем встановленого судом строку для подання відповіді на відзив є 07.03.2025.
Відповідно до ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк (ч. 4 ст. 119 ГПК України).
Так, причину пропуску строку можна вважати поважною, якщо вона відповідає одночасно всім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, які безпосередньо унеможливлюють чи ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, що виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) цю обставину підтверджено належними й допустимими засобами доказування.
Однак, як вбачається з наведених обґрунтувань, позивачем не зазначає у чому саме полягає неможливість подання відповіді на відзив, у передбачений ухвалою строк, та не надано доказів на підтвердження поважності причин пропуску процесуального строку. Суд зазначає, що надані докази щодо перебування представника позивача, адвокат Максимова М.І. на медичному обстеженні та лікуванні жодним чином не підтверджують факт непрацездатності представника позивача, а лише свідчать про проходження медичного обстеження, при цьому, після пропущених строків на подання відповіді на відзив, тобто після 07.03.2025.
Крім цього, суд відзначає, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Однак, як вбачається із матеріалів справи, позивачем не наведено жодних причин та не подано доказів, які б підтверджували реальну відсутність у позивача можливості підготувати та подати до суду відповідь на відзив у строки, встановлені ухвалою суду від 04.02.2025.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з ч. 7 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Враховуючи необґрунтованість поданої позивачем заяви про поновлення процесуального строку та недоведення останнім поважності причин пропуску процесуального строку, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви та поновленні процесуального строку на подання відповіді на відзив.
Керуючись ст. ст. 119, 165, 181, 182, 185, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у задоволенні клопотання представнику Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕО ТЕПЛО» про поновлення строку для подання відповіді на відзив.
2. Відповідь на відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕО ТЕПЛО» - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили 16.04.2025 року та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги у строк визначений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Л. Г. Пукшин