ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.04.2025Справа № 910/5479/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи
за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго"
про стягнення 1 239 614 113,24 грн.
Представники сторін:
від позивача: Нестерова І.Г., довіреність № 20/11-21 від 20.11.2024;
від відповідача: Бєляков М.С., ордер серія АІ № 1784762.
Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» про стягнення 1 239 614 113,24 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за Договором № 0044-01022 від 03.05.2019 в частині оплати наданих у період з січня 2024 року по лютий 2024 року послуг у встановлений договором строк.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, поставлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 10.06.2024.
22.05.2024 представником відповідача подано відзив на позовну заяву.
Також, 22.05.2024 Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» подано зустрічний позов до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія «Укренерго», Акціонерного товариства «Харківобленерго», Акціонерного товариства «Вінницяобленерго», Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі», Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі», Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі», Приватного акціонерного товариства «Миколаївобленерго», Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі», Акціонерного товариства «Херсонобленерго», Державного підприємства «Регіональні електричні мережі», Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Високовольтні мережі», Акціонерного товариства «Вінницяобленерго», Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі», Акціонерного товариства «Полтаваобленерго», Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго», Акціонерного товариства «Тернопільобленерго», Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» та Акціонерного товариства «Чернівціобленерго» про визнання неправомірними дій, припинення дій, що порушують право та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.05.2024 зустрічну позовну заяву Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія «Укренерго», Акціонерного товариства «Харківобленерго», Акціонерного товариства «Вінницяобленерго», Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі», Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі», Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі», Приватного акціонерного товариства «Миколаївобленерго», Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі», Акціонерного товариства «Херсонобленерго», Державного підприємства «Регіональні електричні мережі», Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Високовольтні мережі», Акціонерного товариства «Вінницяобленерго», Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі», Акціонерного товариства «Полтаваобленерго», Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго», Акціонерного товариства «Тернопільобленерго», Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» та Акціонерного товариства «Чернівціобленерго» про визнання неправомірними дій, припинення дій, що порушують право та зобов'язання вчинити дії повернуто.
10.06.2024 представником відповідача подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи, клопотання про витребування доказів.
У судове засідання 10.06.2024 представники сторін з'явились, представник відповідача подав клопотання про відкладення судового засідання, яке залишено судом без задоволення, у зв'язку з його необґрунтованістю.
За результатами судового засідання судом оголошено перерву до 15.07.2024.
12.06.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла ухвала Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2024 про витребування матеріалів справи № 910/5479/24, у зв'язку з поданням Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.05.2024.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2024 зупинено провадження у справі № 910/5479/24 за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" про стягнення 1 239 614 113,24 грн. до повернення матеріалів справи № 910/5479/24 до Господарського суду міста Києва, матеріали справи №910/5479/24 надіслано до Північного апеляційного господарського суду.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2024 апеляційну скаргу Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.05.2024 року у справі № 910/5479/24 - залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.05.2024 року у справі № 910/5479/24 - залишено без змін.
17.10.2024 до Господарського суду міста Києва повернулись матеріали справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2024 поновлено провадження у справі № 910/5479/24, підготовче засідання призначено на 02.12.2024.
02.12.2024 представником відповідача подано клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб.
У судове засідання 02.12.2024 представники сторін з'явились.
За результатами судового засідання судом оголошено перерву до 06.01.2025.
16.12.2024 представником позивача подано відповідь на відзив.
30.12.2024 представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив.
У судове засідання 06.01.2025 представники сторін з'явились.
За результатами розгляду у судовому засіданні 06.01.2025 клопотання представника відповідача про залучення до участі у справі третіх осіб, судом відмовлено в його задоволенні, оскільки не встановлено обставин, які б свідчили, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, яких відповідач просить залучити до участі у справі.
Також, за результатами розгляду заявленого відповідачем клопотання про витребування доказів, судом відмовлено у його задоволенні у зв'язку з необґрунтованістю.
За результатами судового засідання судом оголошено перерву до 13.01.2025.
09.01.2025 представником відповідача подано клопотання про проведення комплексної судової експертизи.
10.01.2025 представником відповідача подано клопотання про витребування доказів.
У судове засідання 13.01.2025 представники сторін з'явились.
За результатами розгляду клопотання представника відповідача про призначення судової експертизи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Згідно з положеннями ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" - судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Однак, відповідачем в обґрунтування заявленого клопотання не наведено жодної підстави та обставини, яка у відповідності до ч. 1 ст. 99 ГПК України свідчила б про необхідність призначення судової експертизи саме в межах даної господарської справи та не зазначено які саме дані, що входять до предмета доказування, може встановити така експертизи.
За наведених обставин, судом відмолено у задоволенні клопотання відповідача про призначення судової експертизи.
Також, за результатами розгляду заявленого відповідачем клопотання про витребування доказів, судом відмовлено у його задоволенні у зв'язку з необґрунтованістю.
Враховуючи, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, з огляду на відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання, судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.02.2025, яку занесено до протоколу судового засідання.
17.02.2025 представником позивача подано письмові пояснення.
У судове засідання 17.02.2025 представники сторін з'явились.
17.03.2025 представником відповідача подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
За результатами судового засідання судом оголошено перерву до 17.03.2025.
У судове засідання 17.03.2025 представники сторін з'явились.
За результатами судового засідання судом оголошено перерву до 24.03.2025.
21.03.2025 представником позивача подано заяву про закриття провадження у справі в частині стягнення заборгованості в розмірі 705 071 337,13 грн.
У судове засідання 24.03.2025 представники сторін з'явились.
За результатами судового засідання судом оголошено перерву до 07.04.2025.
У судове засідання 07.04.2025 представники сторін з'явились.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з урахуванням поданої 21.03.2025 заяви про закриття провадження у справі в частині.
Представник відповідача проти позову заперечив, з підстав викладених у відзиві.
На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 07.04.2025 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
У квітні 2019 року Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (далі - відповідач, СВБ) звернулося до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - позивач, ОСП) із Заявою про укладення договору про врегулювання небалансів електричної енергії, відповідно до якої, відповідач надав згоду на приєднання до Договору про врегулювання небалансів електричної енергії, яка акцептована згідно Повідомлення позивача вих. № 01/15789 від 03.05.2019 про укладення договору про врегулювання небалансів електричної енергії, відповідно до якого ідентифікатор Договору - № 0044-01022, дата акцептування - 03.05.2019.
З моменту акцептування заяви про укладення Договору в порядку встановленому Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 307 та Законом України «Про ринок електричної енергії», учасник ринку набуває всіх прав та зобов'язань за Договором і несе відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами Договору, Правилами ринку та чинним законодавством України.
Умови публічного договору приєднання про врегулювання небалансів електричної енергії затверджені наказами НЕК "Укренерго" від 03.04.2019 за № 204, від 08.07.2019 за № 366, від 21.12.2020 за № 709, від 05.01.2021 за № 6, від 25.02.2021 за № 111, від 16.03.2021 за № 141, від 01.06.2021 за № 303, від 31.01.2022 за № 58, від 21.04.2022 за № 161, від 16.05.2022 за № 176, від 09.06.2022 за № 236, від 27.01.2023 за № 58, та оприлюднено на офіційному сайті НЕК "Укренерго" за посиланням https://ua.energy/.
Умовами розділу 1 Договору унормовано, що врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення СВБ правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до Правил ринку.
Главою 2 Договору передбачено, що вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються АР для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку. Оплата платежів відповідно до цього договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених діючим законодавством. Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається Правилами ринку.
Згідно з пунктом 5.1 Договору виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів відбувається відповідно до процедур та графіків, передбачених Правилами ринку, та згідно з умовами цього Договору.
У відповідності до п. 5.7 Договору якщо СВБ має заперечення до інформації, яка міститься у платіжному документів, то вона зобов'язана повідомити про це ОСП не пізніше 12:00 наступного робочого дня після виставлення рахунку. Наявність заперечень не є підставою для створення дебіторської заборгованості перед ОСП та не може бути підставою для обмеження ОСП щодо вимоги платежу фінансової гарантії, що надається СВБ ОСП.
Пунктами 5.9 та 5.10 Договору узгоджено, що ОСП надає СВБ у паперовому та/або електронному вигляді (засобами електронного документообігу з накладанням КЕП) два примірники Акта купівлі-продажу, підписані зі своєї сторони, до 12 числа місяця, наступного за тим, щодо якого його сформовано.
СВБ протягом двох робочих днів повертає ОСП один примірник підписаного зі своєї сторони Акта купівлі-продажу у паперовому та/або електронному вигляді (засобами електронного документообігу з накладанням КЕП).
З матеріалів справи вбачається, що Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" через систему управління ринком (http//mms.ua.energy) виставляло відповідачу платіжні документи (рахунки-фактури) за електричну енергію з метою врегулювання небалансів, які СВБ (Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго») зобов'язане було сплатити АР протягом двох робочих днів.
На виконання умов Договору позивач сформував та виставив відповідачу рахунки-фактури № 1601202400225 від 16.01.2024 на суму 217 565 692,67 грн., № 2501202400463 від 25.01.2024 на суму 323 696 550,32 грн., № 0602202400231 від 06.02.2024 на суму 246 526 089,80 грн., № 1502202400481 від 15.02.2024 на суму 168 392 426,64 грн., № 2602202400485 від 26.02.2024 на суму 146 457 934,60 грн., № 0603202400485 від 06.03.2024 на суму 113 738 388,82 грн.
Також на виконання умов Договору позивач надіслав відповідачу акти купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів № ВН/24/01-0044 від 31.01.2024 на загальну суму 787 788 332,80 грн., та акти-коригування до нього від 21.05.2024 та від 24.02.2025, у відповідності до яких сума проданої електричної енергії для врегулювання небалансів за період з 01.01.2024 по 31.01.2024 складає 270 628 020,82 грн., та № ВН/24/02-0044 від 29.02.2024 на суму 428 588 750,05 грн., та акти-коригування до нього від 05.06.2024 та від 26.02.2025, у відповідності до яких сума проданої електричної енергії для врегулювання небалансів за період з 01.02.2024 по 29.02.2024 складає 236 980 783,44 грн.
Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначає, що відповідач в порушення положень Договору та Закону у встановлений пунктом 7.7.3 Правил ринку строк виставлені йому позивачем платіжні документи не оплатив, заборгувавши таким чином Приватному акціонерному товариству «Національна енергетична компанія «Укренерго» 1 216 377 082,85 грн., в зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з даним позовом для захисту своїх прав та законних інтересів.
Також, у зв'язку з порушенням взятих на себе зобов'язань, позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню в розмірі 8 122 322,10 грн., 3% річних в розмірі 6 657 641,06 грн. та інфляційні втрати в розмірі 8 457 067,23 грн.
Відповідач в свою чергу, заперечуючи проти позову, у відзиві на позовну заяву зазначає, що незважаючи на відсутність будь-яких передбачених законом підстав щодо включення до щомісячних фактичних звітів недостовірних даних, а також завантаження недостовірних та несертифікованих даних до системи ММS з боку ОСР, такі дії були вчинені, а ПрАТ «НЕК «Укренерго» як АКО не перевірило та не скасувало ці відомості (як того вимагає Кодекс комерційного обліку електричної енергії), а в подальшому використало і продовжує використовувати їх як адміністратор розрахунків, неправомірно надаючи на адресу ДПЗД «Укрінтеренерго» безпідставно складені акти купівлі-продажу/приймання-передачі, виставляючи рахунки та в подальшому списуючи відповідні кошти в автоматичному режимі зі спеціального рахунку ПОН, тим самим завдаючи йому прямі збитки. Відповідач зазначає, що як результат, у щомісячних звітах всіх операторів за період січень-лютий 2024 року (щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальника «останньої надії» ДПЗД «Укрінтеренерго») було протиправно відображено факт постачання електричної енергії саме ДПЗД «Укрінтеренерго».
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище, визначені Законом України "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон).
Пунктом 55 частини 1 статті 1 Закону передбачено, що оператором системи передачі є юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.
Згідно з частиною 1 статті 31 Закону оператором системи передачі є суб'єкт господарювання, який отримав ліцензію на провадження діяльності з передачі електричної енергії.
З матеріалів справи вбачається, що функції оператора системи передачі виконує Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго".
Частиною 2 статті 52 Закону на оператора системи передачі покладено функції адміністратора розрахунків.
Пунктом 5 частини 3 статті 52 Закону встановлено, що адміністратор розрахунків відповідно до правил ринку розраховує платежі за електричну енергію оператора системи передачі та постачальників послуг з балансування, ціни небалансів електричної енергії, обсяги небалансів електричної енергії і відповідні платежі за них та виставляє відповідні рахунки.
Умовами пунктів 12, 46 частини 1 статті 1 Закону передбачено, що небаланс електричної енергії - розрахована відповідно до правил ринку для кожного розрахункового періоду різниця між фактичними обсягами відпуску або споживання, імпорту, експорту електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, та обсягами купленої і проданої електричної енергії, зареєстрованими відповідно до правил ринку. Разом із тим, відповідальність за баланс - зобов'язання учасників ринку повідомляти і виконувати погодинні графіки електричної енергії відповідно до обсягів купленої та проданої електричної енергії та нести фінансову відповідальність за врегулювання небалансів.
За змістом пункту 6 частини 1 статті 4 Закону учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах, в тому числі шляхом укладання договору про врегулювання небалансів.
Обов'язковою умовою участі в ринку електричної енергії (крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу) є укладення договору про врегулювання небалансів з оператором системи передачі (частина 3 статті 3 Закону).
Відповідно до частини 5 статті 70 Закону типовий договір про врегулювання небалансів електричної енергії затверджується Регулятором.
Типовий договір про врегулювання небалансів електричної енергії є додатком № 1 до Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.03.2018 року за № 307 (далі - Правила ринку).
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до Закону та Правил ринку, Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» звернулося до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» із Заявою про укладення договору про врегулювання небалансів електричної енергії, відповідно до якої, відповідач надав згоду на приєднання до Договору про врегулювання небалансів електричної енергії, яка акцептована згідно Повідомлення позивача вих. № 01/15789 від 03.05.2019 про укладення договору про врегулювання небалансів електричної енергії, відповідно до якого ідентифікатор Договору - № 0044-01022, дата акцептування - 03.05.2019.
З моменту акцептування заяви про укладення Договору в порядку встановленому Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 307 та Законом України «Про ринок електричної енергії», учасник ринку набуває всіх прав та зобов'язань за Договором і несе відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами Договору, Правилами ринку та чинним законодавством України.
Главою 2 Договору передбачено, що вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються АР (приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго") для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку. Оплата платежів відповідно до цього договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених діючим законодавством. Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається Правилами ринку.
Згідно з пунктом 5.1 Договору виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів відбувається відповідно до процедур та графіків, передбачених Правилами ринку, та згідно з умовами цього Договору.
Відповідно до пункту 1.1.2 глави 1.1, пункту 1.11.1 та пункту 1.11.8 глави 1.1 розділу І Правил ринку система управління ринком - програмно-інформаційний комплекс, що включає низку підсистем, що забезпечують управління всіма необхідними базами даних, реєстрами та виконання розрахунків, що визначені цими Правилами. За допомогою системи управління ринком здійснюється управління всіма процесами, зокрема, виконанням необхідних розрахунків, реєстрацією ринкових даних і результатів. Система управління ринком забезпечує, серед іншого, проведення розрахунків за небаланси електричної енергії. АР надає кожному учаснику ринку через його персональний кабінет доступ до записів даних розрахунків, що створив АР щодо цього учасника ринку, відповідно до інструкції з користування системою управління ринком.
За умовами пункту 5.28.1 глави 5.28 розділу V Правил ринку щоденні звіти про розрахунки та остаточні щомісячні звіти про розрахунки надаються через систему управління ринком кожному ППБ та СВБ і включають детальну інформацію щодо індивідуального зарахування і списання коштів ППБ та СВБ. Форма і зміст початкових та остаточних звітів про розрахунки описані в цьому розділі.
Пунктом 7.3.1 Правил ринку передбачено, що АР на щоденній основі надсилає платіжний документ кожній СВБ із зазначенням суми, що СВБ зобов'язана сплатити АР, або суми, що АР зобов'язаний сплатити СВБ через її небаланси електричної енергії протягом відповідного періоду.
Згідно з пунктом 7.7.3 Правил ринку оплата платіжного документа з банківського рахунку учасника ринку на банківський рахунок АР здійснюється протягом двох робочих днів з дати направлення платіжного документа.
Пунктом 7.8.1 Правил ринку визначено, що якщо учасник ринку або ОСП (у якості АР) ініціює суперечку щодо суми, зазначеної в рахунку (запит платіжного документа), оплата повинна бути проведена згідно з платіжним документом. Якщо за результатами розгляду запиту платіжного документа будуть виявлені суми, що підлягають поверненню, учасники ринку та ОСП (у якості АР) зобов'язані здійснити перерахування надлишкових сум на відповідний рахунок.
Слід також зазначити, що відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Правил врегулювання, які є додатком до Правил ринку, якщо АКО надасть оновлені дані комерційного обліку по учасниках ринку, то будь-які розбіжності, виявлені після цього, урегульовуються між ОСП та СВБ, до якої входять такі учасники ринку, відповідно до цих Правил врегулювання. Розрахунок врегулювання щодо розрахункових періодів попереднього місяця здійснюється кожного місяця або частіше в разі прийняття АР відповідного обґрунтованого рішення. Розрахунок врегулювання щодо розрахункових періодів попереднього кварталу здійснюється у другому місяці поточного кварталу. Розрахунок врегулювання щодо розрахункових періодів попереднього року здійснюється у другому місяці поточного року.
Відповідно до пункту 5.3.1 Правил ринку рахунок A-В використовується для розрахунків за небаланси. Розрахункова активність на цьому рахунку для кожного розрахункового періоду кожного торгового дня включає дебетування за платежі або кредитування за витрати СВБ, що виникають через їх позитивний або негативний небаланс, за відповідною ціною небалансів.
Частиною 4 статті 75 Закону встановлено, що постачальники послуг з балансування та сторони, відповідальні за баланс, у яких виникли зобов'язання перед оператором системи передачі в результаті діяльності на балансуючому ринку, вносять плату за електричну енергію виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оператора системи передачі в одному з уповноважених банків.
Порядок розподілу коштів, що надходять на рахунки із спеціальним режимом використання, визначено НКРЕКП постановою від 27.06.2019 року за № 1246 "Про алгоритм розподілу коштів" та постановою від 18.06.2019 року за № 1041 "Про затвердження Порядку розподілу коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання електропостачальників та внесення зміни до постанови НКРЕКП від 18.01.2019 № 26".
З матеріалів справи вбачається, що Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» через систему управління ринком (http//mms.ua.energy) виставляло відповідачу платіжні документи (рахунки-фактури) за електричну енергію з метою врегулювання небалансів, які СВБ (Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго») зобов'язане було сплатити АР протягом двох робочих днів на рахунок із спеціальним режимом використання за балансуючу електричну енергію та небаланси електричної енергії.
Зокрема, на виконання умов Договору позивач сформував та виставив відповідачу рахунки-фактури № 1601202400225 від 16.01.2024 на суму 217 565 692,67 грн., № 2501202400463 від 25.01.2024 на суму 323 696 550,32 грн., № 0602202400231 від 06.02.2024 на суму 246 526 089,80 грн., № 1502202400481 від 15.02.2024 на суму 168 392 426,64 грн., № 2602202400485 від 26.02.2024 на суму 146 457 934,60 грн., № 0603202400485 від 06.03.2024 на суму 113 738 388,82 грн.
Також на виконання умов Договору позивач надіслав відповідачу акти купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів № ВН/24/01-0044 від 31.01.2024 на загальну суму 787 788 332,80 грн., та акти-коригування до нього від 21.05.2024 та від 24.02.2025, у відповідності до яких сума проданої електричної енергії для врегулювання небалансів за період з 01.01.2024 по 31.01.2024 складає 270 628 020,82 грн., та № ВН/24/02-0044 від 29.02.2024 на суму 428 588 750,05 грн., та акти-коригування до нього від 05.06.2024 та від 26.02.2025, у відповідності до яких сума проданої електричної енергії для врегулювання небалансів за період з 01.02.2024 по 29.02.2024 складає 236 980 783,44 грн.
З приводу заперечень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 2.1.2 Кодексу комерційного обліку електричної енергії метою організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії є надання учасникам ринку повної та достовірної інформації про обсяги виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, імпортованої та експортованої, а також спожитої електричної енергії у визначений проміжок часу для її подальшого використання та здійснення розрахунків між учасниками ринку.
Підпунктом 6 п. 2.3.1 Кодексу комерційного обліку електричної енергії визначено, що ППКО зобов'язані формувати та передавати АКО, а також іншим учасникам ринку та ППКО електронні документи з даними комерційного обліку згідно з цим Кодексом, Правилами ринку та Правилами роздрібного ринку.
Всі без виключень оператори обліку (оператори мереж, оператори системи розподілу та виробники електроенергії) мають обов'язково завантажити в систему ММ5 погодинні валідовані дані комерційного обліку електричної енергії. Порядок надання даних комерційного обліку викладено в Порядку підготовки та наданні даних комерційного обліку постачальниками послуг комерційного обліку електричної енергії (далі - Порядок), що розроблено Адміністратором Комерційного Обліку з врахуванням змін до Правил ринку та уточнених вимог від Адміністратора Розрахунків та Гарантованого покупця.
Порядком визначено регламент надання ППКО (постачальник послуг комерційного обліку) даних комерційного обліку за версіями 1 та 2.
Опис версій чітко зазначається в п.1.4 Порядку, а саме: дані комерційного обліку в системі ММ5 в залежності від дати надання та цільового призначення класифікуються по наступним версіям та релізам: версія 1 останнього релізу - використовуються для щодекадних розрахунків з АР за небаланси, щомісячних розрахунків з ОСП за послуги передачі та диспетчеризації, щомісячних розрахунків з ОСР за послуги розподілу; версія 2 останнього релізу - використовується для щомісячних та квартальних розрахунків врегулювання з АР за небаланси, коригувальних розрахунків з ОСП за послуги передачі та диспетчеризації, коригувальних розрахунків з ОСР за послуги розподілу.
Пунктом 7.8.1. Правил ринку визначено, якщо учасник ринку або ОСП (у якості АР) Ініціює суперечку щодо суми, зазначеної в рахунку (запит платіжного документа), оплата повинна бути проведена згідно з платіжним документом. Якщо за результатами розгляду запиту платіжного документа будуть виявлені суми, що підлягають поверненню, учасники ринку та ОСП (у якості АР) зобов'язані здійснити перерахування надлишкових сум на відповідний рахунок.
Оператори мережі зобов'язані забезпечувати реєстрацію та оновлення в реєстрі АКО Інформації щодо ТКО в межах власної відповідальності на межі областей та площадок комерційного обліку користувачів системи (у тому числі фізичних та віртуальних ТКО, які використовуються для їх розрахунку, а також інших розрахунків та звітності на ринку електричної енергії), де здійснюється відпуск, відбір або транзит електричної енергії, за місцем провадження своєї господарської діяльності (п.п. 3 п. 2.5.1 розділу II Кодексу комерційного обліку електричної енергії).
Отже, обсяги, що покладаються на відповідача в результаті діяльності балансуючої групи на ринку електричної енергії, вносяться ППКО на основі відповідних діючих між ними договорів. Ці дані в подальшому опрацьовуються позивачем відповідно до п. 7.3.1 глави 7.3 розділу VII Правил ринку: АР на щоденній основі надсилає платіжний документ через систему управління ринком кожній СВБ із зазначенням суми, що СВБ зобов'язана сплатити АР, або суми, що АР зобов'язаний сплатити СВБ через її небаланси електричної енергії протягом відповідного періоду.
Таким чином, збір, керування та адміністрування на платформі ММS даних щодо комерційного обліку відповідача здійснюють його ППКО, що є оператором системи розподілу (ОСР), на основі зібраних ними облікових даних.
В свою чергу, розділом X Кодексу ККО встановлений порядок вирішення суперечок АКО (п.10.2), вирішення суперечок Регулятором (п. 10.3).
Якщо сторону суперечки не влаштовує прийняте АКО рішення, сторона має право звернутися з цього питання до Регулятора у порядку, встановленому законодавством.
З метою досудового врегулювання спору суб'єкт (суб'єкти) господарювання мас право звернутись до Регулятора із заявою про врегулювання спору, згідно з Порядком врегулювання спорів, що виникають між суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, затверджених постановою НКРЕКП від 05.02.2019 № 156. Сторони мають право оскаржити рішення Регулятора в судовому порядку.
Обов'язок зі сплати за електричну енергію з врегулювання небалансів виникає не з моменту підписання акта купівлі-продажу електричної енергії, а через два робочих дні після виставлення рахунків в системі управління ринком відповідно до вимог Договору та Правил ринку електричної енергії.
Дані щодо обсягів що покладаються на відповідача в результаті діяльності балансуючої групи на ринку електричної енергії, вносяться ОСР як ППКО на основі відповідних діючих між ними договорів. Ці дані в подальшому опрацьовуються позивачем відповідно до п. 7.3.1 глави 7.3 розділу VII Правил ринку: АР на щоденній основі надсилає платіжний документ через систему управління ринком кожній СВБ із зазначенням суми, що СВБ зобов'язана сплатити АР, або суми, що АР зобов'язаний сплатити СВБ через її небаланси електричної енергії протягом відповідного періоду.
Таким чином, посилання відповідача на те, що позивач виставляє рахунки-фактури в результаті некоректних даних, які містяться в систему управління ринком, та які здійснені на підставі не погоджених між ПОН та ОСР звітів, є безпідставними.
Згідно п. 1.12.9. Правил ринку, учасник ринку, який виконує функції ППКО, забезпечує формування та передачу АКО електронних документів з даними комерційного обліку згідно з вимогами Кодексу комерційного обліку та несе відповідальність за вчасність та повноту наданих даних по всіх ТКО, для яких він є ППКО.
ППКО несе відповідальність за невчасне або не в повному обсязі подання даних комерційного обліку та (або) за подання недостовірних даних комерційного обліку відповідно до укладеного договору про інформаційну взаємодію на ринку електричної енергії.
Слід зазначити, що відповідно до п. 3.4 Порядку в разі виявлення АКО надання некоректних даних Операторами обліку, АКО повідомляє відповідного Оператора обліку щодо таких обставин.
Згідно глави 10 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, у разі не згоди з рішенням АКО, по кожному окремому випадку, відповідач міг би звернутися до Регулятора або до суду.
Проте, доказів вчинення вказаних дій відповідачем суду не подано.
При цьому, слід зауважити, що спори щодо правомірності нарахованих обсягів електричної енергії відповідачу слід вирішувати не в даному конкретному судовому процесі, а шляхом подання позовних заяв до власних ОСР, які виконують функції ППКО, на підставі даних яких, позивач формує і виставляє відповідачу рахунки-фактури які мають бути оплачені відповідачем в строки зазначені в п. 7.7.3 Правил ринку.
Проте, в порушення положень Договору та Закону відповідач у встановлений пунктом 7.7.3 Правил ринку строк виставлені йому позивачем платіжні документи не оплатив.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містить частина 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).
Враховуючи те, що сума основного боргу відповідача за Договором, з урахуванням актів-коригування, складає 507 608 804,26 грн., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» в частині стягнення 507 608 804,26 грн., в решті ж вимог про стягнення суми основного боргу в розмірі 708 768 278,59 грн., провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України з огляду на те, що коригування заборгованості відбулось після звернення позивача з даним позовом до суду.
Також, у зв'язку з порушенням взятих на себе зобов'язань, позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню в розмірі 8 122 322,10 грн., 3% річних в розмірі 6 657 641,06 грн. та інфляційні втрати в розмірі 8 457 067,23 грн.
Згідно з частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафними санкціями) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Аналогічні положення містить і частині 1 статті 230 Господарського кодексу України.
За приписами частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі.
Таким чином, законом надано право сторонам встановити в договорі розмір і порядок нарахування штрафних санкцій.
Відповідно до пункту 7.9.1 Правил ринку на будь-які прострочені платежі нараховуються відсотки за штрафною ставкою, що встановлюється відповідно до чинного законодавства.
Постановою НКРЕКП від 04.12.2020 року за № 2328 до Правил ринку та Типового договору про врегулювання небалансів електричної енергії (додаток 1 до постанови НКРЕКП від 14.03.2018 року за № 307) внесено зміни, а саме: до додаток 1 глави 4 Типового договору доповнено новим пунктом 4.2 за змістом означеного пункту, у разі несвоєчасного виконання грошових зобов'язань після підписання сторонами акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів, винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі 0,01 % за кожний день прострочення від суми простроченого платежу, але не більше розміру облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Наказом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" від 21.12.2020 року № 709 "Про затвердження умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії" затверджено умови Договору в новій редакції, зокрема, викладено його пункт 4.2 щодо сплати пені винною стороною у разі порушення грошового зобов'язання у редакції Типового договору про врегулювання небалансів електричної енергії (додаток 1 до постанови НКРЕКП від 14.03.2018 року № 307), який в подальшому не змінювався.
Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.
В силу приписів статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Відповідач в свою чергу, заперечуючи проти позову в частині стягнення пені зазначає, що згідно підп. 16 п. 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану», постановлено на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надати такі настанови: …зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії.
Підпунктом 16 пункту 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (доповненим згідно з постановою НКРЕКП від 26.04.2022 № 413 "Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 та визнання такою, що втратила чинність, постанови НКРЕКП від 08.04.2020 № 766"), який з 01.07.2024 є пунктом 15, визначено зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" між учасниками ринку електричної енергії на період воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування.
Так, у справі № 911/1359/22 предметом касаційного розгляду було питання застосування, зокрема, підпункту 16 пункту 1 Постанови № 332 (з урахуванням внесених змін постановами НКРЕКП від 27.02.2022 № 333 та від 26.04.2022 № 413).
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду висловила у постанові від 19.04.2024 у справі № 911/1359/22 правову позицію такого змісту:
- Національна комісія, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг в преамбулі постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 зазначила підстави та мету її прийняття, якою (метою) є, зокрема, забезпечення операційної безпеки функціонування основної частини ОЕС України від 25.02.2022, ураховуючи протокол наради щодо обговорення заходів стабілізації учасників ринку електричної енергії під час особливого періоду та яка діє відповідно до Законів України «Про ринок електричної енергії», «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (пункти 8.13.29, 8.13.30);
- згідно з пунктом 5 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (у редакції постанови НКРЕКП від 27.02.2022 № 333) рекомендовано учасникам ринку електричної енергії на період дії особливого періоду зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, укладеними відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії"; згідно з підпунктом 16 пункту 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (у редакції постанови НКРЕКП від 26.04.2022 № 413) на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надати такі настанови - зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, укладеними відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії (пункти 8.13.31, 8.13.32);
- з урахування дії на території України воєнного стану для учасників ринку електричної енергії, якими укладено типові договори відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та постанов НКРЕКП, пункт 5 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (у редакції постанови НКРЕКП від 27.02.2022 № 333) - це бажана з точки зору держави модель поведінки, яка має обов'язковий характер для учасників ринку електричної енергії (пункт 8.13.33);
- підпункт 16 пункту 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (у редакції постанови НКРЕКП від 26.04.2022 № 413) - це імперативна норма, якою держава вказала учасникам ринку електричної енергії, що на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, укладеними відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" (пункт 8.13.34);
- рішення регулятора щодо порядку застосування норм про відповідальність учасників на ринку електроенергії не суперечить нормам ЦК України та ГК України про відповідальність у договірних відносинах з огляду на те, що регулятор в силу Закону наділений повноваженнями унормовувати договірні відносини суб'єктів господарювання, що проводять свою діяльність у сфері енергетики, у тому числі в частині відповідальності за невиконання (неналежне виконання) договірних зобов'язань на ринку електричної енергії; такі рішення регулятора не скасовують встановленої нормами ЦК України та ГК України відповідальності за порушення договірних зобов'язань для учасників ринку електроенергії, та не встановлюють мораторію для застосування цієї відповідальності, позаяк регулятор, який наділений повноваженнями нормативного регулювання договірних відносин на ринку електроенергії, з метою забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду, в межах наданих йому законом повноважень тимчасово зупинив нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, укладеними відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії (пункти 8.13.35, 8.13.36);
- норми постанови від 25.02.2022 № 332 (у редакціях від 27.02.2022 № 333 та від 26.04.2022) прийняті регулятором в межах своїх повноважень (пункт 8.13.37);
- отже, регулятор визначив модель поведінки як зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" між учасниками ринку електричної енергії, та вказав чітко визначений період, а саме на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування, а не скасував нарахування та стягнення штрафних санкцій або увільнив від їх нарахування або стягнення (пункт 8.13.43).
Таким чином, заявляючи позовну вимогу про стягнення пені з відповідача, як учасника ринку електричної енергії за Договором, укладеним відповідно до Закону № 2019-VIII, позивач залишив поза увагою положення Постанови НКРЕКП № 332 та не врахував, що Регулятор саме з метою забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду, в межах наданих йому Законом повноважень визначив певну модель поведінки - зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" між учасниками ринку електричної енергії, та вказав чітко визначений період - на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування.
З огляду на наведене та враховуючи, що на спірні правовідносини у справі № 910/5479/24 поширюються приписи Постанови НКРЕКП № 332, у яких передбачено, що на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, укладеними відповідно до Закону № 2019-VIII, суд вважає, що вимоги позивача до відповідача щодо стягнення пені у цьому випадку є передчасними.
В свою чергу, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, законом установлено обов'язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов'язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення виконання зобов'язання.
Виходячи із положень норми статті 625 Цивільного кодексу України, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у виді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, у розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов'язання.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, з урахуванням викладеного, з огляду на встановлену суму заборгованості з урахуванням здійснених коригувань, судом встановлено, що стягненню з відповідача підлягають інфляційні втрати в розмірі 3 353 987,51 грн. та 3% річних в розмірі 2 224 372,72 грн.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині стягнення заборгованості у розмірі 708 768 278,59 грн. та часткове задоволення позовних вимог в іншій частині, з покладенням судового збору в цій частині на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 231, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (04080, м. Київ, вулиця Кирилівська, будинок 85; ідентифікаційний код: 19480600) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25; ідентифікаційний код: 00100227) заборгованість у розмірі 507 608 804 (п'ятсот сім мільйонів шістсот вісім тисяч вісімсот чотири) грн. 26 коп., 3% річних у розмірі 2 224 372 (два мільйони двісті двадцять чотири тисячі триста сімдесят дві) грн. 72 коп., інфляційні втрати у розмірі 3 353 987 (три мільйони триста п'ятдесят три тисячі дев'ятсот вісімдесят сім) грн. 51 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 819 636 (вісімсот дев'ятнадцять тисяч шістсот тридцять шість) грн. 47 коп.
3. Провадження у справі в частині стягнення заборгованості у розмірі 708 768 278,59 грн. закрити.
4. В іншій частині позову відмовити.
5. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 16.04.2025.
Суддя О.А. Грєхова