ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
01.04.2025Справа №910/14823/23
За скаргоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-Борг"
на бездіяльністьПодільського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)
у справі №910/14823/23
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-Борг"
доДочірнього підприємства "Комунальне підприємство "Маяк"
простягнення заборгованості у розмірі 134 736,86 грн
Суддя Бойко Р.В.
секретар судового засідання Кучерява О.М.
Представники учасників справи:
від позивача:Костянчук С.П.
від відповідача:не з'явився
від органу ДВС:не з'явився
В провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа №910/14823/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-Борг" до Дочірнього підприємства "Комунальне підприємство "Маяк" про стягнення заборгованості у розмірі 134 736,86 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.02.2024 у справі №910/14823/23 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-Борг" задоволено частково; стягнуто з Дочірнього підприємства "Комунальне підприємство "Маяк" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-Борг" 3% річних у розмірі 18 920,26 грн, інфляційні втрати у розмірі 108 377,92 грн та судовий збір у розмірі 2 028,66 грн. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено. Повернуто з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю "Київенерго-Борг" надмірно сплачений судовий у розмірі 536,80 грн.
04.03.2024 на виконання вказаного рішення суду Господарським судом міста Києва було видано відповідні накази.
27.02.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю "Київенерго-Борг" в системі "Електронний суд" було сформовано скаргу на дії (бездіяльність) Подільського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (зареєстрована в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" 28.02.2025), в якій скаржник просить суд:
1) визнати бездіяльність Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні НОМЕР_2 та зведеному виконавчому провадженні НОМЕР_1 незаконною;
2) зобов'язати Подільський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) скласти та затвердити у виконавчому провадженні НОМЕР_2 та зведеному виконавчому провадженні НОМЕР_1 розрахунок розподілу коштів, отриманих від реалізації майна боржника, які підлягають перерахуванню на користь стягувачів;
3) зобов'язати Подільський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) перерахувати кошти, отримані від реалізації майна боржника, стягувачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Київенерго-Борг".
В обґрунтування даної скарги стягувач вказує, що 03.02.2025 відбувся електронний аукціон (торги) з реалізації нерухомого майна: двокімнатної квартири №44, загальною площею: 53.1 кв.м., житловою площею 29.9 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Перемишльська (стара назва вул. Червонопільська), буд. №2-В, що належить боржнику: Дочірньому підприємству "Комунальне підприємство "Маяк", проте станом на 26.02.2025 розрахунок державного виконавця начальником відділу державної виконавчої служби Подільського ВДВС у м. Києві ЦМУМЮ (м. Київ) не затверджений та відсутній в матеріалах виконавчого провадження, про що державний виконавець повідомила директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-Борг" на особистому прийомі, що на думку скаржника, є порушенням ст.ст. 45, 46 Закону України "Про виконавче провадження" та пунктів 11-15 розділу VII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5. У змісті скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "Київенерго-Борг" вказує, що для захисту своїх прав скористалось правом на отримання професійної правничої допомоги (послуги адвоката), за попереднім розрахунком такі витрати становлять 10 000,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2025 розгляд скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-Борг" на бездіяльність Подільського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) призначено у судовому засіданні на 11.03.2025; зобов'язано Подільський відділ Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надати суду належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження НОМЕР_2, приєднаного до зведеного виконавчого провадження НОМЕР_1; запропоновано учасникам судового процесу надати суду письмові пояснення по суті скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-Борг" з доказами їх направлення іншим учасникам судового процесу.
11.03.2025 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-Борг" надійшла заява, в якій позивач просить повторно зобов'язати Подільський відділ Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) виконати умови ухвали Господарського суду м. Києва від 03.03.2025, а саме: надати суду належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження НОМЕР_2, приєднаного до зведеного виконавчого провадження НОМЕР_1.
Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2025 зобов'язано Подільський відділ Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) замість матеріалів виконавчого провадження НОМЕР_2 надати загальний реєстр стягувачів із загальною сумою вимог та обґрунтування проведеного розподілу одержаних коштів від реалізації майна боржника; попереджено Подільський відділ Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), що при ухиленні від виконання вимог суду до нього можуть бути застосовані заходи процесуального примусу у виді штрафу, передбаченого статтею 135 Господарського процесуального кодексу України; відкладено судове засідання на 01.04.2025.
11.03.2025 через систему "Електронний суд" від Подільського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшли заперечення на скаргу позивача, в якій державний виконавець зазначає, що 07.03.2025 згідно платіжної інструкції №1500 від 07.03.2025 кошти у розмірі 57 663,10 грн перераховано на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-Борг".
19.03.2025 через систему "Електронний суд" від Подільського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на виконання вимог протокольної ухвали суду від 11.03.2025 надійшли: облікова карта зведеного виконавчого провадження НОМЕР_1; таблиця пропорційного розподілу коштів; розрахунок розподілу стягнутої суми у зведеному виконавчому провадженні НОМЕР_1.
01.04.2024 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-Борг" надійшли додаткові пояснення, в яких позивач просить визнати бездіяльність Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні НОМЕР_2 та зведеному виконавчому провадженні НОМЕР_1 незаконною в частині порушення строків перерахування коштів стягувачам. А в решті пунктів скарги позивач просить залишити її без розгляду.
Також у додаткових поясненнях позивач вказує на те, що перерахування стягувачу коштів через 20 днів після надходження коштів на рахунок органу ДВС є порушенням норм чинного законодавства і свідчить про бездіяльність Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні НОМЕР_2 та зведеному виконавчому провадженні НОМЕР_1.
В судове засідання 01.04.2025 з'явився представник скаржника який підтримав свою скаргу в частині вимоги про визнання бездіяльності Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) незаконною.
Дочірнє підприємство "Комунальне підприємство "Маяк" та Подільський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) явку своїх представників в судове засідання 01.04.2025 не забезпечили, про причини неявки не повідомили, хоча про місце, дату та час засідання були повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Керуючись наведеною нормою, суд вважає за можливе розглянути скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-Борг" за відсутності представників Дочірнього підприємства "Комунальне підприємство "Маяк" та Подільського відділу державної виконавчої служби місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ).
Суд, розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-Борг", дослідивши наявні в матеріалах справи докази, прийшов до висновку про необхідність її задоволення частково з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
У даній справі скаржником оспорюється бездіяльність державного виконавця через несвоєчасний розподіл та перерахування стягувачу стягнутих з боржника коштів.
Скаржник стверджує про невідкладний обов'язок виконавця вчиняти такі дії, проте перерахування здійснено на двадцятий день.
Перед судом постало питання нормативних строків, в які державний виконавець зобов'язаний здійснити розподіл стягнутих сум між стягувачами та виплатити їх стягувачу.
За змістом статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною другою статті 45 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що розподіл грошових сум у черговості, зазначеній у частині першій цієї статті, здійснюється в міру їх стягнення.
Вирішуючи питання, чи своєчасно вчинена певна дія, або ж чи має місце бездіяльність, визначальним є дотримання державним виконавцем темпоральних рамок, передбачених у нормативно-правовому акті, без невиправданого для конкретної ситуації зволікання.
Відповідно до ч. 2 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" стягувачу - фізичній особі стягнуті з боржника кошти перераховуються виконавцем на зазначений у заяві про примусове виконання рішення рахунок у банку або іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг (заяві про зміну реквізитів рахунку у банку або іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг) чи надсилаються на адресу стягувача поштовим переказом не пізніше наступного робочого дня з дня надходження таких коштів на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця.
Згідно із частиною 3 вказаної статті стягувачу - юридичній особі стягнуті грошові суми перераховуються виконавцем у встановленому порядку на визначені стягувачем рахунки.
На перший погляд вказана норма не містить конкретного строку для вчинення таких дій щодо стягувача - юридичної особи, проте за змістом положень статей 1, 5, 6, 11, 18 Закону України "Про виконавче провадження" метою виконавчого провадження є захист інтересів стягувачів шляхом здійснення сукупності передбачених законом заходів, спрямованих на дієве та ефективне виконання рішень суду та інших органів і посадових осіб, а виконавці при здійсненні виконавчого провадження наділені широким колом повноважень та зобов'язані неухильно дотримуватись прав і законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Таке розуміння виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження відповідає практиці Європейського суду з прав людини, адже провадження в суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження (див. "Скордіно проти Італії" (Scordino v. Itali) (no. 1) [GC], no. 36813/97, п. 197). Таким чином, виконавче провадження не має бути відокремлене від судового і ці обидва провадження мають розглядатися як цілісний процес (див. "Естіма Джордж проти Португалії" (Estima Jorge v. Portugal), рішення від 21 квітня 1998 року, Report of Judgments and Decisions 1998-II, п. 35, та, з нових джерел, "Сіка проти Словаччини" (Sika v. Slovakia), N 2132/02, пп. 24-27, 13 червня 2006 року)".
Розподіл та виплата стягнутих коштів є завершальною стадією не тільки виконавчого провадження, а й судового розгляду, адже це призводить до реального судового захисту порушеного права стягувача (необачно вважати таким моментом лише постановлення судом рішення або набуття ним статусу остаточного).
Тобто стадія розподілу і виплати стягнутих коштів по суті фіналізує описаний процес, і її проведення знаходиться виключно у волі виконавця.
Вказане знайшло своє відображення у пункті 11 Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2832/5), якою передбачено обов'язок не тільки невідкладно повідомити начальника органу державної виконавчої служби про надходження таких коштів на депозитний рахунок, а й змушує такого начальника поставити на такій виписці напис "ознайомлений", підпис та дату ознайомлення.
Наведене зумовлене необхідністю покладення на начальника органу ДВС відповідальності за процес завершення судового розгляду, що має на меті одержання стягувачем присудженого судом.
У пункті 13 Інструкції з організації примусового виконання рішень визначено, що розподіл стягнутих з боржника грошових сум здійснюється в порядку, визначеному статтею 45 Закону. У разі наявності відомостей від стягувача про шляхи отримання ним коштів державний виконавець невідкладно після ознайомлення з інформацією про надходження коштів готує одне розпорядження (додатки 6, 7) (у тому числі за зведеним виконавчим провадженням), яким визначає належність указаних коштів та спосіб перерахування стягувачу, яке затверджується начальником органу державної виконавчої служби із зазначенням дати та скріплюється печаткою органу державної виконавчої служби. Розпорядження готується в двох примірниках, оригінал видається відповідальній особі, копія залишається у виконавчому провадженні. Підготовка розрахункових документів про перерахування коштів здійснюється відповідальною особою органу державної виконавчої служби невідкладно після отримання розпорядження державного виконавця.
Отже, у цих приписах Інструкції з організації примусового виконання рішень, що кореспондують відповідним положенням Закону України "Про виконавче провадження", регулятор акцентував, що як розпорядження про перерахування коштів, так і підготовка розрахункових документів про перерахування коштів здійснюється невідкладно.
Пункт 13 Інструкції з організації примусового виконання рішень не ставить строк вчинення таких дій державного виконавця та його начальника від особи стягувача (фізична чи юридична особа).
Останні два абзаци пункту визначають три робочі дні для перераховування коштів від реалізації конфіскованого майна до державного бюджету, та диференційовані строки для виплати коштів приватним виконавцем для фізичної особи-стягувача (один робочий день), та юридичної особи - стягувача (три робочі дні).
Скаржник зазначає, що норми не містять строку для виплати коштів державним виконавцем стягувачу-юридичній особі, що зумовило виникнення спору.
Застосування слова невідкладно в тексті Закону України "Про виконавче провадження" має три варіанти: а) невідкладно без граничного строку, б) невідкладно, не пізніше наступного робочого дня, в) невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк.
В кожному випадку, словом невідкладно законодавець надає терміновості тій чи іншій дії, яку необхідно вчинити, а це слово означає те, що не можна відкладати; треба здійснювати, розв'язувати негайно.
Відтак, прислівник невідкладно (синонім - негайно) і є визначенням строку вчинення дій, а відсутність граничного строку на вчинення, значить про обов'язок виконавця здійснити його негайно, виключаючи дискрецію щодо права відкласти на інший день.
Оскільки, абзац 2 пункту 13 Інструкції з організації примусового виконання рішень покладає обов'язок підготувати розпорядження на переказ коштів, затвердити його начальником та ініціювати платіж невідкладно, а останній абзац визначає для приватного виконавця цей строк - не більше одного робочого дня (для стягувача - фізичної особи), то саме це і є граничним строком для здійснення такого переказу і для державного виконавця.
Це суд пояснює тим, що в залежності від часу надходження виписки про надходження коштів на депозитний рахунок виконавця, необхідності опрацювання таких відомостей, здійснення розподілу (іноді пропорції) задоволення вимог стягувачів, підготовки платіжних документів, достатньо одного робочого дня (наступного за днем надходження коштів на депозитний рахунок) для вчинення переказів.
Таке розуміння строку для перерахунку відповідає положенням частини другої та третьої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження".
Більше того, стаття 2 Закону України "Про виконавче провадження" визначає засади виконавчого провадження, якими, зокрема є справедливість, неупередженість та об'єктивність; розумність строків виконавчого провадження.
Суд не вважає розумним, справедливим та неупередженим визначення відмінного строку здійснення виконавцем перерахування коштів для стягувачів фізичних осіб та юридичних осіб, із поставленням юридичної особи-стягувача в більш невигідне становище ніж фізичної особи-стягувача (шляхом погодження більш тривалого строку перерахунку чи взагалі не встановлення такого строку).
Тобто, на думку суду, ч. 2 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає можливість перерахунку коштів фізичній особі різними способами (в тому числі поштовим переказом), натомість ч. 3 цієї статті передбачає єдиний спосіб перерахунку таких коштів юридичній особі - шляхом перерахунку коштів на визначений рахунок, проте це жодним чином не стосується строку такого перерахунку.
Таким чином стягнуті з боржника кошти підлягають перерахунку стягувачу не пізніше наступного робочого дня з дня надходження таких коштів в не залежності ні від органу, який здійснює виконання рішення (приватний чи державний виконавець), ні від особи стягувача (фізична чи юридична особа), адже норми Закону України "Про виконавче провадження" не містять таких відмінностей.
Відтак, відповідаючи на поставлене в межах даної скарги питання, суд вважає, що граничним строком для ініціювання переказу коштів стягувачу - скаржнику був перший робочий день, що слідував за днем надходженням коштів на депозитний рахунок виконавчої служби.
Кошти надійшли на рахунок органу виконавчої служби 13.02.2025, а тому не пізніше кінця дня 14.02.2025 державний виконавець зобов'язаний був їх направити стягувачу.
Матеріали справи підтверджують виконання такого обов'язку лише 06.03.2025, що свідчить про протиправну бездіяльність держаного виконавця.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення скарги в частині вимог про визнання неправомірною бездіяльності Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо перерахування коштів стягувачу, яке в подальшому відбулось 06.03.2025.
Щодо вимоги скаржника про зобов'язання скласти та затвердити у виконавчому провадженні НОМЕР_2 та зведеному виконавчому провадженні НОМЕР_1 розрахунок розподілу коштів, отриманих від реалізації майна боржника, які підлягають перерахуванню на користь стягувача, а також щодо зобов'язання Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перерахувати кошти, отримані від реалізації майна боржника, стягувачу, суд зазначає наступне.
Так, скаргу в частині цих вимог скаржник просить залишити без розгляду.
За приписами статті 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Тобто в силу наведеної норми суб'єкти, які наділені державно-владними повноваженнями, не мають права виходити за встановлені законом межі наданих їм повноважень.
Частиною 3 статті 3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Отже, в силу Конституції України та Господарського процесуального кодексу України (зокрема положень ст. 340, ст. 341, ст. 343 Господарського процесуального кодексу Україн) за наслідками розгляду скарги на рішення, дію або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення суд вправі прийняти наступні рішення: 1) повернути скаргу скаржнику без розгляду на підставі ст. 170 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті; 2) повернути скаргу скаржнику без розгляду на підставі ч. 5 ст. 340 Господарського процесуального кодексу України, якщо таку скаргу подано без додержання вимог частин третьої та/або четвертої цієї статті; 3) залишити скаргу без розгляду на підставі ч. 2 ст. 341 Господарського процесуального кодексу України, у разі подання скарги з пропуском строку і за відсутності поважних причин для його поновлення та клопотання особи, яка подає скаргу; 4) постановляти ухвалу про задоволення скарги; 5) постановляти ухвалу про відмову у задоволенні скарги.
Відтак, оскільки скаржник просить повернути скаргу в частини вимог без розгляду з огляду на перерахування державним виконавцем коштів стягувачу (тобто після подання скаржником цієї скарги), а вказана процесуальна дія (повернення скарги без розгляду за заявою скаржника) не передбачена нормами процесуального закону, то суд дійшов висновку про необхідність відмовити скаржнику в задоволенні вимог про зобов'язання Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) скласти та затвердити у виконавчому провадженні НОМЕР_2 та зведеному виконавчому провадженні НОМЕР_1 розрахунок розподілу коштів, отриманих від реалізації майна боржника, які підлягають перерахуванню на користь стягувачів та про зобов'язання Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) перерахувати кошти, отримані від реалізації майна боржника, стягувачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Київенерго-Борг".
За таких обставин, скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-Борг" підлягає частковому задоволенню з викладених вище підстав.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 233, 234, 235, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-Борг" задовольнити частково.
2. Визнати бездіяльність Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні НОМЕР_2 та зведеному виконавчому провадженні НОМЕР_1 незаконною у частині перерахування коштів стягувачу.
3. В іншій частині в задоволенні скарги відмовити.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (01.04.2025) та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня складення її повного тексту шляхом подання у відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційної скарги безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.
Повний текст ухвали складено 16.04.2025
Суддя Р.В. Бойко