ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
м. Київ
16.04.2025Справа № 910/4578/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Андреїшиної І.О., розглянувши матеріали позовної заяви Північного офісу Держаудитслужби (вул.Січових Стрільців, буд.18, м.Київ, 04053; ідентифікаційний код 40479560)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" (49600, м. Дніпро, вул. Мандриківська, б. 47, оф. 206/2; ідентифікаційний код 39821153)
про стягнення 314 991,00 грн
Північний офіс Держаудитслужби звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" про стягнення 314 991,00 грн, з яких: 282 250,00 грн грошових коштів, сплачених за непоставлений товар, 12 983,50 грн пені та 19 757,50 грн штрафу.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо відпуску товару за договором поставки № 139/2023 від 29.08.2023.
Розглянувши матеріали позовної заяви, господарський суд дійшов висновку щодо наявності підстав для передачі справи на розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області з огляду на наступне.
Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Господарського процесуального кодексу України, позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи-підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Частиною 4 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" закріплено, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи-підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.
Згідно з відомостями, розміщеними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, адресою місцезнаходження відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" (ідентифікаційний код 39821153) є: 49600, м. Дніпро, вул. Мандриківська, б. 47, оф. 206/2.
Як вбачається зі змісту статті 27 Господарського процесуального кодексу України, дана норма є імперативною та не передбачає право осіб, які звертаються до господарського суду, змінювати територіальну юрисдикцію господарських справ на власний розсуд.
З позовної заяви слідує, що позивач, звертаючись з даним позовом до Господарського суду міста Києва, посилається на положення частини 5 статті 29 Господарського процесуального кодексу України.
Аналіз зазначеного положення процесуального закону свідчить про те, що останнім передбачено дві окремі підстави для застосування правил альтернативної територіальної підсудності, а саме: якщо спір виник з договору, в якому визначено місце виконання, або якщо спір виник з договору, в якому не визначено місце його виконання, проте, з огляду на специфіку регламентованих ним договірних правовідносин, виконувати такий договір можливо лише в певному місці. Отже, правила цієї статті застосовуються до зобов'язань, виконання яких можливе лише у певному місці. У разі якщо така особливість не визначена і не вбачається зі специфіки спірних відносин, то підсудність справи визначається за загальними правилами.
Згідно з частиною 1 статті 532 Цивільного кодексу України місце виконання зобов'язання встановлюється у договорі.
За загальним правилом, місце виконання зобов'язання є договірною умовою та узгоджується сторонами у договорі, та у даному випадку сторони можуть передбачити будь-яке місце виконання, яке буде зручне для сторін. Місце виконання договору, у випадку його визначення сторонами у договорі, є однією з умов договору, що зумовлює обов'язок виконання договору саме у погодженому сторонами місці.
Виходячи з правової природи договору поставки та приписів статті 712 Цивільного кодексу України, місцем виконання відповідного договору є місце поставки товару.
У пункті 3.2 договору поставки № 139/2023 від 29.08.2023 визначено, що передача постачальником карток на пальне уповноваженій особі покупця здійснюється по місцезнаходженню офісу покупця у місті Києві.
Водночас за змістом пунктів 1.4, 3.8 договору поставки № 139/2023 від 29.08.2023 видача (передача) товару (нафтопродуктів) покупцю здійснюється на автозаправних станціях (АЗС) користувача (ів) АЗС, перелік яких узгоджується сторонами у додатку № 2 до цього договору.
Перелік та розташування (розміщення) стаціонарних АЗС у м.Києві та АЗС по всій території України (крім тимчасово окупованої території Донецької, Луганської областях та АР Крим), що є додатком № 2 до договору поставки № 139/2023 від 29.08.2023, включає 986 АЗС, що розташовані у Київській, Сумській, Чернігівській та Черкаській областях.
Виходячи з аналізу умов договору суд дійшов висновку, що специфіка договірних правовідносин не передбачає, що його виконання можливе лише тільки в певному місці.
Більше того, суд зазначає, що позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача грошових коштів, сплачених за непоставлений товар, а також пені та штрафу за несвоєчасну поставку товару, тобто, спір у цій справі не стосується виконання зобов'язання із поставки (видачі) товару в якомусь конкретному місці.
Відтак, з огляду на те, що зобов'язання щодо повернення грошових коштів за непоставлений товар та сплати штрафних санкцій не є такими, що можуть виконуватись лише в певному місці, а поставка (видача) товару за договором поставки № 139/2023 від 29.08.2023 мала здійснювалась у кількох місцях, відсутні підстави для застосування положення частини 5 статті 29 ГПК України, натомість підсудність цієї справи має визначатися згідно із статтею 27 ГПК України, тобто за зареєстрованим місцезнаходженням відповідача.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Північного апеляційного Господарського суду від 07.04.2025 у справі №910/1415/25.
Отже, оскільки в даному випадку спірні правовідносини не мають особливостей щодо виконання зобов'язань в чітко визначеному місці, то переданий на вирішення спір має бути розглянутий за загальними правилами підсудності, тобто, в суді за місцезнаходженням відповідача - у Господарському суді Дніпропетровської області.
Суд звертає увагу також на те, що статтею 279 ГПК України передбачено скасування судового рішення, яким закінчено розгляд справи у випадку прийняття такого рішення з порушенням правил територіальної юрисдикції.
Враховуючи викладене, передання справи за належною територіальною юрисдикцією не призводить до порушення прав позивача на доступ до суду та справедливий судовий розгляд, а є гарантією того, що рішення у справі буде ухвалене належним судом і законне та обґрунтоване рішення не буде в подальшому скасоване судом вищої інстанції, лише з підстав недотримання процесуальних норм щодо територіальної юрисдикції.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що дана позовна заява подана з порушенням приписів статті 27 Господарського процесуального кодексу України та не належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Господарського суду міста Києва, а матеріали позовної заяви підлягають передачі на розгляд до Господарському суду Дніпропетровської області.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 31 Господарського процесуального кодексу України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Керуючись ст. 27, 31 ч. 2 ст. 232, ст. 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву Північного офісу Держаудитслужби з доданими до неї матеріалами направити за територіальною підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області (вул.Володимира Винниченка, буд.1, м.Дніпро, Дніпропетровська обл., 49027).
Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскарження у встановленому законом порядку.
Дата підписання ухвали 16.04.2025
Суддя І.О. Андреїшина