ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
07.04.2025Справа № 910/16293/24
Суддя Господарського суду міста Києва Чинчин О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , Ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_1 )
до проТовариства з обмеженою відповідальністю «ДЕЛЬТА ПРОЕКТКОНСАЛТ УКРАЇНА» (04050, місто Київ, вулиця Пимоненка Миколи, будинок 13, корпус 7 А, офіс 7 А-51 С, Ідентифікаційний код юридичної особи 34693476) стягнення заборгованості у розмірі 143 633 грн. 68 коп.
Представники: без повідомлення представників сторін
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕЛЬТА ПРОЕКТКОНСАЛТ УКРАЇНА» (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості у розмірі 143 633 грн. 68 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем його зобов'язань за Договором субпідряду № 06865-24 від 15.03.2024 року.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.12.2024 року справа №910/16293/24 передана судді Демидову В.О.
Розпорядженням в.о. Керівника апарату Господарського суду міста Києва від 03.01.2025 року призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи - помилка в налаштуваннях автоматизованої системи діловодства суду при автоматизованому розподілі справ.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.01.2025 року справа №910/16293/24 передана судді Чинчин О.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.01.2025 року відкрито провадження у справі №910/16293/24, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України.
22.01.2025 року через систему «Електронний суд» від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
28.01.2025 року через систему «Електронний суд» від Позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.
03.02.2025 року через систему «Електронний суд» від Відповідача надійшли заперечення.
06.02.2025 року через систему «Електронний суд» від Відповідача надійшла заява про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу.
07.02.2025 року через систему «Електронний суд» від Позивача надійшло клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.
10.02.2025 року через систему «Електронний суд» від Позивача надійшли додаткові пояснення.
10.02.2025 року через систему «Електронний суд» від Відповідача надійшли заперечення проти клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.
10.02.2025 року через систему «Електронний суд» від Відповідача надійшли додаткові пояснення.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
З метою повідомлення Сторін про розгляд справи Судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкриття провадження у справі від 07.01.2025 року направлена до електронного кабінету Сторін у порядку, визначеному законом, що підтверджується повідомленнями про доставку електронного листа Сторонам.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
15.03.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЕЛЬТА ПРОЕКТКОНСАЛТ УКРАЇНА» (Замовник) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Виконавець) було укладено Договір субпідряду № 06865-24, відповідно до умов якого Замовник доручає і зобов?язується прийняти та оплатити, а Виконавець бере на себе зобов'язання власними силами та на власний ризик розробити та передати Замовнику щодо Об'єкту: Найменування Об?єкту: Чугуївський ліцей №8 Чугуївської міської ради Харківської Місцезнаходження : м. Чугуїв, Харківська обл., вулиця Червономанежна, 18, проєктну документацію Проєктна документація стадії «Робочий проєкт» для Проєкту «Поточний ремонт підвалу за дорученням ЮНОПС Чугуївського ліцею №8 Чугуївської міської ради Харківської області, за адресою: м. Чугуїв, Харківська обл., вулиця Червономанежна, 18», що складається з наступних розділів:
1.1.1. АР,
1.1.2. ЕО,
1.1.3. ВК,
1.1.4. ОВтаК. (а.с.25-29)
Відповідно до п.3.1 Договору вартість робіт за цим Договором становить: без ПДВ - - 168 388,00 грн. (сто шістдесят вісім тисяч триста вісімдесят вісім гривень 00 коп.). В загальну вартість робіт за цим Договором включено всі витрати Виконавця, пов?язані з виконанням Договору, в т.ч. авторська винагорода Виконавця та залучених ним осіб.
Згідно з п.3.3 Договору розрахунок за Роботи , що виконуються Виконавцем за цим Договором, здійснюється в наступному порядку:
3.3.1. Авансовий платіж в розмірі 20% від вартості Робіт в розмірі: без ПДВ - 33 677,60 грн., (тридцять три тисячі шістсот сімдесят сім гривень 60 коп.), сплачується Замовником протягом 10 (десяти) робочих днів після підписання Договору на підставі рахунку Виконавця;
3.3.1 Оплата кожного етапу робіт здійснюється протягом 5 (п?яти) робочих днів календарних днів після підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт за відповідним етапом на підставі рахунку Виконавця.
У п.4.1 Договору визначено, що строки розробки та передачі Замовнику Проєктної документації за кожним з етапів робіт визначено в Додатку 1 до цього Договору.
Виконавець приступає до виконання Договору з дня, наступного за днем його підписання. (п.4.2 Договору)
Пунктом 4.3 Договору Сторони визначили, що до виконання Проєктних робіт, передбачених п. 1.1.2. Договору, Виконавець приступає виключно після отримання письмового повідомлення Замовника про затвердження Ескізного проєкту та прийняття ним рішення про подовження Проєктних робіт. Виконавець зобов?язаний розпочати такі Проєктні роботи з дня, наступного за днем отримання повідомлення Замовника, вказаного в цьому пункті.
Відповідно до п.4.3 Договору результати Проєктних робіт (як проміжні, так і фінальні) за кожним Етапом Виконавець надає Замовнику в електронному вигляді шляхом відправлення на електронну адресу уповноваженого представника Замовника.
4.3.1. Уповноваженими представниками Замовника за цим Договором є :
Вікторія Бережна
email: ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
телефон: НОМЕР_2
та
Володимир Остапенко
email: ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
телефон: НОМЕР_3 ).
4.3.2. Уповноваженим представником Виконавця за Договором є :
ОСОБА_1
Телефон: НОМЕР_4
e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_3
Згідно з п.4.4 Договору передача Замовнику кожного етапу Проєктної документації здійснюється після її погодження Замовником, усунення всіх виявлених недоліків та врахування всіх зауважень (вказівок тощо) Замовника шляхом підписання акту приймання-передачі виконаних робіт за кожним відповідним етапом.
У п.4.5 Договору визначено, що у випадку наявності недоліків в Проєктній документації сторонами або складається двосторонній дефектний акт з переліком наявних недоліків, необхідних доробок та строків їх виконання (усунення) або Замовник визначає перелік виявлених в Проєктній документації недоліків своїм листом, направленим на електронну адресу Виконавця, вказану в Договорі. Виконавець зобов?язаний усунути всі недоліки протягом 5 (п?яти) календарних днів, якщо інший строк не вказаний в листі Замовника або в дефектному акті.
Якщо в процесі виконання робіт виявиться неможливість отримання позитивного результату чи недоцільність подальшого виконання робіт або буде отримане повідомлення Замовника про непогодження Ескізного проєкту чи відмову від подовження Проєктних робіт, про що Виконавець повідомлений Замовником, Виконавець призупиняє виконання робіт до отримання подальших вказівок Замовника. Про зупинення робіт Виконавець повідомляє Замовника письмово. У такому випадку Сторони зобов?язані протягом 5 (п?яти) робочих днів розглянути або можливість продовження робіт, або припинення договору. (п.4.6 Договору)
Датою прийняття виконаних робіт (етапів робіт) вважається дата підписання Сторонами відповідного Акту приймання-передачі. (п.4.7 Договору)
Пунктом 5.2 Договору Сторони визначили, що за порушення термінів оплати виконаних робіт Замовник несе відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період прострочення, від суми несплачених коштів за кожний день прострочення.
Додатком №1 до Договору субпідряду № 06865-24 від 15.03.2024 року сторони узгодили найменування робіт, строки виконання до 19.04.2024 року, вартість у розмірі 168 388 грн. 00 коп.
Листом №18/09 від 18.09.2024 року Позивач просив Відповідача протягом 7 днів з дня отримання листа підписати акти приймання виконаних робіт на суму в розмірі 134 710 грн. 40 коп., що підтверджується копіями опису вкладення у цінні листи від 18.09.2024 р., фіскального чеку, накладної. У відповідь на який останній листом №1 від 24.09.2024 року повідомив, що проєктна документація не погоджена ним як замовником, оскільки містить недоліки, частина з яких на той момент так і не була усунена, зокрема, залишались неусунутими недоліки, зазначені в п.п. 12, 14, 27, 29, 31, 32, 33, 34 додатку до цього листа-відповіді, а тому вимагав протягом 5 календарних днів усунути всі недоліки проєктної документації, погодити із замовником фінальну версію Проєктної документації, передати погоджену проєктну документацію в повному обсязі. (а.с.15-22, 74-77)
Листом №27/09 від 27.09.2024 року Позивач повідомила Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕЛЬТА ПРОЕКТКОНСАЛТ УКРАЇНА», що фінальна проєктна документація була надіслана 22.06.2024 року та лише 24.09.2024 року були викладені зауваження, а тому просив підписати акти приймання виконаних робіт на суму в розмірі 134 710 грн. 40 коп. (а.с.23)
У відповідь на вказаний лист Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕЛЬТА ПРОЕКТКОНСАЛТ УКРАЇНА» листом №01 від 02.10.2024 року просило Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 протягом 5 календарних днів усунути всі недоліки проєктної документації. (а.с.24, 78-79)
24.10.2024 року Позивачем направлено на адресу Відповідача претензію з вимогою сплатити заборгованість за договором, до якої було додано фінальну версію проєктної документації стадії «Робочий проєкт» для Проєкту «Поточний ремонт підвалу за дорученням ЮНОПС Чугуївського ліцею №8 Чугуївської міської ради Харківської області, за адресою: м. Чугуїв, Харківська обл., вулиця Червономанежна, 18» в 4 роздрукованих підписаних екземплярах та в електронному вигляді, акт приймання-передачі виконаних робіт №8 від 15.07.2024 р. в 2 примірниках, рахунок - фактуру №15 від 15.07.2024, що підтверджується копіями опису вкладення у цінні листи від 24.10.2024 р., фіскального чеку, накладної. (а.с.10-14)
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідачем не була здійснена оплата за вказаним Договором у повному обсязі. Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕЛЬТА ПРОЕКТКОНСАЛТ УКРАЇНА» перед Позивачем становить 1034 710 грн. 40 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов Договору Позивач просить Суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕЛЬТА ПРОЕКТКОНСАЛТ УКРАЇНА» інфляційні у розмірі 2 559 грн. 50 коп., 3% річних у розмірі 648 грн. 37 коп. та пеню у розмірі 5 712 грн. 31 коп.
Заперечуючи проти позову, Відповідач зазначає, що в порушення прийнятих на себе зобов'язань, Позивач не виконала проєктні роботи у встановлений Договором №06865-24 строк, та до сьогоднішнього часу не передала Відповідачу належно виконану та погоджену із Відповідачем Проєктну документацію у порядку, визначеному умовами Договору №06865-24. Відповідач у встановленому порядку заявив про недоліки, що виключало можливість прийняття, підписання та оплати проєктних робіт. Листом від 02.10.2024 №01 Відповідач повторно заявив обґрунтовані вимоги щодо усунення Позивачем протягом 5 календарних днів всіх недоліків Проєктної документації, і вимоги щодо погодження із замовником фінальної версію Проєктної документації в повному обсязі та її передачі в порядку, визначеному Договором №06865-24, а також Відповідач повідомив про те, що підписання акту приймання-передачі виконаних робіт відбудеться після виконання Позивачем вимог, зазначених в цьому листі. Таким чином до Позивача була належним чином доведена воля Відповідача щодо необхідності усунення недоліків виконаних робіт за Договором №06865-24, що виключало можливість та не надавало право Позивачу звертатися з вимогами та претензіями щодо оплати Проєктних робіт. Крім того, Відповідач не отримав поштове відправлення №0411100055864 з об'єктивних причин та за абсолютно незалежних від нього обставин. Тобто Позивач не проявив реальної та належної зацікавленості, а також дієвої та мінімально необхідної наполегливості для того, щоб надіслані документи були дійсно вручені Відповідачу.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Внаслідок укладення Договору субпідряду № 06865-24 від 15.03.2024 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
За змістом ч. 1 ст. 887 Цивільного кодексу України, що кореспондується з ч. 1 ст. 324 ГК України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.
Статтею 888 Цивільного кодексу України визначено, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником. Підрядник зобов'язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника.
Відповідно до п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 889 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом; брати участь разом з підрядником у погодженні готової проектно-кошторисної документації з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.
Відповідно до ч. 1 ст.839 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення, строки виконання роботи або її окремих етапів (ст.ст. 843, 846 Цивільного кодексу України).
Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. (ч.1 ст. 854 Цивільного кодексу України)
Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору субпідряду №06865-24 від 15.03.2024 року Відповідач перерахував на користь Позивача грошові кошти у розмірі 33 677 грн. 60 коп., про що не заперечували сторони у поданих заявах по суті спору, а тому відповідно до ч.1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Як зазначає Позивач, на виконання умов Договору субпідряду №06865-24 від 15.03.2024 року він розробив та передав Замовнику щодо Об'єкту: Найменування Об?єкту: Чугуївський ліцей №8 Чугуївської міської ради Харківської Місцезнаходження : м. Чугуїв, Харківська обл., вулиця Червономанежна, 18, проєктну документацію Проєктна документація стадії «Робочий проєкт» для Проєкту «Поточний ремонт підвалу за дорученням ЮНОПС Чугуївського ліцею №8 Чугуївської міської ради Харківської області, за адресою: м. Чугуїв, Харківська обл., вулиця Червономанежна, 18».
У п.4.1 Договору визначено, що строки розробки та передачі Замовнику Проєктної документації за кожним з етапів робіт визначено в Додатку 1 до цього Договору.
Виконавець приступає до виконання Договору з дня, наступного за днем його підписання. (п.4.2 Договору)
Пунктом 4.3 Договору Сторони визначили, що до виконання Проєктних робіт, передбачених п. 1.1.2. Договору, Виконавець приступає виключно після отримання письмового повідомлення Замовника про затвердження Ескізного проєкту та прийняття ним рішення про подовження Проєктних робіт. Виконавець зобов?язаний розпочати такі Проєктні роботи з дня, наступного за днем отримання повідомлення Замовника, вказаного в цьому пункті.
Відповідно до п.4.3 Договору результати Проєктних робіт (як проміжні, так і фінальні) за кожним Етапом Виконавець надає Замовнику в електронному вигляді шляхом відправлення на електронну адресу уповноваженого представника Замовника.
4.3.1. Уповноваженими представниками Замовника за цим Договором є :
Вікторія Бережна
email: ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
телефон: НОМЕР_2
та
Володимир Остапенко
email: ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
телефон: НОМЕР_3 ).
4.3.2. Уповноваженим представником Виконавця за Договором є :
ОСОБА_1
Телефон: НОМЕР_4
e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_3
Згідно з п.4.4 Договору передача Замовнику кожного етапу Проєктної документації здійснюється після її погодження Замовником, усунення всіх виявлених недоліків та врахування всіх зауважень (вказівок тощо) Замовника шляхом підписання акту приймання-передачі виконаних робіт за кожним відповідним етапом.
У п.4.5 Договору визначено, що у випадку наявності недоліків в Проєктній документації сторонами або складається двосторонній дефектний акт з переліком наявних недоліків, необхідних доробок та строків їх виконання (усунення) або Замовник визначає перелік виявлених в Проєктній документації недоліків своїм листом, направленим на електронну адресу Виконавця, вказану в Договорі. Виконавець зобов?язаний усунути всі недоліки протягом 5 (п?яти) календарних днів, якщо інший строк не вказаний в листі Замовника або в дефектному акті.
Якщо в процесі виконання робіт виявиться неможливість отримання позитивного результату чи недоцільність подальшого виконання робіт або буде отримане повідомлення Замовника про непогодження Ескізного проєкту чи відмову від подовження Проєктних робіт, про що Виконавець повідомлений Замовником, Виконавець призупиняє виконання робіт до отримання подальших вказівок Замовника. Про зупинення робіт Виконавець повідомляє Замовника письмово. У такому випадку Сторони зобов?язані протягом 5 (п?яти) робочих днів розглянути або можливість продовження робіт, або припинення договору. (п.4.6 Договору)
Датою прийняття виконаних робіт (етапів робіт) вважається дата підписання Сторонами відповідного Акту приймання-передачі. (п.4.7 Договору)
Частиною 1 статті 889 ЦК України визначено, що замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
За змістом ч. 4 ст. 882 ЦК України, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин за аналогією права (ч. 1 ст. 8 ЦК України), передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Правова позиція щодо застосування судами частини четвертої статті 882 Цивільного кодексу України є сталою в судовій практиці Верховного Суду. Так, зокрема, стосовно акта виконаних робіт за договором підряду, підписаного однією стороною, правовий висновок викладено, зокрема, у пункті 6.3 постанови Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі № 910/7446/18 та інших. Вона полягає в тому, що «передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором». Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 20.04.2021 у справі № 905/411/17, від 05.02.2020 у справі № 904/2082/19, від 21.09.2019 у справі № 917/1489/18, від 17.03.2021 у справі №910/11592/19, від 17.08.2021 у справі № 910/16308/20.
Положення статті 882 Цивільного кодексу України треба розглядати у системному зв'язку з іншими положеннями Цивільного кодексу України, які регулюють правовідносини підряду, зокрема, з положеннями частини 1 статті 853 Цивільного кодексу України.
Якщо замовник у порушення вимог статей 853, 882 Цивільного кодексу України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України (аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 24.10.2018 у справі № 910/2184/18, від 16.09.2019 у справі №921/254/18, від 15.10.2019 у справі № 921/262/18).
Таким чином, для встановлення наявності підстав для оплати робіт за договором підряду, які оформлені актом прийняття - передачі робіт, підписаним однією стороною договору (підрядником), необхідним є встановлення та оцінка таких істотних обставин для цього, як обґрунтованість відмови замовника від підписання актів виконаних робіт та реального виконання робіт за договором підряду у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором. Отже, встановлення наведених обставин входить до предмету доказування у цій справі.
Згідно з ч.1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Додатком №1 до Договору субпідряду № 06865-24 від 15.03.2024 року сторони узгодили найменування робіт, строки виконання до 19.04.2024 року, вартість у розмірі 168 388 грн. 00 коп.
Листом №18/09 від 18.09.2024 року Позивач просив Відповідача протягом 7 днів з дня отримання листа підписати акти приймання виконаних робіт на суму в розмірі 134 710 грн. 40 коп., що підтверджується копіями опису вкладення у цінні листи від 18.09.2024 р., фіскального чеку, накладної. (а.с.15-22) Крім того, лист, акт приймання-передачі виконаних робіт, рахунок - фактура були надіслані 24.10.2024 року на адреси електронної пошти уповноважених представників Відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з адреси електронної пошти Позивача ІНФОРМАЦІЯ_3 , які були узгоджені Сторонами у п.4.3 Договору субпідряду №06865-24 від 15.03.2024 року, що підтверджується роздруківкою з електронної пошти Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 . (а.с.37)
У відповідь на який останній листом №1 від 24.09.2024 року повідомив, що проєктна документація не погоджена ним як замовником, оскільки містить недоліки, частина з яких на той момент так і не була усунена, зокрема, залишались неусунутими недоліки, зазначені в п.п. 12, 14, 27, 29, 31, 32, 33, 34 додатку до цього листа-відповіді, а тому вимагав протягом 5 календарних днів усунути всі недоліки проєктної документації, погодити із замовником фінальну версію Проєктної документації, передати погоджену проєктну документацію в повному обсязі. (а.с. 74-77)
Листом №27/09 від 27.09.2024 року Позивач повідомила Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕЛЬТА ПРОЕКТКОНСАЛТ УКРАЇНА», що фінальна проєктна документація була надіслана 22.06.2024 року та лише 24.09.2024 року були викладені зауваження, а тому просила підписати акти приймання виконаних робіт на суму в розмірі 134 710 грн. 40 коп. (а.с.23)
У відповідь на вказаний лист Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕЛЬТА ПРОЕКТКОНСАЛТ УКРАЇНА» листом №01 від 02.10.2024 року просило Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 протягом 5 календарних днів усунути всі недоліки проєктної документації. (а.с.24, 78-79)
24.10.2024 року Позивачем направлено на адресу Відповідача претензію №03 з вимогою сплатити заборгованість за договором, до якої було додано проєктну документацію стадії «Робочий проєкт» для Проєкту «Поточний ремонт підвалу за дорученням ЮНОПС Чугуївського ліцею №8 Чугуївської міської ради Харківської області, за адресою: м. Чугуїв, Харківська обл., вулиця Червономанежна, 18» в 4 роздрукованих підписаних екземплярах та в електронному вигляді, акт приймання-передачі виконаних робіт №8 від 15.07.2024 р. в 2 примірниках, рахунок - фактуру №15 від 15.07.2024, що підтверджується копіями опису вкладення у цінні листи від 24.10.2024 р., фіскального чеку, накладної. (а.с.10-14) Крім того, лист, акт приймання-передачі виконаних робіт, рахунок - фактура, проєктна документація були надіслані 24.10.2024 року на адреси електронної пошти уповноважених представників Відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з адреси електронної пошти Позивача ІНФОРМАЦІЯ_3 , які були узгоджені Сторонами у п.4.3 Договору субпідряду №06865-24 від 15.03.2024 року, що підтверджується роздруківкою з електронної пошти Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 . (а.с.36)
Згідно зі статтею 96 ГПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо). Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.
Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.
Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.
Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Відповідно до частин першої, другої статті 5 Закону № 851-IV електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.
Згідно із частиною першою статті 7 Закону № 851-IV оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».
З наведених норм права вбачається, що процесуальний закон чітко регламентує можливість та порядок використання інформації в електронній формі (у тому числі текстових документів, фотографій тощо, які зберігаються на мобільних телефонах або на серверах, в мережі Інтернет) як доказу у судовій справі. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, однак є однією з форм, у якій учасник справи має право подати електронний доказ (частина третя статті 96 ГПК України), який, у свою чергу, є засобом встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (пункт 1 частини другої статті 73 ГПК України).
Отже, подання електронного доказу в паперовій копії саме по собі не робить такий доказ недопустимим. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу, у випадку якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу. Наведений висновок є усталеним у судовій практиці (наприклад, його наведено у постановах Верховного Суду від 29 січня 2021 року у справі № 922/51/20, від 15 липня 2022 року у справі № 914/1003/21), і Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для того, щоб його змінювати.
Поняття електронного доказу є ширшим за поняття електронного документа. Електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа, в тому числі електронний підпис. Натомість електронний доказ - це будь-яка інформація в цифровій формі, що має значення для справи. Повідомлення (з додатками), відправлені електронною поштою чи через застосунки-месенджери, є електронним доказом, який розглядається та оцінюється судом відповідно до статті 86 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням у сукупності з іншими наявними у матеріалах справи доказами.
При цьому слід враховувати, що суд може розглядати електронне листування між особами у месенджері (як і будь-яке інше листування) як доказ у справі лише в тому випадку, якщо воно дає можливість суду встановити авторів цього листування та його зміст. Відповідні висновки щодо належності та допустимості таких доказів, а також обсяг обставин, які можливо встановити за їх допомогою, суд робить у кожному конкретному випадку із врахуванням всіх обставин справи за своїм внутрішнім переконанням, і така позиція суду в окремо взятій справі не може розцінюватися як загальний висновок про застосування норм права, наведених у статті 96 ГПК України, у подібних правовідносинах.
Якщо з урахуванням конкретних обставин справи суд дійде висновку про те, що відповідне листування дає змогу встановити його учасників та може підтверджувати ті чи інші доводи сторін, наприклад, щодо наявності між ними відповідних відносин, ведення певних перемовин тощо, суд може прийняти таке листування як доказ і в такому разі надати йому оцінку сукупно з іншими доказами у справі.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 червня 2023 року по справі № 916/3027/21.
Так, у цій справі Сторони у Договорі субпідряду №06865-24 від 15.03.2024 року узгодили можливість обміну інформацією засобами електронної пошти та визначили уповноважених осіб Сторін, як здійснюють обмін листами, а тому Суд має правові підстави для того, щоб оцінювати цей доказ нарівні з іншими доказами у справі.
В той же час, Суд не приймає до уваги листи Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , надіслані з адреси електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_3 на адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_4 від 01.05.2024, 13.05.2024, 28.06.2024, 29.06.2024, 06.07.2024 (а.с.31-35), оскільки умовами Договору субпідряду №06865-24 від 15.03.2024 року Сторони не узгодили вказану адресу електронної пошти, як уповноваженого представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕЛЬТА ПРОЕКТКОНСАЛТ УКРАЇНА».
При цьому, Судом розглянуті та відхилені доводи Позивача щодо надсилання саме 22.06.2024 року на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕЛЬТА ПРОЕКТКОНСАЛТ УКРАЇНА» фінальної версії проєктної документації стадії «Робочий проєкт» для Проєкту «Поточний ремонт підвалу за дорученням ЮНОПС Чугуївського ліцею №8 Чугуївської міської ради Харківської області, за адресою: м. Чугуїв, Харківська обл., вулиця Червономанежна, 18», оскільки матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів на підтвердження такого надсилання на адресу електронної пошти уповноваженого представника Відповідача й отримання її останнім.
В той же час, Судом встановлено, що 24.10.2024 року Позивачем направлено на адресу Відповідача претензію з вимогою сплатити заборгованість за договором, до якої було додано проєктну документацію стадії «Робочий проєкт» для Проєкту «Поточний ремонт підвалу за дорученням ЮНОПС Чугуївського ліцею №8 Чугуївської міської ради Харківської області, за адресою: м. Чугуїв, Харківська обл., вулиця Червономанежна, 18» в 4 роздрукованих підписаних екземплярах та в електронному вигляді, акт приймання-передачі виконаних робіт №8 від 15.07.2024 р. в 2 примірниках, рахунок - фактуру №15 від 15.07.2024, що підтверджується копіями опису вкладення у цінні листи від 24.10.2024 р., фіскального чеку, накладної. (а.с.10-14) Крім того, лист, акт приймання-передачі виконаних робіт, рахунок - фактура, проєктна документація були надіслані 24.10.2024 року на адреси електронної пошти уповноважених представників Відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з адреси електронної пошти Позивача ІНФОРМАЦІЯ_3 , які були узгоджені Сторонами у п.4.3 Договору субпідряду №06865-24 від 15.03.2024 року, що підтверджується роздруківкою з електронної пошти Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 . (а.с.36)
Заперечуючи проти позову, Відповідач зазначає, що він не отримував вказане поштове відправлення №0411100055864, на підтвердження чого надав роздруківку з офіційного вебсайту Акціонерного товариства «Укрпошта» за відстеженням поштового відправлення, яке було повернуто відправнику за закінченням встановленого терміну зберігання. (а.с.80)
Правила надання послуг поштового зв'язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270, визначають порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку та регулюють відносини між ними.
Правилами поштового зв'язку визначено, що:
адресат - фізична або юридична особа, якій адресується поштове відправлення, поштовий переказ, прізвище, ім'я та по батькові або найменування якої зазначені на поштовому відправленні, бланку поштового переказу в спеціально призначеному для цього місці;
поштова адреса - адреса відправника та адресата, яка зазначена на поштовому відправленні, бланку поштового переказу у спеціально призначеному для цього місці;
реєстроване поштове відправлення - поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачею розрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку;
повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу - повідомлення, яким оператор поштового зв'язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом та прізвище одержувача.
Суд звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника. (висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, та Верховного Суду, викладений у постановах від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19, від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20).
Також в силу Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 р., розрахунковий документ - (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" і підтверджує факт надання послуги відділенням зв'язку.
Згідно з п.1 глави ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України 28.11.2013 № 958, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку):
1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1;
2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2;
3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3;
4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4,
де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання.
Враховуючи те, що відправлення здійснено з м. Києва у м. Київ, у даному випадку нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції становлять 3 дні. Таким чином, Відповідач мав отримати лист Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за вих. №03 від 24.10.2024 року саме 28.10.2024 року.
В той же час, умовами п.4.3 Договору субпідряду № 06865-24 від 15.03.2024 року передбачено, що результати Проєктних робіт (як проміжні, так і фінальні) за кожним Етапом Виконавець надає Замовнику в електронному вигляді шляхом відправлення на електронну адресу уповноваженого представника Замовника.
За таких підстав, враховуючи те, що результати проєктних робіт були надіслані 24.10.2024 року на адреси електронної пошти уповноважених представників Відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з адреси електронної пошти Позивача ІНФОРМАЦІЯ_3 , які були узгоджені Сторонами у п.4.3 Договору субпідряду №06865-24 від 15.03.2024 року, Суд приходить до висновку щодо належного виконання Позивачем його зобов'язання з направлення на адресу Відповідача проєктної документації й отримання її уповноваженими представниками Відповідача.
Згідно з п.4.4 Договору передача Замовнику кожного етапу Проєктної документації здійснюється після її погодження Замовником, усунення всіх виявлених недоліків та врахування всіх зауважень (вказівок тощо) Замовника шляхом підписання акту приймання-передачі виконаних робіт за кожним відповідним етапом.
У п.4.5 Договору визначено, що у випадку наявності недоліків в Проєктній документації сторонами або складається двосторонній дефектний акт з переліком наявних недоліків, необхідних доробок та строків їх виконання (усунення) або Замовник визначає перелік виявлених в Проєктній документації недоліків своїм листом, направленим на електронну адресу Виконавця, вказану в Договорі. Виконавець зобов??язаний усунути всі недоліки протягом 5 (п?яти) календарних днів, якщо інший строк не вказаний в листі Замовника або в дефектному акті.
Додатком №1 до Договору субпідряду № 06865-24 від 15.03.2024 року сторони узгодили етапи проєктних робіт: Проєктна документація стадії «Робочий проєкт» для Проєкту «Поточний ремонт підвалу за дорученням ЮНОПС Чугуївського ліцею №8 Чугуївської міської ради Харківської області, за адресою: м. Чугуїв, Харківська обл., вулиця Червономанежна, 18», робоча документація, без виокремлення підетапів виконання проєктної документації, а тому розроблення проєктної дкоументації є єдиним етапом виконання робіт. Додатком №4 до Договору субпідряду № 06865-24 від 15.03.2024 року сторони погодили вимоги до проєктної документації: розробити відповідно до договору та чинного законодавства; оформити проєктну документацію відповідно до стандартів та шаблонів замовника, що надаються виконавцю в електронному вигляді.
Суд звертає увагу, що матеріали справи не містять доказів складання сторонами двостороннього дефектного акта з переліком наявних недоліків, необхідних доробок та строків їх виконання (усунення) відповідно до п.4.5 Договору, проте в матеріалах справи наявні листи Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕЛЬТА ПРОЕКТКОНСАЛТ УКРАЇНА» №1 від 24.09.2024, №01 від 02.10.2024 з переліком зауважень до проєктної документації, які направлені на електронну адресу Виконавця, вказану в Договорі, зокрема, п.п.27, 29, 31, 32, 33. Однак, вказані зауваження стосувались попередньо надісланої проектної документації, зокрема, листами Позивача №18/09 від 18.09.2024, №27/09 від 27.09.2024.
В той же час, Суд зазначає, що матеріали справи не містять, а Відповідачем в свою чергу не надано суду жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження надання зауважень до проєктної документації, надісланої на адресу Відповідача листом №03 від 24.10.2024 року засобами поштового та електронного зв'язку, складання сторонами двостороннього дефектного акта з переліком наявних недоліків, необхідних доробок та строків їх виконання (усунення) відповідно до п.4.5 Договору, а також надання обґрунтованої відмови від підписання Акта приймання - передачі виконаних робіт №8 від 15.07.2024 року на суму в розмірі 168 388 грн. 00 коп., а тому в силу вищенаведеного такий акт є належним доказом виконання робіт за Договором.
Верховний Суд в постанові від 21.08.2019 у справі №917/1489/18 виклав правову позицію, згідно якої передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акту про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акту визнані судом обґрунтованими.
Отже, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акту виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акту.
У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акту виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.
На підтвердження вартості та обсягу виконаних підрядних робіт Позивачем було надано Акт приймання - передачі виконаних робіт №8 від 15.07.2024 року на суму в розмірі 168 388 грн. 00 коп., який підписаний в односторонньому порядку Позивачем, в якому визначений перелік робіт із зазначенням вартості таких робіт. Однак, Відповідачем не надано суду жодних доказів, які б ставили під сумнів дійсність вищезазначеного акта приймання - передачі виконаних робіт.
Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).
17.10.2019 набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.
Відповідно до частини четвертої статті 11 ГПК України, статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права.
Повертаючись до стандартів доказування, передбачених процесуальним законом, Суду зазначає, що покладений на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність передбачає, що висновки суду можуть будуватися на умовиводах про те, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв'язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у статті 13 ГПК України, втрачає сенс.
Іншими словами, відсутність у сторін цього судового спору належним чином оформлених первинних документів, які би підтверджували факт повернення товару Відповідачем Позивачу, не усуває обов'язок Позивача заперечувати проти доводів Відповідача про повернення йому світлотехнічного обладнання шляхом надання всіх наявних у нього доказів на спростування кожного заявленого Відповідачем аргументу, чого Позивачем у справі зроблено не було.
Враховуючи викладене, Суд приходить до висновку про фактичне виконання Позивачем робіт за Договором субпідряду № 06865-24 від 15.03.2024 року на підставі Акта приймання - передачі виконаних робіт №8 від 15.07.2024 року на суму в розмірі 168 388 грн. 00 коп.
Датою прийняття виконаних робіт (етапів робіт) вважається дата підписання Сторонами відповідного Акту приймання-передачі. (п.4.7 Договору)
Згідно з п.3.3 Договору розрахунок за Роботи , що виконуються Виконавцем за цим Договором, здійснюється в наступному порядку:
3.3.1. Авансовий платіж в розмірі 20% від вартості Робіт в розмірі: без ПДВ - 33 677,60 грн., (тридцять три тисячі шістсот сімдесят сім гривень 60 коп.), сплачується Замовником протягом 10 (десяти) робочих днів після підписання Договору на підставі рахунку Виконавця;
3.3.1 Оплата кожного етапу робіт здійснюється протягом 5 (п?яти) робочих днів календарних днів після підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт за відповідним етапом на підставі рахунку Виконавця.
Відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги п.3.3 Договору, Суд приходить до висновку, що обов'язок Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕЛЬТА ПРОЕКТКОНСАЛТ УКРАЇНА» по оплаті виконаних робіт за Актом приймання - передачі виконаних робіт №8 від 15.07.2024 року на суму в розмірі 168 388 грн. 00 коп. настав 04.11.2024 року. (28.10.2024 дата отримання акта й рахунку засобами поштового зв'язку + 5 робочих днів)
Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕЛЬТА ПРОЕКТКОНСАЛТ УКРАЇНА» перед Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 за Договором субпідряду № 06865-24 від 15.03.2024 року становить 134 710 грн. 40 коп.
Проте, Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем грошових коштів Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 в розмірі 134 710 грн. 40 коп.
Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив оплату наданих й прийнятих робіт в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому Суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 134 710 грн. 40 коп. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
При зверненні до суду Позивач просив стягнути з Відповідача на його користь 3% річних за загальний період прострочки з 02.11.2024 року по 30.12.2024 року у розмірі 651 грн. 47 коп. та інфляційні у розмірі 2 559 грн. 50 коп.
Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013 року).
Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, у зв'язку з неналежним виконанням умов Договору, за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного грошового зобов'язання за загальний період з 02.11.2024 року по 30.12.2024 року у розмірі 651 грн. 47 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню у зв'язку з невірним розрахунком Позивача в частині визначення початку прострочення Відповідача, а саме з 05.11.2024 року, а не з 02.11.2024, як помилково зазначив Позивач. А тому з Відповідача на користь Позивача підлягають стягненню 3% річних за загальний період прострочки з 05.11.2024 року по 30.12.2024 р. у розмірі 618 грн. 34 коп.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п. 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013 року)
Таким чином, законом установлено обов'язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов'язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов'язання.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у виді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, у розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов'язання.
Разом із тим, Суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплату яких передбачено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Згідно з положеннями ст. 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України.
Відповідно до ст. 3 вищевказаного Закону індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Оскільки індекси інфляції є саме коефіцієнтами, призначенням яких є переведення розміру заборгованості у реальну величину грошових коштів з урахуванням знецінення первинної суми, такі інфляційні втрати не можуть бути розраховані за певну кількість днів прострочення, так як їх розмір не відповідатиме реальній величині знецінення грошових коштів, що існував у певний період протягом місяця, а не на конкретну дату чи за декілька днів.
Згідно з Листом Державного комітету статистики України №11/1-5/73 від 13.02.2009р. також не має практичного застосування середньоденний індекс інфляції, що може бути розрахований за формулою середньої геометричної незваженої (корінь з місячного індексу в 31 (30) степені). Так, він вказує лише на темп приросту цін за 1 день та не є показником реальної величини знецінення грошових коштів кредитора за період прострочення боржником своїх зобов'язань.
Зазначені висновки підтверджуються Рекомендаціями Верховного Суду України щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, даних у листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997р., відповідно до яких визначення загального індексу за певний період часу здійснюється шляхом перемноження помісячних індексів, тобто накопичувальним підсумком. Його застосування до визначення заборгованості здійснюється за умов, якщо в цей період з боку боржника не здійснювалося платежів, тобто розмір основного боргу не змінювався. У випадку, якщо боржник здійснював платежі, загальні індекси інфляції і розмір заборгованості визначаються шляхом множення не за весь період прострочення, а виключно по кожному періоду, в якому розмір заборгованості не змінювався, зі складанням сум отриманих в результаті інфляційних збитків кожного періоду. При цьому, слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з врахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.
Таким чином, інфляційні мають розраховуватись шляхом визначення різниці між добутком суми боргу та помісячних індексів інфляції за час прострочення, розділених на сто, і сумою боргу.
Зазначене відповідає п. 6 Наказу Держкомстату №265 від 27.07.2007р. «Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін», відповідно до якого розрахунки базового індексу споживчих цін проводяться за міжнародною класифікацією індивідуального споживання за цілями та здійснюються відповідно до модифікованої формули Ласпейреса. Розрахунки базового індексу споживчих цін за квартал, період з початку року і т.п. проводяться «ланцюговим» методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т.д.) індексів.
При цьому, коли відносно кожного грошового зобов'язання, які мають різні строки виникнення, проводиться оплата частинами через короткі проміжки часу, розрахунок інфляційних втрат необхідно здійснювати щодо кожного окремого платежу, як складової загальної суми окремого грошового зобов'язання, за період з моменту виникнення обов'язку з оплати та який буде спільним для всіх платежів по конкретному грошовому зобов'язанню, до моменту фактичного здійснення платежу з подальшим сумуванням отриманих результатів для визначення загальної суми інфляційних втрат.
Крім того, необхідно враховувати, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).
Якщо прострочення відповідачем виконання зобов'язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України - стягнення інфляційних втрат за такий місяць.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справі № 924/312/18 від 13.02.2019 р., у справі № 910/5625/18 від 24.04.2019 р., у справі №910/21564/16 від 10.07.2019 р.
Суд, перевіривши розрахунок інфляційних, як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання боржником його грошового зобов'язання в зв'язку з девальвацією грошової одиниці України, за загальний період прострочки з 02.11.2024 року по 30.12.2024 року у розмірі 2 559 грн. 50 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у заявленому Позивачем розмірі, оскільки відповідно до частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України суд при ухваленні рішення не може виходити у рішенні за межі заявлених позовних вимог, проте за загальний період прострочки з 05.11.2024 року по 30.12.2024 року.
Крім того, Позивач також просив стягнути з Відповідача на його користь пеню за загальний період прострочки з 02.11.2024 р. по 30.12.2024 р. у розмірі 5 712 грн. 31 коп.
Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з нормами ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.96 р. № 543-96-ВР (з змінами), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. (п.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013 року)
Пунктом 5.2 Договору Сторони визначили, що за порушення термінів оплати виконаних робіт Замовник несе відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період прострочення, від суми несплачених коштів за кожний день прострочення.
Суд, перевіривши розрахунок пені, у зв'язку з неналежним виконанням умов Договору, за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного грошового зобов'язання з 02.11.2024 р. по 30.12.2024 р. у розмірі 5 712 грн. 31 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню у зв'язку з невірним розрахунком Позивача в частині визначення початку перебігу прострочення Відповідача, оскільки обов'язок по оплаті настав 04.11.2024 року, а тому прострочення розпочалось з 05.11.2024 року. Таким чином, з Відповідача на користь Позивача підлягають стягненню пеня за загальний період прострочки з 05.11.2024 року по 30.12.2024 р. у розмірі 5 425 грн. 22 коп.
Таким чином, з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕЛЬТА ПРОЕКТКОНСАЛТ УКРАЇНА» на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість у розмірі 134 710 грн. 40 коп., 3% річних у розмірі 618 грн. 34 коп., інфляційні у розмірі 2 559 грн. 50 коп., пеня у розмірі 5 425 грн. 22 коп.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 - задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕЛЬТА ПРОЕКТКОНСАЛТ УКРАЇНА» (04050, місто Київ, вулиця Пимоненка Миколи, будинок 13, корпус 7 А, офіс 7 А-51 С, Ідентифікаційний код юридичної особи 34693476) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , Ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_1 ) заборгованість у розмірі 134 710 (сто тридцять чотири тисячі сімсот десять) грн. 40 коп., 3% річних у розмірі 618 (шістсот вісімнадцять) грн. 34 коп., інфляційні у розмірі 2 559 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 50 коп., пеню у розмірі 5 425 (п'ять тисяч чотириста двадцять п'ять) грн. 22 коп. та судовий збір у розмірі 2 417 (дві тисячі чотириста сімнадцять) грн. 00 коп.
3. В іншій частині позову - відмовити.
4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 07 квітня 2025 року.
Суддя О.В. Чинчин