09.04.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/952/24
Господарський суд Івано-Франківської області у складі:
судді Стефанів Т. В.
секретар судового засідання Матенчук О. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача КНП «Центральна міська клінічна лікарня Івано-Франківської міської ради» адвоката Міськів О. Т. щодо відшкодування витрат, понесених відповідачем на професійну правничу допомогу від 28.03.2025 року (вх. 5208/25 від 31.01.2025 року) у справі
за позовом Комунального некомерційного підприємства "Центральна міська клінічна лікарня Івано-Франківської міської ради"
до відповідача Приватного підприємства "Пріма МЕД"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Івано-Франківська міська рада Івано-Франківської області
про усунення перешкод в користуванні нерухомим майном
за участю представника позивача Міськів О. Т.
ухвалив таке додаткове рішення.
Під час судового розгляду справи здійснювалося фіксування судових засідань за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Вирішення процесуальних питань.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 24.03.2025 року позов Комунального некомерційного підприємства "Центральна міська клінічна лікарня Івано-Франківської міської ради" до відповідача Приватного підприємства "Пріма МЕД", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Івано-Франківська міська рада Івано-Франківської області про усунення перешкод в користуванні нерухомим майном задоволено.
Повний текст рішення складений 02.04.2025 року.
У позовній заяві представник позивача зазначив, що орієнтовний розрахунок витрат на правову допомогу може становити 100 000 грн 00 к.
31.03.2025 року до суду від представника позивача надійшла заява від 28.03.2025 року (вх. № 5208/25) про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат, в якій останній просить стягнути з відповідача понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 40 809 грн 60 к.
Ухвалою від 01.04.2025 року суд призначив вищезазначену заяву до розгляду в судовому засіданні на 09.04.2025 року.
Про дату та час розгляду заяви суд належним чином повідомив сторін відповідною ухвалою.
Позиції сторін.
Заява про ухвалення додаткового рішення мотивована тим, що на виконання договору про надання правничої (правової) допомоги адвокат Міськів О. Т. надала, а позивач отримав послуги з правової допомоги на суму 40 809 грн 60 к., про що свідчить підписаний та скріплений печатками обох сторін акт прийняття-передачі наданих послуг за договором про надання правової допомоги.
Від відповідача до суду надійшло клопотання про зменшення розміру правничої допомоги до 3000 грн.
Представник відповідача Кравчук П. І. вважає заявлений розмір судових витрат безпідставно завищеним, неспівмірним зі складністю справи, оскільки вирішення даного спору не потребувало проведення складних розрахунків та не вимагало значної кількості часу на збирання доказів. Також зазначає,що позивачем є комунальне підприємство, представництво якого було можливо силами штатних працівників, без залучення таких на комерційній основі.
В клопотанні посилається на ст. 1, ст. 30 Закону України « Про адвокатуру і адвокатську діяльність», ст. 126, 124,. 129 ГПК, практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими гонорар має бути розумним, враховувати витрачений адвокатом час та фактично понесені витрати, а їх розмір обґрунтований та співмірний з складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, обсягом наданих послуг, ціною позову та/або значенням справи для сторони.
Встановлені судом обставини.
20.05.2024 року між Адвокатським об'єднанням «Моріс Груп» та КНП «ЦМКЛІФР» укладено Договір про надання правничої допомоги № 042/24-МГ.
15.01.2025 року між Адвокатським об'єднанням «Моріс Груп» та КНП «ЦМКЛІФР» укладено Договір про надання правничої допомоги № 004/25-МГ.
Договір про надання правничої допомоги № 004/25-МГ аналогічний за змістом.
Пунктом 4.3. Договору визначено, що фактична вартість правничої допомоги Адвокатського об'єднання визначається, виходячи із погодинної тарифної ставки працівників Адвокатського об'єднання, яка становить 2400, 00 грн (дві тисячі чотириста гривень 00 копійок) без ПДВ, крім того ПДВ (20%) - 480, 00 грн (чотириста вісімдесят гривень 00 копійок), разом з ПДВ - 2880, 00 грн (дві тисячі вісімсот вісімдесят гривень 00 копійок), на основі фактично витраченого часу на надання правничої допомоги Клієнту, що підтверджується відповідним протоколом білінг-системи (автоматизованої системи обліку часу, наданої правничої допомоги, її тарифікації і виставляння рахунків для оплати).
28.03.2025 року між позивачем та Адвокатським об'єднанням підписано Акти надання послуг № 44 та № 45.
Загальна вартість послуг, наданих Адвокатським об'єднанням у даній справі, становить 40 809, 60 грн (сорок тисяч вісімсот дев'ять гривень 60 копійок) з ПДВ , з них підготовка заяви про залучення третьої особи у справі (сума у валюті Проекту 1800, 00 грн), подання позовної заяви про виселення через електронний суд (сума у валюті Проекту 1392, 00 грн), ознайомлення з відзивом на позов у справі (сума у валюті Проекту 1800, 00 грн), підготовка та надіслання сторонам та до суду відповіді на відзив (сума у валюті Проекту 7800, 00 грн), очікування судових засідань (сума у валюті Проекту 1416, 00 грн), час в дорозі до суду (сума у валюті Проекту 11 376, 00 грн), участь в судових засіданнях (сума у валюті Проекту 6648, 00 грн), направлення позовної заяви з додатками третій особі (сума у валюті Проекту 792, 00 грн), підготовка до судового засідання (сума у валюті Проекту - 1008, 00 грн), підготовка заяви про розподіл судових витрат (сума у валюті Проекту - 1392, 00 грн).
Поряд з цим, підтвердженням факту надання правничої допомоги Адвокатським об'єднанням є:
- договір про надання правничої допомоги № 042/24-МГ від 20.05.2024 року;
- договір про надання правничої допомоги № 004/25-МГ від 15.01.2025 року;
- протокол наданих послуг за період з 01.10.2024 року по 31.12.2024 з детальним описом робіт (наданих послуг);
- протокол наданих послуг за період з 01.01.2025 року по 26.03.2025 з детальним описом робіт (наданих послуг);
- рахунок № 106 від 28.03.2025 року;
- рахунок № 107 від 28.03.2025 року;
- акт надання послуг № 44 від 28.03.2025 року.
- акт надання послуг № 45 від 28.03.2025 року.
Застосування норм процесуального права, висновки суду.
Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 ГПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, на професійну правничу допомогу пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).
Представник позивача у позовній заяві зазначила, що орієнтовний розрахунок суми, які відповідач очікує понести з урахуванням розміру заявлених позовних вимог на правову допомогу може становити 100 000 грн 00 к.).
У ч. 2 ст. 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).
Згідно з ч. 5 ст. 126 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
В ряді постанов ВП ВС, зокрема в постанові від 07.07.2021 року справі № 910/12876/19, від 16.02.2021 року справі № 911/2390/18, викладено правову позицію про те, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини щодо судових витрат за ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ від 28.11. 2002 року справі Лавентс проти Латвії за заявою № 58442/00, рішення у справах Ніколова проти Болгарії та Єчюс проти Литви, пункти 79 і 112, відповідно). У справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Варто зазначити, що приписи ч. 5 ст. 126 ГПК України надають право іншій стороні звернутися до суду з клопотанням про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, в разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті.
Так, відповідач просив зменшити розмір витрат на правову допомогу, понесених позивачем, про що зазначив у відповідній заяві.
З огляду на викладене, суд визнає обґрунтованими витрати на правову допомогу частково, враховуючи таке.
З огляду на обсяг документів, поданих позивачем при зверненні до суду:
- докази на 22 аркушах, а саме: ухвала Івано-Франківської міської ради народних депутатів від 15 вересня 1993 року (7 арк.), договір оренди нежитлових приміщень № ДО - 2976 від 24 січня 2007 року (4 арк.), розрахунок місячного розміру орендної плати за оренду нежитлових приміщень в будинку по вул. Гетьмана Мазепи, 114 у м. Івано-Франківську (2 арк.), угода № УО - 2976-1 про внесення змін до «Договору оренди нежитлових приміщень № ДО - 2976 від 24 січня 2007 року» (1 арк.), розрахунок місячного розміру орендної плати за оренду нежитлових приміщень в будинку на вул. Гетьмана Мазепи, 114 у м. Івано-Франківську (1 арк.), угода № УО - 2976 -2 про внесення змін до «Договору оренди нежитлових приміщень № ДО - 2976 від 24 січня 2007 року» (1 арк.), угода № УО - 2976 - 3 про внесення змін до «Договору оренди нежитлових приміщень № ДО - 2976 від 24 січня 2007 року» (2 арк.), Угода № УО - 2976 - 4 про внесення змін до «Договору оренди нежитлових приміщень № ДО - 2976 від 24 січня 2007 року» (1 арк.), розрахунок місячного розміру орендної плати за оренду нежитлових приміщень в будинку по вул. Гетьмана Мазепи, 114 у м. Івано-Франківську (1 арк.), акт приймання - передачі від орендаря до орендодавця нежитлових приміщень, розташованих в будинку за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Гетьмана Мазепи, 114 (1 арк.), платіжна інструкція № 8617 від 07.10.2024 року на 1 арк.
- докази надання адвокатом правової допомоги позивачу на 14 аркушах, а саме протокол наданих послуг, договір про надання правничої допомоги від 20.05.2024 року, договір про надання правничої допомоги від 15.01.2025 року, рахунок на оплату № 106 від 28.03.2025 року, рахунок про оплату № 107 від 28.03.2025 року, акт надання послуг № 45 від 28 березня 2025 року, а також протокол наданих послуг за період 01.10.2024 року по 16.12.2024 року;
- позовна заява на 7 аркушах.
Наведене вище свідчить про те, що обсяг документів є значним, як наслідок, для їх видруку та направлення іншій стороні, третій особі та суду (через електронний суд), адвокат затратив час вказаний ним в протоколі наданих послуг правової допомоги, тому суд задовольнив ці відшкодування в повному обсязі.
В правових висновках, висловлених у постанові Верховного Суду у справах № 641/7612/16-ц від 01.12.2021 року та від 25 травня 2021 року у справі № 910/7586/19, на які посилається представник позивача, зазначено, що участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні.
Проте, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на послуги адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Подані позивачем документи на підтвердження факту понесення ним витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування їх в зазначеному розмірі з відповідача, адже цей розмір має бути не лише доведений, документально обґрунтований, а й відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Відповідні докази згідно ст. 86 ГПК України суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, розрахунків тощо).
З огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у даній справі, обсяг і обґрунтованість підготовлених та поданих до суду позивачем документів, їх значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності і необхідності) та розумності їхнього розміру, заявлений до стягнення розмір витрат на правову допомогу не є обґрунтованим (п. 2 ч. 5 ст. 129 ГПК України).
Виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності, принципу співмірності та розумності судових витрат, враховуючи всі аспекти та складність справи, cуд вважає, що не всі заявлені позивачем витрати на правову допомогу не відповідають встановленим критеріям та не є підтвердженими в повному обсязі.
Подані позивачем документи на підтвердження факту понесення ним витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування їх в зазначеному розмірі з відповідача, адже цей розмір має бути не лише доведений, документально обґрунтований, а й відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Відповідні докази згідно ст. 86 ГПК України суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Сталою є практика Верховного Суду щодо часу, витраченого адвокатом для прибуття до суду та очікування судового засідання, зокрема, у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 року № 641/7612/16-ц зазначається, що час витрачений адвокатом для прибуття до суду та очікування судового засідання має оплачуватись, в постанові ВП ВС від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16 зазначається, що такі витрати як частина витрат, що пов'язані з наданням правничої допомоги мають бути документально підтверджені та доведені, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Ознайомившись з матеріали заяви та додатками до неї судом встановлено відсутність документального підтвердження витраченому часу на дорогу до судового засідання.
Також, судом було здійснено перерахунок часу, витраченого на очікування судового засідання, зазначеного представником позивача в протоколах наданих послуг та встановлено невідповідність з реально витраченим часом.
Суд, враховуючи такі критерії як розумність, справедливість, добросовісність та принципи співмірності та розумності судових витрат, складності справи, витраченого часу вважає недоцільним розділяти послугу ознайомлення з відзивом на позовну заяву та підготовку, надіслання сторонам та до суду відповіді на відзив.
В висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 02 лютого 2024 року у справі № 910/9714/24 зазначено про, що заява сторони про розподіл судових витрат фактично є дією спрямованою на реалізацію стороною свого права лише на подання доказів щодо витрат, які вже понесені такою стороною. З огляду на це, що подання стороною заяви про розподіл судових витрат не може бути ототожнено з витратами на професійну правничу допомогу, які пов'язані з розглядом справи по суті спору, Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду погоджується з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 31.08.2022 року у справі № 914/1564/20 та у додаткових постановах від 20.09.2023 року у справі № 922/838/22, від 14.09.2023 року у справі № 911/3076/21, від 06.09.2023 у справі № 914/131/22, від 30.08.2023 у справі № 911/3586/21, від 25.07.2023 у справі № 914/4092/21 від 07.02.2023 року, у справі № 922/4022/20 від 23.08.2022 року, у справі № 909/328/18 від 05.07.2022 року у справі № 910/10507/21 щодо застосування статей 123, 126 ГПК України, про те, що заява сторони про розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв'язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи (до яких у тому числі відносяться й витрати на професійну правничу допомогу), покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до вимог ч. 2, 3 ст. 126 ГПК України позивач подав докази, які підтверджують обсяг наданих послуг і виконаних робіт загальною вартістю 19 368 грн 00 к., з них 840 грн 00 к. за очікування судових засідань, 1800 грн 00 к. за підготовку заяви про залучення третьої особи у справі про усунення перешкод у користуванні шляхом виселення, 1392 грн 00 к. за подання позовної заяви через електронний суд, 7800 гр 00 к. за ознайомлення з відзивом і підготовку відповіді на відзив, 792 грн 00 к. за направлення позовної заяви з додатками третій особі, 1008 грн 00 к. за підготовку до судових засідань, 5736 грн 00 к. за участь в судових засіданнях.
За наведених обставин та правових норм, враховуючи наведене, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в сумі 19 368 грн 00 к. В іншій частині заявлених до стягнення витрат на правову допомогу в сумі 21 441 грн 6 к. слід відмовити.
Керуючись ст. 123, 124, 126, 129, 221, 232, 233, 236, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву представника позивача КНП «Центральна міська клінічна лікарня Івано-Франківської міської ради адвоката Міськів О.Т. від 28.03.2025 року (вх. 5208/25 від 31.01.2025 року щодо відшкодування витрат, понесених відповідачем на професійну правничу допомогу) за позовом Комунального некомерційного підприємства "Центральна міська клінічна лікарня Івано-Франківської міської ради" до Приватного підприємства "Пріма МЕД", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Івано-Франківська міська рада Івано-Франківської області про усунення перешкод в користуванні нерухомим майном - задовольнити частково.
Стягнути з відповідача Приватного підприємства "Пріма МЕД" (76019, Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н, м. Івано-Франківськ, вул. Героїв Маріуполя, буд. 21, кв. 4; ідентифікаційний код 23924882) на користь Комунального некомерційного підприємства "Центральна міська клінічна лікарня Івано-Франківської міської ради" (76018, Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н, місто Івано-Франківськ, вул. Мазепи Гетьмана, буд. 114; ідентифікаційний код 01993305) 19 368 (дев'ятнадцять тисяч триста шістдесят вісім) грн 00 к. витрат на правову допомогу.
У решті заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу в сумі 21 441 (двадцять одна тисяча чотириста сорок одна гривня) грн 6 к.- відмовити.
Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Додаткове рішення підписане 16.04.2025.
Суддя Т. В. Стефанів