вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
за результатами розгляду заяви
про розстрочення виконання рішення суду
15.04.2025м. Дніпро№ 904/5459/24
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Савенко В.А.
та представників:
від стягувача: не з'явився;
від боржника (заявника): не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Велсі Транс" (м. Дніпро)
про розстрочення виконання судового рішення
у справі: Ф
за позовом Фізичної особи - підприємця Сіпка Сергія Олексійовича (смт. Введенка Чугуївського району Харківської області)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Велсі Транс" (м. Дніпро)
про стягнення заборгованості за заявками на надання експедиційно-транспортних послуг у загальному розмірі 211 372 грн. 29 коп.
У грудні 2024 року Фізична особа - підприємець Сіпко Сергій Олексійович звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Велсі Транс" заборгованість за заявками на надання експедиційно-транспортних послуг у загальному розмірі 211 372 грн. 29 коп.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.01.2025 позовні вимоги було задоволено частково, а саме: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Велсі Транс" на користь Фізичної особи - підприємця Сіпка Сергія Олексійовича - 135 000 грн. 00 коп. основного боргу та 1 620 грн. 00 коп. - частину витрат по сплаті судового збору; в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 17.03.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Велсі Транс" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.01.2025 у справі № 904/5459/24 - залишено без задоволення; рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.01.2025 у справі № 904/5459/24 - залишено без змін.
Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Велсі Транс" за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява про розстрочення виконання судового рішення (вх. суду № 13181/25 від 27.03.2024), в якій останнє просить суд розстрочити виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.01.2025 у справі № 904/5459/24 та затвердити наступний графік виконання судового рішення:
- до 30.04.2025 - 13 662 грн. 00 коп.;
- до 31.05.2025 - 13 662 грн. 00 коп.;
- до 30.06.2025 - 13 662 грн. 00 коп.;
- до 31.07.2025 - 13 662 грн. 00 коп.;
- до 31.08.2025 - 13 662 грн. 00 коп.;
- до 30.09.2025 - 13 662 грн. 00 коп.;
- до 31.10.2025 - 13 662 грн. 00 коп.;
- до 30.11.2025 - 13 662 грн. 00 коп.;
- до 31.12.2025 - 13 662 грн. 00 коп.;
- до 31.01.2026 - 13 662 грн. 00 коп.
Відповідно до частин 1, 2 статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання; заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
У той же час, судом було відзначено, що у відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
При цьому розумним, зокрема вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004).
Судом також було відзначено, що з практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.
Так, у справі "Хосце проти Нідерландів" 1998 суд вирішив, що тривалість у 8,5 років є розумною у контексті статті 6 Конвенції, у зв'язку зі складністю справи, а у справі "Чірікоста і Віола проти Італії", 15-річний строк розгляду визнано Європейським судом з прав людини виправданим, у зв'язку з поведінкою заявників.
З огляду на викладене, з метою надання часу всім учасникам судового процесу для викладення їх правових позицій щодо поданої заяви про розстрочення виконання рішення суду, а також, надання можливості сторонам скористатись процесуальними правами, визначеними статтями 42 та 46 Господарського процесуального кодексу України, та з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме: рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності, суд дійшов висновку про необхідність призначення до розгляду вказаної заяви в судовому засіданні в межах розумного строку.
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 31.03.2025 заяву про розстрочення виконання судового рішення було прийнято до розгляду; її розгляд призначено у судовому засіданні в межах розумного строку на 15.04.2025.
Від Фізичної особи - підприємця Сіпка Сергія Олексійовича (стягувача) за допомогою системи "Електронний суд" надійшли заперечення на заяву про розстрочення виконання рішення суду (вх. суду № 13694/25 від 31.03.2025), в яких він просить суд заяву ТОВ "Велсі Транс" про розстрочення виконання рішення суду - залишити без задоволення, судове рішення - залишити без змін, а також розглянути вказану заяву за відсутності стягувача, з урахуванням даних заперечень, посилаючись на таке:
- стягувач просить суд розглянути заяву ТОВ "Велсі Транс" про розстрочення виконання рішення суду за його відсутності на підставі частини 3 статті 196 Господарського процесуального кодексу України, внаслідок значної територіальної віддаленості суду від місця його проживання та провадження діяльності;
- стягувач зазначає, що боржником не наведено жодних переконливих доказів наявності обставин, що ускладнюють чи унеможливлюють виконання рішення суду. Боржник посилається на складне фінансове становище та в якості доказів надає декларацію платника єдиного податку за 2024 рік, проте обсяг доходу ТОВ "Велсі Транс" за 2024 рік не свідчить про відсутність грошових коштів у 2025 році. За результатами першого кварталу 2025 року ТОВ "Велсі Транс" могло отримати достатній рівень доходу для погашення заборгованості, проте доказів протилежного, як то виписки з банку, де можна було б побачити поточний стан рахунку не надало, тому стягувач вказує на відсутність доказів, які б доводили недостатність у боржника суми грошових коштів для погашення заборгованості. Крім цього ТОВ "Велсі Транс" посилається на нібито невиконання зобов'язань з боку контрагентів, проте жодних доказів крім існування судового спору з АТ "Енергомашспецсталь" надано не було;
- стягувач просить суд врахувати, що станом на день подання даних заперечень боржником не було вжито жодних заходів для добровільного виконання судового рішення. Жодних коштів ФОП Сіпко Сергій Олексійович від ТОВ "Велсі Транс" не отримав, що не свідчить про готовність ТОВ "Велсі Транс" активно співпрацювати та відновлювати порушені права ФОП Сіпко Сергія Олексійовича. Крім того ТОВ "Велсі Транс" було надано довідку про відсутність на балансі товариства основних засобів чи транспортних засобів, що свідчить про можливість його ухилення від виконання зобов'язань перед ФОП Сіпко Сергієм Олексійовичем, адже в рамках виконавчого провадження єдиним способом забезпечити виконання судового рішення буде накладення арешту на рахунки ТОВ "Велсі Транс" у банківських установах, грошові кошти з яких можуть бути виведені, тому інтереси ФОП Сіпка Сергія Олексійовича в отриманні належних йому коштів піддаються надмірним ризикам.
У судове засідання 15.04.2025 представники стягувача та боржника (заявника) не з'явились, при цьому всі учасники справи повідомлені про день, час та місце судового засідання належним чином, шляхом направлення ухвали суду від 31.03.2025 до їх Електронних кабінетів в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, на підтвердження чого до матеріалів справи долучені Довідки про доставку електронного листа, згідно з якими ухвала суду від 31.03.2025 доставлена до Електронних кабінетів стягувача та боржника - 31.03.2025 (а.с. 143-144).
Крім того судом враховані подані стягувачем заперечення на заяву про розстрочення виконання рішення суду.
Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті,
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2024 позовні вимоги задоволено частково, а саме: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібозавод № 3 ТМ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробнича корпорація "Магнум" - 565 759 грн. 05 коп. - основного боргу, 54 455 грн. 17 коп. - пені, 100 305 грн. 53 коп. - штрафу, 10 972 грн. 88 коп. - інфляційних втрат, 10 504 грн. 44 коп. - 3% річних та 13 451 грн. 37 коп. - витрат по сплаті судового збору; в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 19.11.2024 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2024 залишено без змін.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов'язковим до виконання, держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку, контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, зміни способу або порядку виконання його виконання, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Так, у відповідності до вказаних норм закону, ТОВ "Велсі Транс" звернулося до господарського суду із заявою про розстрочення виконання судового рішення, в якій, з урахуванням її уточнення, просить суд розстрочити виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2024 на 6 місяців рівними частинами та затвердити наступний графік виконання судового рішення:
- до 31.12.2024 включно 44 241 грн. 50 коп.;
- до 31.01.2025 включно 44 241 грн. 50 коп.;
- до 28.02.2025 включно 44 241 грн. 50 коп.;
- до 31.03.2025 включно 44 241 грн. 50 коп.;
- до 30.04.2025 включно 44 241 грн. 50 коп.;
- до 31.05.2025 включно 44 240 грн. 94 коп.
В обґрунтування поданої заяви боржник посилається на таке:
- ТОВ "Велсі Транс" є експедиційною компанією, яка надає транспортно-експедиторські послуги з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів. Надаючи вказані послуги ТОВ "Велсі Транс" є експедитором, особою, яка діє за дорученням клієнта та за його рахунок, а клієнт, в свою чергу, є споживачем послуг експедитора, який доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору. Замовником перевезень, на підставі яких виник спір між позивачем та відповідачем, є АТ "Енергомашспецсталь". У зв'язку з тим, що АТ "Енергомашспецсталь" неналежно виконувались обов'язки в частині оплати наданих послуг, боржник звертався до Господарського суду Донецької області про стягнення заборгованості з АТ "Енергомашспецсталь" для оплати послуг стягувача (справа № 905/701/22, справа №905/641/22, справа № 905/521/22, справа № 905/465/22). Також, 15.02.2023 Господарським судом Київської області порушено справу № 911/2237/22 про банкрутство АТ "Енергомашспецсталь", де ТОВ "Велсі Транс" визнано поточним кредитором. Заборгованість АТ "Енергомашспецсталь" перед ТОВ "Велсі Транс" станом на день подання даної заяви складає 2 322 888 грн. 19 коп.);
- боржник зауважує, що запровадження в державі воєнного стану істотно погіршило фінансовий стан ТОВ "Велсі Транс". Багато клієнтів - замовників послуг перестали сплачувати за надані послуги, що вплинуло на платоспроможність ТОВ "Велсі Транс". Станом на дату ухвалення рішення ТОВ "Велсі Транс" перебуває в скрутному матеріальному становищі, яке зумовлене систематичною несплатою за надані послуги, зменшенням об'ємів послуг, що, в свою чергу, призвело до прострочення виконання зобов'язання перед стягувачем зі сплати наданих послуг, заборгованість за які заявлена до стягнення у даній справі;
- також боржник зазначає, що ТОВ "Велсі Транс" є невеликою експедиційною компанією, в якій працюють три особи з фондом оплати праці 25 160 грн. 00 коп. Крім того, ТОВ "Велсі Транс" щомісячно сплачує орендну плату, яка складає 16 500 грн. 00 коп. та комунальні послуги, які складають майже 10 000 грн. 00 коп. У випадку покладання на боржника станом на даний час виплатити всю суму заборгованості за судовим рішенням в розмірі 135 000 грн. 00 коп. основного боргу та 1 620 грн. 00 коп. - частину витрат по сплаті судового збору, - це може призвести до вкрай негативних наслідків для підприємства, зокрема ускладнить або взагалі унеможливить виплату заробітної плати працівникам, внесення податків, зборів та інших обов'язкових платежів, а так само може виникнути реальна загроза повного зупинення діяльності, і як наслідок, до неспроможності виконання покладених на нього обов'язків. Зазначене ж в свою чергу може спричинити надзвичайні наслідки у вигляді банкрутства та ліквідації підприємства. ТОВ "Велсі Транс" не ухиляється від виконання судовою рішення, а лише вказує про неможливість погашення наявної заборгованості за судовим рішенням перед позивачем саме одним разовим платежем та вказує на те, що інтерес боржника полягає у погашенні наявних сум боргу при збереженні сталої роботи підприємства господарства, зважаючи на початок сезону. Дії боржника спрямовані на виконання рішення суду, але з розстроченням сплати боргу рівними щомісячними частинами (платежами) протягом 10-ти календарних місяців, що буде складати 13 662 грн. 00 коп. на місяць.
Вищевказане і стало причиною звернення боржника до суду із заявою про розстрочення виконання судового рішення.
Дослідивши подану заяву про розстрочення виконання судового рішення, суд зазначає наступне.
На відміну від статті 121 Господарського процесуального кодексу України (в редакції до 15.12.2017) стаття 331 Господарського процесуального кодексу України не містить вимогу про винятковість випадків, коли може бути відстрочено чи розстрочено виконання рішення суду.
Таким чином, обов'язковою умовою надання відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, зміни способу або порядку виконання його виконання, є наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання такого рішення, які заявник повинен довести відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України.
До того ж, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, зміни способу або порядку виконання його виконання, суд для юридичних осіб зобов'язаний також враховувати ступінь вини відповідача у виникненні спору.
Суд відзначає, що питання про відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення (розстрочення) виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення.
В даному випадку суд вважає за доцільне відмовити боржнику у розстроченні виконання рішення суду, з огляду на таке:
- місцезнаходженням відповідача є м. Дніпро Дніпропетровської області, яке розташоване не в районі проведення активних воєнних (бойових) дій, вказане місто не піддається артилерійським обстрілам, що свідчить про відсутність виключних обставин, пов'язаних з воєнним станом, а також перебування сторін у даній справі в рівних умовах;
- судом розцінюється критично посилання заявника на його незадовільний фінансовий стан та неможливість виконання рішення суду, з огляду на те, що заявником (боржником) суду не надано доказів на підтвердження майнового (фінансового) стану підприємства, а лише додано до заяви декларацію платника єдиного податку за 2024 рік, за аналізом даних якої не вбачається відсутність грошових коштів у боржника, крім того остання не відображає обсяг доходу ТОВ "Велсі Транс" за 2024 рік, де можна було б побачити поточний стан (фінансового) стану підприємства; не надані дані бухгалтерських звітів підприємства, більше того відповідно до статті 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Важливим елементом підприємницької діяльності є ризик збитків. Підприємницький ризик - це імовірність виникнення збитків або неодержання доходів порівняно з варіантом, що прогнозується; невизначеність очікуваних доходів;
- окремо суд звертає увагу, що боржником не надано жодного доказу на підтвердження можливості виконати боргові зобов'язання на умовах розстрочки за графіком, наведеним у заяві;
- судом також береться до уваги позиція стягувача, який заперечує проти розстрочення виконання судового рішення та зазначає, що боржником не було вжито жодних заходів для добровільного виконання судового рішення. Жодних коштів ФОП Сіпко Сергій Олексійович від ТОВ "Велсі Транс" не отримав, що не свідчить про готовність ТОВ "Велсі Транс" активно співпрацювати та відновлювати порушені права ФОП Сіпко Сергія Олексійовича. Крім того ТОВ "Велсі Транс" було надано довідку про відсутність на балансі товариства основних засобів чи транспортних засобів, що свідчить про можливість його ухилення від виконання зобов'язань перед ФОП Сіпко Сергієм Олексійовичем, адже в рамках виконавчого провадження єдиним способом забезпечити виконання судового рішення буде накладення арешту на рахунки ТОВ "Велсі Транс" у банківських установах, грошові кошти з яких можуть бути виведені, тому інтереси ФОП Сіпка Сергія Олексійовича в отриманні належних йому коштів піддаються надмірним ризикам.
При цьому судом враховано, що ні в процесі розгляду справи судом, ні після ухвалення судового рішення, боржником не вчинено жодних дій, направлених на добровільну сплату, навіть частково, заборгованості перед стягувачем або домовленості із останнім щодо спірної заборгованості. Отже, така недобросовісна поведінка боржника щодо виконання взятих на себе договірних зобов'язань перед стягувачем свідчить не на користь заявника в частині зазначених у заяві намірів оплати боргу у подальшому.
Слід також відзначити, що сукупність усіх обставин справи не дозволяє дійти висновку щодо добросовісної поведінки боржника, а отже, не доведеними є обставини дійсних намірів боржника.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно з пунктом 4 частини 3 статті 129 Конституції України та статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Зважаючи на викладені вище обставини та виходячи з положень статей 76, 77, 91 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що заявником не надано належних та допустимих доказів перебування Товариства з обмеженою відповідальністю "Велсі Транс" у більш скрутному фінансовому становищі ніж стягувач; судом також не встановлено наявності інших суттєвих причин та доказів неможливості або складності виконання рішення суду, які могли б слугувати підставою для розстрочення виконання рішення суду.
При цьому, надання розстрочення виконання рішення суду у даній справі може призвести до порушення майнових інтересів стягувача, як учасника господарських відносин, який належним чином виконав договірні зобов'язання.
Також, суд наголошує, що відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.
Пункт 1 статті 6 §1 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".
Так, у рішенні Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013 зазначено, що розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
У зв'язку з тим, що відстрочення та розстрочення подовжує період відновлення порушеного права стягувача, при їх наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.
Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.
Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю, у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі оправданої затримки виконання рішення суду залежить зокрема від складності виконавчого провадження, суми та характеру що визначено судом.
Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.
Із підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
Враховуючи все вищевказане, суд відмовляє у задоволенні заяви боржника про розстрочення виконання рішення суду.
Керуючись статтями 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Велсі Транс" про розстрочення виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.01.2025 у справі № 904/5459/24 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення - 15.04.2025.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повна ухвала складена та підписана - 16.04.2025.
Суддя Ю.В. Фещенко