вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про скасування судового наказу
14.04.2025м. Дніпро№ 904/15/25
Суддя Фещенко Ю.В., розглянувши
заяву Фізичної особи - підприємця Фіалки Олександра Миколайовича (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області)
про скасування судового наказу від 03.01.2025, виданого
за заявою Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" (м. Київ)
про видачу судового наказу про стягнення з Фізичної особи - підприємця Фіалки Олександра Миколайовича (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) заборгованості за кредитним договором "Кредит "всеБізнес" № 710808925878 від 17.06.2024 у загальному розмірі 139 326 грн. 61 коп.
У січні 2025 року до Господарського суду Дніпропетровської області за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" (вх. суду № 9/25 від 02.01.2025) про видачу судового наказу про стягнення з Фізичної особи - підприємця Фіалки Олександра Миколайовича заборгованості за кредитним договором "Кредит "всеБізнес" № 710808925878 від 17.06.2024 у загальному розмірі 139 326 грн. 61 коп.
Заявлені вимоги обґрунтовані неналежним виконанням боржником - Фізичною особою - підприємцем Фіалкою Олександром Миколайовичем умов кредитного договору "Кредит "всеБізнес" № 710808925878 від 17.06.2024 в частині повного та своєчасного повернення наданого кредиту. Так, відповідно до договору відповідачу було надано строковий кредит із відповідним графіком погашення, проте відповідач за умовами договору свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем в загальній сумі 139 326 грн. 61 коп., з якої: 125 000 грн. 00 коп. за сумою кредиту (тіло), включаючи прострочену заборгованість за сумою кредиту в розмірі 20 833 грн. 32 коп. та строкову заборгованість за сумою кредиту в розмірі 104 166 грн. 68 коп., а також, 14 326 грн. 61 коп. - простроченої заборгованості за комісією.
За подання заяви Акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний Банк" сплачено судовий збір у сумі 302 грн. 80 коп.
Розглянувши заяву, суд 03.01.2025 задовольнив вимоги Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" та видав судовий наказ у справі № 904/15/25.
Копію зазначеного наказу від 03.01.2025 із заявою про видачу судового наказу та доданими до неї документами 06.01.2025 було направлено засобами поштового зв'язку на юридичну адресу боржника, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців, фізичних осіб та громадських формувань.
Так, судом долучено до матеріалів справи Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, відповідно до якого Фізична особа - підприємець Фіалка Олександр Миколайович зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.31), на яку і були направлені копія судового наказу від 03.01.2025 із заявою про видачу судового наказу та доданими до неї документами.
Слід відзначити, що поштове відправлення на адресу боржника, в якому містилися копія судового наказу від 03.01.2025 із заявою про видачу судового наказу та доданими до неї документами, було повернуто за зворотною адресою з довідкою АТ "Укрпошта" форми 20 від 13.01.2025 "Адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 34-61).
При цьому, відповідно до частин 6, 7 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
Отже, в розумінні частини 3 статті 120 та пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, копія судового наказу від 03.01.2025 із заявою про видачу судового наказу та доданими до неї документами вважаються врученими боржнику у паперовому вигляді 13.01.2025 (а.с.34).
Отже, встановлений законом п'ятнадцятиденний строк на подання заяви про скасування судового наказу закінчився 28.01.2025.
Враховуючи вказане, а також відсутність заяви боржника про скасування судового наказу, зазначений судовий наказ, відповідно до положень статті 159 Господарського процесуального кодексу України, набрав законної сили 04.02.2025 та 06.02.2025 був направлений стягувачу рекомендованим листом, який згідно з наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення був отриманий АТ "Перший Український Міжнародний Банк" - 12.02.2025.
У подальшому, від Фізичної особи - підприємця Фіалки Олександра Миколайовича за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява про скасування судового наказу (вх. суду № 15319/25 від 10.04.2025), в якій він просить суд поновити пропущений строк на подання заяви про скасування судового наказу та скасувати судовий наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 03.01.2025 у справі № 904/15/25.
В обґрунтування поданої заяви Фізична особа - підприємець Фіалка Олександр Миколайович посилається на те, що вимоги стягувача не є безспірними і боржник з ними категорично не згоден, тому наявні підстави для скасування судового наказу. Також, щодо поважності пропуску строку на подання заяви про скасування судового наказу, заявник вказує на те, що копію судового наказу ФОП Фіалка Олександр Миколайович поштою не отримував, адже на даний час та на момент розгляду справи працює у місті Києві. Із копією судового наказу та доданих до неї документів ФОП Фіалка Олександр Миколайович ознайомився 09.04.2025, після реєстрації в системі "Електронний суд", і наступного дня подав заяву про скасування судового наказу, тому причини пропуску строку є поважними та подана заява підлягає задоволенню. З урахуванням вказаних обставин заявник зазначає, що судовий наказ ним отримано не було, про його наявність він довідався в результаті блокування банківської картки, із судовим наказом від 03.01.2025 та заявою стягувача про видачу судового наказу боржник ознайомився 09.04.2025 через систему "Електронний суд" після реєстрації в системі 09.04.2025, крім того на даний момент він працює в місті Києві на ТОВ "Тактікал Технолоджи" з вересня 2024 року по цей час (критичне підприємство).
Розглянувши клопотання боржника про поновлення пропущеного строку на подачу заяви про скасування судового наказу, суд вважає його таким, що підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до статті 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку; заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 118 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частин 1, 3, 4, 6 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення; якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи; одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк; про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Необхідно зазначити, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і надмірної гнучкості, яка призведе до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення ЄСПЛ у справі "Волчлі проти Франції", ТОВ "Фріда" проти України").
У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави.
Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
Практика Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції").
У пункті 1 статті 6 Конвенції закріплене право на суд разом з правом на доступ до суду, тобто правом звертатися до суду з цивільними скаргами, що складають єдине ціле (див. mutatis mutandis рішення Європейського Суду з прав людини від 21.02.1975 у справі "Ґолдер проти Сполученого Королівства", заява № 4451/70, пункт 36). Проте такі права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутності цих прав (див. mutatis mutandis рішення Європейського Суду з прав людини від 17.01.2012 у справі "Станєв проти Болгарії", заява № 36760/06, пункт 230).
Згідно зі статтею 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до рекомендацій Ради суддів України щодо роботи суддів в умовах воєнного стану від 02.03.2022 суддям необхідно виважено підходити до питань, пов'язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків та по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану.
На переконання суду, в умовах введення в Україні воєнного стану слід уникати надмірного формалізму та з розумінням ставитись до пропуску процесуальних строків учасниками справи для забезпечення їх права на доступ до правосуддя.
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України, суворе застосування судами процесуальних строків може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статті 6 зазначеної Конвенції, на що також звертає увагу Верховний Суд у постанові від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22.
Враховуючи зазначене вище, під час розгляду клопотання боржника суд враховує ту обставину, що з огляду на воєнний стан та наближеність Дніпропетровської області до території ведення активних бойових дій, а також систематичні обстріли м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, велика кількість населення міста не проживають за місцем своє реєстрації, оскільки були вимушені переїхати до більш безпечних міст України, отже, як наслідок, не мають можливості отримати поштову кореспонденцію за своїм офіційним місцезнаходженням, і вказані обставини є вимушеними для цих осіб.
Боржником належними доказами підтверджено факт того, що з 02.09.2024 та станом на 09.04.2025 згідно з наказом № 59 від 29.08.2024 Фіалка Олександр Миколайович (боржник) працює в ТОВ "Тактікал Технолоджи" та задіяний у виконанні державного оборонного замовлення. Так, ТОВ "Тактікал Технолоджи" згідно з наказом Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України № 17-КВ від 03.01.2025 віднесено до таких, що є критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період у сфері оборонно-промислового комплексу.
Як було встановлено судом вище, поштове відправлення на адресу боржника, в якому містилися копія судового наказу від 03.01.2025 із заявою про видачу судового наказу та доданими до неї документами, було повернуто за зворотною адресою з довідкою АТ "Укрпошта" форми 20 від 13.01.2025 "Адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 34-61), отже фактично боржником отримане не було.
Матеріалами справи підтверджується, що представник боржника був залучений та отримав доступ до електронної справи № 904/15/25 в підсистемі "Електронний суд", а отже і ознайомився з матеріалами справи лише 09.04.2025.
Крім того, судом встановлено, що 10.04.2025, тобто вже на наступний день, звернувся із заявою про скасування судового наказу.
Судом також враховано, що скасування судового наказу не позбавляє права стягувача - Акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк", звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження, що свідчить про дотримання балансу інтересів учасників справи під час розгляду заяви боржника.
Також суд приймає до уваги, що суть наказаного провадження полягає у видачі судового наказу за вимогами, які не заперечується боржником. В іншому випадку, такі вимоги мають розглядатися у позовному провадженні, з метою надання сторонам доступу до правосуддя і дотримання основних засадах судочинства, в тому числі змагальності судового процесу.
Враховуючи все вищевикладене, з метою недопущення надмірного формалізму при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку на подання заяви у період дії воєнного стану, беручи до уваги зазначені в заяві про поновлення строку відомості та наявні у справі докази, з метою забезпечення права Фізичної особи - підприємця Фіалки Олександра Миколайовича на доступ до правосуддя, суд прийшов до висновку, що в даному конкретному випадку наявні підстави для поновлення строку на звернення із заявою про скасування судового наказу.
Відповідно до частини 3 статті 158 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз'яснює заявнику (стягувачу) його право звернутись до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 333 цього Кодексу.
Отже, враховуючи надходження від боржника - Фізичної особи - підприємця Фіалки Олександра Миколайовича заяви про скасування судового наказу, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви боржника та скасування судового наказу від 03.01.2025.
Крім того, положеннями статті 151 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись статтями 119, 151, 157, 158, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Поновити Фізичній особі - підприємцю Фіалці Олександру Миколайовичу строк на подання заяви про скасування судового наказу у справі № 904/15/25.
Скасувати судовий наказ, виданий 03.01.2025 Господарським судом Дніпропетровської області за наказним провадженням у справі № 904/15/25 про стягнення з Фізичної особи - підприємця Фіалки Олександра Миколайовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" (вулиця Андріївська, будинок 4, м. Київ, 04070; ідентифікаційний код 14282829) - 139 326 грн. 61 коп. - заборгованості за кредитним договором та 242 грн. 24 коп. - витрат по сплаті судового збору.
Роз'яснити Акціонерному товариству "Перший Український Міжнародний Банк" його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 16.04.2025.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 254-259 Господарського процесуального кодексу України.
Повна ухвала складена та підписана - 16.04.2025.
Суддя Ю.В. Фещенко