про залишення апеляційної скарги без руху
16 квітня 2025 року м. Харків Справа №922/4812/24
Східний апеляційний господарський суд у складі судді:
суддя Гетьман Р.А.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроінвест» (вх.№842Х від 11.04.2025) на рішення Господарського суду Харківської області від 10.03.2025 у справі №922/4812/24 (м. Харків, суддя Шарко Л.В., повне рішення складено 10.03.2025),
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроінвест», м. Дніпро,
до Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини», м. Харків,
про стягнення 41 697,91 грн, -
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРОІНВЕСТ», звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини», відповідач, в якому просив суд стягнути з відповідача на свою користь індекс інфляції у розмірі 26947,44 грн та три проценти річних у розмірі 8560,61 грн, що нараховані на заборгованість стягнену рішенням господарського суду Харківської області від 01.10.2020 у справі № 922/2467/20, індекс інфляції у розмірі 4695,16 грн та три проценти річних у розмірі 1494,70 грн, що нараховані на заборгованість стягнену додатковим рішенням господарського суду Харківської області від 21.10.2020 у справі № 922/2467/20.
Також позивач просив суд в порядку ч.2 ст.625 ЦК України та ч.10 ст. 238 ГПК України зобов'язати орган, що здійснюватиме примусове виконання: нарахувати відповідачу інфляційні втрати, як це передбачено ч.2 ст. 625 ЦК України, за весь період прострочення оплати боргу, що не був врахований в рішенні суду, починаючи з 15.11.2024 року, по дату повного погашення боргу, за формулою: Сінф.втрат = Сп х Пс, де: Сінф.втрат - сума інфляційних втрат за період прострочки. Сп - загальна сума грошової заборгованості разом з інфляційними втратами на початок періоду. Пс - індекс інфляційного розрахунку за весь період прострочки, розрахунок, якого здійснюється за формулою: Пс = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 ), ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення, ІІz - індекс інфляції за останній місяць прострочення, та стягувати ці інфляційні втрати з відповідача, якщо буде мати місце примусового виконання рішення. Розрахунок інфляційних втрат в позові виконано станом на 15.11.2024 року.
Нараховувати відповідачу 3% річних, як це передбачено ч.2 ст. 625 ЦК України, за весь період прострочення оплати боргу, що не був врахований в рішенні суду, починаючи з 28.12.2024 року, по дату повного погашення боргу, за формулою: Сума санкції = Ск x 3 % (ст.625 ЦКУ) x Д : 365 : 100, де Ск - загальна сума грошової заборгованості разом з інфляційними втратами на кінець періоду, Д - кількість днів прострочення, та стягувати даний відсоток з відповідача на користь позивача, якщо буде мати місце примусове виконання рішення. Розрахунок суми 3 % річних в позові виконано станом на 28.12.2024.
Судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 3028,00 грн та витрат на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн позивач просив покласти на відповідача.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 10.03.2025 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Євроінвест» з вказаним рішенням суду не погодилося та звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства, просить поновити строк на апеляційне оскарження; рішення Господарського суду Харківської області від 10.03.2025 у справі №922/4812/24 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, а саме:
Стягнути з відповідача на свою користь індекс інфляції у розмірі 26 947,44 грн та три проценти річних у розмірі 8560,61 грн, що нараховані на заборгованість стягнену рішенням Господарського суду Харківської області від 01.10.2020 у справі № 922/2467/20;
Стягнути з відповідача на свою користь індекс інфляції у розмірі 4695,16 грн та три проценти річних у розмірі 1494,70 грн, що нараховані на заборгованість стягнену додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 21.10.2020 у справі №922/2467/20.
Також апелянт просить в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України та ч. 10 ст. 238 ГПК України зобов'язати орган, що здійснюватиме примусове виконання:
- нарахувати АТ «Українські енергетичні машини» інфляційні втрати, як це передбачено ч. 2 ст. 625 ЦК України, за весь період прострочення оплати боргу, що не був врахований в рішенні суду, починаючи з 16.11.2024 по дату повного погашення боргу;
- нарахувати АТ «Українські енергетичні машини» 3% річних, як це передбачено ч. 2 ст. 625 ЦК України, за весь період прострочення оплати боргу, що не був врахований в рішенні суду, починаючи з 26.12.2024 по дату повного погашення боргу.
Роз'яснити органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення суду, що:
Врахування інфляційних втрат за поточний місяць здійснюється від сумарного боргу стягнутого в рішеннях №922/2467/20 та у цій справі з урахуванням інфляційної складової за попередні місяці з дотриманням математичної послідовності;
Враховуючи компенсаційну природу відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, нарахування 3% здійснити від сумарного боргу, стягнутого в рішеннях №922/2467/20 та у цій справі з урахуванням інфляційної складової за усі попередні місяці прострочення;
У разі часткової сплати боргу, 3% річних нараховуються окремо на кожну суму часткової оплати боргу в тому числі і на залишок заборгованості, за весь період прострочення кожної такої суми часткової сплати боргу та суми сплаченого залишку.
Загальну суму боргу з врахуванням інфляційних втрат та суми самих інфляційних втрат нараховувати починаючи з 16.11.2024 за наступними формулами:
Сінф.втрат = Сп х Пс - Сп;
Де: Сінф.втрат - сума інфляційних втрат, що нарахована за розраховуємий період прострочення.
С= Сп х Пс - загальна сума грошової заборгованості разом з інфляційними втратами на кінець обчислюємого періоду.
Сп - загальна сума грошової заборгованості разом з інфляційними втратами на початок періоду.
Пс - індекс інфляційного розрахунку за весь період прострочки, розрахунок, якого здійснюється за формулою:
Пc = (II1 : 100 ) x ( II2 : 100 ) x ( II3 : 100 ) x ... ( IIZ : 100 )
П1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення,
IIZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.
При цьому розрахунок 3% річних здійснювати за період починаючи з 29.12.2024 за формулою:
Сума санкції = С х 3% (ст.625 ЦКУ) х Д: 365 : 100, де С = Сп х Пс - загальна сума грошової заборгованості разом з інфляційними втратами на кінець обчислюємого періоду; Д - кількість днів прострочення.
Позивач також просить стягнути з відповідача суму судового збору у розмрі 3028,00 грн та витрат на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн, та суму судового збору, сплачену позивачем за розгляд справи в апеляційній інстанції.
Системою автоматизованого розподілу справ відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.04.2025, для розгляду справи суддею-доповідачем визначено суддю Гетьмана Р.А. та сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Склярук О.І., суддя Хачатрян В.С.
Розглянувши вказану апеляційну скаргу на предмет дотримання заявником процесуальних норм, суддя-доповідач дійшов висновку про залишення її без руху, враховуючи таке.
По-перше, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Частиною 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до положень статті 4 Закону України «Про судовий збір», в редакції на день подання скарги, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 4 пункту 2 частини 2 статті 4 вказаного Закону, за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами судовий збір справляється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, що діяла на момент звернення до суду першої інстанції, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із Законом України «Про Державний бюджет на 2024 рік» (рік звернення з позовом до суду), встановлено у 2024 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку у розмірі 3028,00 грн.
У даному випадку за подання до апеляційного господарського суду апеляційної скарги на рішення суду апелянт повинен сплатити судовий збір у розмірі 4542,00 грн ((41697,91 грн*1,5%, але не менше 3028,00 грн)*150%).
Разом з тим, з доданих до апеляційної скарги матеріалів, вбачається, що апелянтом до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Отже, на думку суду, відповідний недолік апеляційної скарги потребує усунення шляхом надання апелянтом суду доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.
По-друге, відповідно до частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частинами 2,3 статті 256 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Судом встановлено, що повне оскаржуване судове рішення складено 10.03.2025. Враховуючи зазначене, останній день строку встановленого для оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 10.03.2025 в апеляційному порядку - 31.03.2025 (з урахуванням вихідних днів).
Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, а саме конверту «Нова Пошта» апеляційну скаргу направлено до суду 09.04.2025, тобто поза межами процесуального строку на апеляційне оскарження.
Водночас, апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, скаржник посилається на те, що оскаржуване рішення отримано в підсистемі «Електронний Суд» 10.03.2025 о 23:14, з огляду на що останнім днем подання апеляційної скарги є 31.03.2025.
Суд вказує, що скаржником правильно визначено строк подання апеляційної скарги - 31.03.2025. Разом з цим, як встановлено судом вище, скаргу направлено до Східного апеляційного господарського суду 09.04.2025.
З урахуванням викладеного, зазначені у апеляційній скарзі причини пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними.
Поновлення пропущеного строку здійснюється господарським судом за наявності поважної причини його пропуску. Виходячи зі змісту положень ст. ст. 119 та 256 ГПК України, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
При цьому, законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Отже, можливість поновлення судом апеляційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується із наявністю поважних причин пропуску строку зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
При цьому, відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності (певності), який полягає у тому, що у разі винесення судом остаточного рішення у справі таке рішення не може бути піддано сумніву (див. Рішення у справі Brumaresku v Romania [GC], N 28342/95, п. 61, ЄСПЛ 1999-VII) та принцип res judicata, тобто принцип остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі «Рябих проти росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-Х).
Право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. пункти 22-23 Рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006 року, пункти 37-38 Рішення у справі «Мушта проти України» від 18.11.2010 року).
У п. 41 Рішення від 03.04.2008 року «Пономарьов проти України» Суд вказав, що: «правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження.
Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений ГПК України.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що наведені в апеляційній скарзі підстави пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними.
Відповідний недолік підлягає усуненню шляхом надання суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин такого пропуску та доказів на підтвердження відповідних обставин.
Відповідно частини 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч.ч.3, 4 статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суддя-доповідач дійшов висновку, що відповідно до статті 260 Господарського процесуального кодексу України зазначене є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням 10-денного строку з дня вручення апелянту копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення вказаних вище недоліків, а саме апелянт повинен надати докази сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі та докази поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Керуючись статтями 174, 234, 256, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроінвест» (вх.№842Х від 11.04.2025) на рішення Господарського суду Харківської області від 10.03.2025 у справі №922/4812/24 залишити без руху.
2.Встановити апелянту десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги.
3.Східним апеляційним господарським судом в умовах воєнного стану, зважаючи на утруднення реалізації учасниками справи прав, наданих їм Господарським процесуальним кодексом України рекомендовано для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати документи з використанням програми «Електронний суд».
Реєстрація в електронному кабінеті можлива за посиланням https://id.court.gov.ua/rt.gov.ua/sud4875/
4.Повідомити апелянта, що заява про усунення недоліків повинна надійти до суду апеляційної інстанції не пізніше п'ятого дня з наступного дня після закінчення десятиденного строку на усунення недоліків.
5.Наслідки неусунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, визначені статтями 174, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України.
6.Звернути увагу скаржника, що з введенням в дію Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 №3200-IX передбачені процесуальні наслідки недотримання вимог статті 6 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати за веб-адресою https://court.gov.ua/sud4875
Суддя Р.А. Гетьман