про залишення апеляційної скарги без руху
16 квітня 2025 року м. Харків Справа № 922/586/22
Східний апеляційний господарський суд у складі судді-доповідача Гребенюк Н.В., розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФ-ГРУП Х" ( вх. № 803 Х)
на рішення господарського суду Харківської області від 22.11.2022 (повний текст судового рішення складений та підписаний 23.11.2022, суддя Бринцев О.В.)
у справі № 922/586/22
за позовом В.о. керівника Слобідської окружної прокуратури міста Харкова в Харківській області в інтересах держави в особі Харківської міської ради, м. Харків,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дак-Буд", м. Харків,
про стягнення 6 392 910,92 грн,
Рішенням господарського суду Харківської області від 22.11.2022 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дак-Буд" на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати в сумі 6 392 910,92 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дак-Буд" на користь Харківської обласної прокуратури витрати зі сплати судового збору в розмірі 95 893,66 грн.
Особа, яка не брала участі у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю ПРОФ-ГРУП Х, не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, звернулася до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті судового рішення норм права, на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 22.11.2022 у справі №922/586/22 повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Наявність порушеного права апелянт зумовлює тим, що зобов'язання зі сплати безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки у розмірі 6 392 910,92 грн виникло у ТОВ «ДАК - БУД» на підставі судового рішення від 22.11.2022 у справі № 922/586/22, а зобов'язання щодо фактичного виконання зазначеного судового рішення покладається на ТОВ «ПРОФ - ГРУП Х» відповідно до вимог позовної заяви у справі №922/1119/23 шляхом звернення стягнення на майно товариства, яке набуто ним як добросовісним набувачем на підставі договору купівлі - продажу № 700 від 03.07.2023.
Одночасно апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Харківської області від 22.11.2022 у справі №922/586/22.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.04.2025 для розгляду справи №922/586/22 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гребенюк Н.В., судді Слободін М.М., Шутенко І.А.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.04.2025 у справі №922/586/22 витребувано у господарського суду Харківської області матеріали справи №922/586/22; відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОФ-ГРУП Х (вх. № 803Х) на рішення господарського суду Харківської області від 22.11.2022 у справі №922/586/22 до надходження матеріалів справи.
14.04.2025 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №922/586/22.
Розглянувши вказану апеляційну скаргу на предмет дотримання заявником процесуальних норм, суддя-доповідач дійшла висновку про наступне.
Відповідно до статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Разом із цим, положеннями статті 258 Господарського процесуального кодексу України на заявників апеляційних скарг покладено обов'язок щодо надання до апеляційної скарги доказів сплати судового збору.
Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (ст. 1 Закону України «Про судовий збір»).
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що при зверненні до господарського суду встановлені ставки судового збору в таких розмірах:
- за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги;
- за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи, що апелянт оскаржує 1 майнову вимогу в розмірі 6 392 910,92грн, а також звернувся з апеляційною скаргою в електронній формі, судовий збір за подання апеляційної скарги складає 115 072,40грн ( 6 392 910,92 * 1,5%)*150%)*0,8).
Проте, перевіркою матеріалів апеляційної скарги встановлено, що апеляційну скаргу скаржником подано з порушенням вимог п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, а саме: до скарги не додано доказів на підтвердження сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Таким чином, з метою усунення недоліків апеляційної скарги апелянту належить у строк, визначений даною ухвалою, надати докази сплати судового збору в установлених порядку та розмірі (115 072,40грн).
Крім того, згідно з п. 3 ч. 3. статті 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі з урахуванням положень статті 42 цього Кодекс.
Відповідно до статті 259 ГПК України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
При дослідженні матеріалів скарги встановлено, що апеляційна скарга не направлена Слобідській окружній прокуратурі м. Харкова в Харківській області та Харківській міській раді, відомості про наявність електронних кабінетів яких наявна в підсистемі ЄСІТС.
Отже, апелянт належним чином не виконав вимоги п. 3 ч. 3 статті 258 та статті 259 ГПК України, оскільки не надав належних доказів направлення копії апеляційної скарги та доданих до неї документів сторонам у справі.
З метою усунення недоліків апеляційної скарги апелянту належить у строк, визначений даною ухвалою, надати докази направлення апеляційної скарги з додатками Слобідській окружній прокуратурі м. Харкова в Харківській області та Харківській міській раді, у тому числі із можливістю застосування інструментів електронного кабінету ЄСІТС.
Щодо клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, суддя-доповідач зазначає таке.
Відповідно до статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
Статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.
Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява N 52854/99, п. п. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).
Відповідно до частини 1 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Імперативною нормою частини 2 статті 261 ГПК України встановлено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Отже, у разі подання апеляційної скарги на судове рішення після спливу одного року з дня складення повного тексту цього рішення, суд апеляційної інстанції має перевірити та надати оцінку наявності підстав для застосування до такої апеляційної скарги наслідків, передбачених частиною другою статті 261 ГПК України, а саме щодо зазначення та обґрунтування скаржником випадків, передбачених пунктами 1, 2 зазначеної норми, наявність яких надає право на поновлення строку апеляційного оскарження.
Встановивши відсутність винятків, визначених у пунктах 1, 2 частини 2 статті 261 ГПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційну скаргу подано після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, незалежно від поважності причин пропуску строку.
Таким чином, у разі подання апеляційної скарги на судове рішення після спливу одного року з дня складення повного тексту цього рішення, суд апеляційної інстанції має перевірити та надати оцінку наявності підстав для застосування до такої апеляційної скарги наслідків, передбачених частиною 2 статті 261 ГПК України, а саме щодо зазначення та обґрунтування скаржником випадків, передбачених пунктами 1, 2 зазначеної норми, наявність яких надає право на поновлення строку апеляційного оскарження.
Наведена правова позиція викладена також у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.11.2018 у справі № 54/239 та у постановах Верховного Суду від 29.01.2019 у справі № 916/1240/17, від 19.09.2019 у справі № 922/3016/17, від 22.03.2021 у справі № 5006/5/80б/2012.
Подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученої до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки, звільняє її від безумовної відмови у відкритті апеляційного провадження, проте не звільняє від обов'язку довести поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження у загальному порядку, передбаченому положеннями Господарського процесуального кодексу України.
Вказаний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.04.2020 №910/7308/16.
Суд апеляційної інстанції зауважує на тому, що рішення господарського суду Харківської області у даній справі ухвалено 22.11.2022, повний текст судового рішення складений та підписаний 23.11.2022, отже останнім днем на подання апеляційної скарги було 13.12.2022.
Разом з цим, апелянт звернувся з апеляційною скаргою 08.04.2025, тобто більш ніж через 2 роки та 3 місяці.
В поданій апеляційній скарзі апелянт в прохальній частині просить поновити пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги, водночас фактично не наводить доводів на обґрунтування наведеного клопотання.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що в поданій апеляційній скарзі апелянт зазначав про наявність свого порушеного права у зв'язку з рішенням господарського суду Харківської області від 20.02.2025 у справі №922/1119/23, в якій останній є одним із відповідачів.
Згідно обставин наведеного рішення встановлено наступне:
« В обґрунтування позову прокурор вказує, що 04.03.2009 між Харківською міською радою та ТОВ “ДАК-БУД» було укладено договір оренди землі № 940967100023. Право оренди земельної ділянки по просп. Московському, 20 припинено від 20.08.2019 на підставі акту приймання земельної ділянки до земель запасу міста від 17.10.2019 № 409/19 (інше речове право припинено від 19.11.2019). 09.02.2022 виконувачем обов'язків керівника Слобідської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області скеровано до Господарського суду Харківської області позовну заяву в інтересах держави в особі Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю “ДАК-БУД», в якій прокурор просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАК-БУД" (ЄДРПОУ 34389265) на користь Харківської міської ради (ЄДРПОУ 04059243) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 6392910,92 грн. за період з 01.10.2020 по 31.01.2022. Рішенням Господарського суду Харківської області від 22.11.2022 року у справі № 922/586/22 позов виконувача обов'язків керівника Слобідської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області в інтересах Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАК-БУД" було задоволено повністю. Вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАК-БУД" на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати в сумі 6392910,92грн. 14.12.2022 зазначене рішення першої інстанції набрало законної сили. У подальшому в Основ'янсько-Слобідському відділі державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції постановою державного виконавця від 08.02.2023 на виконання вказаного рішення суду відкрито виконавче провадження № 70980146. Водночас, 20.01.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДАК БУД" та Товариством з обмеженою відповідальністю "УКР-БУД 23" було укладено Договір купівлі-продажу, який зареєстрований приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Луценко В.С. за № 133. 20.01.2023 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Луценко В.С. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 66154532 від 20.01.2023 були внесені відомості щодо права власності на нежитлові приміщення № 1-:-5 в літ. «А'-1», площею 121,6 кв.м. по просп. Московському, 20 у м. Харкові за Товариством з обмеженою відповідальністю "УКР-БУД 23" на підставі договору купівлі-продажу, зареєстрованого за № 133 виданого 20.01.2023. Також, 20.01.2023 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Луценко В.С. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 66154215 від 20.01.2023 були внесені відомості щодо права власності на нежитлову будівлю літ. "А-1" площею 1693.1 кв.м. по просп. Московському, 20 у м. Харкові за Товариством з обмеженою відповідальністю "УКР-БУД 23" на підставі договору купівлі-продажу, зареєстрованого за № 133, виданого 20.01.2023. Таким чином, прокурор вказує, що Товариством з обмеженою відповідальністю "ДАК-БУД" після набрання законної сили рішенням Господарського суду Харківської області від 22.11.2022 у справі № 922/586/22 було відчужено все наявне в нього майно Товариству з обмеженою відповідальністю "УКР-БУД 23" на підставі договору купівлі-продажу від 20.01.2023 року. Харківська міська рада звернулася до державної виконавчої служби з метою примусового виконання рішення господарського суду Харківської області від 22.11.2022 у справі № 922/586/22, що додатково свідчить про те, що ТОВ "ДАК-БУД" не виконало вказане рішення суду та відчужило майно для уникнення звернення стягнення на останнє. Шляхом ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № 70980146 було встановлено, що рішення не може бути виконане, оскільки відсутнє у боржника будь-яке майно чи кошти, на яке можна здійснити стягнення. За таких обставин прокурор вказує, що вказані дії ТОВ "ДАК-БУД" свідомо спрямовані на умисне невиконання рішення суду, що набрало законної сили. За вказаним фактом окружною прокуратурою внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023222050000018 від 07.02.2023 за ч. 1 ст. 382 КК України. Враховуючи викладене, договір купівлі-продажу від 20.01.2023 є фраудаторним та підлягає визнанню недійсним, а державна реєстрація права власності на спірні об'єкти нерухомого майна скасуванню. При цьому прокурор зазначає, що після відчуження спірного майна у відповідача відсутнє інше майно, за рахунок якого він може відповідати за своїми зобов'язаннями перед кредитором; оплатність договору не свідчить про відсутність ознак фраудаторності; ціна продажу за Договором купівлі-продажу є умисно і свідомо заниженою; нерухоме майно відчужено остаточному набувачу, якого було зареєстровано, як юридичну особу після набрання рішення суду законної сили».
З наведеного вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю “ПРОФГРУП Х» могло бути обізнане із наведеним оскаржуваним судом рішенням у справі №922/586/22 ще під час розгляду справи №922/1119/23.
Водночас, будь-яких зазначених причин пропуску строку на апеляційне оскарження, а також моменту, від якого останній дізнався про наявність оскаржуваного судового рішення у справі №922/586/22, апелянт в поданій апеляційній скарзі в обгрунтування заявленого ним клопотання не наводить.
Надана апелянтом відповідь господарського суду Харківської області від 01.04.2025 на заяву останнього від 31.03.2025 щодо допуску до матеріалів електронної справи №922/586/22 також не надає можливості суду апеляційної інстанції встановити строк, з якого Товариство з обмеженою відповідальністю “ПРОФГРУП Х» дізналось про оскаржуване судове рішення.
Суд апеляційної інстанції зазначає про те, що для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).
Відновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким суд користується, виходячи із поважності причин пропуску строку скаржником, і лише сам факт подання скаржником клопотання про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов'язком суду відновити цей строк.
Відтак, беручи до уваги відсутність доводів та доказів на обґрунтування поважності причин пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження, судова колегія вважає наразі відсутніми підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження, а тому з метою усунення недоліків апеляційної скарги апелянту належить у строк, визначений даною ухвалою, надати нове клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням причин пропуску строку з доказами на його обгрунтування.
За положеннями ч.ч. 3, 4 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга також залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
Згідно частини другої статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Відповідно до приписів частини першої статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно частини другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У зв'язку з цим, з метою усунення допущених недоліків оформлення апеляційної скарги, апелянту на виконання вимог частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України належить у строк, визначений цією ухвалою, надати докази сплати судового збору у встановлених законодавством порядку та розмірі (115 072,40грн), докази направлення апеляційної скарги сторонам у справі, а також нове клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду з доказами на їх підтвердження.
Керуючись статтями 6, 174, 234, 235, 258, 259, 260 Господарського процесуального кодексу України, суддя-доповідач Східного апеляційного господарського суду
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФ-ГРУП Х" ( вх. № 803 Х) на рішення господарського суду Харківської області від 22.11.2022 у справі №922/586/22 залишити без руху.
2. Протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали апелянту усунути недоліки, а саме: подати до Східного апеляційного господарського суду:
- докази сплати судового збору у встановленому законодавством порядку та розмірі (115 072,40грн);
- докази направлення апеляційної скарги з додатками сторонам у справі (Слобідській окружній прокуратурі міста Харкова в Харківській області та Харківській міській раді);
- нове клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням причин пропуску строку на апеляційне оскарження з доказами на їх підтвердження.
3. Роз'яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається особі, яка подала апеляційну скаргу; у випадку ненадання вмотивованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарженню суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя Н.В. Гребенюк