Іменем України
01 квітня 2025 року
м. Харків
справа № 953/6552/24
провадження № 22-ц/818/568/25
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Тичкової О.Ю.
суддів: Маміної О.В., Пилипчук Н.П.
за участі секретаря судового засідання Волобуєва О.О.
учасників справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Харкова цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 06 вересня 2024 року у складі судді Бородіної Н.М.,-
У липні 2024 року представник ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу з ОСОБА_2 .
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що позивач та відповідач з червня 2023 року фактично не підтримують шлюбні відносини, з цього часу спільне господарство між ними не ведеться, відсутній спільний бюджет та відсутні взаємні права та обов'язки подружжя, кожен з них живе своїм особистим життям та своїми власними інтересами , спору про поділ спільного майна між ними не має. Тому за таких обставин позивач вважає, що подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечить інтересам позивача та збереження сім'ї за таких умов не можливо.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 06 вересня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Розірвано шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 15.07.2021 року в Харківському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), актовий запис №2482. Після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_2 залишено « ОСОБА_4 ».
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1211 грн. 20 коп.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 просить рішення скасувати, та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог. Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що вона не повідомлялась судом про існування судового спору та про час та місце судового розгляду, справу розглянуто за її відсутності та за відсутності позивача. Тому судом не з'ясовані дійсні обставини у справі, не враховано що подружжя помирилось і продовжує проживати разом.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч.1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Статтями 10, 11, 60 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів.
Згідно зі статтею 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Порядок виклику та вручення судових повісток визначено статтями 128, 130 ЦПК України.
Частиною 2 статті 128 ЦПК України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.
Згідно з частиною 5 вказаної статті судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.
Відповідно до частини 6 статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу.
Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи у разі неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі №296/9824/19 (провадження №61-13685св20).
Відповідно до пункту 2 Порядку надсилання учасникам судового процесу текстів судових повісток у вигляді SMS-повідомлень, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 01 червня 2013 року № 73, текст судової повістки може бути надісланий судом учаснику смс - повідомленням лише після подання ним до суду відповідної заявки. Така заявка оформляється безпосередньо в суді або шляхом заповнення учасником форми, яка розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.
Аналіз матеріалів справи свідчить, що в суді першої інстанції ОСОБА_2 не була належним чином повідомлена про розгляд справи 06 вересня 2024 року. У зв'язку з відсутністю заяви відповідача про направлення їй повістки шляхом направлення смс - повідомлення, таке повідомлення її про судове засідання на 06.09.2024 не може вважатися належним.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 18.03.2020 у справі 704/435/19-ц.
Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки-повідомлення, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також порушенням вимог статей 128, 130 ЦПК України.
Таким чином, суд першої інстанції порушив право відповідача знати про час і місце судового засідання, що є порушенням права на доступ до правосуддя та порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Таким чином, судова колегія доходить висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення.
Судом встановлено, що 15.07.2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , уклали шлюб, який був зареєстрований у Харківському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про що складений актовий запис № 2482. Дана обставина підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 15.07.2021 (а.с. 4).
Від спільного шлюбу у сторін, народився син - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 (а.с.9).
Згідно витягів з реєстру територіальної громади ОСОБА_1 та малолітня дитина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 6), ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 8).
Позивач зазначив, що шлюбні стосунки між подружжям припинені, тому подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, шлюб підлягає розірванню.
Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
За правилами статті 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. При вирішенні позовів про розірвання шлюбу слід уникати формалізму, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Передбачене статтею 111 СК України вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї із сторін або суду, особливо за наявності неповнолітніх дітей (пункт 10 Постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»).
Відповідно до частини 7 статті 240 ЦПК України у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців.
Суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства (стаття 111 СК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 листопада 2018 року у справі № 761/33261/16-ц (провадження № 61-33349св18) зроблено висновок щодо застосування статті 111 СК України та вказано, що «примирення подружжя здійснюється судом лише за умови, що це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов'язків особистого характеру тощо. Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя. Надання додаткового строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов'язком».
Аналогічний висновок зроблено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 листопада 2018 року по справі № 206/3459/16-ц (провадження № 61-21621св17).
Докази на підтвердження того, що з часу звернення позивача до суду з позовом про розірвання шлюбу від 19.07.2024 сторони у справі примирилися, проживають спільно та ведуть спільне господарство апелянтом не надані.
Відповідно до ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з ч. 2 ст. 104, ч. 2 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 109 цього Кодексу.
За змістом ч. 3 ст. 109 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.
З урахуванням доведення позивачем викладених у позові обставин, судова колегія доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги про відсутність підстав для розірвання шлюбу позовні вимоги не спростовують.
Враховуючи викладене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про розірвання шлюбу з ОСОБА_2 .
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі задоволення позову - на відповідача.
Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, тому на користь позивача підлягає стягненню з ОСОБА_2 судовий збір за подання позову у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Київського районного суду м. Харкова від 06 вересня 2024 року - скасувати, ухвалити нове.
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 15.07.2021 року в Харківському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), актовий запис №2482.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий: О.Ю. Тичкова
Судді: О.В. Маміна
Н.П. Пилипчук