Справа № 761/13739/23
Провадження № 2-а/761/157/2025
про залишення позовної заяви без руху
07 квітня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Мальцев Д.О., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Чернігівської митниці Державної митної служби України про скасування постанов про порушення митних правил, -
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшов вказаний позов.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.04.2023 року матеріали справи передані на розгляд судді Макаренко І.О.
Ухвалою судді Макаренко І.О. від 09.03.2023 р. роз'єднано адміністративні позови, виділивши в самостійні провадження позовні вимоги:
- ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Чернігівської митниці Державної митної служби України про визнання протиправною та скасування Постанови Державної митної служби України від 12.12.2022;
- ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Чернігівської митниці Державної митної служби України про скасування Постанови Чернігівської митниці Державної митної служби України про порушення митних правил № 0206/10200/22 від 02 листопада 2022 року та закриття провадження у справі;
- ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Чернігівської митниці Державної митної служби України про визнання протиправною та скасування Постанови Державної митної служби України від 12.12.2022;
- ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Чернігівської митниці Державної митної служби України про скасування Постанови Чернігівської митниці Державної митної служби України про порушення митних правил № 0207/10200/22 від 02 листопада 2022 року та закриття провадження у справі;
- ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Чернігівської митниці Державної митної служби України про визнання протиправною та скасування Постанови Державної митної служби України від 12.12.2022;
- ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Чернігівської митниці Державної митної служби України про скасування Постанови Чернігівської митниці Державної митної служби України про порушення митних правил № 0208/10200/22 від 02 листопада 2022 року та закриття провадження у справі.
Згідно розпорядження керівника апарату Шевченківського районного суду м. Києва Зборщік А.О. щодо повторного автоматизованого розподілу справи №01-08-1032 від 04.04.2025 року та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.04.2025 року в провадження судді Мальцева Д.О. надійшла адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Чернігівської митниці Державної митної служби України про скасування Постанови Чернігівської митниці Державної митної служби України про порушення митних правил № 0206/10200/22 від 02 листопада 2022 року та закриття провадження у справі.
Дослідивши матеріали адміністративного позову, суд дійшов до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Статтею 122 ч.1 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У відповідності до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Тобто, законодавцем чітко визначено, що для звернення до адміністративного суду з позовом щодо оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Чернігівської митниці державної митної служби України 0207/10200/22 від 02 листопада 2022 року та закрити провадження у справі;
У відповідності до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Клопотання про поновлення пропущеного строку матеріали справи не містять.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Варто звернути увагу позивача, що згідно положень ст. 288 КУпАП та ст. 286 КАС України передбачено право на вибір оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення до суду або вищестоящій посадовій особі, яке є одночасним щодо строків реалізації, а не послідовним.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 11.12.2018 по справі №463/1221/17 (адміністративне провадження №К/9901/45157/18)
Схожого висновку дійшов Верховний Суд постановах від 11.12.2018 у справі №463/1221/17, від 05.03.2020 у справі № 127/7446/19, від 07.12.2020 у справі № 522/14986/19 та від 26.01.2021 у справі №757/48987/18-а, де зазначив, що звернення особи до вищестоящого органу із скаргою на постанову по справі про адміністративне правопорушення не є досудовим вирішенням спору, а є альтернативним способом захисту своїх прав.
Верховний Суд в постанові від 11.12.2018 р. (справа №463/1221/17) зазначив, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 р. за № 17-рп/2011 обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
У рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25.01.2000, пункт 33).
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.03.2021 у справі №160/6430/20.
Тому, позивачу необхідно надати суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні причини пропуску строку для звернення до суду та надати відповідні докази цього.
Крім того, відповідно до ст.ст. 1, 2 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Частина друга містить перелік об'єктів, за які не справляється судовий збір, а стаття 5 цього Закону - перелік суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання до суду позовів, заяв, скарг тощо, а також підстави звільнення від сплати судового збору осіб, які звертаються із заявами про захист не власних прав, а охоронюваних законом прав та інтересів інших осіб.
Згідно положень статей 3, 5 Закону України «Про судовий збір» серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором.
Такої самої позиції притримується Верховний Суд у своїй постанові по справі № 543/775/17 від 18.03.2020 року.
Так, у зазначеній постанові колегія Великої Палати Верховного Суду прийшла до наступного висновку.
У справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
З огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від такого висновку, вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
Позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 496,00 грн. грн на рахунок отримувача UA628999980313151206000026011, код банку отримувача МФО - 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37995466 , отримувач коштів - УК у Шевчен.р-ні/Шевченк.р-н/22030101 , Банк одержувача - Казначейство України, призначення: судовий збір у справі №761/13739/23.
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч. 1 ст. 169 КАС України).
З урахуванням викладеного та керуючись ст. ст.4, 25, 49, 160, 161, 169 КАС України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Чернігівської митниці Державної митної служби України про скасування постанов про порушення митних правил, - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали. У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: