Справа №760/33160/24 1-кс/760/558/25
07 квітня 2025 року місто Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , із участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши скаргу адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 на постанову від 13 грудня 2016 року слідчого Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження №12016100090014241 від 30 листопада 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 190 Кримінального кодексу України, -
До Солом'янського районного суду м. Києва подана вказана скарга.
Автор скарги просить скасувати постанову від 13 грудня 2016 року слідчого Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження №12016100090014241 від 30 листопада 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 190 Кримінального кодексу України.
В обґрунтування доводів скарги адвокат ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 зазначає, що Солом'янським управлінням поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві здійснювалося досудове розслідування кримінального провадження №12016100090014241 від 30 листопада 2016 року.
07 грудня 2024 року було отримано копію постанови від 13 грудня 2016 року слідчого Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження №12016100090014241 від 30 листопада 2016 року.
На думку заявника рішення про закриття кримінального провадження №№12016100090014241 від 30 листопада 2016 року прийнято передчасно, без всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, висновки слідчого не відповідають фактичним обставинам скоєного кримінального правопорушення та дають підстави вважати у здійсненні неефективного досудового розслідування.
В судове засідання представник заявника не з'явилася, про час та місце розгляду скарги повідомлена належним чином. На адресу суду надійшла заява адвоката ОСОБА_6 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 про розгляд скарги за її відсутності, вимоги скарги підтримала та просила її задовольнити, з підстав викладених у ній.
Слідчий в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином, жодних заяв чи клопотань на адресу сулу не надходило.
Слідчим суддею з урахуванням принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України, визнано можливим розгляд скарги у відсутність слідчого, скаржника та його представника.
Згідно частини 4 статті 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів кримінального провадження, не здійснювалось, у зв'язку з неприбуттям у судове засідання осіб, які беруть участь у судовому провадженні.
Дослідивши матеріали скарги та надані документи, слідчий суддя вважає, що подана скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового провадження, визначений частиною 1 статті 303 КПК України.
Зокрема, у відповідності до пункту 3 частини 1 статті 303 КПК України - рішення про закриття кримінального провадження.
Дослідивши скаргу з доданими до неї документами слідчим суддею встановлено наступне.
29 листопада 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне правопорушення за №12016100090014241, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 190 Кримінального кодексу України.
13 грудня 2016 року постановою слідчого Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві ОСОБА_5 кримінальне провадження №12016100090014241 від 30 листопада 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 190 Кримінального кодексу України було закрито, у зв'язку з встановленням відсутності складу кримінального правопорушення.
В оскаржуваній постанові зазначається, що проаналізувавши матеріали кримінального провадження, наявні у справі докази, а також встановлені фактичні дані, слідство прийшло до висновку, що між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 виникли цивільно-правові відносини, щодо встановлення права власності на квартиру,вирішення якого відноситься до компетенції суду, а отже на даний час відсутні склад криімнального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.
Відповідно до частини 1 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно пункту 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 25 грудня 1997 року у справі за зверненням жителів м. Жовті Води, частину 1 статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку, суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації, або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
Згідно статті 94 КПК України слідчий, прокурор за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Згідно частини 1 статті 92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Відповідно до вимог статей 2, 284 КПК України закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, а тому рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження та оцінки слідчим, дізнавачем, прокурором всіх зібраних доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.
Постанова про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу (стаття 110 КПК України).
На слідчого суддю, відповідно до норм КПК України, покладено обов'язок здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, зобов'язаний перевірити законність прийнятої постанови. Зокрема, якщо слідчим, дізнавачем, прокурором закрито провадження за відсутністю в діях особи складу злочину, то слідчий суддя має звернути увагу на те, чи містить постанова детальний виклад обставин, за яких заявник вважав, що особою (особами) вчинено злочин, а у разі, якщо особі (особам) ставилося в вину декілька протиправних діянь, які підпадають під ознаки різних статей кримінального закону, то чи містить постанова висновки слідчого щодо відсутності вини особи (осіб) у вчиненні кожного з них.
Таким чином, прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Так, слідчим суддею встановлено, що при винесенні 13 грудня 2016 року слідчим постанови про закриття кримінального провадження №12016100090014241 від 30 листопада 2016 року, була допущена неповнота досудового розслідування, зокрема не було допитано заявника, потерпілого. Також, слідчим не надана в постанові оцінка доказам на підставі якиїх останній прийшов до висновку про відсутність складу кримінального правопорушення.
Слідчим не зазначено, які заходи ним вживалися для виклику для проведення слідчих та процесуальних дій із заявником
Також в резолютивній частині оскаржуваної постанови слідчим встановлено відсутність складу кримінального правопорушення, але таке висновок слідчим зроблено знеособлено, оскільки не зазначено, в діях кого саме відсутній склад кримінального правопорушення.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що оскаржувана постанова слідчого від 13 грудня 2016 року не відповідає вимогам частини 5 статті 110 КПК України.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях неодноразово зазначав, що державні органи завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (рішення у справі «Ассенов та інші проти Болгарії» (Assenov and Others v. Bulgaria), пп. 103 et seq.).
Крім того, вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, серед іншого, покази свідків та висновки судових експертиз (рішення у справах «Танрікулу проти Туреччини» (Tanrikulu v. Turkey) [ВП], заява № 23763/94, пп. 104 et seq., ECHR 1999-IV, та «Гюль проти Туреччини» (Gul v. Turkey), заява № 22676/93, п. 89, від 14 грудня 2000 року).
Враховуючи вказане, слідчий суддя вважає, що винесена слідчим постанова від 13 грудня 2016 року про закриття кримінального провадження, ґрунтується на неповному досудовому розслідуванні, та як наслідок передчасним висновкам, викладеним у ній.
При новому розслідуванні належить допитати заявника, потерпілого, надати оцінку доказам, які долучені до заяви про вчинення кримінального правопорушення, а також виконати інші необхідні слідчі дії щодо з'ясування обставин про наявність чи відсутність складу (події) злочину, в достатньому для встановлення об'єктивної істини обсязі, і лише за результатами цього в залежності від встановлених даних прийняти законне та обґрунтоване рішення щодо подальшого провадження у справі, яке у будь-якому випадку має бути належним чином вмотивованим з всебічним аналізом фактичних обставин справи та доводів заявника.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що скарга адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 підлягає задоволенню, а постанова прокурора від 13 грудня 2016 року - скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 303, 307, 309, 369, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу - задовольнити.
Постанову від 13 грудня 2016 року слідчого Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження №12016100090014241 від 30 листопада 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 190 Кримінального кодексу України - скасувати.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1