Номер провадження 1-кп/754/279/25
Справа № 754/3913/23
Іменем України
15 квітня 2025 року Деснянський районний суд м. Києва
в складі :
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження №12019100030004599 від 20.06.2019, у зв'язку із закінченням строків досудового розслідування, на підставі ст. 284 ч.1 п.10 КПК України,
сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_4 ,
сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_5 ,
в провадженні Деснянського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадженння №12019100030004599 від 20.06.2019 стосовно ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 187 ч. 2 КК України, де проводиться судовий розгляд.
На адресу Деснянського районного суду м. Києва 06.03.2025 надійшло клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження №12019100030004599 від 20.06.2019, у зв'язку із закінченням строків досудового розслідування, яке мотивує наступним.
18.02.2019 ОСОБА_3 було направлено повідомлення про підозру у кримінальному провадженні за №12019100030000259, яке виділено у кримінальне провадження за №12019100030004599.
Досудове розслідування в даному кримінальному провадженні було зупинено 01.03.2019, тобто після спливу 11 днів від початку розслідування, у зв'язку з розшуком ОСОБА_3
12.03.2019, 09.04.2019, 07.06.2019, 19.06.2019, 03.12.2020, 18.11.2021 досудове розслідування відновлювалось, але в ці ж дні знову зупинялось, у зв'язку з його розшуком.
27.02.2023 ОСОБА_3 було затримано по ухвалі суду працівниками Деснянського УП ГУНП у м. Києві, а 28.02.2023 досудове розслідування було відновлено.
Зазначає, що він копії постанов про зупинення досудового розслідування не отримував, у зв'язку з чим, вважає що вони винесені незаконно а кримінальне провадження не зупинялось. Також вказує, що строк досудового розслідування фактично закінчився у червні 2019 року.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 підтримав подане клопотання та просив його задовольнити за викладених в ньому обставин.
Захисник ОСОБА_5 підтримав клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 .
Прокурор ОСОБА_6 заперечив щодо задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 з посиланням а те що, кримінальне провадження зупинялось з дотриманням вимог законодавства, а тому строк досудового розслідування не завершився. Письмове заперечення тпрокурора з додатками долучено до матеріалів судового провадження.
Суд, вислухавши доводи обвинуваченого, думку учасників судового провадження, дослідивши та оцінивши клопотання з додатками, матеріали кримінального провадження №12019100030004599 від 20.06.2019, заперечення прокурора з додатками - процесуальними документами, які відкриті стороні захисту, в порядку ст. 290 КПК України, прийшов до наступного висновку.
Так, судом встановлено наступне.
18.02.2019 о 15:50 год. ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушенн, передбаченого ст. 187 ч.2 КК України. Повідомлення про підозру та пам'ятку про права та обов'язки вручено підозрюваному ОСОБА_3 під розписку.
Цього ж дня, ОСОБА_3 вручено клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про що свідчить підпис останнього та його захисника.
Положенням ст.42 КПК України визначено хто є підозрюваною особою та її права та обов'язки.
Однак, підозрюваний ОСОБА_3 проігнорував вимоги ст. 42 КПК України та на розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу не з'явився.
В подальшому на адресу проживання підозрюваного слідчим неодноразово були скеровані повістки про виклик, а саме на 27.02.2019, 05.03.2019, 07.03.2019, 16.12.2019, 23.12.2019, 24.12.2019, про що свідчать відповідні квитанції, але ОСОБА_3 не виконав обов'язки підозрюваного та не з'являвся на виклики слідчого.
Відповідно до вимог ст. 281 ч.ч. 1,2 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з'являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного. Досудове розслідування може бути зупинене після повідомлення особі про підозру у разі, якщо оголошено в розшук підозрюваного.
01.03.2019 слідчим винесено постанову про зупинення досудового розслідування та оголошення підозрюваного у розшук, оскільки останній на розгляд запобіжного не з'явився.
12.03.2019 вказане кримінальне провадження було відновлено та зупинено.
З рапорту о/у ВКП Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 вбачається, що місце знаходження ОСОБА_3 не встановлено.
09.04.2019 вказане кримінальне провадження відновлено, на адресу Деснянського районного суду м. Києва скеровано клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_3 яке ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 09.04.2019 було задоволено.
В подальшому 09.04.2019 кримінальне провадження було зупинено та стсовно ОСОБА_3 , з метою його розшуку заведено ОРС «Розшук» за №03-486.
07.06.2019, метою встановлення місцезнаходження ОСОБА_3 вказане кримінальне провадження було відновлено та зупинено.
Відповідно до рапорту начальника сектору ВКП Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_8 від 08.06.2019 під час проведення оперативно-розшукових заходів неодноразово відвідувалось місце проживання ОСОБА_3 , але двері квартири ніхто не відчиняє, зі слів сусідів у кв. АДРЕСА_1 , проживає ОСОБА_3
19.06.2029, з метою встановлення місцезнаходження ОСОБА_3 вказане кримінальне провадження було відновлено та 24.06.2019 зупинено.
03.12.2020 вказане кримінальне провадження відновлено, на адресу Деснянського районного суду м. Києва скеровано клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_3 , яке ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 03.12.2020 було задоволено, та цього ж дня кримінальне провадження було зупинено.
18.11.2021 вказане кримінальне провадження відновлено, на адресу Деснянського районного суду м. Києва скеровано клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_3 , яке ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 18.11.2021 було задоволено та цього ж дня кримінальне провадження було зупинено.
29.08.2022 з метою встановлення місцезнаходження ОСОБА_3 вказане кримінальне провадження було відновлено та цього ж дня зупинено.
28.02.2023 вказане кримінальне провадження було відновлено, у зв'язку із встановлення місцезнаходженням ОСОБА_3 та затриманням останнього в порядку ст. 191 КК України та в цей же день підозрюваному ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Зі змісту ухвали слідчого судді Деснянського районного суду м.Києва від 28.02.2023 (1-кс/754/11/23) вбачається, що під час обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_3 була допитана матір останнього ОСОБА_9 на запитання слідчого судді щодо надходження повісток про необхідність явки до органу досудового розслідування та чи приходили співробітники поліції для перевірки місцезнаходження сина - пояснити нічого не змогла, посилалась на те, що пройшло багато часу, але зазначила, що повістки про виклик її сина відмовлялась брати та не повідомляла співробітників поліції щодо місцезнаходження її сина. Також свідок зазначила, що ОСОБА_3 мав телефон і був з нею на зв'язку.
Разом з цим, з виписки з пенсійного фонду наданої обвинуваченим вбачається, що ОСОБА_3 , був офіційно працевлаштованим з 2007 по 2008 рік, з 2013 по 2017 рік, та з вересня 2022 по лютий 2023 рік. Тобто обвинувачений ОСОБА_3 , з моменту повідомлення про підозру, а саме з 18.02.2019 по вересень 2022 року офіційно працевлаштований не був. Разом з цим, внески до пенсійного фонду не унеможливлює факт ухилення та невиконання вимог ст. 42 КПК України ОСОБА_3 .
Окрім того, відомості які відображені у побутовій характеристиці наданої ДОП Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_10 не знайшли своє підтвердження. Інформація щодо притягнення ОСОБА_11 до адміністративної відповідальності у 2022 та 2023 році відповідно до витягу з ІПС «АРМОР» відсутня (долучена до матеріалів судового провадження).
Також, посилання обвинуваченого на те, шо стосовно нього та його родини на розгляді у Деснянському районному суді м. Києва перебувала цивільна справа за позовом КП Виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго» про стягнення заборгованості, не підтверджує факт постійного проживання за місцем мешкання обвинуваченого. У вказаному рішенні вказано про те, що відповідач не з'явився, про те належним чином був повідомлений, що підтверджує нехтування як обвинуваченим так і його близькими родичами повісток про виклик як в рамках цивільного так і кримінального судочинства.
Окрім того, відповідно до вимог ст. 304 ч.1 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 , під час досудового розслідування, постанови слідчого про зупинення досудового розслідування у зв'язку із розшуком останнього, не оскаржував у передбаченого КПК Укораїни порядку.
Факт правомірності зупинення кримінального провадження слідчими Деснянського УП ГУНП у м. Києві на підставі ст.ст. 280, 281 КПК України підтверджується повістками про виклик до органу досудового розслідування скерованими по місцю мешкання ОСОБА_3 , відповідними рапортами.
Аналізуючи викладені вище обставини в їх сукупності суд прийшов до висновку про те, що строк досудового розслідування на 1 454 днів, на який посилається обвинувачений ОСОБА_3 , органом досудового розслідування не пе пропущений.
Окрім того, відповідно до вимог ст. 284 ч.1 п.10 КПК України після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи.
Відповідно до постанови об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду (ЄУНСС:932/8842/20) на розгляд об'єднаної палати винесено питання, чи підлягає закриттю кримінальне провадження на підставі ст. 284 ч.1 п.10 КПК України, якщо особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого іншими (окрім II) розділами Особливої частини КК, додатковим об'єктом посягання у якому є життя та здоров'я особи.
Закріплене у ст. 284 ч.1 п.10 КПК України поняття «злочину проти життя і здоров'я особи» потребує свого тлумачення, зокрема й на рівні відповідног висновку, викладеного у постанові Верховного Суду, яке би забезпечил однаковість правозастосування вказаної норми у судовій практиці.
Так, доктрина кримінального права виходить із того, що всі склад: кримінальних правопорушень за характером їх структури поділяються на де категорії: прості та складні (ускладнені).
До простих складів зазвичай відносять ті, які містять ознаки одноп суспільно небезпечного діяння, що посягає на один об'єкт. Такими прикладамі простих складів є більшість кримінальних правопорушень, передбаченю розділом II Особливої частини КК.
У той же час одним із видів складного (ускладненого) кримінального правопорушення, є склад, законодавча конструкція якого передбачає наявність двох і більше (обов'язкових чи факультативних) об'єктів посягання, один із яких є основним, а інший(і)- додатковим(и) в складі поліоб'єктного кримінального правопорушення. Виходячи з основного об'єкта, як відомо, здійснена класифікація усіх кримінальних правопорушень (із їх структуризацією) у відповідних розділах Особливої частини КК та диференціація кримінальної відповідальності. Проте додатковий об'єкт також відіграє істотне значення для правозастосування.
Наявність у складі кримінального правопорушення додаткового об'єкта свідчить про те, що в такому складі кримінального правопорушення цим суспільним відносинам поряд з основним об'єктом заподіюється (може заподіюватись), чи створюється (може створюватися) реальна загроза заподіяння шкоди. Прикладами кримінальних правопорушень із двома (і більше) об'єктами посягання є так звана категорія злочинів корисливо-насильницького характеру, що охоплює розбій, поєднані з насильством грабіж і вимагання.
Додатковим об'єктом є цінності, які підлягають одночасному захисту разом з основним об'єктом кримінально-правової охорони. Це такі цінності, яким завдається (може завдаватися) шкода від кримінального правопорушення одночасно з основним об'єктом посягання, що через типове поєднання із характером кримінально-караного діяння та з огляду на передбачені законом спосіб його вчинення, застосовані знаряддя, обстановку й інші ознаки, зумовлює застосування законодавцем особливого підходу до побудови відповідного складу кримінального правопорушення.
Такі цінності як життя і здоров'я можуть бути основним об'єктом для ряду кримінальних правопорушень, передбачених розділом II «Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи» Особливої частини КК, але водночас утворювати додатковий об'єкт кримінальних правопорушень з інших розділів ЮС, включаючи вимагання.
А тому правильним буде визначення закріпленого в ст. 284 ч.1 п.10 КПК України поняття «злочину проти життя та здоров'я особи», виходячи з інкримінованих фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення, а саме з огляду на те, чи виступають об'єктом цього злочину життя та здоров'я особи.
Таким чином, зважаючи на застосовану законодавцем юридичну техніку, поняття «злочин проти життя та здоров'я особи» у вказаній вище процесуальній нормі охоплює своїм змістом не тільки злочини, передбачені в розділі II Особливої частини КК, а й інші склади злочинів, у яких додатковим об'єктом посягання є життя та здоров'я особи.
Правильність такого розуміння припису ст. 284 ч.1 п.10 КПК України ґрунтується й на тому, що ця норма права, як уже зазначалось, не містить прямої відсилки до розділу II Особливої частини КК «Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи».
Також для правильного застосування норми ст. 284 ч.1 п.10 КПК України обов'язково має враховуватись, з огляду на положення ст. 12 КК, й тяжкість відповідного злочину з об'єктом посягання (основним або додатковим) на життя та здоров'я особи.
При цьому, з огляду на те, що комплексне поєднання декількох об'єктів посягання надає кримінальному правопорушенню окремої якості, визначення тяжкості злочину має стосуватися діяння загалом як такого, що містить складний (ускладнений) склад кримінального правопорушення.
А тому, якщо з огляду на приписи ст. 12 КК України та санкцію відповідної кримінально-правової норми злочин із додатковим об'єктом посягання у виді життя та здоров'я особи є тяжким чи особливо тяжким, то він для застосування положень ст. 284 ч.1 п.10 КПК України охоплюється поняттям «тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи».
Об'єднана палата вважає, що саме такий правовий підхід відповідає позитивним зобов'язанням держави Україна стосовно захисту життя та здоров'я особи, які знайшли своє відображення у положеннях статей 3, 27 Конституції України, статей 2, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод й отримали відповідні роз'яснення у Рішенні Конституційного Суду України.
За викладених обставин у задовлення клопотання обвинуваченного ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження №12019100030004599 від 20.06.2019 в зв'язку із закінченням строків досудового розслідування, на підставі ст. 284 ч.1 п.10 КПК України,
Керуючись ст.ст. 219, 284, 350, 376 ч. 2 КПК України, суд -
у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження №12019100030004599 від 20.06.2019, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 187 ч. 2 КК України, в зв'язку із закінченням строків досудового розслідування, на підставі ст. 284 ч.1 п.10 КПК України, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали буде оголошений 16.04.2025 о 10:50 год.
Суддя: ОСОБА_1