Номер провадження 2/754/322/25
Справа №754/8391/24
Іменем України
10 квітня 2025 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Саламон О.Б.
з участю секретаря Рябенка В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що перебувають в зареєстрованому шлюбі, від якого спільних дітей не мають. Причиною розірвання шлюбу є непорозуміння, часті сварки, різні погляди на сім'ю, припинення сімейних стосунків та припинення ведення спільного господарства.
13 червня 2024 року ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва Саламон О.Б. прийнято справу до свого провадження, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.
Позивач та її представник в судове засідання не з'явились, при цьому представником подано до суду заяву про розгляд справи відсутності сторони позивача, вимоги позову підтримує в повному обсязі та не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином у встановленому законом порядку, зокрема шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті Судової влади України.
Приймаючи до уваги викладене, визнавши матеріали справи достатніми для вирішення справи, а неявку учасників справи такою, що не перешкоджає розгляду заяви, суд розглядає заяву без участі сторін по справі.
Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з"явились відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Оскільки відповідач про розгляд справи повідомлявся належним чином, відзив на позовну заяву не подав та не повідомив причини його неподання, а також те, що зі сторони позивача не надійшло заперечень щодо розгляду справи в порядку заочного провадження, суд вважає можливим розглянути спір відповідно до ст.ст. 280-282 ЦПК України та на підставі матеріалів справи постановити заочне рішення.
Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд приходить до наступного.
Сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 29.12.2023 Відділом реєстрації в Центрі служби «АСАН» № 3 м. Баку, а/з 4192, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу НОМЕР_1 , виданим Відділом реєстрації в Центрі служби «АСАН» № 3 м. Баку 29.12.2023.
Від шлюбу сторони спільних дітей не мають.
Подружнє життя не склалось, причиною розірвання шлюбних відносин стало те, що шлюбно-сімейні стосунки сторони не підтримують, спільне господарство не ведуть, при цьому зберегти сім'ю та відновити свої стосунки позивач не бажає.
Варто зазначити про те, що порядок урегулювання приватноправових відносин, які хоча б через один із своїх елементів пов'язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок, регламентується нормами Закону України «Про міжнародне приватне право».
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про міжнародне приватне право» закон застосовується до питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом, а саме: визначення застосованого права; процесуальна правоздатність і дієздатність іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб; підсудність судам України справ з іноземним елементом; виконання судових доручень; визнання та виконання в Україні рішень іноземних судів.
Загальні засади регулювання правовідносин з іноземним елементом встановлені ст. 26 Конституції України, якою закріплено, що іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Отже, іноземці та особи без громадянства, які перебувають під юрисдикцією України, незалежно від законності їх перебування, мають право на визнання їх правосуб'єктності та основних прав і свобод людини (ч. 2 ст. 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»).
Так, згідно з п. 7 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди можуть приймати до свого провадження і розглядати справи з іноземним елементом якщо дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України.
Відповідно до ч. 2 ст. 58 та ст. 63 Закону України «Про міжнародне приватне право» шлюб між іноземцями, що укладено відповідно до права іноземної держави, є дійсним в Україні. Припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків шлюбу.
Окрім зазначеного, ст. 13 Закону України «Про міжнародне приватне право» визначено, що документи, які видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.
Між Україною та Азербайджанською Республікою діє договір про правову допомогу.
Статтею 13 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, ратифікованої не тільки Азербайджанською Республікою, а і Україною відповідним Законом «Про ратифікацію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах» із застереженнями щодо визнання і виконання виконавчих написів, обумовлено, що документи, які на території однієї з Договірних Сторін виготовлені або засвідчені установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції і за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на територіях інших Договірних Сторін без якого-небудь спеціального посвідчення. Документи, що на території однієї з Договірних Сторін розглядаються як офіційні документи, користуються на територіях інших Договірних Сторін доказовою силою офіційних документів.
Зазначене правило відноситься також й до копій та перекладів, засвідчених відповідним органом.
У зв'язку з наведеними нормами, суд приходить до висновку, що письмові докази, надані представником позивача, а саме копія свідоцтва про укладення шлюбу з апостилем та належним перекладом на українську мову, відповідають вимогам закону про їх належність, допустимість, достовірність та достатність, зокрема копії свідоцтва про укладення шлюбу між позивачем та відповідачем.
Згідно зі ст. 21 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до ст.51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається (ч.1 ст.24 СК України).
Ч. 3, 4 ст.56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що сім'я фактично розпалась та зберегти її неможливо, оскільки збереження сім'ї призведе до порушення інтересів позивача, тому наявні підстави для задоволення позову щодо розірвання шлюбу.
Керуючись ст.ст. 2, 5-7, 10-12, 76-83, 189, 211, 258, 259, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 11, 27,104, 105,110, 111, 112 СК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 29 грудня 2023 року Відділом реєстрації в Центрі служби «АСАН» № 3 м. Баку, а/з 4192, - розірвати.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП невідомо, АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складено 15.04.2025.
Суддя Деснянського районного суду м. Києва О.Б. Саламон