ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/21869/24
провадження № 2/753/3350/25
19 березня 2025 року Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Лужецька О.Р.,
при секретарі - Григораш Н.М.,
за участю:
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадженняу відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем
Позивач, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Київської міської ради, в якому просила суд встановити факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Позовні вимоги мотивовані тим, що з січня 2012 року ОСОБА_1 проживала однією сім'єюз ОСОБА_3 , в належній їй квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Вони разом вели спільне господарство, спільно працювали та відпочивали, допомагали та піклувалися одна про одну. Позивач допомагала ОСОБА_3 здійснювати оплату за житлово-комунальні послуги, купувала лікарські та медичні препарати. 25.09.2020 р. ОСОБА_4 для представництва її інтересів було оформлено довіреність на ім'я позивача. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла. Позивач взяла на себе організацію та витрати пов'язанні з похованням.
Посилаючись на вищевикладені обставини, позивач просить суд встановити факт постійного проживання однією сім'єю не менш як 5 років до відкриття спадщини для подальшого оформлення прав на спадкове майно, на підставі ст. 1264 ЦК України.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.11.2024 справу передано у провадження судді Лужецької О.Р.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 18.11.2024 р. відкрито провадження у даній справі та постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою суду від 18.11.2024 року зобов'язано приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Савенко Ірину Вікторівну надати належним чином завірену копію спадкової справи №13/2023, яка відкрилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .
06.01.2025 року до суду надійшла копія спадкової справи №13/2023, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 .
В судовому засіданні, позивач та її представник підтримали позовні вимоги.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, заяви про відкладення розгляду справи не надав, причини неявки не повідомив.
Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення справи з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 24.07.2023 року (а.с.12).
Позивач посилається на те, що з січня 2012 року вонапроживала однією сім'єюз ОСОБА_3 , в належній їй квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Вони разом вели спільне господарство, спільно працювали та відпочивали, допомагали та піклувалися одна про одну.
Факт існування зазначених вище обставин підтверджується такими документами, а саме: копією довіреності від 25.09.2012 р., якою ОСОБА_4 уповноважила ОСОБА_1 бути її представником з усіма необхідними повноваженими (а.с.18); медичною документацією (направленнями/ордерами на госпіталізацію №37, №227), де в графах «тел.родичів» «П.І.Б. родича» зазначено контактні дані позивача (а.с.16,17); видатковою накладною та актом прийому-передачі технічних та інших засобів реабілітації від 20.02.2013 (а.с.20,21), щодо отримання позивачем крісла-каляски інвалідної для ОСОБА_3 , які підписані позивачем; видатковою накладною та актом прийому-передачі технічних та інших засобів реабілітації від 23.10.2013 (а.с.19,22), щодо отримання речей для ОСОБА_3 , які підписані позивачем; договором №7974 від 15.01.2015 щодо користування кабельним ТВ декодером (а.с.23), договором №11710050 від 28.09.2019 щодо користування телевізійним тюнером (а.с25), договором про здійснення медичної практики суб'єктом господарської діяльності у збройних силах України на платній основі №5780 від 17.10.2017 (а.с.28), які укладені ОСОБА_3 , та в яких зазначено номер телефону позивача.
В судовому засіданні, призначеному на 19.03.2025 р. були допитані свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що вона була сусідкою ОСОБА_3 за її життя та ОСОБА_1 . Пояснила, що знає як ОСОБА_3 захворіла, в неї був інсульт, ОСОБА_1 (позивачка) постійно була з нею та доглядала, вона була майже лежача. Рідні в ОСОБА_3 не було. Вона хворіла одинадцять з половиною років. Вони з 2012 року проживали разом, були подругами.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснила, що вона була сусідкою ОСОБА_3 за її життя та ОСОБА_1 . Зазначила, що коли покійна захворіла ОСОБА_1 (позивачка) взяла на себе піклування за нею, фактично проживала з нею, забезпечувала ліками, завжди була поруч.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що вона є знайомою ОСОБА_1 . Зазначила, що в 2012 році ОСОБА_3 захворіла, ОСОБА_1 (позивачка) не відходила від неї ні на крок, все вирішувала.
Оцінюючи покази свідків, суд вважає їх достовірними і такими, що не викликають сумніву в їх правдивості, показання свідків не суперечать іншим зібраним по справі доказам.
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, на належне їй майно.
01.08.2023 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Савенко І.В. з заявою про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_3 .
На підставі зазначеної заяви приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Савенко І.В. відкрито спадкову справу № 13/2023.
20.09.2024 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Савенко І.В. відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_2 , як на спадкове майно, що залишилось після ОСОБА_3 , оскільки ОСОБА_1 документально не підтвердила родинний зв'язок із померлою та не надала рішення суду про встановлення факту проживання однією сім'єю із померлою. (а.с.74).
Доказів того, що ОСОБА_3 , за життя, на випадок своєї смерті склала заповіт, матеріали справи не містять.
Будь-які відомості про наявність інших спадкоємців у ОСОБА_3 відсутні.
Як встановлено в судовому засіданні, встановлення факту проживання із спадкодавцем не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини необхідне позивачу для оформлення спадкових прав.
Відповідно до статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).
Згідно ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи визначені у заповіті, а у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України.
За змістом статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Черговість спадкоємців за законом встановлено статтями 1261-1265 ЦК України.
Відповідно до статті 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Відповідно до положень частини другої, четвертої статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім'єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п'ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім'єю.
Обов'язковою умовою для визнання осіб членами сім'ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення з спадкодавцем спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Такий правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 21 березня 2019 року в цивільній справі № 461/4689/15-ц та у постанові від 12 серпня 2019 року у справі № 521/16365/15, який відповідно до положень частини четвертої статті 263 ЦПК України враховується судом при виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Отже, предмет доказування при розгляді справ про встановлення факту проживання однією сім'єю передусім складає сукупність обставин, що є згідно із законом основними ознаками сім'ї; спільне проживання, пов'язаність спільним побутом, наявність взаємних прав та обов'язків.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 21 Постанови «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008р. № 7, при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила ч. 2 ст. 3 СК про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо.
Конституційним Судом України у рішенні від 03 червня 1999р. за № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміна «член сім'ї») визначено таку обов'язкову ознаку члена сім'ї, як ведення спільного господарства.
Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами: письмовими доказами, показаннями свідків.
Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до частини першої та третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
На підставі викладеного, надавши оцінку зібраним у справі доказам в цілому, а також кожному доказу окремо, суд приходить до висновку про задоволення позову ОСОБА_1 про встановлення факту її проживання однією сім'єю зі спадкодавцем ОСОБА_3 з січня 2012 року до дня смерті останньої ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить реальність сімейних відносин між ними, підтверджена дослідженими судом письмовими доказами та показаннями свідків, а саме: пов'язаність спільним місцем проживання, побутом та наявністю взаємних прав і обов'язків.
ОСОБА_1 наділена правом на захист свого цивільного права в судовому порядку, оскільки підстави її звернення до суду із позовом про встановлення факту, що має юридичне значення, свідчать про наявність обмеження її права на подання нотаріусу документів щодо підтвердження права спадкування у встановленому законом порядку після смерті спадкодавця ОСОБА_3 .
Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1258, 1264, 1268 ЦК України, ст.ст. 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради про встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем- задовольнити.
Встановити факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП НОМЕР_2 ) та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , з січня 2012 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СУДДЯ О.Р. ЛУЖЕЦЬКА