ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/4458/25
провадження № 3/753/2477/25
"24" березня 2025 р. сСуддя Дарницького районного суду міста Києва Котвицький В.Л, розглянувши адміністративну справу про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
З Дарницького УП ГУ НП у м. Києві до суду надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАІІ.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 624495, 04.03.2025 о близько 09:30 год. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно колишнього співмешканця ОСОБА_2 .
В суді ОСОБА_1 вину не визнала , пояснила, що у той день ОСОБА_2 намагався зайти до її кімнати та забрати бронежилет. ОСОБА_2 увірвався до її кімнати та хотів вийти на балкон. Оскільки, ОСОБА_1 чинила опір ОСОБА_2 , він почав викручувати їх руки та махати перед нею викруткою. ОСОБА_1 зазначила, що ініціатором конфлікту є саме ОСОБА_2 .
В судовому засіданні ОСОБА_2 зазначив, що 04.03.29025 ОСОБА_3 відмовилась віддати йому бронежилет, який був переданий йому для передачі на фронт. Також, до вказаної події, ОСОБА_4 казала, що це її бронежилет в присутності поліцейських. Спровокувала скандал саме ОСОБА_1 , яка і викликала поліцію, ОСОБА_2 у свою чергу також викликав поліцію. ОСОБА_2 зафільмував події вказаного конфлікту та продемонстрував відео працівникам поліції, яки приїхали на виклик. Поліцейські подивившись відео, рекомендували ОСОБА_2 подати заяву до суду та зауважили ОСОБА_1 , що вона знову провокує конфлікт з ОСОБА_2 , оскільки це вже не перший виклик поліції за вказаною адресою. ОСОБА_2 зазначив, що ОСОБА_4 впродовж року провокує сварки з ним, а потім викликає поліцію, здійснюючи на нього психологічний тиск.
Заслухавши ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , дослідивши матеріали адміністративної справи, оглянувши відеозаписи надані сторонами конфлікту, приходжу до висновку, що адміністративний матеріал не містить доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи (п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
Ознаками психологічного насильства, зокрема, є: постійна образлива критика, маніпулювання, контроль над життям жертви; звинувачення, засудження, словесні образи; обзивання нецензурними словами, приниження; ігнорування як спосіб «покарання» (як серед дорослих, так і щодо дітей); покарання та погрози покарання, погрози життю й здоров'ю, заборона висловлювати свою думку, вільно пересуватися поза домом та спілкуватися з близькими; зняття людиною із себе відповідальності за негативний вплив на психологічний стан жертви; відмова спілкуватися, щоб змусити жертву почуватися винною, принизити її; ізолювання жертви від спілкування з друзями чи родиною, контроль над спілкуванням через прочитання особистої пошти і повідомлень у соцмережах; знецінення людини, цілковитий контроль над усіма сферами її життя.
Окремий конфлікт у сім'ї, випадкова образа, навіть повторювані сварки не можуть розцінюватися як психологічне насильство. Насильство - це свідома поведінка, використання власної переваги й контроль жертви. Це ускладнює для постраждалих ефективний захист почуттів та інтересів.
Оцінивши усі обставини справи, суддя приходить до висновку, що 04.03.2025 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник особистий конфлікт через непорозуміння, який був ініційований останнім з метою. Як встановлено при перегляді та прослуховуванні наданих сторонами відео- та аудіоматеріалами ОСОБА_2 силоміць намагався зайти до кімнати, в якій проживає ОСОБА_1 , щоб забрати, як він вважає, належний йому бронежилет. Намагаючись завадити ОСОБА_2 зайти до кімнати, ОСОБА_1 почала його виштовхувати з кімнати, в результаті чого між ним відбувалася штовханина.
Суд при цьому також враховує, що не кожна сварка є підтвердженим вчиненням домашнього насильства, як і в цьому випадку, коли дії, які інкримінуються ОСОБА_1 , були лише відповіддю на силові дії ОСОБА_2 .
Згідно ст. 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави
Стаття 28 Конституції декларує право кожного на повагу до його гідності. В цій нормі також зазначено, що ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні по справі «Опуз проти Туреччини» (Opuz v. Turkey) no. 33401/02 від 09.06.2009 Європейський суд з прав людини прийшов до висновку, що насильство в сім'ї не є приватною чи сімейною справою, але є проблемою, яка зачіпає суспільні інтереси, що в свою чергу вимагає ефективних дій з боку держави. Суд також зазначив, що недостатньо мати закони щодо протидії домашньому насильству, більш важливішим є наявність ефективних механізмів їхньої реалізації.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні га інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Жодних доказів, що ОСОБА_1 вчинила насильство в сім'ї, матеріали справи не містять.
За таких обставин справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності підлягає закриттю за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п. 1) ч. 1 ст. 247, ст. 279, 280, 283 КУпАП, суддя -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя В.Л. Котвицький