Справа № 752/4682/25
Провадження № 1-кс/752/1783/25
05 квітня 2025 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
за участі секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в міста Києві клопотання слідчого СВ Голосіївського УП ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12024100010003538 від 07.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
за участі:
прокурора - ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_7
21.02.2025 року в провадження слідчого судді надійшло клопотання слідчого СВ Голосіївського управління поліції ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_8 про дозвіл на затримання з метою проводу для забезпечення участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що в порядку п. 1 ч. 2 ст. 188 КПК України поданого одночасно з поданням клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Так, ухвалою слідчого судді від 26.02.2025 клопотання про надання дозволу на затримання задоволено та надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
05.04.2025 до суду надійшло повідомлення, що 04.04.2025 на підставі ухвали слідчого судді від 26.02.2025 ОСОБА_5 затриманий та буде доставлений до суду 05.04.2025 о 17:30 год.
В обґрунтування вимог слідчим зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що 06.12.2024 приблизно о 18 год. 06 хв., більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 в приміщенні під'їзду помітив відкриті двері до квартири АДРЕСА_2 , яка використовується для здійснення підприємницької діяльності (студія краси) та у нього виник раптовий злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна вчиненого повторно, в умовах воєнного стану.
Реалізуючи свій злочинний протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій та передбачаючи їх наслідки, ОСОБА_5 увійшов до приміщення квартири АДРЕСА_2 , за вищевказаною адресою, та побачив при вході диван на якому знаходились сумка чорного кольору потерпілої ОСОБА_9 в якій знаходились грошові кошти у сумі 54500 грн., посвідчення водія на ім'я ОСОБА_9 НОМЕР_1 , та сумка з ноутбуком марки «Lenovo», сірого кольору моделі «IdeaPad S145-15API» вартістю 12750 грн., штативом «P180TK» вартістю 827 грн. 97 коп., портативним відеосвітлом «М11» вартістю 491 грн. 04 коп.
Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на доведення свого злочинного умислу до кінця, а саме на таємне викрадення чужого майна, вчиненого повторно, в умовах воєнного стану, ОСОБА_5 впевнившись в тому, що за його діями ніхто із працівників підприємства та сторонніх осіб не спостерігає взяв сумку чорного кольору в якій знаходились грошові кошти у сумі 54500 грн., посвідчення водія на ім'я ОСОБА_9 НОМЕР_1 , та сумку з ноутбуком марки «Lenovo», сірого кольору моделі «IdeaPad S145-15API» вартістю 12750 грн., штативом «P180TK» вартістю 827 грн. 97 коп., портативним відео світлом «М11» вартістю 491 грн. 04 коп та направилася з викраденим майном в невідомому напрямку. Тим самим, ОСОБА_5 отримав реальну можливість розпорядитись викраденим майном на свій власний розсуд.
Своїми умисними, протиправними діями, що виразились у таємному викраденні чужого майна, вчиненого умовах воєнного стану, ОСОБА_5 , завдав матеріальної шкоди потерпілій - ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 , на загальну суму 68569 грн. 01 коп.
16.01.2025 в порядку ст. 276 КПК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Миколаївка, Донецької області, громадянину України, українцю, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_3 , та проживаючому за адресою: АДРЕСА_4 , офіційно не працевлаштованому, не маючому на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, раніше неодноразово судимому, останній раз 08.05.2020 Червонозаводським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки 1 місяць, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих ОСОБА_5 кримінального правопорушення на думку слідчого повністю підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, а саме: заявою про кримінальне правопорушення або іншу подію, протоколом огляду місця події, протоколом допиту свідків, протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання, іншими матеріали кримінального провадження в їх сукупності..
Слідчий просить застосувати щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки він підозрюється у вчинені тяжкого злочину, за який передбачено покарання строком у виді позбавлення волі від п'яти до восьми років згідно ст. 12 КК України.
Метою застосування такого запобіжного заходу вказує забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п. 1, 5 ч. 1 ст.177 КПК України. Так, усвідомлюючи невідворотність покарання за вчинення вказаного кримінального покарання, що пов'язане з позбавленням волі, ОСОБА_5 , може значний термін переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення. Враховуючи мету, спосіб та обстановку вчинення даного злочину, особу підозрюваного ОСОБА_5 , останній може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Слідчий просить визначити строк запобіжного заходу в межах строку досудового розслідування.
Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не може бути застосований до підозрюваного ОСОБА_5 , оскільки він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення проти власності та, перебуваючи на свободі, може вчиняти нові злочини. Особисте зобов'язання як запобіжний захід також є неприйнятним, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину та з метою уникнення відповідальності може ухилятись від процесуальних обов'язків, знищити або спотворити речові докази. Особиста порука не може бути застосована, оскільки в оточенні підозрюваного відсутні особи, які б відповідали вимогам ч. 1 ст. 180 КПК України. На підставі ст. 177 КПК України існують обґрунтовані ризики, що підозрюваний може переховуватись, впливати на свідків або продовжити злочинну діяльність.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 , доповідаючи за матеріалами клопотання, зазначив, що підозрюваний ОСОБА_5 уже притягувався до кримінальної відповідальності, має непогашену судимість та неодноразово вчиняв злочини. Не має постійного місця роботи, стійких соціальних зв'язків, а відтак існує ризик продовження протиправної діяльності. У зв'язку з викладеним прокурор просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 07.05.2025.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_7 заперечив проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу, посилаючись на те, що повідомлення про підозру було вручене з порушенням встановленого порядку. Зокрема, не зазначено відомостей про особу, яка повідомила про підозру, а сам документ не відповідає вимогам щодо змісту, оскільки не містить роз'яснення прав та обов'язків підозрюваного. Відтак, за словами захисника, підозра є недійсною, а отже до особи не може бути застосований запобіжний захід. Крім того, прокурором не доведено, чому не може бути застосований більш м'який запобіжний захід у вигляді застави. Вказані у клопотанні ризики є припущеннями, які не підтверджені належними доказами. Захисник також наголосив, що підозрюваний запевняє у готовності з'являтися на виклики та виконувати процесуальні обов'язки. У зв'язку з наведеним просив відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання, зазначивши, що перебував на лікуванні, вживає замісну терапію, та пересувався територією України з метою отримання медичної допомоги. Повідомив, що його було затримано після перебування у медичному закладі, про що сторона обвинувачення не повідомляє. Вважає, що підстав для його затримання немає, просить суд врахувати стан його здоров'я та можливість призначення більш м'якого виду покарання..
Вирішуючи клопотання слідчого, заслухавши доводи прокурора та заперечення сторони захисту, дослідивши надані до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до наступного.
Дане клопотання з урахування вимог п.1 ч.2 ст.132 КПК України подано до Голосіївського районного суду м. Києва в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Відповідно до вимог ч.1, 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно із п.9 ч.2 ст. 131 КПК України запобіжний захід є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження, регламентовані ч.3 ст. 132 КПК України. Так, застосування таких заходів відбувається на підставі ухвали слідчого судді, суду у разі, якщо орган досудового розслідування, який ініціює дане питання, доведе: 1) що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до вимог п. 1-5 ч. 1 та ч. 3 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Так, 16.01.2025 ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України., а саме: у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), в умовах воєнного стану. Санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі від п'яти до восьми років.
У доведення обґрунтованості підозри слідчим до клопотання додані: заяву про кримінальне правопорушення або іншу подію, протокол огляду місця події, протоколи допиту свідків, протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання, іншими матеріали кримінального провадження в їх сукупності.
Ухвалою слідчого судді від 26.02.2025 клопотання про надання дозволу на затримання задоволено та надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Проаналізувавши та оцінивши відомості, що містяться у вищезазначених документах, що додані слідчим до клопотання, слідчий суддя вважає, що вони доводять факти та обставини, що можуть переконати об'єктивного спостерігача у причетності ОСОБА_10 , у вчинені інкримінованого йому діяння, тобто свідчать про наявність обґрунтованої підозри.
Також слідчий суддя вважає, що повідомлені слідчим обставини, які підтримані прокурором, доводять наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Стороною обвинувачення доведено наявність ризику ухилення підозрюваного ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду, який не є лише припущенням, а ґрунтується на конкретних фактах. Так, ухвалою слідчого судді від 26.02.2025 року було задоволено клопотання про надання дозволу на затримання підозрюваного з метою його приводу для участі в судовому засіданні щодо розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Необхідність такого дозволу обумовлена тим, що підозрюваний не з'являвся за викликами слідчого, належним чином не повідомляв про зміну свого місця перебування, фактично переховувався, що унеможливлювало забезпечення його участі у процесуальних діях.
Факт фактичного ухилення підозрюваного підтверджується тим, що його було затримано не добровільно, а в порядку виконання ухвали суду про надання дозволу на затримання з метою приводу. Під час судового засідання підозрюваний сам визнав, що перебував за межами міста Києва, не повідомивши про це орган досудового розслідування, чим фактично порушив вимоги ст. 42 КПК України щодо обов'язку з'являтися за викликом слідчого, прокурора чи суду та не чинити перешкод у проведенні розслідування. Вказані обов'язки були доведені до відома підозрюваного в установленому законом порядку та викладені у пам'ятці про процесуальні права і обов'язки, з якою він був ознайомлений та яку підписав.
Таким чином, вже вчинені дії підозрюваного свідчать про реальний, а не гіпотетичний ризик ухилення, що унеможливлює застосування більш м'яких запобіжних заходів і обґрунтовує необхідність застосування тримання під вартою.
Доводи захисника про порушення порядку повідомлення про підозру є необґрунтованими та не підтверджуються належними доказами. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 277 КПК України, повідомлення про підозру має містити короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, правову кваліфікацію та роз'яснення прав підозрюваного. У матеріалах клопотання міститься повідомлення про підозру, яке відповідає зазначеним вимогам, містить усі необхідні реквізити, підписане уповноваженою особою.
Враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, обставини та спосіб його вчинення, наявність вищевказаних ризиків, дані про особу підозрюваного, щодо якого відомі такі обставини, що він не має офіційного місця працевлаштування, раніше судимий, не має сталих соціальних зв'язків, слідчий суддя приходить до висновку, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ані ж тримання під вартою, не зможе запобігти вищезазначеним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Таким чином, прокурор довів всі обставини, передбачені ч.1 ст.194 КПК України, що дає суду підстави для обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою визначається слідчим суддею з урахуванням вимог ч. 2 ст. 197 КПК України у межах загального строку досудового розслідування, встановленого законом. Обчислення цього строку здійснюється з дня повідомлення особі про підозру, з урахуванням періоду, протягом якого строк досудового розслідування був припинений у зв'язку з оголошенням підозрюваного в розшук та/або зупиненням досудового розслідування відповідно до ст. 280 КПК України.
Відповідно до ч.3 с. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч.4 ст.183 КПК України.
Одночасно слідчий суддя вважає за доцільне визначити підозрюваному ОСОБА_5 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у шістдесят п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 196 820 гривень (сто дев'яносто шість тисяч вісімост двадцять грн. 00 коп.), а також покласти на нього обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України.
Застава може бути сплачена за наступними реквізитами:
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059
Банк отримувача ДКСУ, м.Київ
Код банку отримувача (МФО) 820172
Рахунок отримувача UA128201720355259002001012089.
Розмір застави у сумі 196 820 грн, що становить шістдесят п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, є співмірним характеру інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, його тяжкості та наявним ризикам, визначеним ст. 177 КПК України. Такий розмір відповідає вимогам ч. 5 ст. 182 КПК України, згідно з якою при обранні застави як запобіжного заходу суд зобов'язаний враховувати не лише майновий стан підозрюваного, а й обставини кримінального правопорушення, особу підозрюваного, а також наявність ризиків ухилення від органу досудового розслідування, прокуратури та суду або перешкоджання кримінальному провадженню.
За наведених вище обставин подане клопотання слідчого є таким, що підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене вище, керуючись статтями 2, 8, 177, 178, 182, 183, 194, 369-372, 532 КПК України, суд
Клопотання - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаївка, Донецької області, громадянина України, українця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , офіційно не працевлаштованого, нeмаючого на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, раніше судимого, останній раз - 08.05.2020 року Червонозаводським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки 1 місяць, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 32 доби, тобто в межах строку досудового розслідування, а саме по 07 травня 2025 року.
Визначити ОСОБА_5 заставу, що становить шістдесят п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 196 820 гривень (сто дев'яносто шість тисяч вісімост двадцять грн. 00 коп.) у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок.
Підозрюваний або заставодавець мають у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Підозрюваний, звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Після отримання і перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення, під вартою в якому знаходиться підозрюваний, обвинувачений, негайно здійснює розпорядження про його звільнення з-під варти та повідомляє про це усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю. Перевірка документа, що підтверджує внесення застави, не може тривати більше одного робочого дня.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У відповідності до частини п'ятої статті 194 КПК України, покласти на підозрюваного, у разі внесення застави, наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
- не відлучатись із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- не спілкуватись із свідками, потерпілими і учасниками даного кримінального провадження;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин та не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші, покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Роз'яснити, що у відповідності до частини десятої статті 182 КПК України у разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з моменту проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1