Справа №752/24330/24
Провадження №2/752/2801/25
14 квітня 2025 року м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Кордюкової Ж.І.,
за участю секретаря Дураєвої А.О.,
представника позивача Хобти Ю.М.,
відповідача ОСОБА_1 ,
представника відповідача М'яготіної О.Д.,
представника третьої особи Мікайилова Р.Р.,
розглянувши в підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» про визнання об'єктом права спільної сумісної власності, поділ спільного майна подружжя,-
14.02.2025 адвокат М'яготіна Олена Дмитрівна в інтересах ОСОБА_1 звернулася до Голосіївського районного суду міста Києва з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання нерухомого майна особистою приватною власністю, поділ спільного майна подружжя.
В підготовчому засіданні судом на обговорення було винесене питання про прийняття зустрічної позовної заяви, а також питання щодо виконання ОСОБА_1 вимог ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 31.03.2025.
Представник позивача заперечував проти прийняття зустрічної позовної заяви та об'єднання в одне провадження зустрічного та первісного позовів.
Відповідач просила прийняти зустрічну позовну заяву до розгляду.
Представник відповідача також просила прийняти зустрічну позовну заяву до розгляду. Зазначила, що у ОСОБА_1 складне матеріальне становище, а тому вона не має можливості сплатити судовий збір.
Представник третьої особи не заперечував проти прийняття зустрічної позовної заяви.
Інші учасники справи в підготовче засідання не з'явились.
Дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.
В провадженні Голосіївського районного суду міста Києва знаходиться цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» про визнання об'єктом права спільної сумісної власності, поділ спільного майна подружжя.
14.02.2025 адвокат М'яготіна О.Д. в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання нерухомого майна особистою приватною власністю, поділ спільного майна подружжя.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 31.03.2025 зустрічну позовну заяву залишено без руху, запропоновано ОСОБА_1 протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали усунути недоліки зустрічної позовної заяви шляхом надання до Голосіївського районного суду міста Києва належним чином оформленої зустрічної позовної заяви, в якій вказати ціну позову; відомості про наявність або відсутність електронного кабінету учасників справи; власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; розмір частки чистих доходів ТОВ «Гідромаш Інжинірінг» та ТОВ «Гідромаш сервіс» та обґрунтований розрахунок сум, право власності на які ОСОБА_1 просить визнати за нею; доказів направлення належним чином оформленої зустрічної позовної заяви іншим учасникам справи; належним чином оформленого документу, що підтверджує сплату судового збору за позовні вимоги майнового характеру у розмірі 1% ціни позову, але не менше 1211,20 грн. та не більше 15140 грн.; належним чином оформленого документу, що підтверджує сплату судового збору за позовну вимогу немайнового характеру у розмірі 1211,20 грн.
09.04.2025 адвокат М'яготіна О.Д. на усунення недоліків подала до суду заяву та уточнений зустрічний позов, в якому частково виконала вимоги ухвали від 31.03.2025, зокрема, вказала ціну позову, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету учасників справи, власне письмове підтвердження позивача про те, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, долучила до зустрічної позовної заяви докази направлення зустрічної позовної заяви іншим учасникам справи та квитанцію про сплату судового збору за позовну вимогу немайнового характеру у розмірі 1211,20 грн.
Разом з тим, ОСОБА_1 не надала суду належним чином оформленої зустрічної позовної заяви, оскільки так і не вказала розмір частки чистих доходів ТОВ «Гідромаш Інжинірінг» та ТОВ «Гідромаш сервіс», право власності на які ОСОБА_1 просить визнати за нею, не надала документу, що підтверджує сплату судового збору за позовні вимоги майнового характеру у розмірі 1% ціни позову, тобто 9999,50 грн.
ОСОБА_3 з 27.02.2025 перебуває на обліку як безробітна у філії Київського міського центру зайнятості (довідка від 07.04.2025).
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу.
До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно із ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Оцінюючи доводи представника позивача, що ОСОБА_1 не має можливості сплатити судовий збір за позовні вимоги майнового характеру, оскільки втратила роботу та перебуває у скрутному матеріальному становищі, суд вважає їх недоведеними та до уваги не приймає.
Так, позивач не надала суду відомості щодо розміру її доходу за попередній рік, як то передбачено ст. 8 Закону України "Про судовий збір" та доказів, які підтверджують її скрутне матеріальне становище.
Верховний Суд у постанові від 30 березня 2021 року у справі №338/158/19 (провадження № 61-11548св20) зауважив, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.
Сам по собі факт перебування позивачки на обліку як безробітної у центрі зайнятості не є беззаперечним свідченням її скрутного матеріального становища.
На думку суду, зазначені у клопотанні про відстрочення сплати судового збору доводи та надані на їх підтвердження докази, не є безумовними підставами для відстрочення від сплати судового збору, оскільки заявником не надано суду доказів на підтвердження її реального майнового стану (наявність рухомого та/або нерухомого майна, довідки фіскальних органів про доходи, довідки про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідки фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо), які дійсно об'єктивно унеможливлюють виконати вимоги законодавства щодо оплати судового збору.
Аналогічна позиція зазначена в ухвалі Верховного Суду від 06.06.2024 по справі №643/3569/16-ц.
Також суд звертає увагу, що у зустрічному позові зазначений орієнтовний розрахунок витрат на правничу допомогу в розмірі 21500 грн., що в певній мірі дає підстави стверджувати, що ОСОБА_1 має грошові кошти для оплати судових витрат, в тому числі і судового збору.
Суд вважає, що зазначені представником ОСОБА_1 обставини, не є безумовними підставами для відстрочення сплати судового збору за подання зустрічної позовної заяви, а тому суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Отже, судом встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 31.03.2025 у встановлений строк не виконала у повному обсязі її вимоги та не усунула неділків зустрічного позову.
За таких обставин, зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання нерухомого майна особистою приватною власністю, поділ спільного майна подружжя, слід вважати неподаною і повернути позивачу.
Керуючись ст.ст. 175-177, 185, 258-261, 353, 354-355 ЦПК України, суд,-
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання нерухомого майна особистою приватною власністю, поділ спільного майна подружжя вважати неподаною і повернути позивачу разом із доданими до неї документами.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала складена 16.04.2025.
Суддя Ж. І. Кордюкова