Справа № 727/8283/24
Провадження № 1-кп/727/61/25
08 квітня 2025 року м. Чернівці
Шевченківський районний суд м. Чернівці у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці клопотання захисника ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді від 07.02.2024
у кримінальному провадженні №62023000000000944 від 30.10.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 368 КК України,
за участю сторін кримінального провадження та учасників судового провадження:
за участю прокурора - ОСОБА_6 ,
за участю обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
за участю захисників обвинувачених - ОСОБА_7 , ОСОБА_3 ,
ОСОБА_8 ,
В провадженні Шевченківського районного суду м. Чернівці знаходиться кримінальне провадження №62023000000000944 від 30.10.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 368 КК України на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
В підготовчому судовому засіданні захисником обвинуваченої ОСОБА_5 про скасування арешту майна, в якому просить скасувати арешт рухомого і нерухомого майна, накладені ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07.02.2024, що належить обвинуваченій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в частині накладення на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; транспортний засіб марки RENAULT SANDERO, 2019р.в., з VIN НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 ; грошові кошти у сумі 600 доларів США, 1500 євро, 200 євро, 100 євро (що поміщені окремо до гаманця Kenzo та є власністю ТОВ “ДІССЕТ», уповноваженим представником якого на підставі довіреності є ОСОБА_9 ); грошові кошти у сумі 8300 гривень.
В обґрунтування клопотання посилається на те, що в ході здійснення досудового розслідування, 07.02.2024 року 07.02.2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м.Києва ОСОБА_10 у справі № 757/5363/24-к виніс ухвалу, якою задовольнив клопотання клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах другого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень у сфері службової діяльності Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_11 , погоджене прокурором другого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_12 про накладення арешту на майно ОСОБА_13 в рамкам кримінального провадження № 620023000000000944 від 30.10.2023 року.
Зокрема, ухвалою суду накладено арешт на рухоме та нерухоме майно, що належить підозрюваній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , а саме на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; транспортний засіб марки RENAULT моделі SANDERO, 2019 р.в., з VIN НОМЕР_4 , д.н.з. НОМЕР_2 ; грошові кошти у розмірі 600 доларів США, 1500 Євро, 200 Євро, 100 Євро (що поміщені окремо до гаманця Kenzo) та грошові кошти в сумі 7 300 грн, (8300 грн. згідно протоколу обшуку) 1 735 Євро, 2000 Євро та 141 000 грн., що вилучені 20.01.2024 року в ході проведення обшуку за адресою: м.Чернівці, вул.Рівненська, 48.
Судовий розгляд справи 07.02.2024 року відбувся без участі ОСОБА_5 та її захисника.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Вирішуючи питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно статей 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину.
При цьому, у відповідності до ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Щодо накладення арешту грошові кошти, які є власністю чоловіка обвинуваченої ОСОБА_5 - ОСОБА_14 та обвинуваченої ОСОБА_5 .
Старшим слідчим в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_15 у складі слідчої групи, яка здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 6202300000000944, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.10.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, із посиланням на частину третю статті 233 КПК України без ухвали слідчого судді на підставі рішення слідчого проведено обшук із проникненням до житла ОСОБА_14 , яке належить йому особисто на праві власності.
Обшук здійснено у період часу з 19 год. 25 хв. 29 січня 2024 року до 01 год. 35 хв. 30 січня 2024 року за адресою: м.Чернівці, вул.Рівненська, 48 у ході якого вилучено: предмети, цінності, грошові кошти, детальний опис який відображено у описі предметів і документів, що долучено до протоколу обшуку.
Під час обшуку було вилучено особисті грошові кошти чоловіка обвинуваченої, ОСОБА_14 , у сумі 141 000 гривень, 3735 євро. Дані грошові кошти зберігались в спальні у вільному доступі та були надані ОСОБА_14 особисто на вимогу слідчого. Всі купюри були негайно перевірені співробітниками ДБР за серією та номерами, в ході чого була встановлена їх непричетність до кримінального провадження № 62023000000000944. Грошові кошти є частиною заробітної плати чоловіка ОСОБА_14 та пенсії, що підтверджується документально, в т.ч. відображено в деклараціях державного службовця. Гроші були зібрані з метою лікування, протезування у лікаря-стоматолога, ремонт будинку.
До протоколу невідкладного обшуку ОСОБА_14 долучив свої зауваження на окремому аркуші (6 арк.), де виклав інформацію про походження коштів та зафіксував прохання розглядати питання щодо подальшої їх долі за його участі. Проте, суд проігнорував дані обставини. Слідчий у протоколі обшуку не вказав жодних правових підстав та будь-якого обґрунтування для їх вилучення, і обмеження таким чином права власності їх володільця.
Натомість, під час обшуку слідчому ОСОБА_14 було пред'явлено документи, зокрема банківські квитанції та фіскальні чеки щодо придбання іноземної валюти, повідомлено про відображення сум готівкових коштів у деклараціях державного службовця , за період, що охоплює 2022-2023 роки. В тому числі, у декларації вказано усі готівкові кошти, які належать мені та інше належне мені майно. Дана декларація розміщена у вільному доступі на веб-сайті https://public.nazk.gov.ua/documents/list.
Обвинувачена ОСОБА_5 також видала добровільно слідчому 8300 грн., що зафіксовано в протоколі невідкладного обшуку.
Щодо грошових коштів, які належать директору ТОВ «ДІССЕТ» ОСОБА_16 та на момент проведення обшуку перебували на збереженні у ОСОБА_5 на підставі довіреності.
У протоколі невідкладного обшуку від 29.01.2024 містяться зауваження адвокатів про те, що кошти в сумі 600 дол. США, 1500 Євро, 200 Євро, 100 Євро, які окремо поміщені в гаманці Kenzo є власністю подруги підозрюваної ОСОБА_16 , яка разом із сім'єю проживає в Німеччині та не має відношення до кримінального провадження в рамках якого проводилась зазначена слідча дія.
Так, на підставі довіреності від 13.02.2020 року, НОЕ 616818, посвідченої приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області ОСОБА_17 , за реєстровим № 293, ОСОБА_16 уповноважила ОСОБА_5 бути її представником з усіма необхідними повноваженнями в усіх без винятку установах, подавати та отримувати належні документи. Представляти інтереси ОСОБА_16 як учасника (засновника), співзасновника ТОВ «ДІССЕТ» (ідентифікаційний код 41099439), брати участь у загальних зборах товариства у процесі голосування з усіма правами учасника.
ОСОБА_5 є уповноваженою особою на здійснення господарської діяльності ТОВ «ДІССЕТ».
Згідно з Витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ТОВ «ДІССЕТ» належить земельна ділянка площею 0.0414 га з кадастровим номером 7310136300:09:001:0107 з цільовим призначенням для обслуговування магазину з приймальним пунктом склотари у м.Чернівці, бульвар Героїв Крут, 20-А.
Згідно з Витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ТОВ «ДІССЕТ» належить нежитлова будівля (косметологічний салон загальною площею 185.80 кв.м та магазин загальною площею 271.60 кв.м.).
На підставі договору оренди нерухомого майна №10/2022-1з додатками, укладеного між ТОВ «ДІССЕТ» та ФОП ОСОБА_18 , договору оренди від 03.06.2019 року з додатками укладеного між ТОВ «ДІССЕТ» та ФОП ОСОБА_19 . Надходження коштів від орендарів підтверджуються випискою по рахунку ТОВ «ДІССЕТ» за період з 01.01.2023 по по 12.04.2024 року на загальну суму 50 400.00 грн.
У матеріалах клопотання про арешт майна як і у постанові про визнання речовими доказами грошові кошти, не зазначено та належним чином не вмотивовано, яким чином вищевказані грошові кошти мають відношення до кримінального провадження, які саме сліди вчинення злочину могли залишитися на них та чи можливо їх використовувати як речовий доказ у даному кримінальному провадженні.
Подальше застосування арешту на майно на даному етапі досудового розслідування, вплине на здійснення, правомірної господарської діяльності товариства, тобто унеможливить її, що є надмірним порушенням прав юридичної особи.
Відповідно до КПК України обмеження прав власника щодо належного йому майна можуть мати місце у зв'язку з тим, що відповідні речі містять відомості, які мають значення для кримінального провадження. Відповідні обмеження мають бути розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження. З урахуванням досліджених обставин в цьому кримінальному провадженні станом на час надання дозволу на проведення обшуку потреби досудового розслідування, можливо, виправдовували саме такий ступінь втручання у права та свободи особи з метою виконання завдань кримінального провадження.
Разом з цим, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.
Таким чином, грошові кошти, та інше майно, які були вилученні під час невідкладного обшуку належать особисто обвинуваченій ОСОБА_5 (8 300 грн.), її чоловіку ОСОБА_14 (141 000 грн., 3735 євро), ТОВ «ДІССЕТ» (600 доларів США, 1500 Євро, 200 Євро, 100 Євро) і жодним чином не відносяться до кримінального провадження. А відтак, у разі відсутності підстав вважати вилучене майно таким, що містить інформацію про факти підготовки, координування спланованих дій та вчинення кримінальних правопорушень мають бути повернуті власнику.
В тому числі, ОСОБА_5 вважає необгрунтованим і накладення арешту на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та транспортний засіб марки RENAULT моделі SANDERO, 2019 р.в., д.н.з. НОМЕР_2 з підстав викладених вище.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Амюр проти Франції» , «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна- Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію «законів».
Відповідно до Постанови Європейського Суду з прав людини від 09 червня 2005 року по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Європейським Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності та не було свавільним.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (частина перша статті 174 КПК України).
Підставою скасування арешту майна є ухвала слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано; винесення прокурором постанови про закриття кримінального провадження; ухвалення судового рішення, яким закінчується судовий розгляд.
В судовому обвинувачена ОСОБА_5 клопотання підтримала та просила задовольнити.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання.
Суд, вислухавши пояснення учасників судового провадження, зазначає наступне.
За приписами ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 4 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. .
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Водночас, слід враховувати, що арешт майна є триваючим втручанням, тому навіть правильне рішення про арешт майна може з часом втратити свою обґрунтованість в результаті зміни важливих обставин або виявлення чи виникнення нових обставин. Це може потребувати зміни в режимі арешту майна і навіть його скасування. Ці рішення є не менш важливими в контексті забезпечення права на мирне володіння майном, оскільки з плином часу втручання з боку держави вимагає все більш переконливих аргументів.
З іншого боку, помилкове рішення про скасування арешту майна може спричинити не менш серйозні наслідки, ніж відмова у застосуванні такого арешту, що, врешті, може позначитися як на забезпеченні можливості успішного кримінального провадження, так і на правах інших осіб, на забезпечення яких спрямований такий арешт.
Судом встановлено, що в ході досудового розслідування ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07.02.2024 накладено арешт на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; транспортний засіб марки RENAULT SANDERO, 2019р.в., з VIN НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 ; грошові кошти у сумі 600 доларів США, 1500 євро, 200 євро, 100 євро (що поміщені окремо до гаманця Kenzo та є власністю ТОВ “ДІССЕТ», уповноваженим представником якого на підставі довіреності є ОСОБА_5 ); грошові кошти у сумі 8300 гривень.
Квартира, що розташована за адресою: м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 109/66 та транспортний засіб марки RENAULT SANDERO, 2019р.в., з VIN НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 є власністю обвинуваченої ОСОБА_5 , що підтверджено витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 30.01.2024 та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 відповідно.
Посилання захисника на те, що грошові кошти у сумі 600 доларів США, 1500 євро, 200 євро, 100 євро, що поміщені окремо до гаманця Kenzo, є власністю ТОВ “ДІССЕТ», а не обвинуваченої ОСОБА_5 не підтверджено в ході розгляду клопотання.
Щодо грошових коштів у сумі 8300 гривень зазначено, що це власність обвинуваченої ОСОБА_5 .
Як вбачається з ухвали Печерського районного суду м. Києва від 07.02.2024, метою арешту майна є забезпечення конфіскації майна, як виду покарання.
Санкція ч. 3 ст. 368 КК України передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.
Посилання заявника на порушення його прав власника майна, у даному випадку не можна прийняти, оскільки заявник не позбавлений можливості володіти зазначеним майном, а обмеження можливості розпоряджатися та користуватись ним носить тимчасовий характер та прямо передбачено кримінальним процесуальним законом на час, необхідний для розгляду кримінального провадження.
Крім того, за вказаних обставин певне тимчасове втручання в реалізацію права власності, яке прямо передбачено законом, не суперечить змісту статті 1 Першого протоколу Європейської конвенції з прав людини, оскільки переслідує легітимну мету в суспільних інтересах розгляду кримінального провадження, з дотриманням справедливого балансу інтересів.
З урахуванням викладеного, клопотання про скасування арешту майна задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 174, 315, 369-372 КПК України, суд
Відмовити в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді від 07.02.2024.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1