Справа № 726/1265/25
Провадження №3/726/228/25
Категорія 305
16.04.2025 м. Чернівці
Суддя Садгірського районного суду м. Чернівці Асташев С. А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Управління патрульної поліції в Чернівецькій області ДПП НП України щодо:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця за національністю, із вищою освітою, приватного підприємця, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно із даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 846615 від 02.04.2025, складеного щодо ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП, 02.04.2025 о 12:40 в м. Чернівці вул. Калинівська, 13-А, гр. ОСОБА_1 , висловлювався нецензурною лайкою в сторону гр. ОСОБА_2 , чим порушив громадський порядок і спокій громадян і таким чином вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судове засідання працівниками поліції доставлений не був та не з'явився на виклик суду, хоча про дату, час та місце розгляду повідомлявся належним чином. Поважних причин неявки суду не повідомив, жодних клопотань від нього не надходило.
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З метою забезпечення своєчасного розгляду справи про адміністративне правопорушення та враховуючи факт належного повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про розгляд справи щодо нього, за відсутності поважних причин неявки, оскільки таких суду не надано, вважаю за можливе розглянути справу про адміністративне правопорушення.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та зібрані у ній докази та надавши їм відповідну правову оцінку, доходжу такого висновку.
Згідно із вимогами ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне з'ясування обставин у справі.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 173 КУпАП дрібним хуліганством визнається нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок та спокій громадян.
Основним безпосереднім об'єктом хуліганства є суспільні відносини у сфері громадського порядку. Громадський порядок це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає зокрема у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу.
Хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок та обумовлені мотивом неповаги до суспільства з метою задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, безпричинно, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного приводу.
Отже, суб'єктивна сторона такого правопорушення (дрібне хуліганство), полягає в неповазі до суспільства, у демонстрації свої зневаги до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству.
Інакше кажучи, одним з елементів суб'єктивної сторони дрібного хуліганства є мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
Так, особливість мотиву хуліганства полягає у причинній зумовленості. Спонуки вчинити такі дії можуть бути різні. Поєднує їх те, що вони, здебільшого, позбавлені будь-якої необхідності, нерідко постають із бажання особи показати свою ніби вищість (винятковість), чи з розгнузданого самолюбства, пов'язаного з неповагою до особи, людської гідності, байдужим ставленням до законів і правил поведінки (постанова ВСУ від 04.10.2012 у справі № 5-7к12).
Суб'єктом адміністративної відповідальності за дрібне хуліганство є фізична осудна особа, що на момент скоєння правопорушення досягла 16-річного віку.
Отже для доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, слід встановити наступне:
- факт вчинення діяння - нецензурної лайки чи інших дій;
- настання наслідків у вигляді порушення громадського порядку і спокою громадян;
- причинно-наслідковий зв'язок між діяннями та наслідками;
- хуліганський мотив поведінки особи.
Разом з тим протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 846615 від 02.04.2025 хоча і містить вказівку на порушення громадського порядку та спокою громадян, однак не вказано в чому саме це проявлялося та до матеріалів справи не долучено доказів такого порушення. Тобто, співробітниками поліції не розкрито наслідки порушення громадського порядку і спокою громадян, настання яких прямо передбачене диспозицією ст. 173 КУпАП як обов'язкова ознака об'єктивної сторони правопорушення.
На доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, передбаченому ст. 173 КУпАП, долучено лише заяву про вчинене правопорушення та письмові пояснення потерпілої ОСОБА_2 у яких остання просить притягнути до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який вчинив хуліганські дії, а саме 02.04.2025 на ринку висловлювався нецензурними словами у її сторону та не реагував на зауваження.
Проте такі пояснення не можуть бути єдиним доказом вини ОСОБА_1 оскільки того дня у нього виник конфлікт із ОСОБА_2 на яку також складено протокол про адміністративне правопорушення, а тому між ними вже склалися неприязні відносини, а цінність свідка полягає в його безпосередньому об'єктивному сприйнятті обставини справи за допомогою органів чуттів і відсутності юридичної зацікавленості у вирішенні справи. Саме з огляду на своє нейтральне становище людина здатна об'єктивно та правильно засвідчити події і факти так, як вони дійсно відбувалися для можливості уникнення формалізму та зловживання процесуальними правами.
Крім того, до матеріалів справи долучено відеозпис із нагрудного реєстратору поліцейського № 476056 на якому зафіксовано обставини оформлення матеріалів справи та відеозапис із камери на місці події, яка зафіксувала момент події щодо якої складено протокол.
Зокрема на відео видно як біля контейнера ОСОБА_1 зупинився візок для того, щоб розгрузити товар, однак ненадовго та в цей час люди могли проходити повз. Після цього ОСОБА_2 зробила зауваження ОСОБА_1 на що вони один одного образили нецензурними словами.
Водночас вказана подія тривала усього 1 хвилину та у результаті таких дій громадський порядок та спокій громадян не було порушено.
Більше того, сам ОСОБА_1 у письмових поясненнях вказує, що причиною його дій були саме неправомірні звинувачення ОСОБА_2 , а тому його дії не можуть бути розцінені як хуліганські, чи такі які були пов'язані із неповагою до особи, людської гідності, а також неможливо стверджувати про їх безпричинність.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Перекладання такого обов'язку на суд не допускається.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Відповідно до ч. 3 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Враховуючи, що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість (більш кримінальна), а тому з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.
Так, в даному конкретному випадку, належних та допустимих доказів вчинення неправомірних дій ОСОБА_1 , які б охоплювалися поняттям «дрібне хуліганство» матеріали справи не містять.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно із положеннями п. 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП у справі про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) виносить постанову про закриття справи.
За таких обставин доходжу висновку про недоведеність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, а тому провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП слід закрити, на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст.62 Конституції України, п.1 ст.247, ст.ст. 7, 173, 251, 254, 280, 284, 294 КУпАП, суддя
Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - закрити, на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду через Садгірський районний суд м. Чернівці протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.
СуддяС. А. Асташев