Справа№ 718/919/25
Провадження№ 3/718/218/25
"16" квітня 2025 р. м. Кіцмань Чернівецька область
Суддя Кіцманського районного суду Чернівецької області Масюк Л.О. розглянувши матеріали справи, які надійшли від Вижницького РВП ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт № НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешканця АДРЕСА_1 , за ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
До Кіцманського районного суду Чернівецької області 03.04.2025 року повторно надійшли матеріали справи за протоколом про адміністративне правопорушення: серії ВАД № 655148 від 20.03.2025 року відповідно до змісту якого 20.03.2025 року близько 13:30 год. ОСОБА_1 перебуваючи по місцю проживання в АДРЕСА_1 вчинив сварку зі своєю дружиною ОСОБА_2 , в ході якої ображав її нецензурною лайкою та шарпав за верхній одяг, при цьому була присутня їх неповнолітня донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка налякалася дій свого батька, внаслідок чого було завдано шкоди психічному здоровю неповнолітньої ОСОБА_3 , чим вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.173-2 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не прибув, хоча своєчасно та належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про доставку СМС повідомлення. Причини неявки суду не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подавав.
Стаття 6 Європейської конвенції про захист прав людини (далі -Конвенція) гарантує право на справедливий судовий розгляд. Вона закріплює принцип верховенства закону, на якому будується демократичне суспільство, і найважливішу роль судової системи в здійсненні правосуддя.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини невід'ємними частинами «права на суд» слід розглядати, зокрема, наступні вимоги : вимога «змагальності» процесу відповідно до статті 6 Конвенції передбачає наявність можливості бути поінформованим і коментувати зауваження або докази, представлені протилежною стороною, в ході розгляду; право на «публічне слухання», що передбачає право на усне слухання і особисту присутність сторони в цивільному судовому процесі перед судом (Екбатані проти Швеції (Ekbatani v. Sweden, 26 травня 1988 р., номер заяви 10563/83, пп. 24- 33); право на ефективну участь (T. та V. проти Сполученого Королівства,16 грудня 1999 р., номер заяв 24724/94; 24888/94, пп. 83-89).
Стаття 6 Конвенції головним чином служить для визначення того, чи були надані особі достатні можливості викласти свою позицію і оскаржити докази, які він вважав недостовірними. (Каралевічус проти Литви (Karaleviиius v. Lithuania), 6 червня 2002 р., номер заяви 53254/99).
Враховуючи, що ОСОБА_1 повідомлявся про час та місце розгляду справи, однак в судове засідання не з'явився, заяв чи клопотань до суду не подав, суддя приходить до висновку, що йому були надані достатні можливості викласти свою позицію і оскаржити докази, а тому справу слід розглянути на підставі наявних у справі матеріалів та доказів.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне з'ясування обставин по справі.
При розгляді кожної справи суддя зобов'язаний з'ясувати обставини, передбачені ст. 280 КУпАП, а винесене у справі судове рішення має ґрунтуватись на конкретних доказах.
Згідно вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП, передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Частиною 2 ст. 173-2 КУпАП, передбачено адміністративну відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Згідно Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, передбаченому ч.2 ст. 173-2 КУпАП підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 655148 від 20.03.2025 року; протоколом прийняття заяви ОСОБА_2 про кримінальне правопорушення та іншу подію від 20.03.2025 року, письмовими поясненнями ОСОБА_2 , терміновим заборонним приписом стосовно кривдника серія АА №450566 від 20.03.2025 року, що свідчить про те, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, а саме домашнє насильство відносно своєї дружини в присутності неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Дослідивши матеріали справи, та оцінивши зібрані в ній докази, аналізуючи їх точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, а його вина у вчиненому доведена повністю.
Разом з тим, враховуючи особу правопорушника, а саме те, що дане порушення не потягло за собою будь яких наслідків, суд вважає за можливе визнати вчинене ним правопорушення малозначним та вважає за можливе звільнити його від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням, що за своїм видом є справедливим для його виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як ним самим, так і іншими особами.
Згідно 22 КУпАП України, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення, орган (посадова особа), уповноважений розглядати справу, може звільнити правопорушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Відповідно до ч. 2 ст. 284 КУпАП при оголошенні усного зауваження, виноситься постанова про закриття справи.
Керуючись, ст. ст. 22, 33,ч.1 173-2, 284, 294 КУпАП,-
Визнати виннуватим ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП.
Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст. 173-2 КУпАП, та оголосити йому усне зауваження на підставі ст..22 КУпАП.
Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі ч. 2 ст. 284 КУпАП .
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Чернівецького апеляційного суду через Кіцманський районний суд.
Суддя Кіцманського
районного суду: Масюк Л.О.