Справа № 718/408/25
Провадження 2-а/718/11/25
"16" квітня 2025 р. м.Кіцмань Чернівецька область
Кіцманський районний суд Чернівецької області під головуванням судді Скорейка В.В., за участю секретаря судового засідання Безушко М.Д., позивача ОСОБА_1 , його представника адвокатка Бугая В.Д., розглянувши у відкритому судовому засідання справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області, поліцейського офіцера громади СВГ ВП майора поліції Ілюка Дмитра Павловича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,-
До Кіцманського районного суду Чернівецької області звернувся ОСОБА_1 з описаним вище адміністративним позовом, який обґрунтовано тим, що 09.02.2024 поліцейський офіцер громади СВГ ВП майор поліції Ілюк Дмитро Павлович виніс постанову ГАБІ № 909876 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП.
Позивач вважає, що оскаржувана постанова є незаконною, при її винесенні порушено його права, у позовній заяві повідомив, що 26.01.2024 близько 21 год 26 хв він звернувся до поліції та повідомив про викрадення півня зі свого господарства, однак замість того, щоб з'ясувати всі фактичні обставини справи, відповідач обмежився тим, що притягнув його до адміністративної відповідальності та наклав адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн.
У позовній заяві позивач стверджує, що будь-яких доказів на підтвердження факту вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП, матеріали справи не містять, а також не містять доказів наявності ознак суб'єктивної сторони правопорушення, а саме прямого умислу особи на здійснення завідомо неправдивого виклику працівників поліції, вважає факт вчинення ним вказаного адміністративного правопорушення не доведеним.
Ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 13.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами позовного провадження окремих категорій термінових адміністративних справ з повідомлення (викликом) сторін.
Ухвалою від 24.02.2025 відповідачу продовжено строк на подачу відзиву.
06 березня 2025 до суду через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач вважає позов безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
У відзиві відповідач, серед іншого, повідомив, що виїздом на місце слідчо-оперативна група встановила, що інформація позивача про викрадення п'ятьох курей з його господарства не знайшла свого підтвердження, заявник ОСОБА_2 відмовився виходити із домоволодіння, відмовився від розгляду свого повідомлення про крадіжку курей та надавати будь-які пояснення поліцейським, поводився агресивно, відмовлявся впускати поліцейських СОГ на територію господарства для огляду місця події, від нього відчувався різкий запах алкоголю.
Крім того, у відзиві відповідач стверджує, що 26.01.2024 окрім повідомлення про викрадення курей, о 21:26 годині позивач здійснив завідомо неправдивий виклик поліцейських, вказавши про крадіжку півня, а його поведінка була аналогічною до вищеописаної. З'ясувавши усі обставини справи ПОГ ОСОБА_3 прийняв рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП у виді штрафу на суму 3 400 гривень, а оскаржувана постанова була направлена 27.02.2024 відділенням поліції № 2 (м. Кіцмань) ЧРУП ГУНП для примусового стягнення у порядку ст.308 КУпАП.
До відзиву представником відповідача долучено клопотання/заяву щодо виклику свідків, в якій ОСОБА_4 просить викликати та допитати в якості свідків поліцейських офіцера громади ОСОБА_3 , старшого дізнавача ОСОБА_5 , оперуповноваженого сектору кримінальної поліції ОСОБА_6 , які, перебуваючи в складі слідчо-оперативної групи, виявили адміністративне правопорушення позивача, можуть підтвердити факт вчинення ним завідомо неправдивого виклику та уточнити обставини його скоєння.
Ухвалою суду від 04.04.2025 клопотання про виклик свідків задоволено.
Дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення сторін та свідків, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав повністю, повідомив, що нічого не знав про оскаржувану постанову. У січні 2025 року виконавча служба заблокувала йому рахунки. Поліцію викликав через крадіжку курей, яких загриз пес або лисиця.
Представник позивача адвокат Бугай В.Д. також підтримав позицію свого довірителя та повідомив, що 26.01.2024 ОСОБА_1 викликав поліцію через крадіжку курей вартістю 300-400 грн. кожна, прибувши на місце події, поліцейські не відрекомендувалися, нічого не перевіряли, у них виник конфлікт.
Представник відповідача Волковська Н.В. в судовому засіданні заперечила проти задоволення позову з мотивів, зазначених у відзиві.
Як встановлено з матеріалів справи, постановою ГАБІ № 909876 від 09.02.2024 по справі про адміністративне правопорушення, ПОГ СВГ ВП ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області майор поліції Ілюк Дмитро Павлович постановив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді 3 400 гривень штрафу та на підставі ч.2 ст.308 КУпАП у разі несплати ОСОБА_1 штрафу протягом 15 днів з метою примусового виконання цієї постанови органу державної виконавчої служби стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу 6 800 гривень за те, що 26.01.2024 близько 21 год 26 хв до поліції звернувся позивач, який проживає по АДРЕСА_1 , та повідомив про крадіжку півня, однак, перебуваючи у нетверезому стані, повідомив про подію, якої насправді не було, чим вчинив завідомо неправдивий виклик.
За змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 945839, 26.01.2024 близько 21 год 26 хв до поліції звернувся ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , та повідомив, що у нього викрали півня, однак, перебуваючи у нетверезому стані, повідомив подію, якої не було, чим вчинив завідомо неправдивий виклик.
Факт описаного виклику поліцейським ОСОБА_1 зафіксовано також у рапорті від 26.01.2024 (ЄО за № 430 від 26.01.2024), відповідно до якого заявник, зокрема, повідомив, що здійснив завідомо неправдивий виклик, заперечивши факт крадіжки півня та відмовився від дачі будь-яких пояснень.
У рапорті дізнавача сектору дізнання ВП №2 ЧРУП ГУ НП в Чернівецькій області Б.Хорбут від 26.01.2024 року, серед іншого, зазначено що заявник ОСОБА_1 на подвір'я домогосподарства поліцію не впускає, повідомив, що не бажає розглядати його повідомлення.
У листі ВП № 2 (м. Кіцмань) ЧРУП ГУ НП в Чернівецькій області від 12.02.2024 № 1234, адресованому ОСОБА_7 , повідомлено, що його звернення, в межах компетенції, розглянуто, у ході розгляду вивчено наведені у його зверненні питання, за результатами яких його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП.
Свідок ОСОБА_5 - старший дізнавач - повідомила, що була у складі СОГ та виїжджала до позивача з приводу його по вломлення на «102» про крадіжку п'яти курей. ОСОБА_1 не впускав СОГ на подвір'я, ображав. Подія фіксувалася на боді-камеру свідка. Того ж дня через деякий час ОСОБА_1 повторно викликав поліцію через крадіжку півня. Однак, знову позивач не впускав СОГ на подвір'я для огляду місця події, ображав, говорив, що нічого не сталося.
Свідок ОСОБА_6 - оперуповноважений - повідомив суду, що 26.01.2024 він у складі СОГ виїхав за повідомленням в с. Мамаївці. Прибули до домогосподарства позивача, він перебував на подвір'ї. ОСОБА_1 заборонив СОГ зайти на своє подвір'я, висловлював невдоволення про роботу ПОГ ОСОБА_3 , органів місцевого самоврядування, факти «кришування», тощо, лихословив в бік СОГ. СОГ нічого не змогла перевірити. Роз'яснили позивачу про наслідки, передбачені ст. 183 КУпАП. Повертаючись із виїзду за цим повідомленням, в районі заводу «Дьолер» прийшло повторне повідомлення про зникнення в позивача півня. СОГ повернулася до домогосподарства позивача, проте він знову не впускав на подвір'я, виловлював незадоволення діями поліції.
Свідок ОСОБА_3 - ПОГ Мамаївської громади - пояснив суду, що наприкінці січня 2024 року отримав матеріали за фактом викликів позивачем поліції через крадіжку п'яти курей та півня. Ознайомившись із рапортом дізнавача ОСОБА_8 , вивчивши матеріали, свідок встановив, що за викликом позивача СОГ нічого не змогла перевірити, він був п'яний на час приїзду поліцейських. ОСОБА_3 неодноразово приїжджав до господарства ОСОБА_1 в с. Мамаївці, вул. Привокзальна, 35, проте лише одного разу зустрів його біля огорожі. Під час розмови позивач повідомив, що не поважає поліцію, з приводу його викликів 26.01.2024 ОСОБА_1 нічого не хотів пояснювати. Свідок попередив позивача про наслідки, передбачені ст. 183 КУпАП, роз'яснив права в присутності двох понятих, які зазначені в протоколі. Протокол та постанова були надіслані ОСОБА_1 листом з повідомленням про вручення.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно із ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Стаття 183 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань, що тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Диспозиція ст.183 КУпАП передбачає об'єктивну сторону правопорушення - виклик представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає виїзду на місце виклику працівників цієї служби.
За змістом ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Поряд із цим, відповідно до положень ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Наведена норма передбачає покладення на відповідача, як суб'єкта владних повноважень, тягаря доказування наявності складу адміністративного правопорушення у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка у протилежному випадку вважається добросовісною.
Як встановлено з долучених до відзиву на позовну заяву рапортів від 26.01.2024 (ЄО за № 427 від 26.01.2024) та від 27.01.2024 року, заявник ОСОБА_1 заперечив факт крадіжки півня та не бажає надавати будь-які прояснення.
Згідно з роздрукованою адмінпрактикою № 3024019594538105, встановлено, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння 17.01.2024 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП, постанова ГАБІ /457793.
З адмінпрактики № 3024041350790039 встановлено, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння 09.02.2024 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП, постанова ГАБІ /909876.
З роздрукованої адмінпрактики № 3024041349618611, встановлено, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння 26.01.2024 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП, постанова ВАВ /945839.
З адмінпрактики № 3024041347756139, встановлено, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння 26.01.2024 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП, постанова ВАВ /945838.
З роздрукованої адмінпрактики № 3024041312882206, встановлено, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння 26.01.2024 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП, постанова ГАБІ /909875.
З роздрукованої адмінпрактики № 3024058600957080 - ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння 17.02.2024 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП, постанова ГАБІ /909880.
З роздрукованої адмінпрактики № 3024062350011375 - ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння 19.02.2024 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП, постанова ГАБІ /503442.
Також у 2025 році позивач неодноразово викликав поліцію через різні приводи. Рішення з приводу цих викликів наразі не прийнято.
Оцінюючи в сукупності всі зібрані по справі докази, дані, викладені в оскаржуваній постанові, суд критично ставиться до доводів позивача щодо недоведеності факту вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП, а його пояснення у позовній заяві спростовуються наявними у матеріалах справи вищезазначеними доказами.
Про обґрунтованість притягнення позивача до відповідальності за ст.183 КУпАП також вказує те, що матеріали справи не містять будь-яких даних, які б спростовували доводи, викладені в оскаржуваній постанові. При розгляді справи та винесенні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача були належним чином оцінені всі зібрані по справі докази, правильно визначено статтю, якою передбачено відповідальність за вчинення даного правопорушення та застосовано стягнення в межах санкції ст. 183 КУпАП. Оскаржувана постанова відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, є законною та обґрунтованою, а тому позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Крім того, згідно з частинами 3, 4 статті 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Таким чином, право подати клопотання про заміну відповідача або залучення співвідповідача має лише позивач,.
Згідно з ч.4 ст.46 КАС України відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Пунктом 7 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Отже, визначальною ознакою публічно-правового спору, розгляд якого здійснюється у порядку адміністративного судочинства, є наявність серед сторін такого спору відповідача - суб'єкта владних повноважень, котрий у межах спірних правовідносин діє на виконання владних управлінських функцій чи делегованих повноважень.
Згідно з ст.222 КпАП України, справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема органами внутрішніх справ (Національною поліцією). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно із ст. 62 ЗУ «Про національну поліцію» поліцейський під час виконання покладених на поліцію повноважень є представником держави.
Отже, працівники органів і підрозділів Національної поліції (поліцейські) при розгляді справи про адміністративне правопорушення діють від імені органів Національної поліції.
Згідно ч. 1 ст. 13 Закон України «Про Національну поліцію» систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліції; 2) територіальні органи поліції.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 15 Закону № 580-VIII, територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання. Територіальні органи поліції утворює, ліквідовує та реорганізовує Кабінет Міністрів України за поданням Міністра внутрішніх справ України на підставі пропозицій керівника поліції. Структуру територіальних органів поліції затверджує керівник поліції за погодженням з Міністром внутрішніх справ України.
Відповідно до ч.1 ст.17 цього Закону поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання працівника поліції.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ», утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Національної поліції за переліком згідно з додатком 1, зокрема, Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області.
Використання у зазначених вище правових нормах формулювань: «від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення», «розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у ст.222 - 244-20 КУпАП»,- вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.09.2020 року у справі №742/2298/17 та від 26.12.2019 року у справі за №724/716/16-а.
Так, Верховний Суд у вказаній справі виснував те, що у справах про оскарження постанов про адміністративне правопорушення належним відповідачем у таких справах є саме орган, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення інспектори відповідного орану поліції діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені органів Національної поліції.
Судом встановлено, що постанова про адміністративне правопорушення серії ГАБІ № 909876 від 09.02.2024 винесена поліцейським офіцером громади СВГ ВП №2 (м.Кіцмань) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області майором поліції Ілюком Дмитром Павловичем
Отже, органом Національної поліції у даній справі є Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області, від імені якого поліцейський офіцер громади СВГ ВП №2 (м.Кіцмань) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області майором поліції Ілюк Д.П. уповноважений накладати адміністративні стягнення та розглядати справи про адміністративні правопорушення.
Враховуючи вищевказане, суд встановив, що майор поліції Ілюк Д.П. є неналежним відповідачем у справі, а тому в задоволенні позовних вимог до нього слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 2, 72-77, 90, 241-243, 246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області, поліцейського офіцера громади СВГ ВП майора поліції Ілюка Дмитра Павловича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ГАБІ № 909876 від 09.02.2024.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його складення до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
відповідач: Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області, код ЄДРПОУ 40109079, місцезнаходження: вул. Головна, буд. 24, м.Чернівці.
Суддя Василь Скорейко