Рішення від 16.04.2025 по справі 712/3024/25

Справа № 712/3024/25

Провадження № 2-а/712/119/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2025 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого - судді Пономаря В.О.,

за участю: секретаря судового засідання Кеденко Я.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

ОСОБА_2 звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси із указаною позовною заявою, в якій просить поновити строк для звернення до суду, скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № 2838/М/2024 від 23.12.2024, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17 000 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що при складанні постанови порушено норми чинного законодавства, відсутні належні докази правопорушення, а сам позивач фактично надавав працівникам ТЦК електронний військово-обліковий документ у формі витягу з реєстру «Резерв». Вказує, що постанова не містить підтвердження факту відмови позивача у пред'явленні документів, чим порушено вимоги статті 283 КУпАП.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

2. Процесуальні дії та хронологія руху справи в суді

Ухвалою суду від 14.03.2025 поновлено позивачу строк для звернення до суду з позовом та відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Цією ж ухвалою, у порядку ч. 4 ст. 9, ст. 80 КАС України, витребувано в ІНФОРМАЦІЯ_2 належним чином засвідчені копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення, складеної щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

В судове засідання, призначене на 24.03.2025, з'явився позивач. Відповідач явку свого представника не забезпечив, а також будь яких заяв щодо причин відсутності в судовому засіданні на адресу суду не направив. Також до суду не надійшли витребувані ухвалою від 14.03.2025 докази. У зв'язку з цим, розгляд справи відкладено до 10.04.2025.

Однак станом на дату ухвалення судового рішення до суду не надійшли витребувані у відповідача належним чином засвідчені копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. Додатково пояснив, що він намагався пред'явити працівникам ТЦК та СП військово-обліковий документ в «Резерв+», про те не зміг цього зробити оскільки зазначений додаток належним чином не загружався, а працівники ТЦК та СП не надали йому змогу принести витяг з «Резерв+», який був неподалік в автомобілі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки до суду не повідомив, клопотання про відкладення судового засідання не подавав.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Крім того, ч. 2 ст. 175 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

З огляду на вказане, враховуючи, що ч. 1 ст. 286 КАС України передбачено обмежений строк вирішення судом справ цієї категорії, суд вирішив провести розгляд на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.

Рішення у справі ухвалено та проголошено 16.04.2025 в порядку, передбаченому абз. 2 ч. 1 ст. 227 КАС України.

3. Фактичні обставини, встановлені судом

З копії постанови по справі про адміністративне правопорушення № 2838/М/2024 від 23.12.2024 судом встановлено, що начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 винесено постанову, відповідно до якої 22.12.2024 стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. У цьому протоколі зазначено, що 22.12.2024 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 під час перевірки облікових даних ОСОБА_1 не пред'явив на вимогу уповноваженої особи військово-обліковий документ через його відсутність.

Отже, під час дії особливого періоду громадянин порушив вимоги ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та абз. 3 п.п. 10-1 п. 1 Правил військового обліку, які є додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487.

Зазначеною постановою на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 17 000 грн.

4. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон № 3543) встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 1 Закону № 3543, особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».

Верховною Радою України 24.02.2022 прийнято Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-ІХ, яким затверджено указ Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб.

Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України та діє на теперішній час.

Обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації передбачені ст. 22 Закону № 3543.

Так, ч. 6 ст. 22 Закону № 3543 передбачає, що у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.

Під час перевірки документів уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, а також може використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.

При цьому, в даній статті унормовано, що вимоги, зазначені у ч. 6 ст. 22, стосовно проведення уповноваженими представниками територіального центру комплектування та соціальної підтримки фото- і відеофіксації процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, застосовуються з 17.07.2024, згідно із Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-IX .

Стаття 210-1 КУпАП визначає покарання за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Частина 3 вказаної статті передбачає, зокрема, накладення штрафу на громадян за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Досліджуючи доводи позивача про те, що додаток «Резерв+» є тим мобільним додатком через який формується військово-обліковий документ в електронній формі, суд установила таке.

За правилами п. 2 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Порядок № 559) військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється):

-в електронній формі засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста та/або Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації);

-у паперовій формі на бланку, форма якого затверджується постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559.

Відповідно до вимог пунктів 6-7 Порядку № 559 військово-обліковий документ в електронній формі формується засобами:

-електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста, зокрема з використанням його мобільного додатка;

-державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони;

-порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації).

Військово-обліковий документ в електронній формі формується на безоплатній основі за бажанням особи після проходження нею електронної ідентифікації та автентифікації.

Формування та відображення військово-облікового документа в електронній формі здійснюється автоматично за умови підключення електронного пристрою до Інтернету та наявності у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей, визначених у пункті 8 цього Порядку.

У військово-обліковому документі в електронній формі відображається унікальний електронний ідентифікатор у вигляді двовимірного штрихкоду (далі QR-код військово-облікового документа).

За правилами п. 8-1 Порядку № 559 QR-код військово-облікового документа містить відомості про військово-обліковий документ в електронній формі, які за допомогою відповідних технічних засобів можна відтворити у формі, придатній для зчитування, зокрема у візуальній.

Відповідно до п. 9 Порядку № 559 військово-обліковий документ в електронній формі (у тому числі роздрукований) та військово-обліковий документ у паперовій формі мають однакову юридичну силу.

Згідно з інформації, яка міститься на сторінці застосунку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, «Резерв+» це Електронний кабінет призовників, військовозобов'язаних та резервістів. До того ж, на цій сторінці у розділі «Якими нормативно-правовими актами регулюється функціонування «Резерв+» указано, що перш за все це Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» від 16.03.2017 № 1951-VIII (далі Закон №1951).

Відповідно до ч. 1 ст. 14-1 Закону №1951 електронний кабінет це персональний кабінет (захищений відокремлений веб-сервіс), за допомогою якого призовнику, військовозобов'язаному, резервісту, який пройшов електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації про його персональні та службові дані, а також до послуг. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Аналіз викладених норм законодавства дає підстави суду дійти висновку, що додаток «Резерв+» є тим мобільним додатком через який формується військово-обліковий документ в електронній формі, а дійсність сформованого військово-облікового документа підтверджується QR-кодом.

За таких обставин, пред'явлення мобільного додатку «Резерв+» є виконанням військовозобов'язаним вимог ч. 6 ст. 22 Закону № 3543.

Не є спростованими обставини, що ОСОБА_1 22.12.2024 намагався пред'явити представнику ІНФОРМАЦІЯ_2 електронний військово-обліковий документ за допомогою мобільного додатку «Резерв+», адже уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський зобов'язані, з 17.07.2024, здійснювати фото- і відеофіксацію процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації.

Також суд бере до уваги, що відповідно до примітки до ст. 210 КУпАП, положення ст. 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Аналіз указаних норм дає підстави стверджувати про те, що положення ч. 6 ст. 22 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та відповідних підзаконних нормативних актів щодо обов'язку в період проведення мобілізації мати при собі військово-обліковий документ мають безумовну дію. Водночас примітка до ст. 210 КУпАП визначає, що за певних обставин (дані є у Реєстрі і в особи, яка здійснює перевірку є можливість їх перевірити через Реєстр) діяння не є правопорушенням, передбаченим ст. 210, 210-1 КУпАП.

На підтвердження позовних вимог щодо оскаржуваної постанови позивачем надано копію витягу «Резерв+», сформованого 07.07.2024 о 16:45.

Разом з тим, відповідачем не вказано, які саме відомості (персональні дані) не були оновлені позивачем і не могли бути одержані самостійно відповідачем по справі шляхом електронної інформаційної взаємодії.

З наявних матеріалів справи не вбачається, що відповідачем вживалися заходи щодо отримання персональних відомостей ОСОБА_1 в порядку електронної інформаційної взаємодії, і що внаслідок проведених заходів такі відомості отримати не вдалося.

Отже, відповідачем не доведено наявності передбачених законом умов, за яких ОСОБА_1 міг бути притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 2101 КУпАП.

Частина 2 ст. 77 КАС України передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин справи, суд констатує, що ІНФОРМАЦІЯ_3 не довів правомірності притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, що є підставою для скасування спірної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення.

У зв'язку із викладеним, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими і вмотивованими, а відповідно такими, що підлягають задоволенню.

Пунктом 3 ч. 3 ст. 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи зазначені вище норми процесуального права, суд дійшов висновку про скасування оскаржуваної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення.

Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов задоволено в повному обсязі суд, керуючись ч. 1 ст. 139 КАС України, дійшов висновку, що судові витрати позивача у виді судового збору в розмірі 605 грн 60 коп підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача як суб'єкта владних повноважень.

Керуючись ст. 77, 229, 242, 286 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 від 23.12.2024 № 2838/М/2024 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності - скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 , юридична адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 16.04.2025.

Сторони у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 .

Суддя В.О. Пономар

Попередній документ
126642311
Наступний документ
126642313
Інформація про рішення:
№ рішення: 126642312
№ справи: 712/3024/25
Дата рішення: 16.04.2025
Дата публікації: 17.04.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Соснівський районний суд м. Черкаси
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (16.04.2025)
Результат розгляду: заяву задоволено повністю
Дата надходження: 12.03.2025
Розклад засідань:
24.03.2025 16:00 Соснівський районний суд м.Черкас
10.04.2025 14:00 Соснівський районний суд м.Черкас
16.04.2025 16:45 Соснівський районний суд м.Черкас
Учасники справи:
головуючий суддя:
ПОНОМАР ВІТАЛІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ
суддя-доповідач:
ПОНОМАР ВІТАЛІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ