712/14197/23
2/712/190/25
15 квітня 2025 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
судді Борєйко О.М.
за участю секретаря судового засідання Чорнуцької І.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» звернулось до Соснівського районного суду м. Черкаси з вказаною позовною заявою.
В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що 10 серпня 2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» укладений договір №4597784 про надання споживчого кредиту згідно правил надання коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна», розміщених на сайті https://creditplus.ua/ru/documents.
Згідно умов договору №4597784 про надання споживчого кредиту від 10 серпня 2021 року, сума кредиту становить 10 000 гривень, строк кредиту - 30 днів, дата повернення кредиту - 09 вересня 2021 року; строк кредиту може бути продовженим в порядку та на умовах, визначених в Розділі 4 цього договору.
ТОВ «Авентус Україна» зобов'язання за договором №4597784 про надання споживчого кредиту від 10 серпня 2021 року виконані належним чином.
Відповідачем умови договору №4597784 про надання споживчого кредиту від 10 серпня 2021 року не виконані і отримані грошові кошти не повернуті.
03 травня 2022 року між ТОВ «Авентус Україна», як клієнтом, та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», як фактором, укладений договір факторингу № 03-05/2022, згідно умов якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги в тому числі за договором №4597784 про надання споживчого кредиту від 10 серпня 2021 року, про що відповідача було належним чином повідомлено ТОВ «Авентус Україна» шляхом направлення відповідного повідомлення на електронну пошту відповідача, зазначену останнім при укладенні договору №4597784 про надання споживчого кредиту від 10 серпня 2021 року.
Враховуючи викладене, до позивача згідно договору факторингу № 03-05/2022 від 03 травня 2022 року перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором №4597784 про надання споживчого кредиту від 10 серпня 2021 року, укладеним між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем, в розмірі 32 800 гривень, в тому числі: 10 000 гривень - тіло кредиту; 22 800 гривень - нараховані відсотки.
В зв'язку з невиконанням відповідачем договірних зобов'язань, позивач звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з вказаною позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 32 800 гривень, інфляційні втрати в розмірі 1 054 гривень 89 копійок, 3% річних в розмірі 204 гривні 89 копійок, витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 147 гривні 20 копійок та витрати на правову допомогу в розмірі 10 000 гривень 00 копійок.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 28 грудня 2023 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.
17 квітня 2024 року відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, у зв'язку із звільненням судді ОСОБА_2 у відставку на підставі Рішення Вищої Ради правосуддя № 1049/0/15-24 від 09 квітня 2024 року, за результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим у справі визначено суддю Борєйко О.М.
18 квітня 2024 року матеріали цивільної справи № 712/14197/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передані судді Борєйко О.М.
Ухвалою від 19 квітня 2024 року цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - прийнято до провадження.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просила відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог в зв'язку з їх необгрунтованістю та безпідставністю; заперечила факт укладення будь - яких договорів в електронному вигляді з фінансовими установами, зазначила, що позивачем не надано доказів отримання відповідачем грошових коштів за договором №4597784 про надання споживчого кредиту від 10 серпня 2021 року.
Позивачем надано відповідь на відзив, в якій представник позивача просив задовольнити заявлені позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином; звернувся до суду з заявою про розгляд справи без участі представника позивача, заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомила.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, в разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників судового процесу, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, надані учасниками справи докази, дослідивши їх всебічно, повно, об'єктивно, безпосередньо в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши всі обставини справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
10 серпня 2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладений договір про надання споживчого кредиту №4597784, який підписаний електронним підписом відповідача, засвідченим одноразовим ідентифікатором М817322.
Згідно п.1.3 договору про надання споживчого кредиту №4597784 від 10 серпня 2021 року, загальний розмір кредиту становить 10 000 гривень.
Відповідно до п.1.4 договору про надання споживчого кредиту №4597784 від 10 серпня 2021 року, строк кредиту становить 30 днів.
Згідно п.1.5 договору про надання споживчого кредиту №4597784 від 10 серпня 2021 року, стандартна процентна ставка становить 1,9% в день, тип процентної ставки - фіксована.
Відповідно до п.2.1 договору про надання споживчого кредиту №4597784 від 10 серпня 2021 року, кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем з метою отримання кредиту.
Згідно п.2.4 договору про надання споживчого кредиту №4597784 від 10 серпня 2021 року, кредит вважається наданим в день перерахування ТОВ «Авентус Україна» суми кредиту (загального розміру) за реквізитами згідно з п.2.1 договору.
ТОВ «Авентус Україна» зобов'язання перед відповідачем за договором про надання споживчого кредиту №4597784 від 10 серпня 2021 року виконані належним чином; надано відповідачу кредит в розмірі 10 000 гривень шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_2 , що підтверджується листом АТ «Приватбанк» від 26 липня 2024 року №20.1.0.0.0/7-240724/56730.
В зв'язку з невиконання відповідачем договірних зобов'язань у останньої виникла заборгованість перед ТОВ «Авентус Україна» за договором про надання споживчого кредиту №4597784 від 10 серпня 2021 року в розмірі 32 800 гривень, в тому числі: 10 000 гривень - заборгованість за основною сумою боргу, 22 800 гривень - проценти за стандартною ставкою.
03 травня 2022 року між ТОВ «Авентус Україна», як клієнтом та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», як фактором, укладено договір факторингу № 03-05/2022, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги в тому числі за договором про надання споживчого кредиту №4597784 від 10 серпня 2021 року, про що відповідача було належним чином повідомлено ТОВ «Авентус Україна» шляхом направлення відповідного повідомлення на електронну пошту відповідача, зазначену останньою при укладенні договору №4597784 про надання споживчого кредиту від 10 серпня 2021 року.
Враховуючи викладене, до ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» згідно договору факторингу № 03-05/2022 від 03 травня 2022 року перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором №4597784 про надання споживчого кредиту від 10 серпня 2021 року, укладеним між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем, в розмірі 32 800 гривень, в тому числі: 10 000 гривень - заборгованість за основною сумою боргу, 22 800 гривень - проценти за стандартною ставкою.
Згідно п. 1.2 договору факторингу № 03-05/2022 від 03 травня 2022 року, перехід права вимоги до боржників від ТОВ «Авентус Україна» до ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» відбувається з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників.
До позовної заяви позивачем надано копію підписаного сторонами та скріпленого їх печатками акту прийому - передачі реєстру боржників від 03 травня 2022 року, яким згідно п.1.2 договору факторингу № 03-05/2022 від 03 травня 2022 року, підтверджується факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості.
Згідно реєстру боржників від 03 травня 2022 року, який міститься в додатку до договору факторингу № 03-05/2022 від 03 травня 2022 року, до ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» від ТОВ «Авентус Україна» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором №4597784 про надання споживчого кредиту від 10 серпня 2021 року, укладеним між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 .
Згідно п.3.2 договору факторингу № 03-05/2022 від 03 травня 2022 року, ціна продажу за цим договором 690 604 гривні 25 копійок.
Відповідно до п.3.4 договору факторингу № 03-05/2022 від 03 травня 2022 року, фактор сплачує клієнту 100% ціни продажу, передбаченої п.3.3 цього договору, протягом трьох робочих днів з моменту передачі по акту прийому-передачі реєстру боржників, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів за вказаними в договорі платіжними реквізитами.
На виконання умов п.3.4 договору факторингу № 03-05/2022 від 03 травня 2022 року щодо оплати позивачем ціни продажу в розмірі 690 604 гривні 25 копійок надано платіжні інструкції від 05 травня 2021 року № 1 на суму 200 000 гривень, № 2 на суму 200 000 гривень, № 3 на суму 290 604 гривні 25 копійок.
В зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором №4597784 про надання споживчого кредиту від 10 серпня 2021 року, позивач звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси вказаною позовною заявою.
Крім того, в зв'язку х неналежним виконання відповідачем грошових зобов'язань, позивачем нараховано відповідачу інфляційні втрати в розмірі 1 054 гривні 89 копійок, 3% річних в розмірі 204 гривні 89 копійок.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч.1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Частиною 1 статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (частина 1 статті 510 ЦК України).
Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов'язанні.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України підставою заміни кредитора у зобов'язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною першою статті 513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Частиною другою статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Згідно правового висновку Верховного Суду України в постанові № 6-979цс15 від 23 вересня 2015 року, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.
Якщо боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні первісному кредитору, внаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, правильним є стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Наведені висновки суду узгоджуються з правовою позицією, Верховного Суду в постановах від 06 лютого 2019 року у справі за № 361/2105/16-ц та від 06 лютого 2018 року у справі за № 278/1679/13-ц, від 06 лютого 2019 року у справі за № 667/11010/14-ц.
Доказів виконання відповідачем договірних зобов'язань на користь первісного кредитора - ТОВ «Авентус Україна» чи на користь позивача, як нового кредитора, матеріали справи не містять і відповідачем суду не надано.
Відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, згідно Указу Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року, яким на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час, починаючи з 24 лютого 2022 року та до завершення введеного на території України воєнного стану, нарахування інфляційних втрат та трьох відсотків річних за прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання не здійснюється.
Проте, враховуючи те, що інфляційні втрати нараховані позивачем за період з грудня 2021 року по лютий 2022 року, а 3 % річних нараховані за період до дати введеного воєнного стану в Україні, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних та 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.ч. 1,5 ст. 263 Цивільного процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені безпосередньо в судовому засіданні.
Згідно ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ч.2 ст. 77 ЦПК України).
Згідно ч.1 та ч.2 ст.95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідчених копіях, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Таким чином, на підставі викладеного вище, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення позову повністю.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно платіжної інструкції №2101 від 19 грудня 2023 року, позивачем при зверненні до Соснівського районного суду м. Черкаси з вказаною позовною заявою сплачено судовий збір в розмірі 2 147 гривень 20 копійок.
Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. При цьому п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу віднесені саме до витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат враховується: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За змістом ст. 137, 141 ЦПК України витрати на правничу допомогу мають бути дійсними (реальними), необхідними, а їх розмір розумним з огляду на складність справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини наведеної, зокрема, у пункті 95 рішення від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», пункті 80 рішення від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», пункті 88 рішення від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. При цьому, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини (рішення від 23 січня 2014 року у справі «East|WestAlianceLimited» проти України», заява № 19336/04), обґрунтованим слід вважати розмір витрат, що є співмірним до складності справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та часом, витраченим на виконання таких робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також з ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З огляду на правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05 вересня 2019 року у справі № 826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одним з основних елементів верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість та кількість підготовлених документів, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Суд повинен оцінити витрати сторони у справі на оплату правничої допомоги у сукупності з критеріями, на які звертає увагу Європейський суд з прав людини, ураховуючи реальні обставини їх понесення та необхідності таких трат. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.137 та ч.8 ст.141 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Об'єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року в справі №925/1137/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року в справі №317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/ 16-ц.
На підтвердження розміру понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано договір про надання правової допомоги №10/07-2023 від 10 липня 2023 року, додаткову угоду № 1 від 10 грудня 2024 року до договору про надання правової допомоги №10/07-2023 від 10 липня 2023 року, звіт про надання правової допомоги від 18 грудня 2023 року, рахунок на оплату по замовленню №1670/18/12 від 18 грудня 2023 року, платіжну інструкцію №2174 від 19 грудня 2023 року на суму 10 000 гривень.
Відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив проти задоволення заявлених вимог про стягнення з відповідача понесених позивачем витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги у вказаній справі. Зазначив, що розмір судових витрат, заявлених до відшкодування, є неспівмірним з ціною позову, складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт.
На підтвердження факту надання послуг та їх розміру, позивачем до позовної заяви останнього надано договір про надання правової допомоги №10/07-2023 від 10 липня 2023 року, додаткову угоду № 1 від 10 грудня 2024 року до договору про надання правової допомоги №10/07-2023 від 10 липня 2023 року та звіт від 18 грудня 2023 року про надання правової допомоги згідно договору № 10/07-2023 від 10 липня 2013 року.
З вказаним позовом позивач звернувся до Соснівського районного суду 22 грудня 2023 року, тобто після складення звіту від 18 грудня 2023 року про надання правової допомоги згідно договору № 10/07-2023 від 10 липня 2013 року.
Враховуючи викладене, заявлена позивачем до відшкодування сума в рахунок відшкодування понесених позивачем судових витрат в розмірі 10 00 гривень складається виключно з виконаних адвокатом роботи (наданих послуг), пов'язаних з підготовкою та складанням позовної заяви.
Оскільки справа розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження, в даній категорії спірних правовідносин наявна усталена судова практика, підготовка позовної заяви не потребувала від адвоката вчинення додаткових дій та пошуку документів, оскільки всі документи (письмові докази), якими позивач обгрунтовує заявлені вимоги, були передані останньому як новому кредитору первісним кредитором, а також враховуючи заперечення відповідача щодо розміру заявлених до відшкодування судових витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 2 000 гривень в рахунок відшкодування судових витрат на правничу допомогу. Саме такий розмір витрат є співмірним зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).
На підставі вищевикладеного, відповідно до ст.ст. 15, 16, 509, 526, 530, 610, 611, 629, 634, 1048, 1054, 1056-1 ЦК України, згідно Закону України «Про споживче кредитування», керуючись ст. ст. 13, 76-81, 83, 89, 95, 141, 263, 352, 354 ЦПК України,
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», адреса: 03150, м. Київ, вул. Завгородня, буд. 15, оф. 118/2, ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 44559822, заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №4597784 від 10 серпня 2021 року в сумі 32 800 (тридцять дві тисячі) гривень 00 (нуль) копійок в тому числі: 10 000 (десять тисяч) гривень 00 (нуль) копійок - заборгованість за основною сумою боргу, 22 800 (двадцять дві тисячі вісімсот) гривень 00 (нуль) копійок - сума заборгованості за відсотками, 1 054 (одна тисяча п'ятдесят чотири) гривні 29 (двадцять дев'ять) копійок - інфляційні, 204 (двісті чотири) гривні 89 (вісімдесят дев'ять) копійок - 3% річних, а всього 34 059 (тридцять чотири тисячі п'ятдесят дев'ять) гривень 18 (вісімнадцять) копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», адреса: 03150, м. Київ, вул. Завгородня, буд. 15, оф. 118/2, ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 44559822, судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 147 (дві тисячі сто сорок сім) гривень 20 (двадцять) копійок та витрати на правничу допомогу в сумі 2 000 (дві тисячі) гривень 00 (нуль) копійок, а всього 4 147 (чотири тисячі сто сорок сім) гривень 20 (двадцять) копійок.
В іншій частині заявлених вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду, а якщо рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
В разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», адреса: 03150, м. Київ, вул. Завгородня, буд. 15, оф. 118/2, ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 44559822;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Суддя О.М. Борєйко