Справа № 700/295/25
Провадження № 1-кп/700/85/25
16 квітня 2025 р. Лисянський районний суд Черкаської області в складі: головуючого - судді: ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 , прокурора: ОСОБА_3 , обвинуваченого: ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Лисянка кримінальне провадження відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кременчук, Полтавської області зареєстрований та проживає АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не працюючого, інвалідом чи військовослужбовцем не являється, працює вантажником ТОВ «Укрбентопром», малолітніх дітей, інвалідів та осіб похилого віку на утриманні не має, раніше судимий: 17.06.2004 Октябирським районним судом м.Полтави за ч.1 ст.309,76 КК України до обмеження волі строком на 1 рік; 17.01.2006 Новосаржанським районним судом Полтавської області за ст.309 ч.2, 307 ч.2, 121 ч.2, 70 ч.1 КК України до позбавлення волі строком на 7 років; 07.06.2004 Октябирським районним судом м.Полтави за ч.1 ст.309 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік; 21.07.2014 Новосаржанським районним судом Полтавської області за ст.317 ч.1 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки з випробувальним терміном 2 роки; 25.07.2016 Ленінським районним судом м.Полтава за ст.115 ч.1 КК України до позбавлення волі строком 9 років звільнений 29.08.2024 умовно -достроково терміном до 1 року 4 місяці та 12 днів, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.309 КК України,
установив:
ОСОБА_4 в жовтні 2024 року у невстановлений досудовим розслідуванням день та час та місці незаконно придбав наркотичний засіб, а саме - канабіс, який в подальшому помістивши в тканинний мішок зберігав в спальній кімнаті будинку АДРЕСА_1 , для власного вживання без мети збуту, до 03.03.2025 коли в період часу з 17 год. 28 хв. до 18 год. 10 хв. в ході санкціонованого огляду місця події за правилами обшуку працівниками поліції Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області було вилучено:
- один поліетиленовий пакет з застібкою зіп-лок з вмістом сухої подрібненої речовини рослинного походження що згідно висновку експерта № СЕ-19/124-25/3538 - НЗПРАП від 06.03.2025, подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору, яка надана на дослідження, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено (відповідно до таблиці №1 невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України № 188 від 01.08.2000) - канабіс, загальною масою в перерахунку на суху речовину 25.19 г.;
- саморобний пристрій для куріння який складається з відрізу верхньої частини полімерної пляшки з дерев'яною вставкою (наперстком) який ОСОБА_5 , зберігав в спальній кімнаті в будинку за вище вказаною адресою та на поверхні якого, згідно з висновком експерта № СЕ-19/124-25/3537-НЗПРАП від 10.03.2025 виявлено нашарування наркотичного засобу, обіг якого обмежено - екстракту канабісу маса якого в перерахунку на суху речовину становить 0.386 г.
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_4 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання, перевезення наркотичних засобів, без мети збуту.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у скоєні вказаного кримінального правопорушення визнав повністю та пояснив, що вчинив правопорушення за вказаних обставин, інколи вживає канабіс та на прохання дружини замовив незначну кількість в мережі Інтернет, а коли посварився з дружиною, вона викликала працівників поліції. Коли працівники поліції приїхали на виклик, добровільно видав наркотичні засоби, які зберігав для власного вживання, але вважає, що це спільна акція колишньої дружини з працівниками поліції. У вчиненому щиро кається та просить його суворо не карати.
Обвинувачений повністю визнав свою вину у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, погоджується з кваліфікацією вчиненого ним діяння.
Суд з'ясував, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст обставин справи, переконався у добровільності їх позиції та роз'яснив, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позиції, керуючись приписами ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів, оскільки обставини справи ніким із сторін судового провадження не оспорюються.
Аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, піддавши їх оцінці, суд дійшов до переконання, що своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання, перевезення наркотичних засобів, без мети збуту.
При обранні міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого, дані про особу обвинуваченого, який на час вчинення кримінального правопорушення раніше судимий, тому застосування статей 69 та 75 КК України є недоцільним. Дане кримінальне правопорушення є кримінальним проступком, обвинувачений офіційно працює, за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває.
Обставин, які б пом'якшували покарання є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які обтяжують покарання в обвинувальному акті не вказано та у судовому засіданні не встановлено.
Суд також бере до уваги конкретні обставини вчинення кримінального проступку, зокрема незначну кількість вилученого канабісу, провокативну поведінку співмешканки засудженого, його офіційне працевлаштування, що вказує на виправлення та перевиховання обвинуваченого.
Відповідно до ст. ст. 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.
Слід зазначити, що у правовій державі покарання передусім є виправним та превентивним засобом, в якій має використовуватись не надмірні, а лише необхідні і зумовлені метою заходи.
На реалізацію принципу, встановленого частиною другою статті 61 Конституції України, згідно з яким юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, спрямовані положення статті 65 КК України. Зазначений принцип, зокрема, конкретизовано у положеннях Кримінального кодексу України щодо системи покарань, звільнення від кримінальної відповідальності, звільнення від покарання та його відбування, у тому числі призначення більш суворого покарання.
Керуючись загальними засадами призначення покарання (ст. 65 КК України), суд має призначати покарання конкретній особі за конкретний злочин, максимально індивідуалізуючи покарання.
Призначене судом покарання повинно відповідати ступеню суспільної небезпеки кримінального правопорушення, обставинам його вчинення та враховувати особу винного, тобто бути справедливим.
Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину та передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину.
Виходячи з мети покарання й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Тобто, кримінально-правовий зміст принципу справедливості полягає в тому, що покарання, яке застосоване до особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, повинно бути справедливим, тобто таким, що відповідає як тяжкості вчиненого кримінального правопорушення так і конкретним обставинам його вчинення, а також особливостям особистості злочинця.
Визначаючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, суд повинен виходити з їх класифікації, що передбачена нормами ст. 12 КК України, а також із особливостей конкретного кримінального правопорушення й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо кримінальне правопорушення вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).
Термін «явно несправедливе покарання» означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду, а відмінність у такій оцінці принципового характеру.
Беручи до уваги всі вказані вище обставини у їх сукупності, визначену ч. 2 ст. 50 КК України мету покарання, враховуючи обставини справи, дані про особу обвинуваченого, його відношення до скоєного, його матеріальне становище, наявність обставин, що пом'якшують його покарання, відсутність обтяжуючих вину обставин, суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, але при призначенні реального покарання у виді штрафу. Саме покарання у виді штрафу не в мінімальному розмірі враховуючи змогу обвинуваченго його сплатити, буде більш ефективним для Держави та сприяти менті покарання, у порівнянні з іншими видами покарань.
Процесуальні витрати підлягають стягненню з засудженого на користь держави. Питання з речовими доказами суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.370,374 КПК України, суд
засудив:
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України і призначити йому покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить суму 18 700 грн.
Знищити речові докази у виді:
-стандартний пакет з полімерного матеріалу Експертної служби МВС України №5672004, на якому нанесено пояснюючий напис: СЕ-19/124-25/3538-НЗПРАП від 06.03.2025 Звенигородський РВП з вмістом подрібненої речовини рослинного походження зеленого кольору, яка є наркотичним засобом, обіг якого обмежено-канабіс, передано до кімнати зберігання речових доказів Звенигородського РВП.
-стандартний пакет з полімерного матеріалу Експертної служби МВС України №5743790, на якому нанесено пояснюючий напис: СЕ-19/124-25/3537-НЗПРАП від 06.03.2025 Звенигородський РВП з вмістом відрізу верхньої частини полімерної пляшки з деревяною вставкою (наперстком) з нашаруванням наркотичного засобу, обіг якого обмежено-екстракт канабісу, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 0,386 г., що зберігаються в кімнаті речових доказів Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області за адресою м. Звенигородка, Звенигородського району, Черкаської області, вул. Благовісна, 50.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 3183 (три тисячі сто вісімдесят три) грн. 60 коп. за проведення експертизи.
На вирок суду може бути подана апеляція до Черкаського апеляційного суду Черкаської області через Лисянський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляцій. У разі подачі апеляцій, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку суду. Копія вироку суду негайно вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя - ОСОБА_1