Справа №700/371/25
Провадження №3/700/214/25
16 квітня 2025 року селище Лисянка
Суддя Лисянського районного суду Черкаської області Чорненька О.І., у присутності особи, яка притягується до адміністратвиної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли від начальника сектору поліцейської діяльності №2 Звенигородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за частиною 5 статті 126, частиною 1 статті 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
До Лисянського районного суду Черкаської області одночасно надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , які передані у провадження судді Чорненької О.І., а саме:
частиною 5 статті 126 КУпАП (протокол про вчинення адміністративного правопорушення серії ЕПР1 № 276060 від 19.03.2025), - справа № 700/371/25, провадження № 3/700/214/25;
за частиною 1 статтею 122-2 КУпАП (протокол про вчинення адміністративного правопорушення серії ЕПР1 № 276066 від 19.03.2025), - справа № 700/373/25, провадження № 3/700/216/25.
Постановою Лисянського районного суду Черкаської області від 09 квітня 2025 року зазначені адміністративні справи об'єднані в одне провадження.
Судовий розгляд матеріалів щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 5 статті 126, частиною 1 статті 122-2 КУпАП, призначено на 09 годину 30 хвилин 16 квітня 2025 року.
Під час вивчення адміністративного матеріалу встановлено, що відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №276060 від 19.03.2025. Згідно з протоколом, 19.03.2025 о 20:05:00 по вул.Ревенка, 5 в с.Жаб'янка Звенигородського району Черкаської області водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2109 д.н.з. НОМЕР_1 повторно протягом року без посвідчення водія відповідної категорії.
Працівниками поліції дії ОСОБА_1 кваліфікуються, як порушення вимог пункту 2.1 «а» Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за частиною 5 статті 126 КУпАП.
Крім того, 19.03.2025 року відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 276066. Згідно з протоколом, 19.03.2025 в 20:05 год. по вул.Ревенка, 5 в с.Жаб'янка Звенигородського району Черкаської області водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2109 д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав законну вимогу про зупинку транспортного засобу, подану за допомогою проблискових маячків синього кольору та червроного кольору та гучномовця.
Дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфікуються, як порушення вимог пунктів 2.4, Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за частиною 1 статті 122-2 КУпАП.
ОСОБА_1 прибув у судове засідання та надав пояснення щодо фактичних обставин вчинення ним адміністративного правопорушення. Свою вину визнав та в зв'язку з матеріальним становищем та неможливістю сплатити штраф однією сумою, просить розстрочити суму виплати штрафу на чотири платежі, по 10200 грн. щомісяця.
Згідно ч.2 ст.7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні по справі «OHalloran and Francis v. The United Kingdom» [GC] no. 15809/02 і 25624/02ECHR 29 червня 2007 року, постановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Згідно ч.1 ст.15 Закону України «Про дорожній рух» кожний громадянин, який досяг визначеного цим Законом віку, не має медичних протипоказань та пройшов повний курс навчання за відповідними програмами, може в установленому порядку отримати право на керування транспортними засобами відповідної категорії.
Відповідно до ч. 9 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух діють національні та міжнародні посвідчення водія. Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України.
Частиною 10 ст. 15 ЗУ ««Про дорожній рух» передбачено, що забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Згідно вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Пунктом 2.1 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України, від 10.10.2001 № 1306 передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Диспозицією ч. 5 ст. 126 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а саме: керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Відповідно до п. 2.4 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України, від 10.10.2001 № 1306, на вимогу працівника міліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: а) пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1; б) дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; в) дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов'язковому технічному контролю.
Відповідно до п. 8.9 (б) Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України, від 10.10.2001 № 1306, вимога про зупинку транспортного засобу подається працівником міліції: за допомогою увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу
Частиною 1 статті 122-2 КУпАП передбачено відповідальність водіїв за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, а саме невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що обставини адміністративних правопорушень та вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч. 5 ст. 126 КУпАП підтверджується сукупністю зібраних та наявних у справі доказів, досліджених у судовому засіданні, а саме:
копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адмінправопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксована не в автоматичному режимі серія ЕНА № 3473110 від 14.11.2024 за ч.2 ст.126 КУпАП;
копією паспорта ОСОБА_1 , страхового полісу, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, отриманого з "Дія" ;
письмовим поясненням ОСОБА_1 від 19.03.2025;
довідкою СПД №2 Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області №67525-2025 від 31.03.2025 з інформацією про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності 14.11.2024 за ч.2 ст.126, ч.5 ст.121, ч.1 ст.121 КУпАП.
Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч. 5 ст. 126 КУпАП підтверджується відеозаписами з нагрудної відеокамери, які приєднані до протоколу про адміністративне правопорушення, - (відеореєстраторів), використання яких передбачено ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» та Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них», затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03.02.2016 року №100, на яких зафіксовано обставини вчинення адміністративних правопорушень, факт зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 та встановлення, що даний водій не має права керування та вже притягався до адміністративної відповідальності за керування автомобілем, не маючи посвідчення водія відповідної категорії, після чого складені протоколи про адміністративні правопорушення за ч. 5 ст. 126, ч.1 ст.122-2 КУпАП, під час безперервної відеофіксації.
Тобто зазначений відеозапис підтверджує обставини, викладені в протоколах про адміністративні правопорушення.
Вказаний відеозапис надає можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Відеозапис є належним та допустимим доказом, оскільки згідно з приписами п.1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою, зокрема, попередження, виявлення або фіксування правопорушення.
Доданий до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапис відповідає вимогам ст.251 КУпАП, оскільки є показаннями технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Будь-яких даних, які б спростовували обставини, що підтверджуються вказаними вище доказами, які були безпосередньо досліджені в судовому засіданні, суду не надано. Підстав вважати ці докази такими, що отримані з порушенням встановленого законом порядку, і давали б підстави визнавати встановлені обставини недійсними, у суду немає.
Суд зазначає, що підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч. 1 ст. 122-2, ч. 5 ст.126 КУпАП, обґрунтовані та визначені законом.
Даючи оцінку вищевказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, які на переконання суду є належними та допустимими, повністю узгоджуються між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи, встановленим у судовому засіданні, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, суд дійшов висновку, що в діях водія ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч. 5 ст. 126 КУпАП, та вину його у вчиненому доведено поза розумним сумнівом.
При накладенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 ступінь його вини та майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність: ОСОБА_1 інвалідом не являється.
Обставиною, що, згідно ст. 34 КУпАП, пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 є щире розкаяння винного.
Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення згідно ст. 35 КУпАП, судом не встановлено.
Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно з положеннями ст.36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Враховуючи вищенаведене, з урахуванням положень ст.36 КУпАП, суд дійшов висновку, про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в межах санкції встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме: ч. 5 ст. 126 КУпАП, у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п"ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Вирішуючи питанняпро розстрочення сплати штрафу на 4 місяці, суддя зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 301 КУпАП відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу здійснюється в порядку, встановленому законом.
Згідно ст. 304 КУпАП питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу вирішуються судом, який виніс постанову.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення, або роблять його неможливим сторони мають право звернутися до суду із заявою про відстрочку, або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Враховуючи майнове становище ОСОБА_1 , а також розмір штрафу, який призначається судом як адміністративне стягнення, та який в свою чергу є достатньо великим в порівнянні встановленою в Україні мінімальною заробітною платою, у зв'язку з чим суддя приходить до висновку, що сплата ОСОБА_1 штрафу в розмірі 40800,00 грн. одним платежем становитиме для нього надмірний тягар, тому суддя на підставі ч. 2 ст. 301 КУпАП, вважає за можливе розстрочити сплату штрафу та призначити штраф із розстрочкою виплати рівними частинами строком на 4 місяці по 10200 грн. щомісячно.
Згідно ст. 303 КУпАП у разі відстрочки виконання постанови відповідно до КУпАП перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605,60 грн.
Доказів того, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору суду не надано, а відтак, з нього належить стягнути судовий збір у сумі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
Керуючись ст. ст. 9, 23, 30, 40-1, 126, 245, 252, 256, 280, 283, 284 КУпАП, ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 126 та частиною 1 статті 122-2 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п'ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Розстрочити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сплату адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок строком на 4 (чотири) місяці, по 10200 (десять тисяч двісті) гривень щомісячно, до 30 числа кожного місяця, починаючи сплату з дня набрання постанови законної сили.
Штраф необхідно сплатити на рахунок:
Отримувач коштів: ГУК у Черкаській області/Черкаська обл/21081300;
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37930566;
Банк отримувача:Казначейство України (ел. адмін. подат.)
Рахунок отримувача: UA918999980313030149000023001
Код класифікації доходів бюджету: 21081300
Призначення платежу: адміністративні штрафи у сфері безпеки дорожнього руху.
Зобов'язати ОСОБА_1 повідомляти суд про сплату відповідної частини штрафу, шляхом пред'явлення відповідного документу (квитанції).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок, який сплатити на рахунок:
Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/ м. Київ/22030106;
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;
р/р: UA908999980313111256000026001;
Банк отримувача (ГУДКСУ): Казначейство України (ЕАП);
Код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подачі апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду через Лисянський районний суд Черкаської області.
В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Перебіг строку давності виконання постанови в частині адміністративного стягнення у виді штрафу зупинити до закінчення строку розстрочки.
Після закінчення строку встановленої розстрочки, строк пред'явлення до примусового виконання постанови в частині накладання адміністративного стягнення у виді штрафу складає три місяці.
Суддя Олена ЧОРНЕНЬКА
Постанова суду набирає законної сили __________________________________
Постанову може бути пред'явлено до виконання до _______________________