Справа №694/1041/25
провадження № 1-кс/694/346/25
про повернення скарги
14.04.2025 року м. Звенигородка
Слідчий суддя Звенигородського районного суду Черкаської області ОСОБА_1 , розглянувши матеріали скарги адвоката ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , на бездіяльність посадових осіб Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення,
Адвокат ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , 11.04.2025 року по підсистемі «Електронний суд» звернулась до слідчого судді зі скаргою, в якій просить визнати незаконною бездіяльність посадових осіб Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області та зобов'язати внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 від 23.12.2024 року.
Скаргу мотивує тим, що 23.12.2024 року ОСОБА_3 звернувся до СПД №2 Звенигородського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області із заявою про вчинення відносно нього невідомою особою кримінального правопорушення, а саме за фактом незаконного оформлення кредиту на його ім'я. Того ж дня заява була зареєстрована Звенигородським РВП, проте відомості, що містились в заяві, не були внесені уповноваженими особами до Єдиного реєстру досудових розслідувань, чим було грубо порушено положення ст.214 КПК України. Крім того, представник скаржника просить поновити строк на подання скарги, оскільки про те, що відомості за заявою ОСОБА_3 від 23.12.2024 року не були внесені до ЄРДР він дізнався лише 08.04.2025 року, коли отримав відповідь від Звенигородського РВП.
Дослідивши матеріали скарги та додані до неї документи, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч.1 ст. 303 КПК України.
Зокрема, відповідно до п.1 ч.1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена заявником бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Представник скаржника ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_2 у скарзі зазначає про невиконання посадовими особами Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області вимог ст. 214 КПК України стосовно поданої ОСОБА_3 заяви про вчинення кримінального правопорушення від 23.12.2024 року.
За змістом ч. 1 ст. 214 КПК України, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, означає їх невнесення впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_3 23.12.2024 року звернувся до СПД № 2 Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області із усною заявою про вчинення кримінального правопорушення відносно нього невідомою особою за фактом незаконного оформлення кредиту на його ім'я, в якій просив внести відомості про кримінальне правопорушення за його заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Доказами, які вказують на подання вказаної заяви є рапорт старшого дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Звенигородського РВП ОСОБА_4 від 23.12.2025, протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 23.12.2024, доданих скаржником до матеріалів скарги.
Таким чином, при визначенні дати подання заяви про вчинення злочину ОСОБА_3 слідчий суддя виходить з даних скарги та доданих до неї матеріалів та вважає встановленим той факт, що заява була отримана суб'єктом, дії якого оскаржуються 23.12.2024 року.
Отже, з огляду на приписи ч. 1 ст. 214 КПК України термін виконання обов'язку з внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань в цьому випадку встановлений протягом 24 годин з моменту отримання повідомлення, тобто до 24.12.2024 року включно.
Відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Згідно з приписами ч. 5 ст. 115 КПК України при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк.
Частина 1 статті 303 КПК України встановлює право оскарження бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у невнесені відомостей до ЄРДР, та пов'язує існування такої бездіяльності із моментом отримання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення. Отже, з урахуванням приписів ст. 214 КПК України, десятиденний строк для подання скарги на оскаржуваний вид бездіяльності починається з дня, наступного за тим, у який закінчився перебіг 24-годинного строку для реєстрації відомостей. А виходячи із змісту скарги та доданих матеріалів - починаючи з 25.12.2024 року. Тому за приписами ст. 304 КПК України строк оскарження зазначеної бездіяльності встановлений до 03.01.2025 року включно.
Представник скаржника просить поновити строк на подання скарги у зв'язку з поважністю причин пропуску процесуального строку, оскільки відповідь Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області, з якої ОСОБА_3 дізнався про невнесення за його усною заявою від 23.12.2024 року відомостей до ЄРДР, він отримав лише 08.04.2025 року.
Вирішуючи питання про поважність причин пропуску заявником процесуального строку для звернення з відповідною скаргою, слідчий суддя виходить з наступного.
Частиною 1 ст. 117 КПК України передбачено, що строк виконання процесуальних дій поновлюється за клопотанням заінтересованої особи лише в тому випадку, якщо судом буде визначено поважність причин його пропуску. Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.
Виходячи із системного аналізу норм процесуального закону, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами, труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у строк, визначений законом. Такі обставини мають бути підтверджені заявником належними та допустимими доказами.
Проте, скаржником та його представником не зазначено належних обґрунтувань та не надано доказів на підтвердження поважності причин пропуску ОСОБА_3 строку, визначеного ч. 1 ст. 304 КПК України, через які він не мав об'єктивної можливості своєчасно подати відповідну скаргу, а також того, що через наявність істотних перешкод він був позбавлений реальної можливості своєчасно реалізувати своє право на оскарження бездіяльності органу досудового розслідування.
Доводи скаржника щодо можливості обчислення строку на звернення зі скаргою в порядку ст. 303 КПК України з дати, коли він отримав лист від Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області за результатами розгляду його звернення, слідчий суддя вважає неспроможними, оскільки чинним кримінально-процесуальним законодавством строки на таке оскарження пов'язані не з моментом обізнаності особи, а саме з моментом вчинення бездіяльності.
Відсутність належного процесуального реагування уповноважених осіб Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області на заяву про вчинення кримінального правопорушення не перешкоджає заявнику оскаржувати бездіяльність цих осіб та не впливає на перебіг строку оскарження, а надання відповіді листом цей строк не перериває.
Слідчий суддя вважає, що не може бути поважною причиною пропуску процесуального строку заявником та обставина, що відповідь Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області, з якої він дізнався про невнесення відомостей до ЄРДР за його зверненням від 23.12.2024 року, він отримав лише 08.04.2025 року, оскільки десятиденний строк у даному випадку з дати звернення закінчився 03.01.2025 року, а зі скаргою адвокат ОСОБА_2 в інтересах скаржника ОСОБА_3 звернулася до суду 11.04.2025 року.
Жодних інших причин, що були об'єктивно непереборними та позбавили можливості звернутися зі скаргою до суду у передбачений законом строк, представник скаржника не вказала, у зв'язку з чим слідчий суддя приходить до висновку про відмову у поновленні строку на звернення зі скаргою на бездіяльність Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області, що пов'язана з невнесенням відомостей до ЄРДР та повернення скарги.
Крім того, 17.03.2025 року адвокат ОСОБА_2 зверталась з аналогічною скаргою на бездіяльність Звенигородського РВП та ухвалою слідчого судді її скарга була повернута в зв'язку з поданням з пропуском строку, передбаченого ч. 1 ст. 304 КПК України.
Вказана обставина також свідчить про те, що скаржнику станом на 17.03.2025 року вже було відомо про невнесення відомостей за його заявою від 23.12.2024 року до ЄРДР.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора подані після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті повертаються скаржнику, якщо особа яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строку для звернення до суду за захистом порушених прав.
Керуючись ст.ст. 117, 214, 115, 303-307, 309 КПК України, слідчий суддя,
Відмовити адвокату ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , у поновленні процесуального строку на звернення зі скаргою на бездіяльність посадових осіб Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення.
Скаргу адвоката ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , на бездіяльність посадових осіб Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення, повернути скаржнику.
Копію ухвали разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами невідкладно надіслати особі, яка її подала.
Роз'яснити скаржнику та його представнику, що повернення скарги не позбавляє їх права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України, з порушенням питання про поновлення строку на звернення зі скаргою, в якій будуть вказані поважні причини пропуску такого строку, підтверджені належними та допустимими доказами для його поновлення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Апеляційна скарга подається до Черкаського апеляційного суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення п'ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1