Справа № 694/140/25
провадження № 2-а/694/20/25
07.04.2025 року м. Звенигородка
Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Кравченко Т.М.,
з участю секретаря судового засідання Федорової І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Держан Валентина Василівна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
13.01.2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати постановуТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 про накладення адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та закрити провадження у справі в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Стягнути з відповідача на його користь понесені судові витрати.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на те, що 16.12.2024 року старшим оператором групи обліку ІНФОРМАЦІЯ_3 молодшим сержантом ОСОБА_3 було складено протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що ОСОБА_1 було направлено електронну повістку про прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 25.10.2024 року засобами поштового зв'язку з повідомленням про отримання. За повідомленням Укрпошти повістку не вручено, так як адресат відсутній за вказаною адресою. Відповідно до витягу з електронної бази « ІНФОРМАЦІЯ_4 » по виклику до ІНФОРМАЦІЯ_5 у строк та місце зазначені у повістці не прибув. Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10 год. 40 хв. 27.12.2024 року в ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивач з'явився до ТЦК на вказану дату з метою ознайомлення з матеріалами справи та надання пояснень під час розгляду справи. Однак посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 було повідомлено, що розгляд буде перенесено на іншу дату, та не було повідомлено на яку саму. Не отримавши повідомлення про розгляд справи, позивач 07.01.2025 року самостійно прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , щоб дізнатися, коли відбудеться розгляд справи щодо нього, однак йому вручили постанову про накладення стягнення від 27.12.2024 року, якою він був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КупАП з накладенням штрафу у розмірі 17000 грн. Вказану постанову вважає незаконною, оскільки його не було повідомлено про розгляд справи, чим порушили право на ознайомлення з матеріалами та надання особистих пояснень. Протокол про адміністративне правопорушення було складено не уповноваженою особою, а до протоколу не долучений основний доказ, а саме повістка яка надсилалась позивачу та яку він не отримував.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2025 року головуючою суддею у даній справі визначено Сакун Д.І .
Згідно з розпорядженням керівника апарату Звенигородського районного суду Черкаської області № 49 від 05 березня 2025 року «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справ» у зв'язку з відстороненням судді ОСОБА_4 від здійснення правосуддя на підставі рішення ВРП від 15.01.2025 року, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №694/140/25, провадження №1-кс/694/20/25.
В ході повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.03.2025 року головуючою суддею у справі визначено Кравченко Т.М.
Ухвалою суду від 10.03.2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 був залишений без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 18.03.2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за адміністративним позовом за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи. Зобов'язано відповідача надати суду оригінали матеріалів справи про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Держан В.В. не з'явились. Адвокат Держан В.В. звернулась до суду із заявою про розгляд справи за їхньої відсутності. Підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити. Також просила не стягувати судові витрати з відповідача.
Представник ІНФОРМАЦІЯ_3 в судове засідання не з'явився. Про день, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином. Відзиву на позов у встановлений судом строк не подав. Представник відповідача звернувся до суду із заявою, в якій просив відмовити в задоволенні позову та провести розгляд справи з відсутності представника відповідача.
Згідно з ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою АДРЕСА_2 .
Згідно даних додатку Резерв+ ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 , має звання солдат, спеціальність: діловод. 22.05.2024 року пройшов медичний огляд та постановою ВЛК визнаний придатним до служби у в/ч забезпечення, ТЦК та СП, підрозділах логістики, зв'язку, охорони. Вчасно, а саме 16.12.2024 року, уточнив свої дані. Має відстрочку на підставі п. 2 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» до 07.02.2025 (а.с. 25).
Також судом встановлено, що 14.10.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_7 було сформовано електронну повістку № 652223 на ім'я ОСОБА_1 про виклик на 11 год. 00 хв. 25.10.2024 року для уточнення даних. Вказана повістка в той же день була направлена на адресу проживання ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення. 25.10.2024 на довідці Укрпошти про причини повернення листа проставлено штамп з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
16.12.2024 року відносно ОСОБА_1 було складено протокол №531 про адміністративне правопорушення. Згідно з вказаним протоколом 16.12.2024 о 10 год. 20 хв. встановлено: ОСОБА_1 згідно направленої повістки мав прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 25.10.2024 року. За повідомленням Укрпошти повістку не вручено, так як адресат відсутній за вказаною адресою. Відповідно до витягу з електронної бази « ІНФОРМАЦІЯ_4 » по виклику до ТЦК та СП у строк та місце зазначені в повістці не прибув. Таким чином, своїми умисними діями, що виразилися у тривалому неперервному невиконанні обов'язків, передбачених та покладених на нього Законом, а саме: невиконання вимог ч. 2 ст. 17 ЗУ «Про оборону України», абзацу 7 ч. 3, абзацу 3 ч. 10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу», абзацу 1 ч.1 та абзацу 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Під час складання протоколу ОСОБА_1 надав пояснення про те, щоне з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки не отримував повістку.
Відповідно до оскаржуваної постанови № 531 від 27.12.2024 року, якою на ОСОБА_1 накладено штраф в розмірі 17000 грн., він 25.10.2024 об 11 год. 00 хв. не з'явився по отриманій 25.10.2024 року повістці до ІНФОРМАЦІЯ_3 для
уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документу з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів територіального центру комплектування та соціальної підтримки, чим порушив обов'язок, визначений підпунктом 1 пункту 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відповідальність за що передбачена ст. ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частина 1 статті 210-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Частиною третьою статті 210-1 КУпАП України передбачена адміністративна відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий
період, що тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вказана норма є бланкетною, тому для з'ясування суті вчиненого правопорушення необхідно звернутися до інших нормативно-правових актів у сфері оборони, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Постановою № 531 від 27.12.2024 ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме порушенні підпункту 1 пункту 1 (без вказівки на номер статті) Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Судячи зі змісту правопорушення, викладеного в постанові, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 визнано винним у порушенні абзацу 1 ч.1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яка передбачає, що «громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду».
Виходячи зі змісту вказаної норми, ОСОБА_1 , у разі отримання повістки, мав з'явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік, визначення призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 викликався до ІНФОРМАЦІЯ_3 повісткою на 25.10.2024 для звірки даних, однак в повістці не зазначено, які саме дані мав уточнити позивач. При цьому з'ясовано, що ОСОБА_1 згідно даних військово-облікового документа Резерв+ перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_8 та 16.12.2024 року уточнив свої дані, має звання солдат та спеціальність діловод, 22.05.2024 року пройшов медичний огляд та постановою ВЛК визнаний придатним до військової служби у визначених підрозділах, оформив відстрочку від мобілізації на підставі п. 2 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Крім того, ОСОБА_1 зазначив, що жодної повістки чи повідомлення про надходження повістки до відділення зв'язку він не отримував, а доводи відповідача про те, що позивач був належним чином повідомлений про виклик до РТЦК та не з'явився без поважних причин не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.
Оцінивши надані докази, суд вважає, що ОСОБА_1 не допускав умисного порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме порушення абзацу 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а тому в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Крім того, згідно з приміткою до ст. 210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 викликався до Звенигородського РТЦК з метою уточнення даних, відповідач мав змогу отримати персональні дані військовозобов'язаного шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Вказані вище обставини при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 відповідач не врахував, не вжив заходів для повного з'ясування обставин справи та виніс постанову, яка не відповідає вимогам закону.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУПаАП, наявні правові підстави для задоволення позовних вимог та скасування постанови ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковника ОСОБА_2 від 27.12.2024 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17000 грн. та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Разом з тим, представник позивача адвокат Держан В.В. в своїй заяві від 07.04.2025 року просить не стягувати судові витрати з відповідача, а тому розподіл судових витрат судом не здійснюється.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 19, 77, 241-246, 255, 295 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Держан Валентина Василівна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 № 531 від 27 грудня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_9 , адреса: АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Суддя Т.М.Кравченко