Справа № 564/857/25
15 квітня 2025 року
Суддя Костопільського районного суду Рівненської області Цвіркун О. С. розглянувши матеріали, що надійшли від Відділення поліції № 2 Рівненського районного управління поліції в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП,
До Костопільського районного суду Рівненської області на розгляд надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №258073 від 27.02.2025 відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП.
Згідно зазначеного протоколу, 27.02.2025 о 21 год. 13 хв. в м.Костопіль, вул.Василя Сухомлинського 18, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом BMW x5 д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена за ч.1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Бурма О.В. заявив клопотання про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 ознак сп'яніння не мав, а працівниками поліції не було роз'яснено йому права передбачені ст.55, 56, 59, 63 Конституції України та ст.268 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав клопотання свого захисника.
Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи приходить до таких висновків.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка, згідно зі ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», застосовується при розгляді справ як джерело права, зокрема справу «Пол і Одрі Едвардс проти Об'єднаного Королівства» (№46477/99) від 27 жовтня 2004 року, суд зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з'ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні порушення є, зокрема своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин справи. Згідно ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст.256 КУпАП, при складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Відповідно до п.11 розділу 2 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 листопада 2015 року N 1376, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права, передбачені статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України, статтею 268 КУпАП, повідомляється, що справу про адміністративне правопорушення буде розглянуто у строки, визначені статтею 277 КУпАП, про що робиться відмітка та ставиться підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Однак, як вбачається з відеозапису наявного в матеріалах справи, працівниками поліції в порушення зазначених вимог не було роз'яснено ОСОБА_1 його права, передбачені статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України, статтею 268 КУпАП та наслідки, які настануть у разі проходження огляду чи відмови проходити огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння, чим позбавили його можливості скористатися, зокрема правничою допомогою адвоката, який би чітко роз'яснив останньому наслідки відмови від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння.
Окрім того, аналізуючи представлені суду докази, підстав вважати, що ОСОБА_1 діяв умисно, намагаючись уникнути адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП, у суду немає. Так, поліцейським не роз'яснено ОСОБА_1 , що відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння тягне за собою таку ж саму санкцію з безальтернативним позбавленням права керування транспортними засобами як і керування транспортним засобом в стані сп'яніння.
Відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами. Конституційне право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантовано кожному. Реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і в порядку, визначеному процесуальним законом (Рішення Конституційного Суду від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі №815/3591/17.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У даному випадку на переконання суду не роз'яснення ОСОБА_2 його прав передбачених статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України, статтею 268 КУпАП, ставлять під сумнів законність наступних дій проведених при оформленні події та складанні відповідного протоколу.
Відповідно до положень ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Оскільки, працівником поліції не було роз'яснено ОСОБА_1 права передбачені статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України, статтею 268 КУпАП, та не роз'яснено останньому наслідки відмови від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння, суд приходить до висновку, що у даному випадку матеріали справи не містять достатнього обсягу належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Обставини вчинення ОСОБА_1 зазначеного правопорушення та наявність в його діях складу вказаного правопорушення матеріалами справи не підтверджуються, а винуватість особи вважається недоведеною.
Згідно ч.2 ст.284 КУпАП, при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу, виноситься постанова про закриття справи.
При цьому, враховується практика ЄСПЛ, яка визначає, що фабула, викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, по суті становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має в суді доводитися, а суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції.
Також, у даному випадку, суд звертається також до застосовування Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" N 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява N 25).
Відповідно до ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
На підставі наведеного та керуючись ч.1 ст.130, п.1. ч.1 ст.247, ст.254, 256, 280 КУпАП, суд
Справу відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити в зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі скарги через Костопільський районний суд.
СуддяО. С. Цвіркун