Справа № 551/314/25
Іменем України
16 квітня 2025 року Шишацький районний суд Полтавської області в складі
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретаря - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду селища Шишаки Полтавської області матеріали кримінального провадження № 12025170550000138 від 09 лютого 2025 року по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, працюючого охоронником в ТОВ «Нафтогазбезпека», раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України,
Постановою Шишацького районного суду Полтавської області від 02 вересня 2024 року № 551/699/24, яка набрала законної сили 13 вересня 2024 року, ОСОБА_4 визнано винуватим у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130, ч.4 ст. 121 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (17000 грн.) з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.
Будучи обізнаним про те, що вказаним судовим рішенням його позбавлено права керування транспортними засобами, ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, з метою невиконання рішення суду, маючи реальну можливість для його виконання, попри приписи ч.1 ст. 129 Конституції України та ч.2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», якими встановлена обов'язковість виконання судових рішень, що набрали законної сили, продовжив керування транспортними засобами.
Так, о 14-54 год. 08 лютого 2025 року ОСОБА_4 керував транспортним засобом - автомобілем марки «ВАЗ 2107» д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Кирила Осьмака в с. Шишаки Миргородського району Полтавської області, де був зупинений працівниками територіального органу Національної поліції.
31 березня 2025 року між ОСОБА_4 та начальником Шишацького відділу Миргородської окружної прокуратури ОСОБА_6 , із залученням захисника - адвоката ОСОБА_5 , укладена угода про визнання винуватості у відповідності до вимог ст. 472 КПК України.
Згідно даної угоди обвинувачений та прокурор дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 ст. 382 КК України, а також виду і міри покарання, яке повинен понести ОСОБА_4 у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн.
Того ж дня у кримінальному проваджені затверджено обвинувальний акт, який разом з угодою в порядку ст. 291 КПК України направлено до суду.
Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходив з наступного.
Відповідно до п. 2 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно п.1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам (аб. 2 п.3 ч.4 ст. 469 КПК).
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину, яким завдана лише суспільним інтересам, потерпілі у справі відсутні.
Суд вважає, що істотні обставини, що мають значення для цього провадження в тому числі обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого (щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення) цілком враховані угодою про визнання винуватості і знайшли своє відображення в узгодженому сторонами угоди покаранні.
Судом встановлено, що укладання угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь - яких обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Умови угоди відповідають вимогам ст. 472 КПК та не суперечать вимогам КПК України, КК України і інтересам суспільства.
Суд переконався, що обвинувачений беззастережно визнає себе винним у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення та погоджується на призначення узгодженого покарання, розуміє суть цього покарання яке не є для нього надто надмірним, цілком розуміє права, передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України.
Також судом встановлено, що обвинувачений розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені ст. 473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.
Відповідно до вимог п. 9 ч.2 ст. 52 КПК України при укладанні угоди забезпечена участь захисника, яка підтримав правову позицію сторін угоди та просив суд затвердити угоду та призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання.
За даних обставин, з огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 з призначенням узгодженої сторонами виду та міри покарання.
Матеріальна шкода та процесуальні витрати у справі відсутні.
Долю речових доказів слід вирішити керуючись приписами ст. 100 КПК України.
З урахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 373, 374, 475 КПК України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 31 березня 2025 року між начальником Шишацького відділу Миргородської окружної прокуратури ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання у вигляді штрафу в розмірі 500 (п'ятисот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п'ятсот) грн.
Оптичні диски DVD-R з відеофайлами зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Шишацький районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Головуючий суддя ОСОБА_1