Справа № 548/709/25
Провадження № 2/548/412/25
15.04.2025 року м. Хорол
Хорольський районний суд Полтавської області в складі :
головуючого судді - Коновод О. В.
за участю : секретаря судового засідання - Матвієнко О.А.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Хорол цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах : ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Головного сервісного центру МВС про визнання права власності на транспортний засіб в порядку спадкування за законом
Позиція позивача та відповідача, процесуальні дії, вчинені по справі.
Позивачка в інтересах : ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулася до Хорольського районного суду з вищевказаним позовом.
На обґрунтування позову зазначила, що вона ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є дружиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .
Від цього шлюбу мають малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про його народження серії НОМЕР_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про її народження серії НОМЕР_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_5 при виконанні бойового завдянна загинув чоловік позивачки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 .
У зв'язку із тим, що він рахувався зниклим безвісти, спадкова справа № 172/2024 до його майна була відкрита у Хорольській державній нотаріальній конторі 02 жовтня 2024 року.
Після смерті чоловіка спадщину на його майно прийняла позивачка, ОСОБА_1 та їхні з чоловіком малолітні діти: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в рівних частинах ( на 1/3 частку кожен). Інших спадкоємців першої черги за законом, які б прийняли спадщину та в порядку ч. 3, ч. 4 ст. 1268 ЦК України немає.
Зазначене підтверджується повідомленням Хорольської державної нотаріальної контори від 28.02.2025 за вих. № 84/02-14.
За життя чоловік ОСОБА_4 29.11.2021 оформив ввезення в Україну придбаного у США легкового автомобіля марки FORD FLEX LIMITED, 01.01.2017 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_5 , об'єм двигуна 3496, що підтверджується податковою декларацією (форма МЛ2) № UA 500030/2021/240860, та доданими до неї документами: митним посвідченням про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 від 01.12.2021, Invoice № А 2285990-0341 від 07.10.2021, видатковим ордером № В-000005039, які є підставою для реєстрації права власності на транспортний засіб за ОСОБА_4 на території України.
Відповідно до наданих документів вартість вказаного ТЗ складає 12914 долари США, що по курсу НБУ на день митного оформлення ТЗ складає 350 000 грн. Відповідно до зазначеного посвідчення про реєстрацію ТЗ серія НОМЕР_6 від 01.12.2021, виданого органами Державної митної служби України, Одеська митниця не заперечувала проти реєстрації транспортного засобу в підрозділі МВС України, який відповідно до законодавства України уповноважений здійснювати державну реєстрацію та зняття з обліку ТЗ, зазначеного у посвідченні ТЗ.
Проте, ОСОБА_4 не встиг за життя зареєструвати в Україні зазначений автомобіль на своє ім'я, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_5 помер у віці 35 років.
Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на його майно, на яке позивачка із дітьми оформили спадкові права (спадкова справа № 172/2024 від 02 жовтня 2024 року).
Позивачка діючи у власних інтересах та інтересах своїх дітей, звернулася до Хорольської державної нотаріальної контори з заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину на вказаний вище автомобіль.
Проте, оформити право власності на автомобіль FORD FLEX LIMITED, 01.01.2017 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_5 в нотаріальному порядку позивачка з дітьми не мають можливості, так як згідно з відповіддю нотаріуса № 84/02-14 від 28.02.2025, відсутні документи, що підтверджують проведення державної реєстрації права власності чоловіка на цей автомобіль на території України уповноваженими органами МВС, у зв'язку із чим позивачці рекомендовано звернутися до суду.
25.03.2025 року по справі було відкрито провадження та призначено до розгляду у порядку загального позовного провадження.
В судове засідання позивачка не з"явилася, але в позовній заяві прохала суд провести розгляд справи за її відсутності.
Представник відповідача у підготовче судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, протягом строку, встановленого судом, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить розглянути справу у відсутність їх представника .
Представник третьої особи у підготовче судове засідання не з'явився, але подав до суду пояснення на позовну заяву, в якому просить розглянути справу у відсутність їх представника .
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, від яких надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає положенням ч. 3 ст. 211 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Врахувавши позицію позивачки, дослідивши матеріали справи, врахувавши думку відповідача, викладену у письмовій заяві, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Фактичні обставини, встановлені судом.
Позивачка, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є дружиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .
Від цього шлюбу мають малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про його народження серії НОМЕР_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про її народження серії НОМЕР_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_5 при виконанні бойового завдянна загинув чоловік позивачки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 .
У зв'язку із тим, що він рахувався зниклим безвісти, спадкова справа № 172/2024 до його майна була відкрита у Хорольській державній нотаріальній конторі 02 жовтня 2024 року.
Після смерті чоловіка спадщину на його майно прийняла позивачка, ОСОБА_1 та їхні з чоловіком малолітні діти: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в рівних частинах ( на 1/3 частку кожен). Інших спадкоємців першої черги за законом, які б прийняли спадщину та в порядку ч. 3, ч. 4 ст. 1268 ЦК України немає.
Зазначене підтверджується повідомленням Хорольської державної нотаріальної контори від 28.02.2025 за вих. № 84/02-14.
За життя чоловік ОСОБА_4 29.11.2021 оформив ввезення в Україну придбаного у США легкового автомобіля марки FORD FLEX LIMITED, 01.01.2017 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_5 , об'єм двигуна 3496, що підтверджується податковою декларацією (форма МЛ2) № UA 500030/2021/240860, та доданими до неї документами: митним посвідченням про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 від 01.12.2021, Invoice № А 2285990-0341 від 07.10.2021, видатковим ордером № В-000005039, які є підставою для реєстрації права власності на транспортний засіб за ОСОБА_4 на території України.
Відповідно до наданих документів вартість вказаного ТЗ складає 12914 долари США, що по курсу НБУ на день митного оформлення ТЗ складає 350 000 грн. Відповідно до зазначеного посвідчення про реєстрацію ТЗ серія НОМЕР_6 від 01.12.2021, виданого органами Державної митної служби України, Одеська митниця не заперечувала проти реєстрації транспортного засобу в підрозділі МВС України, який відповідно до законодавства України уповноважений здійснювати державну реєстрацію та зняття з обліку ТЗ, зазначеного у посвідченні ТЗ.
Проте, ОСОБА_4 не встиг за життя зареєструвати в Україні зазначений автомобіль на своє ім'я, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_5 помер у віці 35 років.
Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на його майно, на яке позивачка із дітьми оформили спадкові права (спадкова справа № 172/2024 від 02 жовтня 2024 року).
Позивачка діючи у власних інтересах та інтересах своїх дітей, звернулася до Хорольської державної нотаріальної контори з заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину на вказаний вище автомобіль.
Проте, оформити право власності на автомобіль FORD FLEX LIMITED, 01.01.2017 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_5 в нотаріальному порядку позивачка з дітьми не мають можливості, так як згідно з відповіддю нотаріуса № 84/02-14 від 28.02.2025, відсутні документи, що підтверджують проведення державної реєстрації права власності чоловіка на цей автомобіль на території України уповноваженими органами МВС, у зв'язку із чим позивачка звернулася до суду .
Норми права, застосовані судом.
Згідно з ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
За вимогами ч. 3 ст. 12 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 1 ст. 13 Цивільно-процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 Цивільно-процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 8 постанови Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року № 1388 «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів», що діяла на час ввезення ТЗ в Україну, документами,що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин,що мають ідентифікаційні номери, є оформлені в установленому порядку: митна декларація на бланку єдиного адміністративного документа на паперовому носії або електронна митна декларація, або видане митним органом посвідчення про реєстрацію в уповноважених органах МВС транспортних засобів чи їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери.
При цьому, посвідчення про реєстрацію ТЗ , що видане органами Державної митної служби України, та митна декларація (форма МД-2) були підставою для реєстрації права власності на зазначений автомобіль за померлим ОСОБА_4 на території України.
Згідно із ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).
Об'єктом спадкового наступництва є спадщина (спадкове майно, спадкова маса), тобто вся сукупність прав та обов'язків спадкодавця, у яких він перебував на момент смерті, які за своєю правовою природою є невіддільними від особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Місцем відкриття спадщини за ч. 1 ст. 1221 ЦК України є останнє місце проживання спадкоємця.
За змістом ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Частиною 1 ст. 182 ЦК України, передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Відповідно до ст. 321 ЦК Україниправо власності є непорушним. Ніхтонеможебути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
У відповідності до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Статтею 17 Загальної декларації прав людини, передбачено - ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.
Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини'суди застосовують при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свободта практику Суду як джерело права.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Поняття власності чи «майна» за ст. 1 Першого протоколу Конвенції тлумачиться дуже широко, охоплює цілу низку інтересів економічного характеру. За рішеннями Європейського суду з прав людини «майном» в розумінні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вважається законне і обґрунтоване очікування набуття майна або майнового права.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Захист цивільних прав це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спобіг, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа також має право на захист свого інетерсу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
Відтак, зазначена норма визначає об'єкт захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.
Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.
При оспоренні чи невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Захист цивільних прав це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
У розумінні закону, суб'єктивне право на захист юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для повновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За їх призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Матеріально-правовий аспект захисту цивільних прав та інтересів насамперед полягає в з'ясуванні, чи має особа таке право або інтерес та чи були вони порушені або було необхідним їх правове визначення.
При цьому слід виходити з положень ст. 11 ЦК України про підстави виникнення цивільних прав і цивільних обов'язків. Відповідно до них цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, передбачених актами цивільного законодавства, Конституцією України та міжнародними договорами України, а також із дій осіб, не передбачених цими актами, але які породжують цивільні права та обов'язки.
Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 року №1-10/2004 визначено, що охоронюваний законом інтерес треба розуміти - це прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони для задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності та іншим загально-правовим засадам.
Таким чином,під способами захисту суб'єктивних цивільних прав/інтересів розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру,за допомогою яких проводиться повновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та охоронюваних законом інтересів.
Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 ЦК України.
У вказаній нормі визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Зі змісту ч. 3 ст. 16 ЦК України випливає, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом ніж той, який встановлений договором або законом.
Законодавчі обмеження матеріально- правових способів захисту цивільно права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (ст.ст. 8-9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема статтею 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.
Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 12 червня 2013 року у справі № 6-32цс13.
За даних обставин суд приходить до висновку, що права позивача є доведеним, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.15,16,328,392 ЦК України, ст.ст.1-18,76-81,141,209-241,259,263-265,268,354,355 ЦПК України, суд-
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_7 , адреса реєстрації та місця проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ( в особі його матері, законного представника ОСОБА_1 ), адреса реєстрації та місця проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ( в особі її матері, законного представника ОСОБА_1 ), адреса реєстрації та місця проживання: АДРЕСА_1 ) до Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області ( код ЄДРПОУ: 22528612, адреса знаходження: м. Хорол, вул. 1 Травня, буд. 4, Лубенського району Полтавської області) , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Головного сервісного центру МВС (04071 місто Київ, вулиця Лук'янівська, будинок 62, ЄДРПОУ 40109173 ) про визнання права власності на транспортний засіб в порядку спадкування за законом -задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_7 , у порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , право власності на 1/3 частину легкового автомобіля FORD FLEX LIMITED, 01.01.2017 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_5 , об'єм двигуна 3496, посвідчення Державної митної служби України про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 від 01.12.2021, Invoice № А 2285990-0341 від 07.10.2021, видатковий ордер № В-000005039 від 26.11.2021, митна декларація на ввезення транспортного засобу (форма МД-2) № UA500030/2021/240860, додатковий номер Вн № 2368, сертифікат відповідності серії РС № 599080.
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , у порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , право власності на 1/3 частину легкового автомобіля FORD FLEX LIMITED, 01.01.2017 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_5 , об'єм двигуна 3496, посвідчення Державної митної служби України про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 від 01.12.2021, Invoice № А 2285990-0341 від 07.10.2021, видатковий ордер № В-000005039 від 26.11.2021, митна декларація на ввезення транспортного засобу (форма МД-2) № UA500030/2021/240860, додатковий номер Вн № 2368, сертифікат відповідності серії РС № 599080.
Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , у порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , право власності на 1/3 частину легкового автомобіля FORD FLEX LIMITED, 01.01.2017 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_5 , об'єм двигуна 3496, посвідчення Державної митної служби України про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 від 01.12.2021, Invoice № А 2285990-0341 від 07.10.2021, видатковий ордер № В-000005039 від 26.11.2021, митна декларація на ввезення транспортного засобу (форма МД-2) № UA500030/2021/240860, додатковий номер Вн № 2368, сертифікат відповідності серії РС № 599080.
Звільнити позивачку 1 (законного представника позивача 2 ОСОБА_2 та позивача 3 ОСОБА_3 ) ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі ст. 8 ч. ч 1, 2 п. в Закону України «Про судовий збір».
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення складено 15.04.2025 року.
Суддя : О.В. Коновод