Справа № 164/699/25
п/с 3/164/282/2025
16 квітня 2025 року Селище Маневичі
Суддя Маневицького районного суду Волинської області Ониско Р.В., розглянувши матеріали, які надійшли відвідділення поліції № 1 (сел. Маневичі) Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , військовослужбовця,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 257934 від 27 лютого 2025 року, ОСОБА_1 27 лютого 2025 року, біля 16 год. 20 хвилин, в с. Підгаття по шосе грунтова дорога Камінь-Каширського району Волинської області, керував мотоциклом марки «LONCIN», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України.
Під час розгляду справи адвокат Хомич Р.В., який представляє інтереси ОСОБА_1 , вину у вчиненні інкримінованого ОСОБА_1 правопорушенні не визнав та пояснив, що останній проходить службу в військовій частині і тому не зміг особисто прибути в судове засідання. Зазначив, що ОСОБА_1 повністю заперечує факт керування ним мотоциклом за обставин зазначених в протоколі., при цьому поліцейський на власний розсуд зазначив в протоколі час та місце вчинення ймовірного правопорушення, при цьому не було складено схеми ДТП. Просить провадження у справі закрити, в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, оскільки останній за вказаних в протоколі обставин мотоциклом не керував.
На відеозаписах з нагрудної боді камери поліцейського, не відображено факту керування мотоциклом саме ОСОБА_1 , а навпаки останній активно заперечує те, що він керував мотоциклом під час ДТП. З відеозапису суддя зробив висновок, що працівники поліції прибули за викликом медичних працівників про отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_1 . Неподалік місця ймовірного ДТП знаходився ОСОБА_1 разом з медпрацівниками при цьому активно відмовлявся від надання йому медичної допомоги пояснюючи, що незначні тілесні ушкодження отримав в результаті падіння з мотоцикла, але мотоциклом керувала інша особа, яка покинула місце ДТП. Мотоцикл знаходився на певній відстані. З відеозапису суддею встановлено, що очевидців самого ДТП працівникам поліції встановити не вдалося.
Дослідивши матеріали справи, пояснення ОСОБА_1 суддя приходить до висновку, що в справі відсутні докази, які вказують на керування транспортним засобом за вказаних в протоколі обставин саме ОСОБА_1 .
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції Україниі повинні відповідати їй (частина друга статті 8 Конституції України).
Один із найважливіших конституційних принципів щодо захисту основоположних прав та свобод людини при здійсненні процедури притягнення особи до адміністративної та/або кримінальної відповідальності (презумпція невинуватості) закріплено у ст. 62 Конституції України, згідно якого особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При цьому в процесі доказування вини, доцільно керуватись принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282). Судова практика свідчить, що у відповідності до цього рішення, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Згідно з ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
ЄСПЛ дійшов висновку, що суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ст. 251 КУпАП).
За таких умов сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності її вини, не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки не випливає зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Отже, оскільки матеріали адміністративної справи не містять належних та допустимих доказів, які б давали можливість поза розумним сумнівом зробити висновок про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд вважає, що провадження у справі, відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 9, ч.1 ст. 130 , 245, 247, 251, 252, 266, 280 КУпАП,
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 257934 від 27 лютого 2025 року - закрити, в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Маневицький районний суд Волинської області протягом десяти діб з дня винесення постанови.
Суддя Маневицького районного суду
Волинської області Ониско Р.В.