Справа № 157/2000/24
Провадження № 2/157/143/25
10 квітня 2025 рокумісто Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області
у складі головуючого - судді Ходачинського Р.О.,
за участю секретаря судового засідання Кисляка Я.С.,
представника відповідачки Федчика С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
До Камінь-Каширського районного суду Волинської області надійшла позовна заява ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» до ОСОБА_1 , у якій позивач просить стягнути з відповідачки на користь ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5521780 від 10.02.2022 у розмірі 80491 грн 08 коп. станом на 17.09.2024, а також судовий збір у розмірі 2422 грн 40 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 10000 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що відповідно до умов укладеного договору № 5521780 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 10.02.2022 року, від ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (торгова марка «CreditPlus») відповідачка отримала кредит у розмірі 25000 грн строком на 360 днів. Кредитний договір був укладений в електронному вигляді за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем кредитора та підписано відповідачкою електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Згідно з укладеним договором факторингу № 26.09/23-Ф від 26.09.2023 року право вимоги за кредитним договором № 5521780 від 10.02.2022 перейшло від ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» до ТОВ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС». В подальшому, відповідно до умов укладеного договору факторингу від 31.07.2024 № 31.07/24-Ф право вимоги за кредитним договором № 5521780 від 10.02.2022 відступлено на користь позивача.
Відповідачка не повернула своєчасно суму кредиту та нараховані відсотки для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, відповідно до умов кредитного договору, таким чином зобов'язання за вказаним договором не виконала. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань заборгованість за кредитним договором станом на 17.09.2024 року становить 80491 грн 08 коп., яка складається із заборгованості за кредитом 25000 грн та заборгованості за нарахованими процентами 60286 грн 80 коп.
Ухвалою судді від 03.12.2024 заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
У судовому засіданні 10.04.2025 представник відповідачки адвокат Федчик С.В. просив долучити до матеріалів зазначив письмові пояснення із зазначенням позиції сторони щодо позову, а саме - відповідачка заперечує проти позовних вимог, оскільки позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження, що він набув право вимоги з виконанню відповідачем боргових зобов'язань по кредитному договору. Крім того вважає, що позивачем не доведено співмірності розміру понесених позивачем витрат за надання правничої допомоги із розміром таких витрат, який він просить стягнути з відповідачки. Зазначив, що до позовної заяви не додані докази, які підтверджують, що позивач сплатив адвокату Дідуху Є.О. за надання послуг 10000 грн, чи хоча б частину із цієї суми.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, подав заяву, у якій просив справу розглянути без участі адвоката Дідуха Є.О. та зазначив, що позовні вимоги підтримує повністю, не заперечує щодо винесення заочного рішення.
Заслухавши пояснення представника відповідачки, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позов підставним і таким, що підлягає до повного задоволення.
Щодо укладення договору про надання споживчого кредиту:
Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України). Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частин 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ. Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Судом встановлено, що 10 лютого 2022 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 5521780 на умовах строковості, зворотності, платності (а.с. 55-60). Зазначений договір підписано електронним підписом відповідачки, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора (електронного підпису) С483769 і був надісланий на її номер мобільного телефону, про що свідчить п. 10 договору про надання споживчого кредиту - реквізити та підписи сторін.
Сума кредиту за договором склала 25000 грн (п. 1.3 договору), строк кредиту 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 10 днів (п. 1.4 договору). Стандартна процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього договору (п. 1.5.1 договору), знижена процентна ставка 0,796 % в день та застосовується відповідно умов, передбачених у п. 1.5.2 договору. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 29653,85 % річних, за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 11670,46% річних (п. 1.7 договору). Орієнтована загальна вартість кредиту за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 204100 грн, за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 195145 грн (п. 1.8 договору).
Відповідно до п. 2.1 зазначеного договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .
Договір позики підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором С483769. Підписанням договору про надання споживчого кредиту відповідачка також підтвердила, що вона ознайомилася з усіма умовами Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі і умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», які розміщені на веб-сайті та затверджені наказом № 19-ОД від 05.01.2022, повністю розуміє їх, погоджується з ними і зобов'язується неухильно їх дотримуватися (п. 9.8 договору).
Таким чином, в укладеному договорі сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами, розмір і тип процентної ставки. Цей кредитний договір є дійсним, у судовому порядку не оскаржувався.
На виконання зазначеного договору ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» 10 лютого 2022 року було здійснено переказ коштів в сумі 25000 грн на платіжну картку № НОМЕР_2 , що підтверджується випискою за договором б/н за період 10.02.2022-21.02.2022 від 05.02.2025 АТ «Комерційний банк «ПРИВАТБАНК».
Суд вважає доведеним факт укладення договору про надання споживчого кредиту та виконання ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свого зобов'язання щодо надання позики у сумі 25000 грн.
Щодо переходу права вимоги:
Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 ЦК України).
Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов'язанні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
26 вересня 2023 року між ТОВ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАС» (далі Фактор) та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (далі Клієнт) укладено Договір факторингу № 26.09/23-Ф (а.с. 26-30).
Згідно з п. 1.1. договору факторингу, Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Права грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.
Перелік боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно Додатку № 1 та є невід'ємною частиною Договору.
Відповідно до п. 1.2 перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід'ємною частиною цього Договору.
Згідно з договором факторингу під правом вимоги розуміється права грошової вимоги щодо погашення (стягнення) Заборгованостей з Боржників, які виникли на підставі кредитних договорів.
Ціна Продажу за договором становить 938 001,65 грн (п. 3.3. договору факторингу). Фактор сплачує Клієнту 100% Ціни Продажу, передбаченої п.3.3. цього Договору, протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту передачі по Акту прийому-передачі Реєстру Боржників, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів за реквізитами (п. 3.4 договору факторингу).
Згідно з актом прийому-передачі Реєстру Боржників від 26.09.2023 за Договором Факторингу № 26.09/23-Ф від 23.09.2023, актом прийому-передачі інформації згідно Реєстру Боржників в електронному виді від 26.09.2023 за Договором Факторингу № 26.09/23-Ф від 23.09.2023 (а.с. 36, 36 зворот), платіжної інструкції (а.с. 37), витягом з Реєстру боржників від 26.09.2023 до Договору факторингу № 26.09/23-Ф від 26.09.2023 року (а.с. 84 зворот), ТОВ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАС» набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі 80491,08 грн, з яких: 20204,28 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 60286,80 грн - заборгованість за відсотками.
31 липня 2024 року між ТОВ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАС» (далі Клієнт) та ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» (далі Фактор) укладено Договір факторингу № 31.07/24-Ф (а.с. 20-23).
Згідно з п. 1.1. договору факторингу, Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Права грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.
Перелік боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно Додатку № 1 та є невід'ємною частиною Договору.
Відповідно до п. 1.2 перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід'ємною частиною цього Договору.
Згідно з договором факторингу під правом вимоги розуміється права грошової вимоги щодо погашення (стягнення) Заборгованостей з Боржників, які виникли на підставі кредитних договорів.
Ціна Продажу за договором становить 67377 грн (п. 3.3. договору факторингу). Фактор сплачує Клієнту 100% Ціни Продажу, передбаченої п.3.3. цього Договору, протягом 20 (двадцяти) робочих днів з моменту передачі по Акту прийому-передачі Реєстру Боржників, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів за реквізитами (п. 3.4 договору факторингу).
Згідно з актом прийому-передачі Реєстру Боржників від 31.07.2024 за Договором Факторингу № 31.07/24-Ф від 31.07.2024 (а.с. 25), актом прийому-передачі інформації згідно Реєстру Боржників в електронному виді від 31.07.2024 за Договором Факторингу № 31.07/24-Ф від 31.07.2024 (а.с. 24), платіжної інструкції кредитового переказу коштів (а.с. 37), актом прийому-передачі Реєстру Боржників від 31.07.2024 за Договором Факторингу № 31.07/24-Ф від 31.07.2024, витягом з Реєстру боржників від 31.07.2024 до Договору факторингу № 31.07/24-Ф від 31.07.2024 року (а.с. 85 зворот), ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі 80491,08 грн, з яких: 20204,28 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 60286,80 грн - заборгованість за відсотками.
Зауваження представника відповідачки у письмових поясненнях щодо неналежного оформлення витягів з реєстру боржників були надані для позначення їх позиції щодо позовних вимог, але подані поза межами строків надання відзиву/заперечення, тому суд вважає недоцільним здійснювати їх детальний аналіз. Суд відмічає, що позивачем надано копії актів прийому-передачі Реєстру Боржників до договорів факторингу від 26.09.2023 та 31.07.2024, які підписані відповідними сторонами. Формування витягу з Реєстру Боржників або його копії не передбачає документального засвідчення його всіма учасниками договору.
Судом встановлено, що перехід права вимоги позивача ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» до відповідачки ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту № 5521780 від 10.02.2022 відбувся у встановленому законодавством порядку.
Щодо розміру зобов'язання:
На підтвердження факту користування грошовими коштами за договором про надання споживчого кредиту та факту несплати грошових коштів позивачем надано картку обліку договору (розрахунок заборгованості) (а.с. 63-78). Із зазначеного розрахунку вбачається, що станом на 25 вересня 2023 року загальна сума заборгованості відповідачки становить 80491,08 грн, з яких 20204,28 грн заборгованість за тілом кредиту та 60286,80 грн - заборгованість за відсотками. Із цього розрахунку також вбачається, що відповідачкою на погашення заборгованості було сплачено 9133,63 грн.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Згідно з частинами 1, 4 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору. Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушення умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ст. 612 ЦК України).
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно застосовуються.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Таким чином, наявність очевидних ознак неспроможності позичальника належним чином обслуговувати кредитне зобов'язання та/або порушення умов договору (що не були усунені позичальником) має наслідком виникнення у банку права вимагати повернення суми кредиту, що в т.ч. передбачено нормами ч. 2 ст. 1054 ЦК України.
Враховуючи вищезазначене, з урахуванням обставин та підтверджуючих ці обставини документів, з огляду на відсутність іншого розрахунку розміру заборгованості, запропонованого відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість розміру позовних вимог ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 5521780 від 10.02.2022 в сумі 80491,08 грн, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають до повного задоволення.
Щодо розподілу судових витрат:
Позивач ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» у позовній заяві просило суд стягнути з відповідачки на свою користь судовий збір в розмірі 2422,40 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 10000 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Суд, задовольняючи позов, стягує з відповідачки на користь позивача сплачений судовий збір.
Відповідно до ч. 1. п. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом із першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи.
Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до пунктів 1 та 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження надання правової допомоги позивач надав копії договору про надання юридичних послуг від 01.08.2024 (а.с. 18-19), акту приймання-передачі наданих послуг № 5521780 від 17.09.2024 до договору № 01/08/2024-А про надання юридичних послуг від 01.08.2024 (а.с. 82) та детальний опис робіт (наданих послуг) № 5521780 від 17.09.2024 (а.с. 82 зворот), згідно з якими вартість послуг з надання правничої допомоги становить 10000 гривень.
Суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з відповідачки, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 753/15687/15.
При цьому, суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором. Справа є малозначною в силу вимог закону, та не є складною.
За таких обставин суд вважає, що позивачем витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 10000 грн є завищеними, належним чином не обґрунтованими та становлять надмірний тягар для відповідачки, що суперечить принципу розумної необхідності судових витрат. Враховуючи складність справи та виконані роботи, суд вважає розмір у сумі 4000 грн співмірним розміром витрат на правничу допомогу.
Разом з тим, на підтвердження здійснення витрат, необхідних для надання правничої допомоги, позивачем не надано жодного доказу, зокрема платіжного документа (квитанції, платіжної інструкції тощо). Тому суд не має підстав для стягнення з відповідачки на користь позивача витрат на правову допомогу.
Керуючись ст. 12, 81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, ст. 510, 512, 514, 516, 525, 526, 599, 610, 612, 625, 629, 631, 1048, 1049, 1054, 1077 ЦК України, ст. 11, 12 ЗУ «Про електронну комерцію», суд
вирішив:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» заборгованість за договором № 5521780 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 10.02.2022 року у сумі 80491 (вісімдесят тисяч чотириста дев'яносто одна) гривня 08 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, приміщення 2, код ЄДРПОУ 40966896.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Повний текст рішення суду складений 15.04.2025 року.
Головуючий Роман ХОДАЧИНСЬКИЙ