Справа №573/1021/19 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-кп/816/79/25 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - Неналежне виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником
Іменем України
08 квітня 2025 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
судді-доповідача - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Суми кримінальне провадження № 573/1021/19 за апеляційними скаргами представника цивільного відповідача ОСОБА_6 , прокурора ОСОБА_7 та обвинуваченої ОСОБА_8 на вирок Білопільського районного суду Сумської області від 01.10.2021, за яким
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Хуст Закарпатської області, мешканка АДРЕСА_1
визнана винною у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 140 КК України,
учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_10 ,
захисника - адвоката ОСОБА_11 ,
установила:
У поданих апеляційних скаргах:
- представник цивільного відповідача КНП Білопільської МР «Білопільська міська лікарня» ОСОБА_12 просить скасувати вирок суду в частині стягнення на користь потерпілої ОСОБА_13 моральної шкоди, оскільки останньою не було надано доказів на підтвердження своїх позовних вимог;
- прокурор ОСОБА_7 просить скасувати вирок суду у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через м'якість і ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_14 засудити за ч. 2 ст. 140 КК і призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки з позбавленням обіймати певні посади на строк 2 року. Вимоги обгрунтовані тим, що суд дійшов необгрунтованого висновку про можливість застосування положень ст. 75 КК;
- обвинувачена ОСОБА_8 просить скасувати вирок суду, а кримінальне провадження закрити, оскільки висновки експертиз містять суперечності, суд не надав належної оцінки доказам щодо відсутності на балансі лікарі спеціальних медичних інструментів, а також показанням свідків з цього приводу, не досліджені посадові інструкції, при застосуванні препарату окситоцину порушень не було, суд безпідставно залишив без задоволення клопотання про виклик і допит як свідка лікаря-патологоанатома, не з'ясовані інші обставини, які мають суттєве значення.
Вироком Білопільського районного суду Сумської області від 01.10.2021 ОСОБА_14 визнана винною у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 140 КК, і їй призначене покарання у виді позбавлення волі строком 1 рік з позбавленням права займати посади, пов'язані із лікарською діяльністю строком на 1 рік. На підставі ст. 75 КК ОСОБА_14 звільнена від відбування призначеного основного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку на 1 рік. На підставі п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК на ОСОБА_14 покладені обов'язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з'являтися для реєстрації до цього органу. Ухвалено стягнути із ОСОБА_14 на корить потерпілої ОСОБА_15 витрати на правову допомогу в сумі 4500 грн, а також із КНП Білопільської районної ради «Білопільська центральна районна лікарня» на користь потерпілої ОСОБА_15 моральну шкоду в сумі 100000 грн.
Згідно вироку, ОСОБА_14 , працюючи на посаді лікаря акушера-гінеколога Комунального закладу Білопільської районної ради «Білопільська центральна районна лікарня», 03.12.2018, під час приймання пологів у ОСОБА_15 , неналежно виконуючи свої посадові обов'язки внаслідок недбалого та несумлінного до них ставлення, допустила ряд порушень через несвоєчасне діагностування дистресу плода та невірну тактику ведення пологів після виявлення дистресу, що призвело до асфіксії навколоплідними водами плода при народженні та спричинило тяжкі наслідки у вигляді смерті новонародженої дитини 03.12.2018.
До початку апеляційного розгляду від обвинуваченої ОСОБА_14 надійшло письмове клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв'язку із закінченням строків давності, яке вона просила розглянути без її участі.
Вислухавши суддю-доповідача про зміст клопотання, доводи захисника ОСОБА_11 , яка підтримала клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності, доводи прокурора ОСОБА_10 , яка не заперечувала проти заявленого клопотання, колегія суддів вважає, що клопотання про звільнення ОСОБА_14 від кримінальної відповідальності підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно ст. 285 КПК, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. Особі, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз'яснюється право на таке звільнення. Обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз'яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави.
Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання. Суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність (ч. 1, 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК).
Відповідно ст. 63 Конституції України та ст. 18 КПК, жодну особу не може бути примушено визнати свою вину у вчиненні кримінального правопорушення або примушено давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для її підозри або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, тому визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні правопорушення, як обов'язкової умови такого звільнення, кримінальним процесуальним законом не передбачено і не може бути перешкодою в реалізації ним свого права на звільнення та правовою підставою для відмови судом у задоволенні заявлених клопотань.
Згідно ст. 44 КК, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. При цьому особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули певні строки, які залежать від тяжкості правопорушення (ст. 49 КК).
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 140 КК, у вчиненні якого ОСОБА_14 визнана винуватою, вчинене нею 03.12.2018, і відповідно ст. 12 КК є нетяжким злочином, а строк притягнення до кримінальної відповідальності за цей злочин становить 5 років.
З огляду на викладене, на час розгляду кримінального провадження апеляційним судом строк давності притягнення ОСОБА_14 до відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 140 КК, минув, при цьому відсутні підстави для зупинення чи переривання перебігу давності.
Відповідно п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності, а згідно ч. 1 ст. 417 КПК суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені ст. 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок та закриває кримінальне провадження.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає за необхідне скасувати вирок суду, а кримінальне провадження закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284, ст. 417 КПК, звільнивши ОСОБА_14 згідно п. 3 ч. 1 ст. 49 КК від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 140 КК у зв'язку із закінченням строку давності. При цьому колегія суддів ураховує і правову позицію ККС ВС (постанова від 19.11.2019 в справі № 345/2618/16-к), згідно якої суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження (справа) досудове розслідування, підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції або провадження в суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили.
Також слід зазначити, що після виконання дій, передбачених ст. 342-345 КПК, і вирішення клопотань суддя-доповідач у необхідному обсязі доповідає зміст оскарженого судового рішення, доводи учасників судового провадження, викладені в апеляційних скаргах та запереченнях, і з'ясовує, чи підтримують свої апеляційні скарги особи, які їх подали (ч. 2 ст. 405 КПК).
Таким чином, у зв'язку із закриттям кримінального провадження відносно ОСОБА_14 апеляційним судом не дається правова оцінка доводам апеляційних скарг, оскільки закриття кримінального провадження виключає таку можливість.
Крім того, відповідно положень ч. 1 ст. 129 КПК вирішення цивільного позову по суті заявлених вимог можливо лише у разі ухвалення обвинувального вироку або постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
Отже, у разі постановлення ухвали про закриття кримінального провадження у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності, заявлений у кримінальному провадженні цивільний позов по суті не вирішується, а залишається без розгляду. У такому випадку позивач вправі вирішити свої вимоги в порядку цивільного судочинства.
Закриваючи кримінальне провадження стосовно ОСОБА_14 на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284, ст. 417 КПК та звільняючи її згідно п. 3 ч. 1 ст. 49 КК від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 140 КК у зв'язку із закінченням строку давності, колегія суддів вважає за необхідне залишити заявлений цивільний позов потерпілої ОСОБА_15 без розгляду.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 418 і 419 КПК України, -
постановила:
Клопотання обвинуваченої ОСОБА_8 про звільнення від кримінальної відповідальності задовольнити.
Вирок Білопільського районного суду Сумської області від 01.10.2021 відносно ОСОБА_16 скасувати, а кримінальне провадження відносно неї за ч. 2 ст. 140 КК України закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284, ст. 417 КПК України, звільнивши ОСОБА_17 згідно п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строку давності.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_15 залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4