Справа № 522/7654/25
Провадження № 1-кс/522/2498/25
16 квітня 2025 року Приморський районний суд м. Одеси у складі: слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі слідчого ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ ВП № 5 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про арешт майна по матеріалам кримінального провадження № 12025163510000117 від 14.02.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України,
Досудовим розслідування встановлено, що 13.02.2025 до чергової частини відділу поліції № 5 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області із заявою звернувся громадянин ОСОБА_5 щодо вжиття заходів правового характеру до малознайомої особи на ім'я ОСОБА_6 , який шахрайським шляхом обіцяючи у наданні медичних документів із зазначенням діагнозу ВІЛ-інфекцією/СНІДом або інших медичних документів, які в подальшому слугують підставою для отримання відстрочки в умовах воєнного стану, заволодів грошовими коштами осіб, які до останнього звертались. Сума збитку встановлюється.
08.04.2025 слідчим слідчого відділення відділу поліції № 5 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області лейтенантом поліції ОСОБА_7 спільно із працівниками УCP в Одеській області ДСР НПУ, було проведено невідкладний обшук в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України, під час проведення обшуку в квартирі АДРЕСА_1 , за участю ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 , було виявлено та вилучено: банківська картка АТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_1 на ім?я ОСОБА_9 до сейф пакету НПУ PSP1256700; пакування до абонентських карток (серійні номери: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ) та сім карта Vodafone, пакування від карток: НОМЕР_4 , НОМЕР_5 ; НОМЕР_6 ; НОМЕР_7 ; НОМЕР_8 ; НОМЕР_9 ; НОМЕР_10 ; НОМЕР_11 ; НОМЕР_12 ; НОМЕР_13 ; НОМЕР_14 ; НОМЕР_15 ; НОМЕР_16 ; НОМЕР_17 ; НОМЕР_18 ; НОМЕР_19 ; НОМЕР_20 ; НОМЕР_21 до сейф пакету НПУ WAR 1935943; банківська картка АТ «ОщадБанк» НОМЕР_22 вилучено до сейф пакету НПУ RAW 148513.
Вилучені предмети та речі, визнано речовими доказами по кримінальному провадженню за №12025163510000117 від 14.02.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Слідчий в судовому засіданні підтримав клопотання про арешт майна та просив його задовольнити.
Захисник під час розгляду клопотання заперечувала проти його задоволення, вважає зазначені слідчим підстави, які не відповідають положенням ч. 3 ст. 233 КПК України, у клопотання не зазначено підставі арешту та обґрунтування його необхідності, у зв'язку із чим просила відмовити у задоволенні клопотання.
Вивчивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку слідчого та захисника, приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 3 ст. 233 КПК України, слідчий, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. У такому випадку прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов'язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 234 цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу.
Підставами для проведення обшуку (огляду) є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення його мети, а саме виявлення та фіксації відомостей про обставини вчиненого правопорушення, виявлення знарядь та засобів вчинення кримінальних правопорушень, майна, набутого в результаті їх вчинення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Частиною 2 ст. 170 КПК України встановлено, що метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.
Відповідно до ст. 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності». Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, і ніхто не може бути протиправне позбавлений права власності (ст. 41 Конституції України).
Відповідно до ст. 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Крім того, відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року).
Враховуючи викладене вище та практику ЄСПЛ, застосування якої є безумовною складовою національного законодавства, є обґрунтовані підстави накладення арешту на відповідне майно, що при наявних обставинах кримінального провадження є виправданим та пропорційним заходом забезпечення кримінального провадження, який при наявних потребах досудового розслідування виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи особи, як арешт майна, який також необхідно накласти з метою забезпечити можливість проведення відповідних експертиз.
Керуючись ст.ст. 170-173 КПК України,-
Клопотання старшого слідчого СВ ВП № 5 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке було виявлене та вилучене 08.04.2025 під час проведення невідкладного обшуку в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України, в квартирі АДРЕСА_1 , за участю ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 , було виявлено та вилучено:
- банківська картка АТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_1 на ім?я ОСОБА_9 до сейф пакету НПУ PSP1256700;
- пакування до абонентських карток (серійні номери: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 )та сім карта Vodafone, пакування від карток: НОМЕР_4 , НОМЕР_5 ; НОМЕР_6 ; НОМЕР_7 ; НОМЕР_8 ; НОМЕР_9 ; НОМЕР_10 ; НОМЕР_11 ; НОМЕР_12 ; НОМЕР_13 ; НОМЕР_14 ; НОМЕР_15 ; НОМЕР_16 ; НОМЕР_17 ; НОМЕР_18 ; НОМЕР_19 ; НОМЕР_20 ; НОМЕР_21 до сейф пакету НПУ WAR 1935943;
- банківська картка АТ «ОщадБанк» НОМЕР_22 вилучено до сейф пакету НПУ RAW 148513.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
16.04.2025