Справа №521/19807/24
Номер провадження 3/521/707/25
15 квітня 2025 року Малиновський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді Поліщук І.О.,
при секретарі Коржеван В.А.,
за участю:
представника Одеської митниці
Державної митної служби України Бурчо І.Й.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу, що надійшла з Одеської митниці ДМС України за протоколом складеним відносно громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_1 виданий 06.12.2021, РНОКПП НОМЕР_2 , керівника ТОВ «СФЕРА ЗАХИСТУ» (код ЄДРПОУ 45057345, 03151, м. Київ, Солом'янський район, вул. Ушинського, буд. 40), за ознаками порушення митних правил, передбачених ст. 482 МК України, -
До Малиновського районного суду м. Одеси надійшов протокол № 0788/50000/24 від 26.07.2024 року про порушення митних правил з відповідними матеріалами, у відношенні гр. ОСОБА_1 , за ознаками скоєння правопорушення, передбаченого ст. 482 МК України.
З протоколу про порушення митних правил вбачається, що 11.07.2024 декларантом/директором ТОВ «СФЕРА ЗАХИСТУ» (код ЄДРПОУ 45057345) гр. України ОСОБА_1 підготовлена та подана до Одеської митниці митна декларація типу «ІМ40ДЕ» (далі МД), яка була прийнята та зареєстрована за номером №24UA500540000723U3.
В якості підстави для переміщення товару через митний кордон України та їх подальшого митного оформлення декларантом/директором ТОВ «СФЕРА ЗАХИСТУ» (код ЄДРПОУ 45057345) гр. України ОСОБА_1 митному органу надані: інвойс від 25.04.2024 № KV/SD-02, пакувальний лист від 25.04.2024 №б/н, CMR від 10.07.2024 №б/н, контракт від 05.01.2024 № KV/SD/2024, та інші документи.
Відповідно до інформації, зазначеної у МД №24UA500540000723U3 та товаросупровідних документах встановлено, що з Болгарії від компанії-відправника «KVITKA LTD» (27 th July Blvd., No. 60, 1 st floor, Odessos district, Varna, 9000, Bulgaria), на адресу одержувача ТОВ «СФЕРА ЗАХИСТУ» (код ЄДРПОУ 45057345, 03151, м. Київ, Солом?янський район, вул. Ушинського, буд. 40) у ВЕА5748760 на автотранспортному засобі ВН1387В/ НОМЕР_3 , надійшли товари в асортименті.
Загальна фактурна вартість за МД становить 28 519,34 доларів США, загальна митна вартість за МД та складає 1 161 153,36 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 266 Митного кодексу України декларант перед подачею митною декларації має право здійснити фізичний огляд товарів з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям), зазначеним у товаросупровідних документах.
Відповідно до заяви про надання дозволу на проведення фізичного огляду товарів та інших предметів від 11.07.2024 вих. № 3, наданої до Одеської митниці, декларантом/директором ТОВ «СФЕРА ЗАХИСТУ» (код ЄДРПОУ 45057345) ОСОБА_1 було проведено фізичний огляд.
Під час здійснення митних формальностей за МД №24UA500540000723U3 АСАУР було згенеровано форму митного контролю «203-1»- проведення повного митного огляду - з розкриттям до 100% пакувальних місць та поглибленим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним в МД.
16.07.2024 посадовими особами митниці проведено повний митний огляд товару.
За результатами митного огляду було встановлено, що згідно оглянутих та розпакованих місць кількість товару не відповідає даним, заявленим у МД. А саме:
- товар №10: «Настільні або кімнатні ігри: карти гральні», за результатами перерахунку кількість товару складає 80 місць, що на 40 місць та на 5760 наборів більше ніж заявлено у МД. Вага брутто складає 1289,0 кг., нетто 1264.8 кг., що на 728,0 кг. брутто та 714.4 кг. нетто більше ніж заявлено у МД;
Також в ході митного огляду були виявлені не задекларовані товари, а саме «палочки ватні для вух» в кількості 100 коробів, що загалом складає 72000 упаковки. Вага складає брутто 1360,0кг., нетто 1300,0кг.
За результатами оглиду складено акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів №24UA50054000072303.
Відповідно до ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Згідно з ч. 8 ст. 257 Митного кодексу України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митним органом на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, про товари: найменування; звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; торговельна марка та виробник товарів; кількість у кілограмах (вага брутто, нетто) та інших одиницях виміру, тощо.
Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 20.09.2012 №1011 класифікатором типів декларацій встановлено, що «ІМ40ДЕ» - це додаткова митна декларація до попередньої митної декларація.
Відповідно до наказу Міністерства фінансів України 30.05.2012 №651 «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа» в графі митної декларації №31 «вантажні місця та опис товарів» зазначаються найменування та звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар (фізичні характеристики товару в обсязі, достатньому для однозначного віднесення його до коду згідно з УКТЗЕД, у кількості знаків, визначеній правилами заповнення графи 33 МД для відповідного митного режиму та особливостей переміщення): наприклад, комплектність або завершеність (зібраний/незібраний), кількісний та якісний склад (матеріал, речовина, суміш, сполука тощо), основні властивості товару (призначення, розмір, розфасування, пакування тощо).
Згідно з ч. 8 ст. 264 Митного кодексу України, з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.
Відповідно до ч. 1 ст. 266 Митного кодексу України декларант зобов'язаний: здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу митного органу пред'явити товари, транспорті засоби комерційного значення для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; у випадках визначених цим Кодексом та Податковим кодексам України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу Х цього кодексу; у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.
Відповідно до ч. 4 ст. 266 Митного кодексу України у разі самостійного декларування товарів, декларантом передбачену Митним кодексом України відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант.
Відповідно до ч. 1 ст. 458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Статтею 472 Митного кодексу України передбачено відповідальність за недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов?язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.
Згідно з ч. 2 ст. 459 Митного кодексу України суб?єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.
Відповідно до МД №24UA500540000723U3 в графі 14 «декларант» - ТОВ «СФЕРА ЗАХИСТУ» (код ЄДРПОУ 45057345, 03151, м. Київ, Солом?янський район, вул. Ушинського, буд. 40), та в графі 54 «підпис і прізвище декларанта» - ОСОБА_1 (РНОПП НОМЕР_2 ).
Таким чином, декларантом/директором ТОВ «СФЕРА ЗАХИСТУ» (код ЄДРПОУ 45057345) гр. України ОСОБА_1 було порушено процедуру декларування товарів, передбачену ст. 257 Митного кодексу України та не було заявлено за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, кількість, вага) про товари, які підлягають обов?язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, що призвело до порушення митних правил, передбаченого ст. 472 Митного кодексу України.
На підставі вищевказаних обставин посадовою особою Одеської митниці Держмитслужби було складено протокол про порушення митних правил № 0788/50000/24, за ознаками порушення ч. 1 ст. 482 МК України.
У судовому засіданні гр. ОСОБА_1 участі не приймав, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений шляхом направлення смс-повідомлення на номер телефону, який зазначений в матеріалах справ, шляхом направлення судової повістки на адресу, яка зазначена в матеріалах справах та розміщення відповідної інформації на офіційному веб сайті Малиновського районного суду м. Одеси (веб - адреса сторінки: http://ml.od.court.gov.ua).
Відповідно до ст. 526 МК України суд вважає можливим проводити розгляд справи у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що не з'явився на виклик, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи.
ОСОБА_1 через канцелярію суду надав письмові заперечення в яких зазначив, що 11 липня 2024 р. отримав документи на вантаж, що прямує на адресу їх компанії (ТОВ "СФЕРА ЗАХИСТУ"), за коносаментом № 1100240327/1 від 07/06/24, інвойс № KV/SD-02 від 25/04/24, у контейнері № BEAU5748760. В цей же день було подано митну декларацію на зазначені товари. 16.07.2024 р. під час проведення митного огляду контейнера № BEAU5748760 було виявлені помилки по деяким позиціям, про що було повідомлено відразу відправника товару. Після чого на адресу ТОВ «СФЕРА ЗАХИСТУ» було відправлено інвойс-корекцію та пакувальний лист з вірними даними за коносаментом № 1100240327/1 від 07/06/24, інвойс № KV/SD-02 від 25/04/24, у контейнері № BEAU5748760. Сам відправник пояснив, що при завантаженні контейнеру та складанні коносаменту №1100240327/1 від 07/06/24, інвойс № KV/SD-02 від 25/04/24 ним помилково були допущені розбіжності так як частина товару, мала прямувати у наступній партії та її не було додано до товаро-супровідних документів. Крім того, співробітників митної служби було повідомлено, про наявність інвойс-корекції та пакувальний лист з вірними даними за коносаментом № 1100240327/1 від 07/06/24, інвойс № KV/SD-02 від 25/04/24, у контейнері № BEAU5748760, проте на це вони не звернули уваги.
Представник митниці в судовому засіданні висловив думку про необхідність притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , оскільки вина останнього у вчиненні адміністративного правопорушення доведена повністю та підтверджується зібраними по справі доказами та вважає необхідним застосувати до неї адміністративне стягнення, відповідно до санкції статті, передбаченого ч. 1 ст. 482 МК України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, вислухавши думку учасників процесу, суд не знаходить достатніх підстав для визнання особи винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, за кваліфікуючими ознаками: недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних відомостей про товари, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, у зв'язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення, виходячи з наступного.
З матеріалів справи встановлено, що 11.07.2024 декларантом/директором ТОВ «СФЕРА ЗАХИСТУ» (код ЄДРПОУ 45057345) гр. України ОСОБА_1 підготовлена та подана до Одеської митниці митна декларація типу «ІМ40ДЕ» (далі МД), яка була прийнята та зареєстрована за номером №24UA500540000723U3.
В якості підстави для переміщення товару через митний кордон України та їх подальшого митного оформлення декларантом/директором ТОВ «СФЕРА ЗАХИСТУ» (код ЄДРПОУ 45057345) гр. України ОСОБА_1 митному органу надані: інвойс від 25.04.2024 № KV/SD-02, пакувальний лист від 25.04.2024 №б/н, CMR від 10.07.2024 №б/н, контракт від 05.01.2024 № KV/SD/2024, та інші документи.
Відповідно до інформації, зазначеної у МД №24UA500540000723U3 та товаросупровідних документах встановлено, що з Болгарії від компанії-відправника «KVITKA LTD» (27 th July Blvd., No. 60, 1 st floor, Odessos district, Varna, 9000, Bulgaria), на адресу одержувача ТОВ «СФЕРА ЗАХИСТУ» (код ЄДРПОУ 45057345, 03151, м. Київ, Солом?янський район, вул. Ушинського, буд. 40) у ВЕА5748760 на автотранспортному засобі ВН1387В/ НОМЕР_3 , надійшли товари в асортименті.
Загальна фактурна вартість за МД становить 28 519,34 доларів США, загальна митна вартість за МД та складає 1 161 153,36 грн.
Відповідно до заяви про надання дозволу на проведення фізичного огляду товарів та інших предметів від 11.07.2024 вих. № 3, наданої до Одеської митниці, декларантом/директором ТОВ «СФЕРА ЗАХИСТУ» (код ЄДРПОУ 45057345) ОСОБА_1 було проведено фізичний огляд.
Під час здійснення митних формальностей за МД №24UA500540000723U3 АСАУР було згенеровано форму митного контролю «203-1»- проведення повного митного огляду - з розкриттям до 100% пакувальних місць та поглибленим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним в МД.
16.07.2024 посадовими особами митниці проведено повний митний огляд товару.
За результатами митного огляду було встановлено, що згідно оглянутих та розпакованих місць кількість товару не відповідає даним, заявленим у МД. А саме:
- товар №10: «Настільні або кімнатні ігри: карти гральні», за результатами перерахунку кількість товару складає 80 місць, що на 40 місць та на 5760 наборів більше ніж заявлено у МД. Вага брутто складає 1289,0 кг., нетто 1264.8 кг., що на 728,0 кг. брутто та 714.4 кг. нетто більше ніж заявлено у МД;
Також в ході митного огляду були виявлені не задекларовані товари, а саме «палочки ватні для вух» в кількості 100 коробів, що загалом складає 72000 упаковки. Вага складає брутто 1360,0кг., нетто 1300,0кг.
За результатами огляду складено акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів №24UA50054000072303.
Відповідно до ч. 1 ст. 487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до положень ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів через митний кордон України і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Відповідно до ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається скоєним умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до ст. 11 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається скоєним з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачати.
У відповідності до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, суддя зобов'язаний повно та всебічно з'ясувати усі обставини справи, зокрема, чи мало місце адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають суттєве значення для правильного її вирішення при цьому, встановити істину по справі необхідно з аналізу наявних доказів, які відповідно чинного законодавства, представляють собою будь - які фактичні дані, які підтверджують або спростовують ті чи інші обставини і мають суттєве значення для правильного вирішення справи по суті.
Диспозицією ст. 472 МК України передбачено, що відповідальність настає через недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон України, тобто не заявлення за встановленою формою точних та достовірних даних про товар. Тобто, відповідальність може наступати лише у випадку, коли особі відомі усі необхідні реквізити товару, що підтверджуються відповідними документами, однак особа їх не декларує за встановленою формою.
Отже, основним безпосереднім об'єктом правопорушення за даною нормою закону є встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України, а об'єктивною стороною є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, активна поведінка (вчинок) особи.
Суб'єктивна сторона передбачає наявність умислу чи необережності, тобто винний у скоєнні правопорушення чітко розуміє та усвідомлює, чи може та повинен передбачати обставини і характер незаконного недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто, незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.
Так, підставою для переміщення предметів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митниці на пропуск предметів через митний кордон. Законодавчими актами встановлено, зокрема, що це може бути митна декларація.
Статтею 257 МК України, визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою точних відомостей про товари, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Відповідно до ч. 6 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» від 03 червня 2005 року №8, підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів.
Документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.
На думку митного органу, порушення особи полягало в порушенні процедури декларування та недекларуванні за встановлено формою, передбаченою ст. 257 МК України, точних відомостей про кількість товару. Однак, при складанні протоколу, митним органом не були враховані наступні обставини.
Так, за результатами дослідження матеріалів справи було встановлено, що декларантом було реалізовано право на проведення фізичного огляду товарів, на підставі ст. 266 МК України, та з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям), зазначеному у товаросупровідних документах, представником ТОВ «СФЕРА ЗАХИСТУ» ОСОБА_2 проведено візуальний огляд товарів, що переміщувались за товаротранспортною накладною №24UA500540000723U3.
За результатами проведеного фізичного огляду були виявлені описові та кількісні невідповідності товарів, про що декларантом було повідомлено відправника («KVITKA LTD»), після чого на адресу ТОВ «СФЕРА ЗАХИСТУ» було відправлено інвойс-корекцію та пакувальний лист з вірними даними за коносаментом № 1100240327/1 від 07/06/24, інвойс № KV/SD-02 від 25/04/24, у контейнері № BEAU5748760.
Разом з тим, в матеріалах справи наявна заява від 11.07.2024 в якій ОСОБА_1 просив продовжити термін оформлення декларації №UA500540/2024/000723 до подання ними додаткових документів.
Зазначене свідчить про те, що гр. ОСОБА_1 добросовісно виконав свої обов'язки і вжив всіх можливих на той час заходів для внесення до ЕМД достовірних відомостей про товар.
Відповідно до вимог Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого Наказом Мінфіну України від 30.05.2012 року №651, при заповненні графи 31 митної декларації в розрізі кожного найменування товару зазначаються відомості, необхідні для ідентифікації товарів, що є в наявності, зокрема щодо: найменування товару (згідно з рахунком або іншим документом, що визначає вартість товару); кількості (в одиницях виміру згідно з рахунком або іншим документом, що визначає вартість товару).
При заповненні ЕМД№24UA500540000723U3 гр. ОСОБА_1 відображав відомості із товаросупровідних та комерційних документів, складених компанією «KVITKA LTD» відповідно до попередньо досягнутих домовленостей.
Отже, гр. ОСОБА_1 , як декларантом, були виконані вимоги Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого Наказом Мінфіну України від 30.05.2012 року №651, під час внесення відомостей до ЕМД щодо найменування та кількісних характеристик товарів.
Факт помилкового завантаження та невірного у зв'язку з цим оформлення комерційних документів підтверджуються листом компанії «KVITKA LTD» від 16.07.2024 року б/н.
Підсумовуючи вищевикладене, судом встановлено, що гр. ОСОБА_1 було заповнено митну декларацію на підставі представлених компанією продавцем комерційних документів, в яких з вини відправника не було внесено коригування, про що декларант не знав та не міг знати. Зазначені докази, в тому числі сам факт проведення фізичного огляду товарів гр. ОСОБА_1 , яким частково були встановлені невідповідності опису та кількості товарів, а також виконання вимог Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого Наказом Мінфіну України від 30.05.2012 року №651, в сукупності вказують на відсутність наміру особи на вчинення недекларування декількох позицій товарів із загальної товарної партії у митній декларації, що свідчить про відсутність суб'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України.
Статтею 495 МК України та статтями 251, 252 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Крім цього, слід зазначити, що суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Частина 1 статті 6 Конвенції передбачає, що "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення". Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції, "кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку". А згідно з положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції, кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справі "Лучанінова проти України" (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02) провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 51 КУпАП стосовно заявниці, яка вчинила дрібну крадіжку на загальну суму 0,42 грн., ЄСПЛ розцінив як кримінальне для цілей застосування Конвенції "з огляду на загальний характер законодавчого положення, яке порушила заявниця, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням".
У рішенні у справі "Карелін проти Росії" ("Karelin v. Russia", заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі "Тейксейра де Кастор проти Португалії" від 09.06.98 року, п. 54 рішення у справі "Шабельника проти України" від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
У пункті 110 рішення Європейського суду з прав людини «Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden № 36985/97) Суд визначив, що "…адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб'єкт владних повноважень".
Аналогічну правову позицію визначив Постановою від 31.01.2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 760/10803/15-а (адміністративне провадження № К/9901/19074/18): один з основних принципів забезпечення вирішення спорів у публічно-правовій сфері, зокрема, між суб'єктом приватного права і суб'єктом владних повноважень, який передбачає, що останній зобов'язаний забезпечити доведення в суді правомірності свого рішення, дії або бездіяльності, оскільки, в протилежному випадку, презюмується, що вони є протиправними.
Так, митним органом не надано жодних даних про зміну розміру митних платежів, а лише зазначено про кількісну невідповідність даним, заявленим у товаросупровідних документах. Також, митним органом не надано інформації стосовно того, чи призвела вказана різниця у кількості товару до звільнення від митних платежів або зменшення їх розміру. Отже, посилання митного органу ґрунтуються лише на припущеннях, без підтвердження належними доказами.
Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 р., доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Попри це, хотілося б звернути увагу на те, що процес про адміністративне правопорушення цілком ув'язаний з вищезазначеними презумпціями процесу кримінального, оскільки Європейський суд уже визнавав кримінально-правовий характер норм українського законодавства, якими передбачена відповідальність за адміністративні правопорушення, зокрема, і за порушення митних правил (рішення по справах «Надточій проти України» та «Гурепка проти України»).
Отже, суд, аналізуючи вищевикладені обставини, враховуючи наведені норми та керуючись конституційним принципом презумпції невинуватості, вказаним в ст. 62 Конституції України (тобто, вина особи, яка притягається до відповідальності повинна бути доведена органом який склав протокол, а доводи вини повинні ґрунтуватися на доказах, об'єктивність яких не викликала б жодних сумнівів), вважає, що вина особи у скоєні адміністративного правопорушення не доведена, а тому провадження по справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.
Згідно ч. 2 ст. 528 МК України, у справі про порушення митних правил суд (суддя) виносить одну з постанов, передбачених частиною першою статті 527 цього Кодексу.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 527 МК України, у справі про порушення митних правил суд (суддя), що розглядає справу, виносить, зокрема, постанову про закриття провадження у справі.
Суд, беручи до уваги наведені обставини та норми закону, приходить до висновку, що у діях декларанта відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, що є підставою для закриття провадження по справі, відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП.
Згідно ст. 283 КУпАП України, постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи, отже, у зв'язку з закриттям провадження по справі, товар, вилучений митними органами відповідно до протоколу, підлягає поверненню його власнику або уповноваженій ним особі у встановленому законом порядку, після сплати всіх необхідних зборів, податків та платежів.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 62 Конституції України, ст.ст. 268, 460, 472, 527, 528, 529 МК України, ч.1 п.1 ст. 247, ст. ст. 283, 284 КУпАП, -
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 - закрити, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України.
Товар, вилучений згідно протоколу про порушення митних правил, повернути гр. ОСОБА_1 або уповноваженій особі в установленому законом порядку, після сплати всіх необхідних митних платежів.
Постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або митним органом, який здійснював провадження у цій справі протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Поліщук І.О.