Справа № 521/18046/18
Номер провадження:1-кп/521/342/19
10 липня 2019 року м. Одеса
Малиновським районним судом м. Одеси у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1
секретар ОСОБА_2
прокурор ОСОБА_3
захисник ОСОБА_4
за участі обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Одеси в порядку ст. 331 КПК України питання щодо доцільності продовження терміну перебування під вартою ОСОБА_5 за кримінальним провадженням у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України,-
Сторона захисту подала клопотання щодо зміни запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_5 з тримання під вартою на особисте зобов'язання та в судовому засіданні на обговорення було поставлене питання про доцільність продовження строку тримання під вартою обвинуваченого в порядку ст. 331 КПК України.
Прокурор в судовому засіданні просив відмовити в задоволені клопотання сторони захисту та продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого посилаючись на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та посилаючись на обставини, які на його думку свідчать про їх наявність.
Сторона захисту просила не продовжувати запобіжний заход у вигляді тримання під вартою та змінити запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобов'язання, наводячи доводи на підтвердження своєї позиції.
При вирішені питання в порядку ст. 331 КПК України суд приймає до уваги рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2000 року у справі «Яблонський проти Польщі», від 23 вересня 1998 року у справі «I.A. проти Франції», від 04 жовтня 2001 року у справі «Іловецький проти Польщі та п. 3 ст. 5 Конвенції, згідно з якими судові органи мають навести підстави для продовження тримання під вартою, які мають бути чітко сформульовані.
Суд вважає, що дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_5 необхідно продовжити з наступних підстав.
ОСОБА_5 обвинувачуються, у скоєнні, злочину який відноситься до категорії тяжких злочинів та тяжкість обвинувачення, на даному етапі вже не може сама по собі бути виправданням тривалих періодів тримання під вартою, проте з урахуванням іншого ризику, який був доведений прокурором - вчинення іншого злочину, який підтверджується тим, що ОСОБА_5 обвинувачується у скоєні злочину маючи не зняту та не погашену судимість за злочини проти власності (п.5 ч.1 ст. 177 КПК України), що може свідчити про можливість вчинення іншого злочину,при цьому суд вважає, що будь-які ризики, передбачені ст. 177 КПК України зі спливом часу значно зменшуються.
Посилання сторони захисту на необгрунтованість обвинувачення не можуть бути в даному випадку підставою для зміни запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого з наступних підстав.
Питання щодо наявності або відсутності в діях обвинуваченого складу злочину, з урахуванням досліджених в судовому засіданні доказів, вирішуються судом в нарадчій кімнаті під час ухвалення Вироку по справі.
Крім того, згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року, п.32, series A, № 182; «Ердогаз проти Туреччини», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, а не забезпечувати засудження.
Також, при вирішенні питання про продовження терміну дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд також враховує і інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вік та стан здоров'я обвинуваченого - відсутність відомостей щодо неможливості перебування під вартою; ступень міцності соціальних зв'язків у обвинуваченого за місцем мешкання; відсутність у обвинуваченого постійного місця роботи; розмір майнової шкоди у завдані якої обвинувачується ОСОБА_5 , його майновий стан.
Вирішуючи питання щодо можливості обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, то суд зазначає, що відсутні відомості щодо згоди власників будь-якого житла на перебування обвинуваченого протягом судового розгляду. З заявами про особисту поруку будь-які особи до суду не зверталися, а особисте зобов'язання не забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків з урахуванням встановленого ризику та обставин, передбачених ст. 178 КПК України.
Суд на підставі п.2 ч.4 ст. 183 КПК України та оцінюючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177 и 178 КПК України вважає, що розмір застави необхідно зменшити.
Крім того, суд враховує, що відповідно до ч.3 ст. 5 Конвенції звільнення особи може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання, проте сторона захисту не надала таких гарантій.
Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, суд враховує вимоги ст.ст. 5, 6 Конвенції та положень, встановлених у рішеннях Європейського суду з прав людини щодо необхідності дотримання розумних строків тримання особи під вартою.
Все вищевикладене, в сукупності, свідчить, щодо доцільності продовження терміну дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому та обмеження його конституційних прав в даному випадку, є виправданим і таким, що відповідає практиці ЄСПЛ.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 331 КПК України, суд,-
В задоволені клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_5 відмовити.
Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_5 на 60 днів, тобто з урахуванням попередньої ухвали суду до 12.09.2019 року, включно.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_5 обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 40 140 гривень.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу.
У разі внесення застави, покласти на обвинувачених обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
1)прибувати за кожною вимогою до суду;
2)повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Малиновський районний суд м. Одеси протягом 7 днів з дня оголошення, а особою, яка перебуває під вартою з дня отримання копії судового рішення.
Головуючий суддя: ОСОБА_1