Справа № 466/8579/22 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/216/25 Доповідач: ОСОБА_2
08 квітня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові у режимі відеоконференції апеляційну скаргу прокурора Галицької окружної прокуратури м. Львова ОСОБА_6 на вирок Шевченківського районного суду м. Львова від 16 січня 2025 року про обвинувачення ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_8 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_9 ,
вищенаведеним вироком ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначено йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань, призначених за цим вироком та вироком Львівського апеляційного суду від 04 червня 2024 року, остаточно призначено покарання засудженому ОСОБА_7 у виді 6 (шість) років 5 (п'ять) місяців позбавлення волі.
Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_7 рахувати з моменту звернення вироку до виконання.
Згідно з вироком, ОСОБА_7 , 08.03.2023 року, приблизно о 18:48 год., перебуваючи у приміщенні магазину «WINETIME», що за адресою: м. Львів, проспект В. Чорновола, 45, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), в умовах воєнного стану, який введено в Україні згідно Указу Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», керуючись корисливим мотивом, з метою власного протиправного збагачення, діючи повторно, переконавшись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає шляхом вільного доступу, з прилавку торгового залу магазину, таємно викрав 1 пляшку коньяку Ferrand Claude Chatelier XO extra, об'ємом 0,7 л., вартістю 3783, 19 грн. без ПДВ, яку помістив за пояс штатів, пройшов повз касове відділення, не розрахувавшись за вказаний товар та залишив приміщення магазину, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим спричинив ТОВ «ТС ПЛЮС» матеріальну шкоду на вказану суму.
Таким чином, ОСОБА_7 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно та в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Крім цього, ОСОБА_7 , 12.03.2023 року, приблизно о 18:06 год., перебуваючи у приміщенні магазину «WINETIME», що за адресою: м. Львів, проспект В.Чорновола, 45, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), в умовах воєнного стану, який введено в Україні згідно Указу Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», керуючись корисливим мотивом, з метою власного протиправного збагачення, діючи повторно, переконавшись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає шляхом вільного доступу, з прилавку торгового залу магазину, таємно викрав і пляшку шампанського Duval-Leroy Femme de Champagne Brut Rose de Saignee 2006, брют рожеве, об'ємом 0,75 л., вартістю 6898, 41 грн. без ПДВ, яку помістив за пояс штатів, пройшов повз касове відділення, не розрахувавшись за вказаний товар та залишив приміщення магазину, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим спричинив ТОВ «ТС ПЛЮС» матеріальну шкоду на вказану суму.
Таким чином, ОСОБА_7 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно та в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Крім цього, ОСОБА_7 18.03.2023 року, приблизно о 19:17 год., перебуваючи у приміщенні магазину «WINETIME», що за адресою: м. Львів, проспект В.Чорновола, 45, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), в умовах воєнного стану, який введено в Україні згідно Указу Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження У казу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», керуючись корисливим мотивом, з метою власного протиправного збагачення, діючи повторно, переконавшись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає шляхом вільного доступу, з прилавку торгового залу магазину, таємно викрав 1 пляшку віскі Castle Brands Knappogue 14 YO (Tube), об'ємом 0,7 л., вартістю 3278,43 грн. без ПДВ, яку помістив за пояс штатів, пройшов повз касове відділення, не розрахувавшись за вказаний товар та залишив приміщення магазину, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим спричинив матеріальну шкоду на вказану суму.
Таким чином, ОСОБА_7 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно та в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Крім цього, ОСОБА_7 , 20.03.2023 року, приблизно о 20:02 год., перебуваючи у приміщенні магазину «WINETIME», що за адресою: м. Львів, проспект В .Чорновола, 45, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), в умовах воєнного стану, який введено в Україні згідно Указу Президента України від 24.02.2022 N? 64 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», керуючись корисливим мотивом, з метою власного протиправного збагачення, діючи повторно, переконавшись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає шляхом вільного доступу, з прилавку торгового залу магазину, таємно викрав 1 пляшку коньяку Jules Gautret Hors d'age XO, об'ємом 0,7 л., вартістю 4164, 17 грн. без ПДВ, яку помістив за пояс штатів, пройшов повз касове відділення, не розрахувавшись за вказаний товар та залишив приміщення магазину, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим спричинив ТзОВ «ТС ПЛЮС» матеріальну шкоду на вказану суму.
Таким чином, ОСОБА_7 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно та в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Не погоджуючись із цим вироком, прокурор Галицької окружної прокуратури м. Львова ОСОБА_6 звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить вирок Шевченківського районного суду м. Львова від 16 січня 2025 року щодо ОСОБА_7 змінити, вважати ОСОБА_7 засудженим за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України вважати остаточно призначеним ОСОБА_7 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань, призначених за цим вироком та вироком Львівського апеляційного суду від 04 червня 2024 року у виді 6 років 5 місяців позбавлення волі. У строк відбування покарання ОСОБА_7 зарахувати строк відбуття покарання за вироком Львівського апеляційного суду від 04 червня 2024 року. Виключити з мотивувальної і резолютивної частини вироку положення про зарахування строку відбуття покарання ОСОБА_7 з моменту звернення вироку до виконання.
В обґрунтування апеляційних вимог прокурор покликається на те, що оскаржений вирок підлягає зміні з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність в частині призначення покарання. Зокрема, вказує, що згідно з ч. 4 ст. 70 КК України, якщо після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, покарання призначається за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком.
Як зазначає апелянт, суд першої інстанції, призначаючи ОСОБА_7 покарання, вищезазначених вимог не дотримався, не врахував, що вироком Львівського апеляційного суду від 04 червня 2024 року скасовано вирок Галицького районного суду м. Львова від 01 лютого 2024 року та ухвалено новий вирок, яким ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначено покарання у виді 6 років 3 місяців позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до цього покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Галицького районного суду м. Львова від 10 жовтня 2023 року, та призначено остаточне покарання у виді 6 років 4 місяців позбавлення волі. Запобіжний захід у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 185 КК України, у якому ухвалено оскаржуваний вирок, не обирався. Відтак суд, ухвалюючи вирок, повинен був зарахувати ОСОБА_7 покарання, частково відбуте ним із врахуванням вироку Львівського апеляційного суду від 04.06. 2024 року.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_8 подану апеляційну скаргу підтримав та просив таку задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_7 та його адвокат ОСОБА_9 апеляційну скаргу сторони обвинувачення підтримали частково, захисник просив зарахувати обвинуваченому попереднє ув'язнення у строк покарання один день за два дні позбавлення волі.
Заслухавши доповідача, позицію сторін кримінального провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на таке.
Частиною 1 ст. 404 КПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до матеріалів судового провадження, фактичні обставини кримінального правопорушення під час судового розгляду ніким не оспорювалися і дослідження доказів щодо цих обставин судом визнано недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України. Зазначені обставини кримінального правопорушення ніким з учасників судового розгляду не оспорюються як в апеляційній скарзі, так і під час апеляційного розгляду кримінального провадження, а тому висновки суду першої інстанції, з урахуванням положень ч. 2 ст. 394 КПК України, щодо фактичних обставин кримінального правопорушення перевірці апеляційним судом не підлягають.
За визнаних судом першої інстанції встановленими та доведеними фактичних обставин кримінального правопорушення, дії ОСОБА_7 правильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, а саме як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
Стосовно доводів апеляційної скарги прокурора про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність в частині призначеного покарання, то такі, на переконання колегії суддів, є слушними, а вирок суду в частині, що стосується покарання, підлягає зміні з таких підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Частинами 1, 4 ст. 70 КК України визначено, що при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
За правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.
Суд першої інстанції, призначаючи покарання ОСОБА_7 , указаних вимог закону дотримався не у повній мірі.
Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_7 засуджений вироком Львівського апеляційного суду від 4 червня 2024 року, за яким його визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначено покарання у виді 6 років 3 місяців позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до цього покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Галицького районного суду м. Львова від 10 жовтня 2023 року, та призначено остаточне покарання у виді 6 років 4 місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 185 КК України, у якому ухвалено оскаржуваний вирок, не обирався.
Відтак, ухвалюючи вирок, суд першої інстанції повинен був зарахувати ОСОБА_7 покарання, частково відбуте ним із врахуванням вироку Львівського апеляційного суду від 4 червня 2024 року.
В силу п. 2 ч. 1 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити його.
Відповідно до ч. 1 ст. 408 КПК України суд апеляційної інстанції змінює вирок у разі пом'якшення призначеного покарання, а також в інших випадках, якщо зміна вироку не погіршує становище обвинуваченого.
Пунктом 4 частини 1 статті 409 КПК України визначено, що підставою для зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 413 КПК України, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою зміну судового рішення, вважається незастосування судом закону, який підлягає застосуванню.
З урахуванням встановлених апеляційним судом обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а вирок суду першої інстанції підлягає зміні шляхом зарахування обвинуваченому у строк відбування покарання строку відбуття покарання за попереднім вироком. При цьому покликання у мотивувальній та резолютивній частинах вироку на положення про зарахування строку відбуття покарання ОСОБА_7 з моменту звернення вироку до виконання підлягає виключенню.
Водночас, апеляційний суд не знаходить підстав для застосування вимог ст. 72 КК України в редакції Закону №838-VIII від 26 листопада 2015 року, про що у судовому засіданні просив захисник, та роз'яснює право обвинуваченого звернутися з відповідним клопотанням у порядку статей 537-539 КПК України до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого він відбуває покарання.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 408, 419 КПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу прокурора Галицької окружної прокуратури м. Львова ОСОБА_6 задовольнити.
Вирок Шевченківського районного суду м. Львова від 16 січня 2025 року щодо ОСОБА_7 змінити в частині призначення покарання.
Вважати ОСОБА_7 засудженим за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України вважати остаточно призначеним ОСОБА_7 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань, призначених за цим вироком та вироком Львівського апеляційного суду від 04 червня 2024 року у виді 6 років 5 місяців позбавлення волі.
У строк відбування покарання ОСОБА_7 зарахувати строк відбуття покарання за вироком Львівського апеляційного суду від 04 червня 2024 року.
Виключити з мотивувальної і резолютивної частини вироку положення про зарахування строку відбуття покарання ОСОБА_7 з моменту звернення вироку до виконання.
В решті вирок залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4