Справа № 681/1473/24
Провадження № 2/681/106/2025
16 квітня 2025 року м. Полонне
Полонський районний суд Хмельницької області у складі головуючої - судді Горгулько Н.А.,
розглянувши в м. Полонному в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
11.12.2024 позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (далі - Товариство) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 10.11.2021 між товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога») та відповідачем було укладено кредитний договір № 384348610 на суму 7000 грн.
28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» (далі - ТОВ «Таліон плюс») було укладено договір факторингу №28/1118-01, відповідно до якого до ТОВ «Таліон плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.
28.11.2019 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020.
31.12.2020 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» уклали додаткову угоду №26, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2021.
31.12.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» уклали додаткову угоду №27, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2022.
31.12.2022 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» уклали додаткову угоду №31, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2023.
31.12.2023 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» уклали додаткову угоду №32, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2024.
Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги №173 від 15.02.2022 до вказаного договору факторингу ТОВ «Таліон плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 29737,70 грн.
23.02.2024 між ТОВ «Таліон плюс» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» (далі - ТОВ «ФК «Онлайн фінанс») було укладено договір факторингу №23/0224-01, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.
28.10.2024 ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» укладено договір факторингу №2810/24/Е відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» відступило для ТОВ «ФК «ЕЙС» належне йому право вимоги до відповідача коштів в сумі 32002,5 грн, з яких 9500 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 22502,50 грн - сума заборгованості за відсотками.
Посилаючись на те, що відповідач, не виконав належним чином зобов'язання за договором, порушує його умови, просить суд стягнути із відповідача заборгованість за кредитним договором, а також судові витрати по справі.
12.12.2024 ухвалою судді Полонського районного суду відкрито провадження та постановлено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними в справі матеріалами.
У визначений судом строк відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив позов задовольнити частково в сумі 9460 грн та відмовити позивачу в задоволені позовних вимог у частині стягнення заборгованості по відсотках за кредитом у сумі 22502,5 грн. Вказує, що з ТОВ «ФК «ЕЙС» не мав жодних стосунків і про передачу права вимоги для позивача його повідомлено не було. Також не погоджується із наведеним позивачем розрахунком заборгованості та просить врахувати, що строк кредитування по вказаному договору становить 30 днів, а розмір відсоткової ставки за користування кредитом 0,48%, тому розмір заборгованості за відсотками має становити 1368 грн, а з урахуванням коштів, які були сплачені відповідачем на погашення кредиту в сумі 1400 грн заборгованість мала б становити 9460 грн. Крім того, відповідач зазначає, що витрати на правничу допомогу не підлягають задоволенню, оскільки не має документального підтвердження сплати коштів позивачем.
07.01.2025 позивач подав відповідь на відзив, в якій зазначив, що пояснення відповідача вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Обґрунтовує тим, що з урахуванням додаткових угод до договору факторингу №28/1118-01, він залишався чинним на момент укладення кредитного договору №384348610 від 10.11.2021 та відповідно до витягу з реєстру прав вимоги до даного договору, дата передачі прав вимоги до ОСОБА_1 - 15.02.2022, тобто відступлення правочину відбулося з визначеним та з конкретним змістом вимог. Також зазначає, що незалежно від того, чи було надіслано відповідачу повідомлення про відступлення права вимоги, боржник мав сплатити заборгованість первісному кредитору. Крім того, у договорі сторони узгодили, що проценти нараховані після закінчення строку дії договору чи його дострокового розірвання є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч.2 ст.625 ЦК України. Щодо витрат на правничу допомогу вказує, що матеріалами справи підтвердженно вартість наданих послуг та п.3.6 Договору про надання правничої допомоги №30/10/24-01 від 30.10.2024 передбачено. що сума гонорару, якщо вона буде стягнута на користь клієнта сплачується на користь адвоката не пізніше 10 числа місяця наступного за місяцем фактичного отримання коштів на рахунок клієнта.
Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши письмові докази, суд зазначає про таке.
Судом встановлено, що 10.11.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем було укладено кредитний договір №384348610 на суму 9500 грн у формі електронного документа з використанням електронного підпису (а.с.12 зворот -16). Вказаний договір укладений в електронній формі та підписаний позичальником електронним підписом, одноразовим ідентифікатором «MNV6U33D».
Відповідно до п. 1.1 Договору, кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії, у розмірі 9500 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі.
Згідно з п.1.7. кредитна лінія надається строком на 30 днів від дати отримання Кредиту позичальником, а саме до 10.12.2021 р.
Пунктом 1.9 договору передбачено, що за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавця проценти за користування кредитом, які нараховуються в такому порядку:
виключно на період строку, визначеного в п. 1.7 Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 175,20 процентів річних, що становить 0,48 процента від суми Кредиту за кожний день користування ним (пункт 1.9.1.);
за умови продовження строку Дисконтного періоду, на умовах п. 1.8. Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.7. Договору строку, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 704,63 процента річних, що становить 1,93 процента в день від суми Кредиту за кожний день користування ним. Кредитодавець за своїм вибором може надавати Позичальнику знижки на розмір Індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в Особистому кабінеті (пункт 1.9.2.)
Якщо Позичальник користуватиметься Кредитом після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.8 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною та Індивідуальною процентною ставкою за весь строк Дисконтного періоду скасовуються з дати надання Кредиту і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою в розмірі 722,70 (сімсот двадцять дві цілих сім десятих) процентів річних, що становить 1,98 процента в день від суми Кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого Позичальник зобов'язується сплатити Кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за Базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування Кредитом протягом Дисконтного періоду. З огляду на вищезазначене та у порядку ст. 212 Цивільного кодексу України Сторони домовились, що відкладальною обставиною за цим Договором щодо виникнення у Позичальника зобов'язань по сплаті процентів за Базовою процентною ставкою від дати отримання Кредиту по дату закінчення Дисконтного періоду, є факт продовження користування Кредитом понад строк Дисконтного періоду з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.8. цього Договору.
Базова процентна ставка за користування Кредитом не застосовується протягом строку Дисконтного періоду виключно за умови, якщо розмір Базової процентної ставки більший ніж 1,98 процента від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за Базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до умов цього пункту Договору (пункт 1.9.3.).
Сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення дисконтного періоду блокує можливість отримання позичальником нових траншів за договором та є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України, яка має наслідком продовження строку дії кредитної лінії (продовження загального строку дії Договору) на наступних умовах (пункт 1.12.):
Зобов'язання щодо повернення основної суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов'язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев'яносто) календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду (пункт 1.12.1.).
З наступного дня після закінчення дисконтного періоду позичальник зобов'язаний щоденно сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 1087,70 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) процентів річних, що становить 2,98 процента в день від суми Кредиту за кожний день користування ним (пункт 1.12.2.).
Пунктом 5.3 договору передбачається, що сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього договору (після 90 дня від дати закінчення дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.
Наведене свідчить про наявність у позивача права на нарахування відсотків після закінчення 30-ти денного строку кредитування, та не більше 90 днів від дати закінчення дисконтного періоду, в порядку, передбаченому кредитним договором, з умовами якого позичальник був ознайомлений.
10.11.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» ініціювало переказ коштів згідно з договором № 384348610 від 10.11.2021 безготівковим зарахуванням через АТ «ТАСКОМБАНК» на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджено довідкою АТ КБ «ПриватБанк» (а.с.36) і платіжним дорученням (а.с.34-35) і що своєю чергою, є доказом того, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» (далі - ТОВ «Таліон плюс») було укладено договір факторингу №28/1118-01, відповідно до якого до ТОВ «Таліон плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором (а.с.38-43).
28.11.2019 ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020 (а.с.44).
31.12.2020 ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон плюс» уклали додаткову угоду №26, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2021 (а.с.45-49).
31.12.2021 ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон плюс» уклали додаткову угоду №27, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2022 (а.с.50).
31.12.2022 ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон плюс» уклали додаткову угоду №31, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2023 (а.с.51).
31.12.2023 ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон плюс» уклали додаткову угоду №32, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2024 (а.с.52).
Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги №173 від 15.02.2022 до вказаного договору факторингу ТОВ «Таліон плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 29737,70 грн (а.с.53 зворот).
23.02.2024 між ТОВ «Таліон плюс» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» (далі - ТОВ «ФК «Онлайн фінанс») було укладено договір факторингу №23/0224-01, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором (а.с.54-58).
28.10.2024 ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» укладено договір факторингу № 2810/24/Е, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» відступило для ТОВ «ФК «ЕЙС» належне йому право вимоги до відповідача, що підтверджується даними реєстру боржників від 28.10.2024 до вказаного договору (а.с.62 - 68).
Всупереч умовам Договору №384348610 від 10.11.2021 відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, що створило заборгованість у розмірі коштів в сумі 32002,50 грн, з яких 9500 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 22502,50 грн - сума заборгованості за відсотками, що підтверджується розрахунками заборгованості, які містяться в матеріалах справи (а.с.69-71).
Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205, 207 ЦК України).
Відповідно до ч.ч.1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За положеннями ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1054 цього Кодексу).
За змістом частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Частиною першою статті 1078 ЦК України визначено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно з частини другої статті 1078 ЦК України майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Первісні кредитори виконали свої зобов'язання за вище вказаним кредитним договором та договорами позики та надали відповідачу кредитні кошти згідно з умовами договорів.
Однак відповідач своїх зобов'язань за договорами не виконав, кредитних коштів та процентів за користування ними не повернув.
Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
Згідно з вимогами ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням ч. 2 ст. 516 ЦК України.
За змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Тому суд не бере до уваги доводи відповідача про неповідомлення його про передачу права вимоги до нього.
З наданими позивачем розрахунками заборгованості за кредитним договором вбачається, що відповідач не погасив узятий ним кредит, не сплатив відсотки, а тому відповідно до зазначених вище норм цивільного законодавства заборгованість в сумі 32002,50 грн, підлягає стягненню з відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС».
За правилами ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суддя не бере до уваги
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача також понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2422,40 грн.
Що стосується вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.
Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені чи мають бути понесені витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
30.10.2024 між позивачем та адвокатським бюро «Тараненко та партнери» в особі керуючого адвоката Тараненка А. І. був укладений договір про надання правової допомоги № 30/10/24-01.
Протоколом погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги №30/10/24-01 від 30.10.2024 (Додаток № 1) погоджено вартість послуг в грошовому еквіваленті.
Додатковою угодою № 2 до договору про надання правової допомоги №30/10/24-01 від 30.10.2024 передбачено, що ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» доручає, а АБ «Тараненко та партнери» зобов'язується надавати юридичну допомогу по захисту прав та інтересів з питань, що відносяться до юрисдикції господарських судів, судів загальної юрисдикції, адміністративних судів по справах про стягнення заборгованості за кредитними договорами, в тому числі за №384348610 від 10.11.2021, укладеного з відповідачем.
Актом прийому-передачі наданих послуг від 30.10.2024 погоджено надання АБ «Тараненко та партнери» та отримання ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» послуг на загальну суму 6000 грн (складання позовної заяви (2 год) - 5000 грн, вивчення матеріалів справи (2 год) - 1000 грн) та зазначено, що послуги надано якісно, в повному обсязі та в установлені строки.
Відповідно до пункту 3.3. Договору гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами в протоколі погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги №30/10/24-01 від 30.10.2024 (Додаток №1 до цього Договору).
Сума гонорару, якщо вона буде стягнута на користь Клієнта сплачується на користь адвоката на пізніше 10 числа місяця наступного за місяцем фактичного отримання коштів на рахунок клієнта (пункт 3.6. Договору).
Тому суд не бере до уваги посилання відповідача про відмову у стягненні витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують факт оплати наданих послуг (квитанції, платіжного доручення).
З урахуванням складності справи, наведених норм права, обґрунтованості витрат, критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, апеляційний суд вважає, що фактично понесені витрати позивача на професійну правничу допомогу при розгляді справи в суді першої інстанції підлягають стягненню з відповідача у сумі 6000 грн.
Відтак, згідно п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути вказаний розмір витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 611, 625, 1049, 1050 ЦК України, ст. ст. 2, 5, 10-13, 19, 76-82, 141, 258, 259, 264, 265, 273 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором №384348610 від 10.11.2021 у розмірі 32002,50 грн, з яких 9500 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 22502,50 грн - сума заборгованості за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» судові витрати, пов'язані з розглядом справи, - судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Хмельницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів після його складення.
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: м. Київ, Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005, поштовий індекс 02090.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Н.А.Горгулько