465/6418/24
2/465/948/25
судового засідання
"15" квітня 2025 р. м. Львів
Франківський районний суд м. Львова у складі:
головуючої судді Кушнір Б.Б.,
з участю секретаря судового засідання Швед О.Р.,
представника позивача Кожан-Юрдиги О.Я.,
представника відповідачів ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні м.Львові заяву представника відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Калошкіна І.А., про відвід судді Кушнір Б.Б. у цивільній справі № 465/6418/24 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про усунення перешкод у користуванні власністю, встановлення порядку користування квартирою, -
20.08.2024 представник позивача ОСОБА_3 - адвокат Кожан-Юрдига О.Я. звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю.
06.09.2024 ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова Кушнір Б.Б. відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.
13.11.2024 ухвалою суду позовну заяву представник позивача - адвокат Кожан-Юрдига О.Я. в порядку ст.49 ЦПК України, від 07 11.2024 прийнято до розгляду. Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , про встановлення порядку користування квартирою разом із доданими матеріалами повернуто представнику відповідачів.
28.02.2025 у задоволенні клопотання представника відповідачів про зупинення провадження у даній справі відмовлено.
31.03.2025 представник відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвокат Калошкін І.А., через систему «Електронний суд» подав письмову заяву про відвід судді Кушнір Б.Б. з тих підстав, що на його думку, на даний час виникли підстави для подання заяви про відвід головуючого судді з огляду на вчинення дій, які вказують на зацікавленість судді у даній справі на користь позивача. Зокрема зазначає, що суддя Кушнір Б.Б. під виглядом дотримання розумних строків намагається якнайшвидше вирішити питання про вселення у квартиру позивача, достовірно знаючи, що Франківським районним судом м. Львова на даний час розглядаються дві цивільні справи, в яких оспорюється законність набуття права власності на частку у квартирі, в яку бажає вселитись позивач. Тобто головуюча суддя свідомо створює ситуацію, щоб ускладнити відповідачам виконання рішення в інших справах у випадку визнання незаконним набуття права власності на квартиру, оскільки у такому випадку позивач у цій справі вже зможе вселитись, зареєструвати інших осіб. Більш того, з метою створення видимості законності відмови у клопотанні про зупинення провадження, головуюча суддя вимагає надати судові рішення іншого суду, які взагалі не передбачені законом. Окрім того, головуюча суддя ставши на сторону представника позивача, наполягає на розумних строках розгляду справи, достовірно знаючи, що у інших двох цивільних справах, де той же представник бере участь в інтересах вже відповідачів (тих самих осіб), взагалі навіть не згадує про будь-які розумні строки і зацікавлена, щоб ті справи розглядались як найдовше, допоки суд у цій справі не винесе потрібне рішення. Відтак, на його думку, такі дії судді Кушнір Б.Б. викликають сумнів в неупередженості та об'єктивності судді і є обґрунтованою підставою для заявлення відводу. Тому зазначає, що зазначені обставини можуть викликати сумніви в об'єктивності та неупередженості судді в ході розгляду даної цивільної справи. З метою уникнення сумнівів в об'єктивності та неупередженості судді та недопущення будь-яких сумнівів у постановленому за наслідками розгляду справи рішення суду з наведених вище мотивів, просить задоволити заяву про відвід судді.
Судове засідання, призначене судом на 31.01.2025 о 10:15 год. у даній справі, не відбулось у зв'язку із повідомленням про замінування приміщення Франківського районного суду м. Львова.
Представник відповідачів у судовому засіданні 15.04.2025 підтримав подану заяву про відвід судді. Просить заяву задоволити.
Представник позивача у судовому засіданні 15.04.2025 заперечила заяву про відвід судді, з підстав, наведених у заперечені на дану заяву, тому вважає таку заяву безпідставною та поданою з метою затягнути розгляд даної справи. Просить відмовити у задоволені даної заяви.
Суд, дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи представника відповідачів щодо підстав для відводу судді, думку представників сторін, в їх сукупності, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
При цьому, згідно з ч.4 ст.36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до положень ст.39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Після сплину вказаного строку заявити відвід дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Згідно з ст.40 ЦПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
З аналізу вище зазначеної норми чинного законодавства, для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.
Відповідно до вимог ЦПК України, головуючий керує судовим засіданням, спрямовуючи судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного і об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи з судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.
При цьому дії головуючого спрямовані на забезпечення можливості здійснення всіма учасниками процесу їх прав та обов'язків, а особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права, не зловживаючи ними, та виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку, незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 року у справі «Білуга проти України», від 28.10.1998 року у справі «Ветштайн проти Швейцарії») важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що наявність безсторонності згідно пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (BELUKHA v. UKRAINE, N 33949/02, § 49 - 52, ЄСПЛ, від 09 листопада 2006 року).
Як вбачається з ухвали Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №908/137/18 «Для задоволення відводу за об'єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи».
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості, зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв'язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо.
Так, обставини зазначені представником відповідача у заяві про відвід судді не містять підстав, зазначених у ст.36 ЦПК України щодо заінтересованості або неупередженості судді та які можуть викликати сумнів в її об'єктивності.
В свою чергу представник відповідачів не зазначив в заяві про відвід судді достатніх підстав вважати що у даній справі суддя не є безсторонньою чи їй бракує неупередженості при розгляді даної справи.
В той же час, прийняття судом відповідних процесуальних рішень з приводу вчинення процесуальних дій, які здійснюються судом до та під час розгляду справи, не є підставою для відводу судді та не можуть оцінюватись сторонами як сумнів у її неупередженості в межах розгляду даної справи, а можуть бути вирішені у визначеному процесуальним законодавством порядку.
При цьому, твердження сторони щодо упередженості чи необ'єктивності судді у розгляді даної справи, як це відображено у заяві про відвід судді, спростовуються фактичними обставинами та матеріалами справи.
Враховуючи вищевикладене, а також практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, суд вважає, що представником відповідачів не зазначені та не доведені будь-які обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді Кушнір Б.Б. при вирішенні даної цивільної справи, тому дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу.
Таким чином, оскільки суд приходить до висновкупро необґрунтованість заявленого відводу та його невідповідність вимогам ст. 36 ЦПК України, у зв'язку із чим вирішення заяви про відвід необхідно передати судді, визначеному у порядку, встановленому ч.1 ст.33 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 36, 40, 258-261, 353, 355 ЦПК України -
постановив:
Відвід, заявлений представником відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Калошкіним І.А., про відвід судді Кушнір Б.Б. визнати необґрунтованим.
Заяву представника відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Калошкіна І.А., про відвід головуючого по справі судді Кушнір Б.Б., передати для вирішення судді, визначеному у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Кушнір Б.Б.