Справа № 456/4786/24
Провадження № 1-кп/456/172/2025
16 квітня 2025 року місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за №12024141130000851 від 20.08.2024, стосовно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Добрівляни Стрийського району Львівської області, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, розлученого, із середньою спеціальною освітою, непрацюючого, який депутатом не являється, згідно вимог ст. 89 КК України раніше не судимого,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України,
за участю сторін та інших учасників кримінального провадження:
прокурора: ОСОБА_4 ,
обвинуваченого: ОСОБА_3 , -
встановив:
Відповідно до ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Згідно ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Указом Президента від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, в Україні введено воєнний стан із 05 години ЗО хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 днів, який надалі Указами Президента продовжено, в тому числі відповідно до Указу від 01.05.2023 №254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» з 05 годин 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.
Також, Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 №65/2022 передбачено, що у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних сил України та інших військових формувань, на території України оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться протягом 90 діб, та яку неодноразово продовжено Указами Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», в тому числі відповідно до Указу від 02.05.2023 №255/2023, з 20 травня 2023 року на 90 діб.
Згідно ст.ст. 1, 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - це період виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Окрім цього, громадяни України зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, а також під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки).
Так, 29.06.2023 ОСОБА_3 перебував в ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), де пройшов медичний огляд військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_4 , за результатами проведення якого, його визнано придатним до військової служби у військовий час, про що комісією складено довідку військово-лікарської комісії №2727 від 29.06.2023.
29.06.2023, ОСОБА_3 отримав повістку про виклик на 11:00 год.
30.06.2023 до ІНФОРМАЦІЯ_5 , по АДРЕСА_2 з метою відправлення для проходження військової служби, що підтвердив власноручним підписом, також, 29.06.2023 року його попереджено під розпис про кримінальну відповідальність за ухилення від призову за мобілізацією, також його ознайомлено із положеннями ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що надає право на відстрочку, де він власноручно зазначив, що не має правових підстав для відстрочки.
Проте, ОСОБА_3 , будучи військовозобов'язаним та придатним за станом здоров'я для проходження військової служби, не маючи правових підстав на відстрочку від призову відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з метою ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, без поважних причин, умисно не прибув за повісткою на відправку для проходження військової служби 30.06.2023 о 11:00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_6 , про поважність причин неявки не повідомив, про що 03.07.2023 працівниками центру комплектування складено відповідний акт, тим самим ухилився від призову на військову службу під час мобілізації.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 336 КК України - ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 , свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України не заперечив та пояснив, що 29.06.2023 він перебував в магазині в с.Добрівляни де до нього підійшли працівники РТКЦ та сказали проїхати з ними до РТКЦ, на що він відповів, що нехай випишуть повістку, а тоді він з?явиться. Однак працівники РТКЦ все одно його затримали і привезли в Стрийський РТКЦ де він пройшов медичну комісії.. Під час проходження комісії він повідомляв лікарів, що має підвищений тиск, однак йому сказали підписати повістку на 30.06.2023, яку він підписав однак, не з?явився бо був у лікаря і має доглядати брата. Рішення медичної комісії не оскаржував, опікунство не оформляв оскільки, ніхто йому цього не пояснив. Просить не карати оскільки, має доглядати брата тому, не може служити в ЗСУ.
Крім повного визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, вина ОСОБА_3 , доведена доказами, що містяться в матеріалах кримінального провадження, які суд, роз'яснивши обвинуваченому вимоги ст. 349 КПК України, визнав недоцільним досліджувати в повному обсязі в судовому засіданні, оскільки на цьому не наполягали учасники судового розгляду, а фактичні обставини кримінального провадження ніким не оспорювалися.
Аналізуючи зібрані докази по справі і оцінюючи їх в сукупності суд знаходить вину обвинуваченого доведеною і вважає, що його дії вірно кваліфіковано за ст. 336 КК України, оскільки він ухилився від призову на військову службу під час мобілізації.
При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого.
Обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченому, суд враховує щире каяття, сприяння у розкритті кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, по справі не встановлено.
Враховується, що обвинувачений вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується по місцю проживання, на обліку у лікаря- нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.
На підставі наведеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у межах санкції статті 336 КК України у виді 3 років позбавлення волі, оскільки суд переконаний в тому, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 вказаного Кодексу, визначена даним вироком міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження інших кримінальних правопорушень.
Дане покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).
Також, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, продовження дії воєнного стану на території України, тому суд вважає, що при звільненні обвинуваченого від покарання із застосуванням ст. 75 КК України психологічне ставлення до вчиненого ним діяння не зміниться. Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з встановленням іспитового строку та покладенням певних обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Підстав для застосування положень ст. 69 КК України при призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 , покарання суд не вбачає.
Питання доцільності застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , запобіжного заходу суд не розглядає з огляду на відсутність з цього питання відповідного клопотання прокурора Стрийської окружної прокуратури та у світлі того, що відповідно до статей 22, 26 КПК України, суд розглядає тільки ті питання, які винесені на такий розгляд сторонами.
Цивільний позов у даному кримінальному проваджені не заявлявся.
Судові витрати на залучення експертів та інші витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд -
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України та призначити покарання у виді 3 (три) роки позбавлення волі.
Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_3 рахувати з часу приведення вироку до виконання.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано, і може бути оскаржений в апеляційному порядку за винятком з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України, до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через суд, який ухвалив вирок, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий суддя ОСОБА_1