15.04.2025
Справи №337/1224/25
Провадження №2/337/1010/2025
про залишення зустрічної позовної заяви без руху
15 квітня 2025 року Суддя Хортицького районного суду м. Запоріжжя Ширіна С.А., розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви позовної заяви ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Новгородська 13» про визнання доказів поданих відповідачем неналежними та недопустимими,
В провадженні Хортицького районного суду м. Запоріжжя перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСББ «Новгородська 13» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території.
14.04.2025 року до Хортицького районного суду м. Запоріжжя надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Новгородська 13» про визнання доказів поданих відповідачем неналежними та недопустимими.
Відповідно до вимог частини 1 статті 193 Цивільного процесуального кодексу України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Положеннями ч. 1 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 5 ЦПК України).
Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відтак, зазначена норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Суд звертає увагу на те, що від змісту позовної заяви залежить позиція відповідача, який як і позивач має право на судовий захист, а для реалізації цього права має бути обізнаним з тим, які вимоги до нього заявлені та з яких підстав і якими доказами це підтверджується.
Згідно з ч. 1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. При цьому в силу вимог, встановлених п.п. 4, 5, 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви. В ч. 6 ст. 175 ЦПК України також визначено, що у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Так, звертаючись з цим позовом, позивач сформувала та заявила позовні вимоги наступним чином: « Поновити строк звернення з зустрічним позовом у зв'язку з поважною причиною-хворобою представника. Прийняти зустрічний позов. Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСББ «Новгородська 13». Визнати докази подані позивачем неналежними та недопустимими.».
Разом з тим, із сформованих позивачем вимог неможливо зрозуміти, у чому полягає порушене відповідачем право позивача та у який спосіб він повинен його відновити, не зрозумілий зміст позовних вимог до відповідача, прохальна частина позовної заяви суперечить її мотивувальній частині.
Отже, позивачці слід визначитися із способом захисту своїх прав, привівши у відповідність мотивувальну частину позову його прохальній частині.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлене порушене право. Зміст та обсяг порушеного права і виклад обставин, якими воно підтверджується, у кожному конкретному випадку можуть бути різними, але разом із цим принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних з визнанням позовної заяви прийнятною / неприйнятною (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 року у справі № 640/7310/19 (провадження 11-905заі19), від 27.10.2021 року у справі № 9901/337/21 (провадження 11-416заі21)).
З огляду на зазначене позивачу слід належним чином у зрозумілій та чіткій формі викласти обставини якими позивач має обґрунтовувати свої позовні вимоги та заявлені позовні вимоги, визначитися із способом захисту своїх прав, привівши у відповідність мотивувальну частину позову його прохальній частині.
Крім того, позивачем ОСОБА_1 до зустрічної позовної заяви не додано її копії для відповідача за зустрічним позовом.
Згідно із ч.4 ст.177ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як вбачається зі змісту зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 позивачем не сплачено судовий збір.
Відповідно до ст.1Закону України «Про судовий збір» судовий збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом.
Судовий збір включається до складу судових витрат.
Частиною 1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За змістом підпункту2 п.1 ч.2 ст.4Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із ст.7ЗУ «Про Державний бюджет України на2025рік» від ст.7ЗУ «Про Державний бюджет України на2025рік» від 19.11.2024№4059-IX розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2025 становить 3028 грн 00 коп.
Отже, за пред'явлення однієї вимоги немайнового характеру позивач має сплатити судовий збір в розмірі 1211 грн 20 коп.
При цьому, звертається увага на те, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вище викладене дає підстави для висновку, що зустрічна позовна заява не відповідає вимогам закону, а тому підлягає залишенню без руху з наданням позивачці строку на усунення зазначених недоліків.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 185 ЦПК України суддя, -
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Новгородська 13» про визнання доказів поданих відповідачем неналежними та недопустимими, залишити без руху, надавши позивачці строк для усунення недоліків протягом 7 (семи) днів з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: С.А. Ширіна