Справа №334/10147/24
Провадження №2/333/1671/25
07 квітня2025 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
судді Круглікової А.В.,
за участю секретаря судового засідання Майсака А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом
позивача:Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради,код ЄДРПОУ 37573438, пр. Маяковського, буд. 3, м. Запоріжжя, 69035
до відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1
про стягнення суми надміру сплаченої державної соціальної допомоги,
Департамент соціального захисту населення Запорізької міської ради (надалі - Управління) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі за текстом - ОСОБА_1 ) про стягнення надміру виплаченої допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за період з 01.11.2022 по 30.11.2023 в розмірі 26 000 грн.
Свої вим оги позивач обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 перебувала на обліку в Управлінні соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району, як внутрішньо переміщена особа, яка отримувала щомісячну адресну допомогу для покриття витрат на проживання та оплату житлово-комунальних послуг.
20.07.2022 ОСОБА_1 звернулась до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району із заявою про взяття на обліквнутрішньо переміщеної особи. Відповідачу видано довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 20.07.2022 № 2303-5001896368.
Після отримання довідки, ОСОБА_1 звернулася до позивача із заявою про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам і їй було призначено державну допомогу з 01.07.2022 в розмірі 2000 грн щомісяця, як працездатній, що не здійснює догляду.
21.10.2022 ОСОБА_1 самостійно знялась з обліку як ВПО, проте не подала заяви про припинення виплати допомоги на проживання ВПО.
В грудні 2023 року спеціалістами Управління було встановлено, що Відповідач 21.10.2022 була знята з обліку за заявою в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб, а допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам продовжувала отримувати по листопад 2023 включно. Виплата допомоги була зупинена та на підставі п. 11 Порядку 332 проведений розрахунок неправомірно отриманих Відповідачем сум допомоги на проживання ВПО.
18.01.2024 за вих.№04/01-06/335 ОСОБА_1 було скеровано повідомлення з пропозицією добровільно повернути надміру виплачені кошти. Однак, станом на час звернення до суду належна до повернення сума заборгованості, яка становить 26000 грн, повернута не була.
Таким чином, як стверджує позивач, відповідач свідомо отримала надміру виплачену допомогу за період з 01.11.2022 по 30.11.2023 в розмірі 26000 грн., які добровільно не бажає повертати. У зв'язку з чим, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з відповідача 26000 грн. безпідставно набутих грошових коштів.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримує в повному обсязі, просить суд його задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач в судові засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином шляхом оголошення повідомлення на офіційному сайті судова влада України, причини неявки суд не повідомив.
На підставі викладеного, керуючись ч. 4 ст. 223 ЦПК України, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів та відповідно до ст. 280 ЦПК України, за згодою позивача, ухвалити заочне рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги законні та обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно довідки від 20.07.2022 №2303-5001896368, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є внутрішньо переміщеною особою, яка перемістилася з тимчасово окупованої території України та стала на облік в управлінні.
Відповідно до пункту 2 Порядку №332 (в редакції, чинній на момент виникнення оскаржуваних обставин), допомога надається особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території російською федерацією території України, а також території адміністративно-територіальних одиниць, де проводяться бойові дії та що визначені в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми єПідтримка, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204.
Відповідно до пункту 6 Порядку №332, заява про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за формою згідно з додатком 1 може бути подана до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення), уповноваженої особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або центру надання адміністративних послуг.
Згідно з пунктом 5 Порядку №332, внутрішньо переміщені особи несуть відповідальність за достовірність інформації, наданої для отримання допомоги.
У пункті 9 Порядку №332 встановлено, що Список внутрішньо переміщених осіб, які звернулися щодо виплати допомоги на проживання, за формою згідно з додатком 2 формується органами соціального захисту населення на підставі поданих заяв після проведення перевірки інформації та подається державному підприємству «Інформаційно - обчислювальний центр Міністерства соціальної політики».
ОСОБА_1 20.07.2022 звернулась до Управління із заявою про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.
На підставі заяви про взяття на облік внутрішньої переміщеної особи, відповідачу видано довідку про взяття на облік внутрішньої переміщеної особи від 20.07.2022 №2303-5001896368.
Після отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, 20.07.2022 відповідачка подала до Управління заяву про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.
Рішенням управління про призначення допомоги переміщеним особам на проживання від 27.07.2022 по особовому рахунку № НОМЕР_2 було призначено допомогу на проживання ВПО на період з 01.07.2022 по 30.09.2022 у сумі 2000 грн щомісячно.
21.10.2022 відповідачка самостійно через Дію знялася з обліку як ВПО, проте не подала заяву на припинення виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі.
У грудні 2023 року спеціалістами Управління було встановлено, що Відповідачка 21.10.2022 була знята з обліку за заявою у Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб, а допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам продовжувала отримувати по листопад 2023 року, включно. Виплата допомоги була зупинена, та на підставі пункту 11 Порядку 332 проведений розрахунок неправомірно отриманих Відповідачкою сум допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.
18.01.2024 за вих. №04/01-06/335 відповідачці було скеровано повідомлення з пропозицією добровільно повернути надміру виплачені кошти. Однак, станом на момент подання позовної заяви належна до повернення сума заборгованості, яка становить 26000 грн. повернута не була.
Таким чином, Департамент намагався вирішити цей спір з Відповідачкою в досудовому порядку, шляхом звернення до Відповідачки, однак повідомлення повернення надміру виплачених коштів державної соціальної допомоги залишились без реагування, в добровільному порядку надмірно нараховані кошти Відповідачкою не повернуті.
Отже, Відповідачка свідомо отримала надмірно виплачену допомогу за період з 01.11.2022 по 30.11.2023, загальний розмір якої становить 26000 грн., по причині особистого зняття з обліку як внутрішньо переміщеної особи, та неподання заяви про припинення виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, при цьому добровільно не повернула надмірно виплачені суми допомоги, вимоги Департаменту є цілком правомірними та обґрунтованими, а відтак підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно з частиною 1 статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Відповідно до статті 1213 Цивільного кодексу України, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
За приписами статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України, встановлено, що не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Таким чином, за змістом зазначеної норми щомісячна допомога не підлягає поверненню у випадку, якщо її виплата проведена юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки та відсутності недобросовісності з боку набувача.
Аналіз положень ст. 1215 ЦК України, дає підстави для висновку про те, що за загальним правилом безпідставно набута особою щомісячна допомога не підлягає поверненню, натомість закон встановлює два виключення з цього правила: по-перше, якщо її виплата є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.
Таким чином, повернення надмірно сплачених сум щомісячної допомоги передбачає стягнення зазначених сум у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини особи, яка отримала таку допомогу, а саме, через зловживання, зокрема, у випадку надання недостовірної інформації або взагалі ненадання відповідної інформації.
Відповідно до статті 141 ЦПК України, судові витрати, що понесені та документально підтверджені позивачем: 3028 грн. судового збору, підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст. ст. 7, 12, 13, 81, 89, 141, 280-289 ЦПК України суд,
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради (код ЄДРПОУ 37573438, пр. Маяковського, буд. 3, м. Запоріжжя, 69035) - 26 000 (двадцять шість тисяч) грн. надмірно виплаченої щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за період 01.11.2022 по 30.11.2023 та 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя А.В.Круглікова