Справа № 308/18786/24
14 квітня 2025 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді Шепетко І.О.,
за участі секретаря судових засідань Петришина Н.А.,
розглянувши в судовому засіданні заяву представника відповідача ОСОБА_1 , що діє в інтересах ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у цивільній справі №308/18786/24 за позовом акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
Представник відповідача ОСОБА_1 , що діє в інтересах ОСОБА_2 , звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із заявою про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у цивільній справі №308/18786/24 за позовом акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Заява мотивована тим, що судова повістка про судове засідання, на якому приймалося рішення суду не надходила і особисто не вручена, тому відповідач не з'явився на судове засідання та не повідомив суд про причину своєї неявки.
Зазначив, що неповідомлення відповідача у встановленому законом порядку про розгляд справи позбавило ОСОБА_2 прав - передбачених ч.2.,3, 6 ст. 43 ЦПК України, зокрема подавати докази, подавати клопотання та заяви, надавати пояснення суду, користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами, які мають істотне значення для вирішення справи. А також призвело до ухвалення неправильного заочного рішення судом.
Вказав, що матеріали справи не містять належних доказів повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання та те, що суд безпідставно і необґрунтовано встановив факт неявки повідомленого належним чином відповідача у судові засідання. Також станом на 04 лютого 2025 року (коли відбувався заочний розгляд справи) відповідач перебував у лавах ЗСУ в в/ НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою №440 від 20 лютого 2025 року, а отже у нього була поважна причина щодо неявки в дане судове засідання.
Також звернув увагу, що звертаючись до суду з цим позовом, АТ КБ «ПриватБанк» посилалося на те, що уклало з ОСОБА_2 договір, за умовами якого позичальник отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Під час підписання анкети-заяви ОСОБА_2 підтвердив свою згоду на те, що така заява разом із Умовами та Правилами і Тарифами банку, які викладені на офіційному сайті www.privatbank.ua, складає між сторонами договір про надання банківських послуг, а також те, що він зобов'язується виконувати його умови. Матеріали справи не містять підтверджень, що саме додані до позовної заяви тарифи обслуговування кредитних карт «Універсальна», а також умови та правила надання банківських послуг у ПАТ КБ «ПриватБанк» розумів ОСОБА_2 , ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву.
Вважає, що вимоги про стягнення процентів з підстав та у розмірах, встановлених актами законодавства, позивач не пред'явив. Враховуючи викладене, оскільки кредитний договір не укладений, відсотки за користування кредитом нараховувались банком неправомірно.
Звертаючись до суду з позовом, банк просив стягнути з відповідача заборгованість 38 441,73 грн, яка є різницею між загальною сумою, яка надана відповідачу, і загальною сумою, яка погашена відповідачем. Однак як вбачається з наданої банком Виписки за договором, відповідачу за період з 07.10.2013 року по 24.10.2024 року неправомірно нараховано відсотки за використання кредитного ліміту в загальній сумі 32 570,24 грн. За користування неправомірно нарахованими відсотками відповідачем було сплачено.
Зазначив, що відповідач у своїй заяві про перегляд заочного судового рішення посилається на такі обставини та на такі докази на їх підтвердження, що якби вони були відомі суду при ухваленні заочного рішення, суд прийшов би до іншого висновку, ухвалив би принципово інше рішення.
Такими доказами у даній справі є документи, які підтверджують оплати по кредиту відповідачем ОСОБА_2 та відповідно це би вплинуло взагалі на розмір заборгованості або підтвердило взагалі її відсутність.
Також через відсутність виписки по кредиту та первинні документи щодо погашення заборгованості по відсоткам та кредиту, які мав би надати позивач, відповідач був позбавлений можливості, які перевірити розмір заборгованості та відповідно скласти власний контррозрахунок заборгованості по кредиту.
Отже, у відповідача ОСОБА_2 є всі підстави для скасування заочного рішення по справі №308/18786/24.
10.03.2025 на адресу суду надійшла заява від представника позивача, в якій просили у задоволенні заяви відповідача про перегляд заочного рішення відмовити.
На обґрунтування поданої заяви зазначили, що відповідач не подавав а ні клопотань, а ні заперечень та не просив відкласти розгляд справи за поважністю причини не прибуття на призначені дати судового розгляду. Також звернули увагу, що відповідач повинен вказати на докази, якими обґрунтовуються заперечення проти вимог позивача. При цьому, заочне рішення підлягає скасуванню, тільки якщо докази, на які посилається відповідач, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Таким чином, не може бути підставою для скасування заочного рішення посилання відповідача на докази, які були у справі, оскільки вони вже були оцінені судом при ухваленні заочного рішення. Для скасування заочного рішення потрібно, щоб докази були новими (не досліджувались судом при ухваленні заочного рішення) та мали істотне значення для правильного вирішення справи.
Зазначили, що банком надано всі належні і допустимі докази на підтвердження своїх позовних вимог, в той же час відповідач не надав жодних доказів до заяви про перегляд заочного рішення, які можуть слугувати підставою для скасування рішення. Всі твердження відповідача, зазначені в заяві, є надуманими, повністю спростовуються доказами по справі та не впливають на зміст ухваленого рішення. Відповідачем не надано належних доказів, необхідних для скасування заочного рішення суду.
У судове засідання учасники справи не з'явились, про дату час та місце судового засідання повідомлялись своєчасно та належним чином.
Дослідивши подану заяву та матеріали цивільної справи, суд приходить до наступних висновків.
Згідно із положеннями ст. 285 ЦПК України, у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначені, зокрема: обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і не повідомлення їх суду, і докази про це, посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.
Згідно ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Тобто, за змістом вказаних положень чинного законодавства, скасування заочного рішення суду можливе за двох умов, однією з яких є поважність причини неявки в судове засідання, про які відповідач не зміг завчасно повідомити.
Водночас, з'ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.
Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.
З наявної в матеріалах справи відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру від 26 листопада 2024 року №925726 вбачається, що ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
З матеріалів справи також вбачається, що суд надсилав відповідачу копію позовної заяви з додатками, а також повістки про виклик до суду на зазначену адресу, однак судові документи не були вручені та повернуті до суду з формулюванням «за закінченням терміну зберігання» або «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 130 ЦПК України у разі відсутності в адресата електронного кабінету судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду.
Згідно ч. 1 ст. 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Відповідно до ч. 3 ст. 128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.
Пунктами 1, 3 та 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України визначено, що днем вручення судової повістки є:
- день вручення судової повістки під розписку;
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Як слідує з матеріалів справи, повідомлення про виклик до суду сторін здійснювалися у спосіб, визначений процесуальним законом, зокрема повістки про виклик відповідача в судове засідання надсилались завчасно за зареєстрованим його місцем проживання, яка зазначена в Єдиному державному демографічному реєстрі, з урахуванням Закону України "Про поштовий зв'язок", Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958.
При цьому відповідач іншої адреси ніж, яка вказана позивачем в позовній заяві та зазначена в Єдиному державному демографічному реєстрі для листування суду не повідомив.
За встановленого, суд відхиляє доводи про те, що відповідач ОСОБА_2 не був обізнаний про розгляд справи, а також про час та місце такого розгляду, а тому не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин.
Що стосується доводів заяви про перегляд заочного рішення в тій частині, що при ухваленні рішення суд не прийняв до уваги обставини, що мають істотне значення для вирішення спору, то в цій частині суд не погоджується з такими доводами, оскільки ОСОБА_2 не подав жодного нового доказу та обмежився лише викладенням доводів, які полягають у незгоді з ухваленим судовим рішенням. Перевірка заочного рішення на предмет законності та необґрунтованості відноситься до повноважень суду апеляційної інстанції при розгляді апеляційної скарги, а не суду першої інстанції при розгляді заяви про перегляд заочного рішення.
З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що підстави для скасування заочного рішення суду відсутні, оскільки відповідачем не надано доказів, які спростовують докази надані позивачем при прийнятті заочного рішення та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни.
Таким чином, оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності, суд не має законних підстав для скасування заочного рішення, отже, у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення відповідача слід відмовити.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення (частина четверта статті 287 ЦПК України).
Керуючись ст.ст. 287, 288, 354 ЦПК України, суд,-
У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 , що діє в інтересах ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у цивільній справі №308/18786/24 за позовом акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовити.
Роз'яснити учасникам справи, що відповідно ч. 4 ст. 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.О. Шепетко