Провадження № 3/734/1171/25 Справа № 734/1684/25
іменем України
16 квітня 2025 року селище Козелець
Суддя Козелецького районного суду Чернігівської області Бузунко О.А., розглянувши матеріали, які надійшли від військової частини НОМЕР_1 про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, медичну сестру лікувального відділення медичної роти в/ч НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП
встановив:
У відповідності до ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч.1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» захист суверенітету та територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символом є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 27.06.2024 № 81-PС молодшого сержанта ОСОБА_1 призначено на посаду медичної сестри лікувального відділення медичної роти військової частини НОМЕР_1 .
Під час проходження військової служби у лавах Збройних Сил України на молодшого сержанта ОСОБА_1 розповсюджується дія військових
Статутів Збройних Сил України, які визначають загальні права та обов?язки військовослужбовців і їх взаємовідносини.
Зокрема, відповідно до ст. 4 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, повсякденне життя і службова діяльність військовослужбовців регулюються Конституцією України, законами України, цим Статутом та іншими нормативно-правовими актами.
Стаття 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України зобов?язує молодшого сержанта ОСОБА_2 виконувати службові обов?язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов?язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
У свою чергу, ст. ст. 1-3 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, визначають, що військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України, ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов?язку та досягається, окрім іншого, шляхом свідомого ставлення військовослужбовця до виконання військового обов?язку, вірності Військовій присязі, особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Військової присяги, виконання своїх обов?язків, вимог військових статутів.
Відповідно до абзацу 2 ст. ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних
Сил України необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань,
визначених зобов'язаннями України ОСОБА_1 та інших військовослужбовців, зокрема, такі обов?язки як свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов?язок.
Так, у відповідності до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - це період функціонування національної економіки, Збройних Сил України та інших державних органів, а також виконання громадянами України свого конституційного обов?язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію та закінчується прийняттям рішення про демобілізацію. Демобілізація - комплекс заходів спрямованих, крім іншого, на планомірне переведення Збройних Сил України на організацію і штати мирного часу.
Тобто, особливий період розпочався з моменту набрання чинності
Указом Президента України від 17.03.2014 № 303 на визначених територіях
України та продовжується на цих територіях до оголошення (набрання чинності) окремого рішення Президента України про демобілізацію, яке станом на теперішній час оголошене не було.
17.12.2024 т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 полковником
ОСОБА_3 затверджено обов?язки медичної сестри медичної роти військової частини НОМЕР_1 , відповідно до яких медична сестра лікувального відділення медичної роти, зокрема, зобов?язана:
- приймати хворих, що поступають на лікування у лазарет, оформляти карти стаціонарного хворого, медичні книжки, надавати невідкладну медичну допомогу хворим до прибуття лікаря;
- готувати хворих та документацію і в назначений час направляти чи супроводжувати їх на консультацію до спеціалістів в діагностичні і лікувальні кабінети для виконання діагностичних досліджень і прийому лікувальних
процедур.
Водночас, в порушення наведених вище вимог законодавства та
посадових обов?язків, молодший сержант ОСОБА_1 , знаючи та розуміючи зміст покладених на неї обов?язків з військової служби, діючи
всупереч зазначеним обов'язкам, визначеним у Статутах Збройних Сил
України, допустила недбале ставлення до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду, при наступних обставинах.
05.03.2025 ОСОБА_1 входила до складу добового наряду на
автомобілі швидкої медичної допомоги від медичної роти військової частини
НОМЕР_1 . Приблизно о 09 годині 00 хвилин остання у складі добового наряду здійснювала надання медичної допомоги у розташуванні НОМЕР_2 навчального механізованого батальйону, у тому числі курсанту 7 навчальної механізованої роти ОСОБА_4 який скаржився на високу температуру та мав порушення
мовлення та моторики.
Згідно ст.ст. 4, 11, 16, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, посадових обов?язків медичної сестри медичної роти військової частини
НОМЕР_1 затверджених 17.12.2024 т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 , при отриманні інформації про погіршення стану здоров?я (високу
температуру, порушення мовлення та моторики) ОСОБА_1 повинна,
була забезпечити доставлення ОСОБА_4 на консультацію до спеціалістів в діагностичні і лікувальні кабінети для виконання діагностичних досліджень і прийому лікувальних процедур у військовий госпіталь селиша Десна ( НОМЕР_3 ).
Однак у порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 16, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ОСОБА_1 входячи до складу добового наряду на автомобілі швидкої медичної допомоги від медичної роти військової частини НОМЕР_1 , будучи військовою службовою особою, в умовах воєнного стану, приблизно о 14 годині 40 хвилин 05.03.2025 перебуваючи на території АДРЕСА_2 , недбало ставлячись до військової служби, знаючи про погіршення стану здоров?я ОСОБА_4 (високу температуру, порушення мовлення та моторики), всупереч ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та посадових обов?язків медичної сестри медичної роти військової частини НОМЕР_1 затверджених 17.12.2024 т.в.о. командира військової частини
НОМЕР_4 , не забезпечила доставлення ОСОБА_5 на консультацію до спеціалістів в діагностичні і лікувальні кабінети для виконання діагностичних досліджень і прийому лікувальних процедур у військовий госпіталь селища
Десна ( НОМЕР_3 ), оскільки вважала, що останній перебував у стані алкогольного сп?яніння, що не відповідало дійсності, внаслідок чого ОСОБА_6 своєчасно не було надано медичну допомогу, чим вчинила військове адміністративне
правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП - недбале ставлення
військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.
Внаслідок недбалості медичної сестри ОСОБА_1 , особовим складом 7 навчальної механізованої роти 2 навчального механізованого батальйону військової частини НОМЕР_4 було самостійно доставлено
ОСОБА_6 військового госпіталю селища Десна ( НОМЕР_3 ) 05.03.2025 близько
15 години 00 хвилин.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину визнала.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за ч. 2 ст.172-15 КУпАП настає за недбале ставлення військової службової особи до військової служби в умовах особливого періоду.
З об'єктивної сторони правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, характеризується суспільно-небезпечною бездіяльністю у вигляді недбалого ставлення до служби та суспільно-небезпечними наслідками, які можуть настати в результаті цього. Недбале ставлення до служби означає невиконання або неналежне виконання військовою службовою особою своїх службових обов'язків через недбале чи несумлінне ставлення до них.
Диспозиція ст.172-15КУпАП містить спеціальний суб'єкт адміністративного правопорушення військова службова особа. Поняття «військової службової особи» міститься в примітці до ст. 172-13 КУпАП. Під військовими службовими особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальним дорученням повноважного командування.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, доводиться доказами, що містяться в матеріалах справи, зокрема:
- копією витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 11 березня 2025 року №836 про призначення службового розслідування за фактом неналежного надання медичної допомоги;
- копією акту службового розслідування;
- копією рапорту;
- копіями письмових пояснень ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 ,
- копією поза термінового донесення про медичну евакуацію важкого хворого,
- копією книги обліку амбулаторних хворих приймального відділення в/ч НОМЕР_3 ;
- іншими матеріалами справи.
Таким чином, аналіз перевірених і оцінених доказів підтверджує, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
Статтею 33 КУпАП передбачено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, суд прийшов до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 17000,00 грн.
Підстав для розстрочення виконання рішення за станом на час його прийняття суд не вбачає, оскільки ОСОБА_1 не надано суду жодного доказу на підтвердження її майнового стану, який би давав підстави суду дійти висновку про скрутне матеріальне становище ОСОБА_1 .. Разом з тим, ОСОБА_1 не позбавлена права на звернення до суду з відповідним клопотанням після ухвалення рішення.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно п. 12 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем і вчинене правопорушення пов'язане з проходженням військової служби, то вона підлягає звільненню від сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 172-15, 221, 251, 283-284, 287-291 КУпАП,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.
Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга подається до Чернігівського апеляційного суду.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.
Суддя Олена БУЗУНКО