Cправа №506/291/21
Провадження №1-кп/505/235/2025
Іменем України
09.04.2025 м. Подільськ
Котовський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4
обвинуваченої ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Подільську Одеської області в режимі відеоконференції з Красноокнянським районним судом Одеської області, кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №-12021161180000317 від 01.04.2021, щодо
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Левантівка, Красноокнянського району Одеської області, громадяники України, з базовою загальною середньою освітою, незаміжньої, непрацюючої, зареєстрованої та оживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
- обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,-
ОСОБА_5 30.03.2021 близько 20 години 00 хвилин, більш точного часу в ході досудового слідства встановити не представилось можливим, разом з своїм знайомим ОСОБА_6 знаходилась неподалік домогосподарства ОСОБА_7 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , достовірно знаючи, що в будинку зазначеного домогосподарства ніхто не проживає, в ході розмови з ОСОБА_6 , який запропонував спільно проникнути до будинку, в неї виник намір заволодіти чужим майном.
Реалізовуючи свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, в цей же день та час, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 спільно, за попередньою змовою між собою, діючи з урахуванням сприятливої для них обстановки, яка на їх переконання виключала можливість втручання власника чи сторонніх осіб, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, підійшли до домоволодіння ОСОБА_7 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , достовірно знаючи, що в будинку ніхто не проживає, через не зачинену хвіртку пройшли на подвір'я, де, шляхом пошкодження ручки вхідних дверей на якій знаходився навісний замок, проникли до середини вказаного будинку, звідки, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, умисно, таємно, шляхом демонтажу викрали чавунну пічну двоконфорочну плиту розміром 48x100x0,8 см, у комплекті з кільцями, бувшу у використанні, вартістю 510 (п'ятсот десять) гривень, чим спричинили потерпілій ОСОБА_7 збитків на вказану суму.
Викраденим майном ОСОБА_8 та ОСОБА_6 розпорядилися на власний розсуд.
Крім того, маючи єдиний умисел на викрадення чужого майна, продовжуючи свою протиправну діяльність, в цей же день близько 20 години 30 хвилин, більш точного часу в ході досудового слідства встановити не представилось можливим, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 спільно, за попередньою змовою між собою перебуваючи неподалік домогосподарства ОСОБА_7 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , достовірно знаючи, що в будинку ніхто не проживає, діючи з урахуванням сприятливої для них обстановки, яка на їх переконання виключала можливість втручання власника чи сторонніх осіб, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, підійшли до вказаного домоволодіння та через не зачинену хвіртку пройшли на подвір'я, де, відкривши вхідні двері, проникли до середини вказаного будинку, звідки, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, умисно, таємно, попередньо розібравши, викрали металеве ліжко розмірами 110x180 см, бувше у використанні, вартістю 182 (сто вісімдесят дві) гривні 50 (п'ятдесят) копійок, та інше металеве ліжко розміром 120x190 см, бувше у використанні, вартістю 182 (сто вісімдесят дві) гривні 50 (п'ятдесят) копійок, чим спричинили потерпілій ОСОБА_7 збитків на вказану суму.
Викраденим майном ОСОБА_8 та ОСОБА_6 розпорядилися на власний розсуд.
Всього ОСОБА_8 та ОСОБА_6 з господарства ОСОБА_7 викрали майна, на загальну суму 875 (вісімсот сімдесят п'ять) гривень.
Ухвалою Котовського міськрайонного суду Одеської області від 09.04.2025 кримінальне провадження №-12021161180000317 від 01.04.2021 у відношенні ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України, закрито на підставі п.5 ч.1 ст.284 КПК України, в зв'язку зі смертю обвинуваченого.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просив вирішити питання щодо перекваліфікації кримінального правопорушення, вчиненого ОСОБА_8 , з ч.3 ст.185 КК України на ч.1 ст.162 КК України.
Обвинувачена ОСОБА_8 та її захисник адвокат ОСОБА_4 проти задоволення клопотання прокурора не заперечували.
Потерпіла ОСОБА_7 у судове засідання не з'явився. Надала заяву, згідно якої просила підготовчий та судовий розгляд по справі провести без її участі, будь-яких претензій до обвинуваченої не має. У разі перекваліфікації кримінального правопорушення, вчиненого ОСОБА_8 , з ч.3 ст.185 КК України на ч.1 ст.162 КК України, - просила закрити провадження на підставі п.7 ч.1 ст.284 КК України, у зв'язку з відмовою від обвинувачення.
Суд, заслухавши клопотання прокурора, думку захисника, обвинуваченої, дійшов такого висновку.
Згідно з обвинувальним актом від 30 квітня 2021 року ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, тобто в таємному викрадені чужого майна (крадіжці), поєднаної з проникненням у житло, за попередньою змовою групою осіб. ОСОБА_8 спричинила потерпілій ОСОБА_7 матеріальний збиток на загальну суму 875,00 грн.
Відповідно до Податкового кодексу України та Закону № 3886-IX вартість викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст.185 КК, у 2021 році становила 2270,00 грн., отже вартість викраденого ОСОБА_8 майна є меншою ніж 2 неоподаткованих мінімуми.
Відповідно до висновку Об'єднаної палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 07 жовтня 2024 року у справі №278/1566/21, вбачається, що у разі, якщо вартість викраденого майна на час вчинення діяння не перевищувала 2 прожиткових мінімумів, до цих діянь має застосовуватися ст.5 КК України. Однак, якщо діяння вчинене з проникненням у приміщення, дії обвинуваченого підлягають кваліфікації за ч.1 ст.162 КК України.
Згідно ч.3 ст.337 КПК з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі (ч.1 ст.12 КК ).
З огляду на зміст ч.1 ст.162 КК України дії, кваліфіковані за цією нормою, на відміну від кваліфікованих за ч.3 ст.185 КК України, є кримінальним проступком, а тому їх перекваліфікація покращує становище засудженого.
Об'єктивна ж сторона ст.162 КК України полягає, зокрема, в незаконному проникненні до житла чи іншого володіння особи. Під незаконним проникненням до житла чи іншого володіння особи, потрібно розуміти будь-яке вторгнення, здійснене всупереч волі законного володільця, за відсутності визначених законом підстав чи з порушенням у встановленому законом порядку.
Враховуючи викладене та на підставі положення ч.3 ст.337 КПК суд вважає за необхідне перекваліфікувати дії ОСОБА_8 з ч.3 ст.185 КК України на ч.1 ст.162 КК України - як незаконне проникнення до житла.
При цьому, у клопотанні потерпілої про закриття кримінального провадження на підставі п.7 ч.1 ст.284 КК України у зв'язку з відмовою від обвинувачення, суд вважає за необхідне відмовити з наступних підстав.
Згідно із п.7 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення підлягає закриттю у разі, якщо потерпілий відмовився від обвинувачення.
Відповідно до положення п.1 ч.1 ст.477 КПК України кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, дізнавачем, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінальних правопорушень, передбачених, зокрема, частиною першою статті 162 (порушення недоторканності житла без обтяжуючих обставин).
Обставинами, які обтяжують покарання ОСОБА_8 відповідно до ст.67 КК України є вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.
За таких обставин, дане кримінальне провадження не підлягає закриттю за відмовою потерпілої від обвинувачення, оскільки є обтяжуюча обставина покарання для обвинуваченої ОСОБА_9 .
Відповідно до п.1 ч.2 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Статтею 44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Відповідно до роз'яснень, викладених в Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №-12 від 23.12.2005, звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов'язковим, тобто суд, встановивши наявність всіх передбачених законом обставин, зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності на цій підставі незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження (справа), - досудове розслідування, попередній розгляд справи суддею (за КПК України 1960 року), підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної інстанції, але важливо, до набрання вироком суду законної сили (ст.532 КПК).
Так, обвинувачена ОСОБА_8 вчинила кримінального правопорушення за ч.1 ст.162 КК України, 30.03.2021, та відповідно до ст.12 КК України вказаний злочин є кримінальним проступком.
Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Санкція ч.1 ст.162 КК України, передбачає покарання у виді штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років.
Таким чином, у зв'язку з тим, що з дня вчинення ОСОБА_8 злочину (30.03.2021), передбаченого ч.1 ст.162 КК України минуло понад три роки, остання підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за даною статтею на підставі ст.49 КК України.
При цьому обвинувачена у судовому засіданні вину визнала та зазначила, що їй зрозумілі суть обвинувачення та підстава звільнення від кримінальної відповідальності, яка не означає її виправдання чи визнання її невинною, тобто що ця підстава не є реабілітуючою.
Оскільки судом встановлено, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, строк притягнення до кримінальної відповідальності за який сплинув, переривання перебігу давності не було, від слідства або суду обвинувачена не ухилялась, обчислення строків давності є правильним, обвинувачена не заперечувала проти закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав і дала згоду на звільнення її від кримінальної відповідальності, тому вона підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження - закриттю.
Запобіжний захід щодо обвинуваченої на стадії досудового розслідування не обирався.
Цивільний позов по справі не заявлявся.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Витрати, пов'язані з залученням експерта в кримінальному провадженні, віднести за рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 284, 371, 372 КПК України, суд -
Клопотання прокурора ОСОБА_3 - задовольнити.
Перекваліфікувати дії ОСОБА_5 з ч.3 ст.185 КК України на ч.1 ст.162 КК України.
Відмовити в закритті кримінального провадження №-12021161180000317 від 01.04.2021 по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.162 КК України, в зв'язку з відмовою потерпілої ОСОБА_7 від обвинувачення, оскільки є обтяжуюча обставина покарання.
На підставі ст.49 КК України, обвинувачену ОСОБА_5 звільнити від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.162 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Кримінальне провадження, внесене 01.04.2021 в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №-12021161180000317 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.162 КК України, - закрити у зв'язку із закінченням строків давності притягнення останнього до кримінальної відповідальності.
Процесуальні витрати, пов'язані з залученням експерта в кримінальному провадженні, віднести за рахунок держави.
Речові докази по справі, а саме: два металевих ліжка радянського виробництва та чавунну плиту, які знаходяться на зберіганні, відповідно до зберігальної розписки, у потерпілої ОСОБА_7 - залишити їй, як власнику.
Речові докази по справі, а саме: футболка жовтого кольору та короткі штани - знищити.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Котовський міськрайонний суд Одеської області протягом семи днів з дня проголошення ухвали.
Суддя ОСОБА_1